ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2012 р. Справа № 5010/576/2012-1/4-5/78
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, АДРЕСА_1
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Серін-Ліс" вул.Рудніва, 95, Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78444
про стягнення заборгованості в сумі 38 362 грн. 81 коп., з яких 31 704 грн. 08 коп. - сума основної заборгованості,
1 345 грн. 52 коп. - 3 % річних,
2 813 грн. 21 коп. - інфляційні втрати,
2 500грн. 00 коп. - послуги на адвоката
за участю представників сторін:
Від позивача: Перевізник Андрій Євгенович - адвокат, (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 20.04.11р.)
Від відповідача: Брайляк Е.Я. -представник, (довіреність № 110612/1 від 11.06.12р., паспорт серії НОМЕР_3, виданий 04.02.10р. Надвірнянським РВ УМВС в Івано-Франківській області)
ВСТАНОВИВ:
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 (далі Позивач) подано позов (№ 1185 від 22.05.2012 р.) до Приватного акціонерного товариства "Серін - Ліс" (далі Відповідач) про стягнення 38 362 грн. 81 коп., з яких 31 704 грн. 08 коп. - сума основної заборгованості, 1 345 грн. 52 коп. - 3 % річних, 2 813 грн. 21 коп. - інфляційні втрати, 2 500 грн. 00 коп. - послуги на адвоката.
Ухвалою суду від 23.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.06.2012 р.
У зв'язку з перебуванням судді Соботник В.В. у відрядженні, розгляд справи 12.06.2012 р. не відбувся.
Ухвалою суду від 14.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 05.07.2012 р.
Ухвалою суду від 05.07.2012 р., за клопотанням представника відповідача (вх.№ 4487/2012 свх. від 04.07.2012), в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 06.08.2012, розгляд справи відкладено на 24.07.2012 р.
В зв'язку з перебуванням судді Соботник В.В. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано - Франківської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" № 59 від 23.07.2012 р. справу №5010/576/2012-1/4 автоматично розподілено судді Цюх Г.З. та присвоєно № 5010/576/2012-1/4-5/78.
24.07.2012 р., 25.07.2012 р., 02.08.2012 р. оголошувались перерви.
23.07.2012 р. (вх. № 4881/2012-свх.) від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 поступила заява про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Серін - Ліс" заборгованості в сумі 35 539 грн. 74 коп., з яких: 31 704 грн. 08 коп. - основний борг, 1 354 грн. 02 коп. - 3 % річних, 2 481 грн. 64 коп. - інфляційні втрати. Водночас, в зазначеній заяві позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення за послуги адвоката в розмірі 2 500 грн.
25.07.2012 р. (вх. № 4938/2012-свх.) від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 поступила заява про зміну предмета позову, в якій просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Серін - Ліс" заборгованості в сумі 35 539 грн. 74 коп., з яких: 31 704 грн. 08 коп. - основний борг, 1 354 грн. 02 коп. - 3 % річних, 2 481 грн. 64 коп. - інфляційні втрати з врахуванням поставки лісопродукції за період з червня 2010 року по квітень 2011 року.
06.08.2012 р. (вх. № 5185/2012- свх.) в судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог. Свою заяву позивач мотивував тим, що сторонами погоджено суму заборгованості та штрафних нарахувань, просить суд стягнути 23 571 грн. 42 коп. суму основної заборгованості із врахуванням штрафних санкцій та 917 грн. 42 коп. судового збору. Водночас, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 11 060 грн. 50 коп. суми основного боргу, 55 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 961 грн. 59 коп. трьох відсотків річних.
В судовому засіданні 06.08.2012 р. відповідач позовні вимоги згідно заяви позивача (вх. № 5185/2012- свх. від 06.08.2012 р.) визнав повністю, претензій по даній справі до суду та Позивача немає, про що свідчить його підпис в даній заяві.
Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог, а також до початку розгляду судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд приймає вказані заяви до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
03.01.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 (далі - продавець / позивач) та Приватним акціонерним товариством "Серін - Ліс" (далі - покупець / відповідач) укладено Договір № 1 купівлі - продажу лісопродукції (а.с. 10) з Додатком до нього за № 1 від 03.01.2011 р. ( а.с.11) (далі за текстом Договір).
Зазначений Договір укладений у письмовій формі, скріплений підписами та засвідчений печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України.
Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця лісопродукцію згідно Специфікації (Додатку №1 до даного Договору), а Покупець зобов'язується прийняти її та провести оплату за неї на умовах даного Договору.
Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що перехід права власності на лісопродукцію відбувається в момент передачі її Покупцю в пункті поставки після підписання останнім відповідних документів, що засвідчують передачу.
Оплата за лісопродукцію здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Продавця протягом 7-ми банківських днів з моменту поставки лісопродукції (п.3.2. Договору).
Як стверджує позивач, на виконання умов вказаного Договору ним з червня 2010 р. по квітень 2011 р. передано товар на загальну суму 737 704 грн. 08 коп., за який останній розрахувався частково, тим самим заборгувавши позивачу, на час пред'явлення позову 31 707 грн. 08 коп.
