Рішення № 25552372, 26.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2012 р. Справа № 5023/1974/12

вх. № 1974/12

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Алексєєвой Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кузнецова І.А., дов. від 26.09.11р. відповідача Уставицька В.М., дов. від 28.05.10р. 3-ї особи не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю банку "Фінанси та кредіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд", с. Сидоренкове 3-я особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа ОСОБА_4, м.Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ банк "Фінанси та кредит" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Омбілік-Трейд" 625000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 20011,89 грн. простроченої заборгованості за процентами, 17469,26 грн. строкової заборгованості за процентами, 14294,31 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 252,52 грн. за прострочення погашення процентів, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за кредитним договором №16-01-11 від 02.09.11р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.12р. залучено ОСОБА_4 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

08.06.12р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої він просить стягнути з відповідача 625000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 44203,40 грн. простроченої заборгованості за процентами, 3381,15 грн. строкової заборгованості за процентами, 24796,36 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 841,81 грн. за прострочення погашення процентів.

Враховуючи те, що відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог та продовжити розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.06.12р. та наданому через канцелярію суду відзиві на позовну заяву (вх.№6644 від 05.06.12р.) позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення основного боргу у сумі 625000,00 грн., а в іншій частині позовних вимог просить відмовити, вважаючи їх необгрунтованими.

Крім того, 05.06.12р. через канцелярію суду відповідачем надано клопотання (вх.№6643 від 05.06.12р.), в якому він просить зобов"язати позивача забезпечити участь у судовому засіданні заступника начальника корпоративного обслуговування ПАТ "Фінанси та Кредит" Ващенко Олександра Віталійовича та заступника керівника філіалу ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" Шевцова Дмитра Едуардовича; витребувати у позивача письмові пояснення вказаних працівників, а також викликати у судове засідання та визнати обов"язковою явку у судове засідання директора ТОВ "Омбілік-Трейд" ОСОБА_4.

Мотивуючи вказане клопотання, відповідач посилається на те, що згаданим особам відомі фактичні обставини щодо умов укладання кредитної угоди та угоди застави.

Відповідно до ст.30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Умови кредитного договору №16-01-11 від 02.09.11р., обставини щодо яких, як вказує відповідач, відомі особами, які він просить викликати до суду, викладені у тексті вказаного кредитного договору, копія якого міститься в матеріалах справи.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.12р. ОСОБА_4 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а в матеріалах справи містяться письмові пояснення заступника керівника філіалу "Слобожанського РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо кредитування відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача (вх.№6643 від 05.06.12р.).

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, однак через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх.№11836 від 26.06.12р.), в яких підтримав позицію відповідача щодо заявлених позовних вимог, а саме позовні вимоги визнавав частково - в частині стягнення основного боргу у сумі 625000,00 грн., а в іншій частині позовних вимог просить відмовити, вважаючи їх необгрунтованими.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

02.09.11р. між позивачем (ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит») - Банк та відповідачем (ТОВ «Омбілік-Трейд») - Позичальник, було укладено кредитний договір №16-01-11, відповідно до умов якого Банк зобов»язався надати Позичальнику кредит в сумі 1125000,00 грн., а Позичальник зобов»язався повернути отримані грошові кошти до 20.12.11р. та сплатити за користування кредитом проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

Видача кредиту здійснюється в строк з 02.09.11р. по 19.12.11р. за письмовою заявкою Позичальника, за згодою Банку, шляхом перерахування грошових коштів з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не вказано у письмовій заявці (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, Позичальник зобов»язується використати кредитні кошти, що отримані за цим договором, на придбання насіння (гібрид соняшника «ТІСА», врожаю 2010 року, в кількості 45,0 т.), згідно договору купівлі-продажу №22/07-2011 від 22.07.11р., укладеного між ТОВ «Зівєлєос» та ТОВ «Омбілік-Трейд».

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свій обов»язок з надання відповідачеві кредиту у сумі 1125000,00 грн., перерахувавши, згідно платіжного доручення №01 від 02.09.11р.(арк..с.20), ТОВ «Зівєлєос» вказані кошти, в якості сплати за гібрид соняшника «Тиса» за договором купівлі-продажу №22/07-2011 від 22.07.11р.

