Рішення № 25551997, 01.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/7767-2012 01.08.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про стягнення 5 652,31 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін

від позивача: Майструк Є.С. за довіреністю № 3309/26 від 29.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 5 652,31 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 28.04.20009 р. в м. Волноваха Донецької області по пров. Енергетичному відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Тойота", д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та "ВАЗ-2106", д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом ОСЦПВВНТЗ № ВС/3747223, в результаті чого було пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб "Тойота", д/н НОМЕР_1. Оскільки позивачем на підставі Страхового акта № 1509-а/08 До-1 від 29.05.2009 р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 5 652, 31 грн. згідно з платіжним дорученням № 672 від 17.06.2009 р., позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 2289 від 10.08.2011 р. У відповідь відповідач листом № 7336 від 12.10.2011 р. було повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що шкода є невірно оціненою. Враховуючи зазначене, позивач направив відповідачу лист № 7336 від 12.10.2011 р. з обґрунтуванням оцінки завданої шкоди, однак задоволення своїх вимог так і не отримав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/7767-2012 та призначено її до розгляду на 16.07.2012 р.

16.07.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, зокрема, з тих підстав, що розрахунки розміру шкоди, заявленої до відшкодування позивачем, ґрунтуються на рахунку ТОВ "Автогалс" № НОМЕР_4 від 29.04.2009 р., проте як такий документ є лише розцінкою окремо-взятого суб'єкта господарювання, що не може встановлювати вартість матеріального збитку. Справу просить розглядати без представників відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 01.08.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.2012 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Від представника позивача у судовому засіданні надійшли додаткові документи у справі, а саме: Акт виконаних робіт № ТО-К-00000000061115 від 14.07.2009 р., складений ТОВ "АвтогалС" на суму 6 062, 01 грн.

У судовому засіданні 01.08.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2008 р. між ЗАТ "СК "Веско", правонаступником якого виступає позивач, (страховик) та гр. ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Страховий поліс № 1509-а/08 відносно автомобіля марки Toyota Corolla, номер кузова НОМЕР_2, 2008 р.в. (вигодонабувач -Перший український міжнародний банк).

Відповідно до п. 8 Страхового полісу страхова сума становить у 1-й рік дії Договору 109 416, 00 грн., в 2-й рік дії Договору 87 532, 80 грн.

Пунктом 7 Страхового полісу визначено страхові ризики: викрадення, збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій.

Згідно з п. 10 Страхового полісу франшиза складає при збитках внаслідок ДТП 547, 08 грн.

Відповідно до п. 24.1. Страхового полісу страхове відшкодування виплачується на підставі письмової заяви страхувальника (його представника) або вигодо набувача (який не потребує отримання відповідного доручення від страхувальника) і Страхового акту, який складається протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання від страхувальника всіх необхідних документів, вказаних у п. 10 Правил, а також довідки вигодо набувача про наявність заборгованості страхувальника за кредитним договором та листа вигодо набувача про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування (страхувальник або вигодонабувач).

Як вбачається з постанови Волноватського районного суду Донецької області від 22.06.2009 р. у справі № 3-1575/09, 28.04.2009 р. в 9 год. 00 хв. гр. ОСОБА_3 в населеному пункті м. Волноваха по пер. Енергетичному на площадці МНС здійснив стоянку транспортного засобу ВАЗ-2106 д.н. НОМЕР_3, не вжив заходів, що стосуються самовільного руху транспортного засобу, в результаті чого його автомобіль здійснив наїзд на транспортний засіб Тойота д.н. НОМЕР_1. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим було порушено п. 15.12 ПДР.

Зазначеною постановою суду на гр. ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 340, 00 грн.

Згідно з Довідкою ВДАІ Волноватського району УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області № 1533 від 03.05.2009 р. в результаті вказаної ДТП автомобіль Тойота отримав пошкодження -деформація передньої лівої двері.

29.04.2009 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до позивача з Заявою про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та ОСЦПВВНТЗ № 498/09.

При цьому, 22.05.2009 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до позивача з Заявою, якою просив перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок ТОВ "Автогалс".