Однак, Відповідач вказує на те, що 29.04.2011 р. поставка товару не відбувалась і вони не приймали товар на суму 22 122 грн. 40 коп., про що свідчить відсутність підпису одержувача на видатковій накладній №24 від 29.04.2011 р. ( а.с. 116). Решта суми 9 582 грн. 38 коп. основного боргу відповідачем визнається, про що свідчить підписаний ним акт звірки станом на 31.07.2012 р. (а.с. 127-128).
Позивач не погоджується з таким твердженням відповідача, посилаючись на отриману від Відповідача Довіреність на отримання товару №70 від 01.04.2011 р. (а.с. 69), термін дії якої до 30.04.2011 р. Відповідно до даної довіреності ОСОБА_7 мав право отримувати від позивача лісопродукцію об'ємом в 400 метрів кубічних.
Суд виходить з того, що видаткова накладна, на яку спирається позивач в підтвердження факту передачі товару відповідачу на суму 22 122 грн. 40 коп., не відповідає вимогам п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зокрема, не містить підпису особи, яка одержала товар, а тому не може слугувати доказом того, що господарська операція фактично відбулась.
Щодо довіреності на отримання товару, то суд вважає за правильне взяти до уваги наступне. Відповідно до п.6 Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.006.1996 р. №293/1318 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.
Згідно п. 10 Інструкції Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
З Книги реєстрації довіреностей, наданої відповідачем (а.с. 142- 144) вбачається, що ОСОБА_7 не відзвітував за отриману довіреність.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Оскільки, як зі сторони позивача , так із сторони відповідача були допущені помилки, суд приходить до висновку про наявність вини обох сторін. Таким чином, суму 22 122 грн. 40 коп. по накладній № 24 від 29.04.2011 р. вважає за потрібне розділити між сторонами та стягнути з відповідача 11 061 грн. 20 коп., що не заперечується самими сторонами (а.с. 19).
Враховуючи вищенаведене та визнання позову відповідачем (а.с. 127 - 128, 19), суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 20 643 грн. 58 коп. за переданий товар обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунтом 4.1 Договору передбачено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним Договором відповідно до діючого законодавства України.
Враховуючи вищенаведене та визнання сум нарахувань відповідачем (а.с.19) вимоги позивача щодо стягнення 2 536 грн. 81 коп. - інфляційних втрат, 392 грн. 43 коп. - 3% річних, 917 грн. 42 коп. - судового збору є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Щодо заяви про зменшення та уточнення позовних вимог (вх. № 4881/2012-свх. від 23.07.2012 р.) та заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 5185/2012- свх. від 06.08.2012 р.), в яких позивач відмовляється від позову в частині стягнення 11 060 грн. 50 коп. суми основного боргу, 55 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 961 грн. 59 коп. трьох відсотків річних, 2 500 грн. 00 коп. за послуги адвоката, слід зазначити наступне.
Розглянувши заяви позивача про зменшення позовних вимог, які по своїй правовій природі є і заявами про часткову відмову від позовних вимог, суд вважає, що дані заява не суперечить чинному законодавству, за своїм змістом є такими, що не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд вбачає, що наявні всі підстави для її прийняття.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі у ході судового процесу відмовитися від позову, враховуючи, що подана заява про відмову від позову стосується виключно предмета позову. Таким чином, зважаючи на приписи ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для відмови позивачу в задоволенні його заяв.
Одночасно, суд повідомляє наступне: у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяв позивача про припинення провадження у справі в частині відмови від позовних вимог щодо стягнення 11 060 грн. 50 коп. суми основного боргу, 55 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 961 грн. 59 коп. трьох відсотків річних, 2 500 грн. 00 коп. за послуги адвоката, 989 грн. 08 коп. судового збору, тому провадження у цій частині слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст. ст. 124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.33, 34, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 до Приватного акціонерного товариства "Серін - Ліс" про стягнення 38 362 грн. 81 коп., з яких 31 704 грн. 08 коп. - сума основної заборгованості, 1 345 грн. 52 коп. - 3 % річних, 2 813 грн. 21 коп. - інфляційні втрати, 2 500 грн. 00 коп. - послуги на адвоката - задоволити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Серін - Ліс", вул. Руднєва, 95, Делятин, Надвірнянський район, 78442 ( код 36480308) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, АДРЕСА_1, 28600 (код НОМЕР_1) - 20 643 (двадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 58 коп.основного боргу, 2 536 (дві тисячі п'ятсот тридцять шість) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 43 коп. трьох відсотків річних, 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн. 42 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення 11 060 (одинадцять тисяч шістдесят) грн. 50 коп. суми основного боргу, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 961 (дев'ятсот шістдесят одної) грн. 59 коп. трьох відсотків річних, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. за послуги адвоката, 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 08 коп. судового збору - провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.08.12
Суддя Цюх Г. З.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Лоза В.В. 07.08.12
Судове рішення № 25551827, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 06.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/576/2012-1/4-5/78. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: