Рішення № 25552381, 23.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2012 р.Справа № 5023/1823/12 вх. № 1823/12

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Кухар Н.М.

судді: Светлічний Ю.В. , Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Масалової І.А.

за участю:

позивача - Калініна О.О. (доручення № 3071/10/10-012 від 30.05.2012р.);

відповідача - Маміна Л.В. (довіреність № 02-15/1-801 від 29.03.2012р.);

Редіна В.Б. (довіреність № 02-15/1-792 від 23.0.2012р.); після перерви не з'явилась;

представника третьої особи - Артюх А.Л. (довіреність № 1688 від 02.06.2010р.); після перерви не з'явилась;

розглянувши справу за позовом

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, м.Харків,

до Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" Угрімова Олексія Миколайовича, м.Харків,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України, м.Київ,

про визнання незаконними дій ліквідатора та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС, м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання незаконними дій відповідача, ліквідатора ПАТ "Земельний банк", щодо неакцептування та не включення до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України, документально підтверджених, грошових вимог СДПІ ВПП у м.Харкові ДПС до боржника на загальну суму 24122373,70 грн. Позивач також просить зобов'язати відповідача акцептувати та включити до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України вищевказані грошові вимоги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2012р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/1823/12 та розгляд справи призначено на 07.05.2012р. об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 07.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 22.05.2012р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.05.2012р. розгляд справи за вищевказаним позовом було відкладено на 07.06.2012р. об 11:15 год. Даною ухвалою за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Національний банк України.

У зв'язку з тим, що дана справа є складною за своїм правовим характером та потребує ретельного аналізу діючого законодавства, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. для розгляду справи № 5023/1823/12 призначено колегію суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. для розгляду даної справи призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кухар Н.М., судді Светлічний Ю.В., Жигалкін І.П.

07.06.2012р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує на тій підставі, що Законом України "Про банки та банківську діяльність не передбачено обов'язку ліквідатора в межах ліквідаційної процедури сплачувати податки або відносити їх до поточних зобов'язань, які належить включити до реєстру вимог кредиторів в разі їх невиконання, що відповідає ст. 1 ПК України.

Відзив відповідача було долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2012р. розгляд справи № 5023/1823/12 за клопотанням представника третьої особи було відкладено на 23.07.2012р. об 11:30 год.

07.06.2012р., після закінчення судового засідання, позивач подав до канцелярії суду письмові уточнення до позовної заяви в частині збільшення суми неакцептованого та не включеного до переліку акцептованих вимог для їх затвердження Національним банком України, боргу з податку на прибуток банків та боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 29582642,70 грн.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2012р., представник позивача просив суд прийняти до розгляду заявлені уточнення до позовної заяви та підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень у повному обсязі.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає уточнення позивача до позовної заяви як такі, що не суперечать інтересам сторін та діючому законодавству, та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

На вимогу суду представник позивача надав оригінали фіскальних чеків від 19.07.2012р. на підтвердження надіслання позовних матеріалів на адреси НБУ та Земельного банку.

Представник відповідача проти позову та уточнень до нього заперечував, та звернувся до суду з клопотанням про витребування у позивача рішення суду цивільної юрисдикції про розкриття банківської таємниці, яке позивач в ході виїзної документальної перевірки за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р. повинен був надати відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" в редакції від 08.07.2010р. та ст.ст. 60, 61, 62 Закону України "Про банки та банківську діяльність" в редакції від 09.09.2010р., для доступу позивача до необхідної в ході перевірки дотримання податкового законодавства відповідачем документів первинного обліку, які містять банківську таємницю.

Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача, відмовила у його задоволенні як необґрунтованому.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи на вимогу суду надав письмові пояснення щодо заявленого позову, в яких зазначив, що кошти, які на сьогоднішній час отримує відповідач, не є доходом в розумінні чинного законодавства України, а є коштами, що формують ліквідаційну масу, призначену для погашення вимог кредиторів та оплати витрат ліквідатора. З урахуванням викладеного, третя особа вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Пояснення третьої особи були долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні була оголошена перерва до 23.07.2012р. до 15:00 год.