Так, 29.04.2009 р. ТОВ "Автогалс" виставлено рахунок гр. ОСОБА_2 № НОМЕР_4 від 29.04.2009 р. на суму 6 199, 39 грн. щодо наступних матеріалів та робіт: двері передні ліві Toyota Corolla -1 шт., куточок Toyota -1 шт., заклепка динаміку Toyota -3 шт., матеріали для фарбування, заміна дверей, пофарбування нової двері.

Листом від 21.05.2009 р. ЗАТ "Перший Український Міжнародний Банк" також звернулось до позивача з проханням страхове відшкодування перерахувати на рахунок станції технічного обслуговування для ремонту автомобіля.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування по Страховому полісу наземного транспорту № 1509-а/08 від 18.09.2008 р. вона склала 5 652, 31 грн. (6 199, 39 грн. - 547, 80 грн. франшизи).

29.05.2009 р. позивач склав Страховий акт № 1509-а/08 До-1, відповідно до якого вирішено виплатити страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 5 652, 31 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 672 від 17.06.2009 р. позивач перерахував на рахунок ТОВ "Автогалс" грошові кошти в сумі 5 652, 31 грн.

У зв'язку з тим, що цивільна відповідальність гр. ОСОБА_3 була застрахована відповідачем згідно з Полісом ОСЦПВВНТЗ № ВС/3747223 зі строком дії з 31.01.2009 р. по 30.01.2010 р., позивач 12.08.2011 р. надіслав відповідачу регресну вимогу, якою просив сплатити в порядку регресу суму в розмірі 5 652, 31 грн.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом № 7336 від 12.10.2011 р. повідомив, що в наданих позивачем матеріалах відсутнє авторознавчє дослідження про встановлення вартості матеріального збитку, у зв'язку з чим підстави для проведення виплати відшкодування в порядку регресу відсутні.

21.11.2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом за № 4164, яким наголосив на тому, що до страховика, який сплатив страхове відшкодування переходить право вимоги у межах фактичних витрат. Крім того, позивач звернув увагу на те, що згідно з пп. 10.2.3. п. 10. Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (авто каско), затверджених Головою Правління АТ "СК "Аха Страхування", відшкодування передбачених договором страхування витрат страхувальника, пов'язаних зі страховим випадком здійснюється страховиком страхувальнику, якщо виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі акта товарознавчого дослідження/експертизи чи рахунків СТО.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5 652, 31 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина фізичної особи ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ-2106 д.н. НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку.

При цьому, цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_3 була застрахована відповідачем згідно з Полісом ОСЦПВВНТЗ № ВС/3747223 зі строком дії з 31.01.2009 р. по 30.01.2010 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять звіту оцінки завданих автомобілю Тойота збитків внаслідок зазначеної вище ДТП.

Водночас, вбачається, що позивач, з урахуванням наданої ТОВ "Автогалс" інформації про вартість деталей та робіт по їх заміні, виплатив згідно з Платіжним дорученням № 672 від 17.06.2009 р. страхове відшкодування в сумі 5 652, 31 грн.

При цьому, суд враховує, що перелік деталей та робіт по їх заміні, що наведені в Рахунку ТОВ "Автогалс" № НОМЕР_4 від 29.04.2009 р. відповідають пошкодженням автомобіля Тойота, описаним в Довідці ВДАІ Волноватського району УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області № 1533 від 03.05.2009 р.

Так, згідно з п. 6.1. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2009 № 77 одночасно на місці оформлення відповідних документів про адміністративні правопорушення водіям видаються довідки про пошкодження транспортних засобів (додаток 8).

Як зазначив Вищий господарський суд України в постанові від 23.08.2011 у справі № 42/92 звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги заперечення відповідача.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Враховуючи все вищевикладене, з огляду на визначені Полісом ОСЦПВВНТЗ № ВС/3747223 розміри лімітів відповідальності та франшизи (510, 00 грн.), відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 142, 31 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності зобов'язання перед позивачем щодо відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню частково з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Фрунзе, будинок 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, Подільський район, вулиця Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 20474912) 5 142 (п'ять тисяч сто сорок дві) грн. 31 коп. страхового відшкодування, 1 448 (одну тисячу чотириста сорок вісім) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя В.С. Ломака