Рішення № 25552024, 30.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р. Справа № 4/087-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Росава», м. Біла Церква, Київська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ЦВЗВ», Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 15866,03 грн.,

за участю представників:

від позивача: Поліщук А.А., за дов. від 16.05.11р. №05-40;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватним акціонерним товариством «Росава» (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ЦВЗВ»(відповідач) про стягнення 15866,03 грн. заборгованості.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору від 19.11.2002р. №1073 на відпуск і транспортування енергоносіїв, щодо оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.12р. було порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 30.07.12р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 20.07.12р., що також підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №0103232216348, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,-

встановив:

19.11.2002р. між ЗАТ «СП «Росава», правонаступником якого є ПАТ «Росава»(абонент) та ТОВ «Інтер-ЦВЗВ»(субабонент) було укладено договір №1073 на відпуск і транспортування енергоносіїв (далі -Договір), відповідно до умов якого абонент відпускає субабоненту та приймає в свої мережі від субабонента: технічну воду II циклу в об'ємі - 60 тис. куб. м нарік; стиснене повітря: технологічне, в об'ємі - 1200 тис. куб. м нарік, осушене, для КВПіА в об'ємі - 600 тис. куб. м на рік; гарячу воду на побутові потреби, в об'ємі - 1200 куб. м на рік; теплову енергію з парою Р-13 кгс/см2 в кількості - 1200 Гкал нарік; теплову енергію з гарячою водою на опалення в кількості - 1800 Гкал на рік; Госппитну воду в об'ємі - 1200 куб м на рік; хімзнесолену воду - 1714 тн на рік; Nа-катіоновану воду на підживлення тепломережі - 30 тн на рік; госпфекальні стоки в об'ємі - 2400 куб. м на рік; промислові стоки в госпфекальну каналізацію в об'єм - 1200 куб. м на рік, зливові стоки і талі води (в подальшому промзливові стоки) в систему промзливової каналізації в об'ємі - 12000 куб. м на рік (пункт 1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.3 Договору, загальна вартість послуг Договору складає 405989,49 грн. з ПДВ.

Оплата за фактичне споживання енергоресурсів і надані послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок абонента подекадно з наступним перерахуванням по закінченню облікового місяця на основі двохсторонніх актів в 10-ти денний строк (пункт 3.1 Договору).

Приписами підпункту 6.1 Договору на субабонента покладено обов'язок виконувати умови та порядок оплати спожитих енергоносіїв в обсягах та в терміни, які передбачені Договором.

Згідно п. 13. Договору, останній набуває чинності з 01.11.2002р. та діє до 01.11.2003р.

Відповідно до п. 13.3 Договору, останній вважаться пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів про подання сторонами заяв про припинення дії Договору сторонами не подано, і відповідно, договір є чинним.

На виконання умов Договору, позивачем було надано відповідачу послуги з відпуску енергоносіїв загалом на суму 15866,03 грн., що також підтверджується залученими до матеріалів справи копіями актів приймання-передачі наданих послуг за договором №1073 від 19.11.2002 року, а саме: від 30.08.11р. на суму 3963,92 грн., від 30.09.11р. на суму 1033,48 грн., від 31.10.11р. на суму 4304,33 грн., від 30.11.11р. на суму 1224,92 грн., від 31.12.11р. на суму 1976,21 грн., від 29.02.12р. на суму 1625,51 грн., від 31.03.12р. на суму 659,41 грн., від 31.05.12р. на суму 1078,25 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиті енергоносії виконав неналежним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 15866,03 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15866,03 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ЦВЗВ»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85, код ЄДРПОУ 32175330) на користь Приватного акціонерного товариства «Росава»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ 30253385) -15866 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят шість гривень) 03 коп. заборгованості, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 02.08.2012р.

Суддя О.В. Щоткін