Після перерви представники сторін своїх позицій у справі не змінили.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010р. № 375 було відкликано банківську ліцензію та призначено ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Земельний банк".

Зазначений Банк є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 423531) та діє на підставі статуту, погодженого Національним банком України, і затвердженого загальними зборами Харківського акціонерного комерційного Земельного банку (протокол № 44 від 06.11.2009р.).

Банк знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС.

Як вказує позивач, у даного платника податків і зборів обліковується заборгованість за зобов'язаннями перед державним та місцевим бюджетами.

08.11.2011р. позивачем на адресу ПАТ "Земельний банк" було направлено заяву за вих. № 15059/10/10-012 від 05.11.2011р. з кредиторськими вимогами позивача за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток банківських установ на загальну суму 2286588,70 грн., які обліковувались станом на 14.09.2011р.

Крім цього, враховуючи збільшення податкового боргу банку, позивачем було направлено заяву з вимогами до боржника - Банку за вих. № 15770/10/10-012 від 22.11.2011р., якою позивач збільшив кредиторські вимоги за несплачене самостійно узгоджене грошове зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 6181225,00 грн., яке виникло за період 14.09.2011-22.11.2011р.р.

Всього позивач просив розглянути, акцептувати та визнати у повному обсязі кредиторські вимоги до Банку на суму 8467813,70 грн.

У відповідь на вимоги позивача від ліквідатора Банку Угрімова О.М. 12.12.2011р. надійшов лист за вих. № 02-15/5201 від 08.12.2011р. про відмову визнання заяви з вимогами до боржника у сумі 2286588,70 грн. В обґрунтування відмови Угрімов О.М. посилався на відсутність підстав включення поточних вимог до реєстру вимог кредиторів та на п. 1.3 ст. 1 ПКУ, який передбачає неможливість застосування Податкового кодексу щодо погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу Банку, що перебуває в ліквідаційній процедурі.

Як вказує позивач, його заява з вимогами до боржника за вих. № 15770/10/10-012 від 22.11.2011р. у сумі 6181225,00 грн. взагалі залишилась без відповіді.

Позивач зазначає, що на підставі та на виконання вимог ст. 152 ПКУ, як платник податку на прибуток банку, Банк самостійно визначив його розмір за 2011 рік у сумі 6081086,00 грн. та подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС податкову декларацію з податку на прибуток банку (вх. 9014477033 від 26.01.2012р.) по формі, затвердженій Наказом ДПА України № 98 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку".

Граничний термін сплати податку по зазначеній декларації становив 19.02.2012р.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС було проведено камеральну перевірку податкової декларації за II квартал 2011р. платника податку - ПАТ "Земельний банк", за результатами якої складено Акт № 2154/50-2X19358721 від 08.11.2011р.

Вказаним Актом було встановлено порушення п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме завищення від'ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 39531095,00 грн., внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 9557971,00 грн.

21.12.2011о. позивачем за результатами перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000210851, яким Банку визначено податкове зобов'язання у розмірі 9557971,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано платником податку 27.01.2012р. (згідно повідомлення розписки про вручення відправлення спецзв'язку), тому граничний термін його сплати становив 06.02.2012р.

Вищевказані суми Банком сплачені не були, тому позивач вважає їх податковим боргом, який обліковується в картці особового рахунку.

Згідно зворотного боку облікової картки Банку з податку на прибуток станом на 20.02.2012р. заборгованість ПАТ "Земельний банк" збільшилась на 15639057,00 грн.

Також позивач зазначає, що Банк, як платник податку на додану вартість, самостійно визначив його розмір на серпень 2011 року у сумі 6991,00 грн. та подав до позивача податкову декларацію (вх. 9007326999 від 07.09.2011р.) по формі та з дотриманням порядку її заповнення, затвердженій Наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011р. "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ". Граничний термін сплати ПДВ по вказаній декларації - 30.09.2011р.