Згідно п.2.2. Договору, Позичальник зобов»язався повернути кредит Банку в строк, що вказаний в п.1.1 цього договору (20.12.11р.), шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Додатковою угодою №1 від 16.12.11р. до кредитного договору №16-01-11 від 02.09.11р., сторони продовжили строк, протягом якого має бути повернути кредит до 28.12.11р., зазначивши при цьому, що повернення кредитних коштів Позичальником здійснюється згідно з Графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору), з кінцевим строком погашення в строк, що визначений в п.1.1. цього Договору.

Додатковою угодою №2 від 27.12.11р. до кредитного договору №16-01-11 від 02.09.11р., сторони продовжили строк, протягом якого має бути повернути кредит до 20.02.12р.

Додатковою угодою №3 від 05.03.12р. до кредитного договору №16-01-11 від 02.09.11р., сторони доповнили п.п.2.2. Договору доповнити наступним абзацем: «В строк з 05.03.12р. по 13.03.12р. погасити частину кредитної заборгованості у сумі не менше ніж 250000,00 грн., при цьому кредитна заборгованість (за тілом кредиту) повинна складати не більш ніж 625000,00 грн.»; а також п.п.5.1 Договору доповнити наступним абзацем: «Забезпечення виконання зобов»язань за цим Договором є: 1) заклад гібриду соняшнику, 2010 року збирання врожаю, державний стандарт: «ГОСТ 22391-89», у загальній кількості 40000,00 кг., 2) порукою фізичної особи ОСОБА_4»

Згідно п.3.1. Договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за процентними ставками: 22% річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору; 33% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п.1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.4.5., 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом.

Розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 у високосному році), в місяці - за календарем. Нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачу проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно). Позичальник сплачує проценти за останній звітній період (тобто звітній період, в якому настає строк повернення кредиту) не пізніше строк повернення кредиту, що вказаний у п.1.1 Договору. Датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, що вказаний у п.3.2. цього Договору - №20685001747405, код банку 350697 (п.3.3 - 3.5. Договору).

Як вказує позивач, відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов»язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування, лише частково повернувши кредит у сумі 500000,00,00 грн. (19.12.11р. - 34404,11 грн.; 20.12.11р. - 595,89 грн.; 23.12.11р. - 64000,00 грн.; 30.01.12р. - 151000,00 грн.; 13.03.12р. - 215000,00 грн.; 15.03.12р. - 35000,00 грн.), а також частково сплативши проценти за користування кредитом у сумі 115090,47 грн. (30.09.11р. - 16273,97 грн.; 31.10.11р. - 20342,46 грн.; 30.11.11р. - 21020,54 грн.; 19.12.11р. - 15595,89 грн.; 20.12.11р. - 657,35 грн.; 29.12.11р. - 3826,19 грн.; 31.01.12р. 19128,49 грн.; 01.03.12р. - 9020,00 грн.; 05.03.12р. - 9225,58 грн.), внаслідок чого станом на момент звернення позивача з позовом до суду борг відповідача за кредитом складає 625000,00 грн., а борг по процентам за користування кредитом складає 47584,55 грн., з яких 44203,40 грн. - прострочений борг по процентам; 3381,15 грн. - строковий борг по процентам.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

За приписами ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов"язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 цього Кодексу.

Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на момент прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором №16-01-11 від 02.09.11р. в повному обсязі, в той час як факт надання останньому кредиту підтверджується платіжним дорученням, копія якого міститься в матеріалах справи (арк.с.20) та ним не заперечується, а обов"язок повернути кредит та сплатити проценти за його користування встановлений вказаним кредитним договором.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання за кредитним договором №16-01-11 від 02.09.11р. щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування, а тому позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості по кредиту у сумі 625000,00 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 47584,55 грн., з яких 44203,40 грн. - прострочений борг по процентам; 3381,15 грн. - строковий борг по процентам, правомірні, обгрунтовані, підтверджені матеріалами, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення відповідачем виконання зобов»язання з повернення кредиту та сплати процентів за його користування, просить стягнути з відповідача пеню за прострочення погашення кредиту у сумі 24796,36 грн. та пеню за прострочення погашення процентів за користування кредитом у сумі 841,81 грн.

