Рішення № 25551835, 30.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/83/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.12 Справа № 5009/2396/12

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району, юридична адреса -69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса -69097 м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7

до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 69114 АДРЕСА_1

про стягнення 1876,55 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: Воропай М.І., представник дов. № 05/27 від 03.01.2012р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1876,55 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2012р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 12.07.2012. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 30.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідачу поставлено теплову енергію у період з листопада 2011 року по квітень 2012 року на загальну суму 1775,71 грн. Відповідач отриману теплову енергію не оплатив. Позивач просить стягнути 1775,71 грн. основного боргу, 15,13 грн. 3% річних та 85,71 грн. пені.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що між Концерном «МТМ»в особі філії концерну «МТМ»Хортицького району -Теплопостачальна організація та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 - Споживач укладено договір № 406120 від 10.02.2010 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.4, 6.5 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі в національній грошовій одиниці, відповідно до встановлених тарифів (цін).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При наявності приладів комерційного обліку обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

У період часу з листопада 2011 року по квітень 2012 року відповідачу поставлено теплову енергію на суму 1775,71 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії (наявні у матеріалах справи).

Відповідачем були отримані акти приймання-передачі теплової енергії за період за який виникла заборгованість.

Щодо актів приймання -передачі теплової енергії необхідно зазначити наступне:

В актах за період з вересня 2009 року по лютий 2011 року підпис відповідача відсутній.

Пунктами 6.6., 6.6.1., 6.6.2 та 6.7 договору сторони узгодили, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання. У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

З урахуванням викладених положень договору № 406120 від 10.02.2010 вказані акти приймання-передачі теплової енергії вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Будь-які заперечення щодо даних, зазначених в Актах приймання-передачі відповідачем позивачу не надавались.

На день вирішення спору заборгованість за поставлену теплову енергію становить 1775,71 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити пну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману теплову енергію не надано. Доказів надання позивачу заперечень щодо даних, зазначених в актах приймання -передачі теплової енергії та будь-яких зауважень щодо якості послуг, які надавались, також суду не представлено.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 1775,71 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 85,71 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору за період з 21.12.2011р. по 17.06.2012р. окремо за кожним платежем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних в розмірі 15,13 грн. за період з 21.12.2011 по 17.06.2012 окремо за кожною сумою обов'язковою до сплати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ( ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування пені і 3% річних та встановлено, що стягненню підлягає 15,09 грн. 3% річних та 83,52 грн. пені.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

1. Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Хортицького району до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 876,55 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (69114 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «МТМ»Хортицького району (юридична адреса - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, фактична адреса -69097 м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7, код ЄДРПОУ 32121458) 1775 (одну тисячу сімсот сімдесят п'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 15 (п'ятнадцять) грн. 09 коп. 3% річних, 83 (вісімдесят три) грн. 52 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 57 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 06.08.2012р.