Згідно зворотного боку облікової картки Банку з ПДВ станом на 05.04.2012р. за Банком рахується заборгованість у сумі 63962,12 грн. (з урахуванням поданих раніше кредиторських вимог).

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток банківських установ на загальну суму 8467813,70 грн., загальний розмір вимог позивача до боржника щодо його майнових зобов'язань, які виникли під час проведення ліквідації, склав 24122373,70 грн.

Заява позивача з вимогою до боржника у сумі 24122373,70 грн. за № 2942/10/10-012 від 12.03.2012р. була направлена на адресу ліквідатора Угрімова О.М. 14.03.2012р., однак відповіді на неї не надійшло.

Позивач зазначає, що Банк самостійно визначив розмір податку на прибуток банку за 1 квартал 2012 року у сумі 5415796,00 грн. та подав до позивача податкову декларацію (вх. 902891955 від 08.05.2012р.) по формі та з дотриманням порядку її заповнення, затвердженій Наказом ДПА України № 98 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток банку". Граничний термін сплати ПДВ по вказаній декларації - 20.05.2012р.

Також Банком було подано до позивача декларації з податку на додану вартість за:

- лютий 2012 року № 9012141295 від 16.03.2012р. з визначеною сумою до сплати у розмірі 8512,00 грн., граничний термін сплати 30.03.2012р.;

- березень 2012 року № 9019377085 від 17.04.2012р. з визначеною сумою до сплати у розмірі 44473,00 грн., граничний розмір сплати 30.04.2012р.

Таким чином, позивач вказує, що станом на 30.05.2012р. Банк має борг з податку на додану вартість за самостійно визначеними зобов'язаннями у розмірі - 52985,00 грн.

Враховуючи заявлені раніше вимоги до боржника за несплачені самостійно узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток банківських установ на загальну суму 24122373,70 грн. та враховуючи збільшення вказаної заборгованості за рахунок не сплати самостійно визначеного зобов'язання, розмір вимоги позивача до боржника склали у загальному розмірі 29582642,70 грн.

Позивач вважає, що, відмовляючи у визнанні кредиторських вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС, ліквідатором Банку Угрімовим О.М. було порушено низку правових норм, зокрема Конституції України, Податкового кодексу України, Закону "Про банки та банківську діяльність", та фактично обмежено право позивача як кредитора.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність", цей закон регулює відносини під час ліквідації банків; законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Відповідно до ст. 92 даного Закону, повноваження органів управління банку з моменту відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації переходять до ліквідатора ПАТ "Зембанк".

Статтею 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно цієї ж статті Закону, ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлені черговість та порядок задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч. 9 цієї статті вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до п. 8.1.4 розділу "Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби" Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 80 від 19.02.1998р., ліквідатор протягом 3 днів направляє органу державної податкової служби, в якому банк, що ліквідується за рішенням НБУ, перебуває на обліку платників податків, заяву про припинення платника податків за формою № 8-0ПП, оригінал довідки за ф.4-ОГШ, засвідченої копії постанови Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку. Зазначені документи отримані відповідачем 12.08.2010р.

Цим же пунктом визначено, що у разі надходження таких документів орган державної податкової служби зобов'язаний провести передбачені цим порядком процедури, тобто документальну виїзну позапланову перевірку, пов'язані з припиненням платника податків, а також згідно з законодавством провести узгодження сум податкового боргу, які існували на дату відкликання банківської ліцензії, та скасувати арешти, накладені на активи банку.

Відповідно до абз.1 та абз. 3 п. 8.5 Порядку обліку платників податків, зборів, обов'язкових платежів, якщо після проведеної перевірки платника податків та на наступний день після спливу законодавчо визначених строків сплати узгоджених податкових зобов'язань платника податків встановлено факт наявності податкового боргу, підрозділ обліку та звітності і відповідні підрозділи, які здійснювали перевірку, складають повідомлення про податкові зобов'язання та несплачені податки за формою №10-ОПП, після чого передають його підрозділу погашення прострочених зобов'язань для надсилання ліквідаційній комісії, ліквідатору.