Згідно п.7.1 Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення Позичальником термінів платежів, передбачених п.п.1.1., 2.3, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього Договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов»язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, зокрема, приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування відповідачеві пені за прострочення погашення кредиту у сумі 14294,31 грн. та пені за прострочення погашення процентів за користування кредитом у сумі 252,52 грн.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» є правомірними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому суд вважає за можливе задовольнити їх в повному обсязі.

Заперечення відповідача проти позовних вимог, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№6644 від 05.06.12р.) та мотивованих посиланням на те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми боргу, спростовуються наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості (арк..с.10 та 101), в яких зазначені суми боргу, на які нараховані проценти та пеня; періоди нарахування; часткові оплати, здійснені відповідачем тощо.

Щодо посилань відповідача на відсутність правових підстав для нарахування пені за прострочення виконання зобов»язання та строкової заборгованості по процентах, у зв»язку із простроченням кредитора - позивача, суд зазначає наступне.

Посилаючись на прострочення кредитора - позивача, відповідач зазначає, що для забезпечення повернення кредитних коштів та процентів сторони домовилися про заставу насіння соняшника гібриду «Тіса», врожаю 2010 року у кількості 45 т., про що уклали договір застави №22-3/0911 від 02.09.11р. Вказуючи на те, що відповідач мав займатися підприємницькою діяльністю із торгівлі придбаного ним за кредитні кошти насіння соняшника та на те, що позивачем протягом тривалого часу не надавалася згода на виведення з застави вказаного насіння, відповідач вважає, що мало місце прострочення кредитора (позивача), оскільки саме шляхом реалізації заставного насіння соняшника відповідач мав намір погасити кредит та сплатити проценти. А у зв»язку з відсутністю згоди позивача на вивід з застави вказаного насіння, а також відсутністю грошових коштів, відповідач був позбавлений можливості виконати свої зобов»язання за Кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно ст..ст.4-3, 32, 33 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, відповідачем не доведено наявності обставин прострочення кредитора (позивача) у зобов»язанні за кредитним договором №16-01-11 від 02.09.11р., як підстави для звільнення боржника (відповідача) від виконання цього зобов»язання.

Не надання згоди позивачем на виведення з застави заставного насіння, за змістом ст..613 ЦК України, не може вважатися простроченням кредитора, оскільки із суті існуючих зобов"язальних правовідносин між сторонами - ТОВ "Омбілік-Трейд" та ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", не випливає відповідний обов"язок кредитора. Ані кредитним договором №16-01-11 від 02.09.11р., ані договором застави №22-3/0911 від 02.09.11р., не встановлено обов»язку позивача як заставодержателя виводити з застави заставне майно до виконання заставодавцем своїх зобов»язань.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність в даному випадку прострочення кредитора (позивача), а відповідні посилання відповідача вважає такими, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст..43 Господарського кодексу України), що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.

Таким чином, скрутне фінансове становище відповідача, а також його посилання на те, що він мав займатися підприємницькою діяльністю із торгівлі (заставного) придбаного ним за кредитні кошти насіння соняшника, не перешкоджають йому займатися іншою господарською діяльністю та не звільняють його від виконання зобов»язань за кредитним договором №16-01-11 від 02.09.11р. щодо погашення кредиту та сплати процентів за його користування.

Відповідно до ст..49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст..ст.512, 513, 516, 526, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омбілік-Трейд»(61002, м.Харків, вул..Чернишевська, 65, кв.6, код 34633307) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит»(61057, м.Харків, пров.Театральний, б.4, код 06717756) 625000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 44203,40 грн. простроченої заборгованості за процентами, 3381,15 грн. строкової заборгованості за процентами, 24796,36 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 841,81 грн. пені за прострочення погашення процентів та 13964,45 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.12р.

Суддя Суярко Т.Д.