При проведенні заходів, пов'язаних з припиненням платника податків, орган державної податкової служби організовує та планує їх таким чином, щоб повідомлення за формою № 10-ОПП було отримане особою, відповідальною за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

Проте, позивач у визначений строк не направив відповідачу повідомлення за формою № 10-ОПП, не заявляв майнових вимог до банку.

Після спливу строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, встановленого згідно ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (з 05.08.2010р. по 06.09.2010р.), позивач провів документальну виїзну позапланову перевірку, за результатами якої був складений акт № 4442/50-2/19358721 від 01.12.2010р.

Заява позивача про включення до реєстру вимог кредиторів вимоги про сплату податкового зобов'язання на загальну суму 2286588,70 грн. була направлена позивачем до відповідача 08.11.2011р., про що зазначено в позовній заяві, тобто після закінчення місячного строку, встановленого Законом України "Про банки і банківську діяльність" для прийняття таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, інші вимоги щодо збільшення грошових вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків до Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" Угрімова О.М. також були надіслані до ліквідатора після вищевказаного строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Також слід зазначити, що Податковий кодекс України, не врегульовує питання погашення податкових зобов'язань чи стягнення податкового боргу з осіб, на які поширюються норми розділу V "Тимчасова адміністрація та ліквідація банків" Закону України "Про банки і банківську діяльність" (п. 1.3 ст. 1 Кодексу).

Главою 6 п.п. 6.2, 6.3, 6.4 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління НБУ № 369 від 28.08.2001р., визначений перелік витрат ліквідатора у відповідності до ст. 96 Закону про банки, порядок витрат ліквідатора на здійснення ліквідаційної процедури, якими не передбачено сплата податків або включення їх до поточних зобов'язань.

Також сплата податків не передбачається ч. 2 ст. 96 Закону України "Про банки та банківську діяльність", якою визначені витрати ліквідатора на здійснення ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд встановив, що законні підстави для внесення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів у ліквідатора ПАТ "Земельний банк" відсутні.

В обґрунтування позовних вимог позивач, крім іншого, посилається на те, що ПАТ "Земельний банк" продовжує здійснювати господарську діяльність.

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити на наступне.

Відповідно до вимог п.7.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2011р. № 369, з дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення.

З метою забезпечення ліквідаційної процедури ліквідатор відкриває накопичувальний рахунок банку в територіальному управлінні Національного банку або відповідно до рішення Національного банку в Операційному управлінні Національного банку.

Після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку та виключення його з учасників СЕП у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає порядок міжбанківського переказу грошей в Україні в національній валюті, а також повертаються кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку (якщо такий облік мав місце в територіальному управлінні Національного банку за договором з банком).

На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти банку і надходження на його адресу. З цього рахунку проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат ліквідатора.

Згідно п. 6.3 зазначеного вище Положення № 369, ліквідатор здійснює витрати на ліквідацію банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат ліквідатора. Пунктом 6.10 Положення № 369 встановлено обов'язок ліквідатора використовувати кошти ліквідаційної маси за цільовим призначенням згідно із затвердженим кошторисом.

Таким чином, кошти, які на даний час отримує відповідач, не можна вважати доходом в розумінні чинного законодавства України, оскільки вони формують ліквідаційну масу, призначену для погашення вимог кредиторів та оплати витрат ліквідатора.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС, оскільки вони не доведені належними доказами; підстави, на яких ґрунтуються вимоги позивача, суперечать вимогам діючого законодавства, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні даного позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 1 Податкового кодексу України, ст.ст. 88, 89, 91, 92, 96 Закону України "Про банки та банківську діяльність", Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим наказом Державної податкової адміністрації № 80 від 19.02.1998р.,Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2011р. № 369, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення позивача до позовної заяви.

У задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткових доказів відмовити.

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.07.2012 р.

Головуючий суддя Кухар Н.М.

Суддя Светлічний Ю.В.

Суддя Жигалкін І.П.