Ухвала суду № 25550923, 02.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2012 р.Справа № 2-а-10087/08/1570

Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агентство 2500" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року по справі за позовом Приватного підприємства "Агентство 2500" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2008 року Приватне підприємство "Агентство 2500" звернулось до суду з позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень -рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що під час проведення перевірки та оформлення її результатів, що призвело до нарахування ПП «Агентство 2500»додаткових податків та штрафних санкцій на суму 238400 грн., перевіряючими були допущені порушення діючого законодавства, а саме: в акті перевірки №1149/2320-25048752 зроблено виправлення з дати «12.04.2006 року»на «12.04.2007 року», що є порушенням п. 1.8 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, норми ст. 9 Закону «Про державну податкову службу в Україні», тому винесені на підставі неіснуючого акту перевірки податкові повідомлення-рішення № 0000602301/3, № 0000612301/3 від 14.09.2007 є недійсними. Окрім того, позивач зазначив, що під час проведення перевірки перевіряючим були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту з ПДВ та факт повної та своєчасної сплати всіх податків, а саме: по ПДВ- реєстри та податкові накладні; по податку на прибуток: договори та акти виконаних робіт з СПД ОСОБА_1. Проте, під час перевірки зазначені документи використовувались перевіряючими частково, на власний розсуд, не були відображені в акті перевірки та під час нарахування податкових зобов'язань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року в задоволенні позову Приватного підприємства "Агентство 2500" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень -рішень відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Приватне підприємство "Агентство 2500" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Приватне підприємство «Агентство -2500» зареєстровано виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області10.03.2000 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 1552120 0000 000913 (Т.1 а.с.155-158).

Взято на податковий облік у Білгород-Дністровській ОДПІ 15.03.2000 року за № 1648.

На підставі посвідчення №171/23 від 20.03.2007 року Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції з урахуванням вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно плану - графіку проведення документальних перевірок суб'єктів, проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Агентство 2500»вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Підприємство було повідомлено про проведення перевірки повідомленням від 20.02.2007 року за №2190/23, яке видано Білгород-Дністровською ОДПІ та фактично отримано 12.03.2007 року.

За результатами перевірки 12.04.2007 року складено акт №1149/2320-25048752 «Про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватного підприємства «Агентство 2500»за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року, відповідно до висновків якого перевіряючим органом встановлено порушення позивачем п.п. 11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 29635,0 грн., в тому числі за 2 квартал 2006 року - на 12500 грн. та 4 квартал 2006 року - на 17135 грн.; порушено п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість у розмірі 133559,0 грн., в тому числі по періодам: у серпні 2005 року у розмірі - 19,0 грн., у вересні 2005 року у розмірі - 9235,0 грн., у жовтні 2005 року у розмірі - 39630,0 грн., у листопаді 2005 року у розмірі - 40874, 0 грн., у грудні 2005 року у розмірі - 25398, 0 грн., у січні 2006 року у розмірі - 6647,0 грн., лютому 2006 року у розмірі - 6718, 0 грн., у березні 2006 року у розмірі - 1931,0 грн., у липні 2006 року у розмірі - 3107,0 грн.; порушено п.2.1 ст. 2, п.п.3.1.1. п.3.1. п.3.4 ст.3, п.п.4.2.1, 4.2.15 п.4.2. ст. 4, п.п.9.10.1, 9.10.2, 9.10.3 п.9.10, пп.9.12.1 п.9.12.ст.9,п.17.2 ст. 1, п.п.22.2, 22.3 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено суму з податку на суму 51615,20 грн.; порушено п.2.3, п.2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», підприємство не додержувалось встановленого ліміту готівки в касі на суму 27219,98 грн. (Т. 1 а.с.121-139).

У зв'язку з відмовою від підпису в акті перевірки посадових осіб ПП «Агентство 2500», посадовими особами Білгород-Дністровської ОДПІ було складено акт №1151/2320-25048752 від 12.04.2007 року (Т.1 а.с.140).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 17.04.2007 року Білгород-Дністровською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення № №0000602301/0; 0000612301/0; №00013917 від 17.04.2007 року та рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №0000622301 від 17.04.2007 року, які були оскаржені представником ПП «Агентство 2500»до Білгород-Дністровської ОДПІ (скарга вих.. № 97-П від 27.04.2007р.). 15.05.2007 року позивачем отримано Рішення про результати розгляду первинної скарги. Не погоджуючись з зазначеним рішенням за первинною скаргою, ПП «Агентство 2500»подало повторну скаргу до ДПА в Одеській області та 23.06.2007 року отримало Рішення ДПА в Одеській області від 15.06.2007 року про результати розгляду повторної скарги, відповідно до якого було скасовано податкове повідомлення-рішення №00013917 від 17.04.2007 року про сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 154845,6 грн. та рішення Білгород-Дністровської ОДПІ про результати розгляду скарги №6743/23-01 від 14.05.2007 року в цій частині; скасовано податкове повідомлення-рішення №0000612301/0 від 17.04.2007 року про сплату ПДВ в сумі 200501 грн. у частині застосованої фінансової санкції на суму 162, 5 грн. та рішення Білгород-Дністровської ОДПІ про результати розгляду скарги №66743/23-01 від 14.05.2007 року в цій частині; залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000602301/0 від 17.04.2007 року про сплату податку на прибуток в сумі 38062 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням представник ПП «Агентство 2500»03.07.2007 року звернувся до ДПА України зі скаргою, яка рішенням від 15.09.2007 року за вих. № 8541/6/25-0115 скаргу залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.1990 року (стаття чинна на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, серед іншого здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Як вбачається з акту, який отримав позивач, перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року проведено на підставі посвідчень від 20.03.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки. Термін проведення перевірки продовжено на підставі наказу №172 від 30.03.2007 року про продовження терміну проведення комплексної перевірки та направлення на перевірку №193\23 від 30.03.2007 року. А відтак суд вірно дійшов до висновку, що в даті акту перевіряючий орган припустився технічної помилки, яка полягає в зазначенні замість «2007р.»«2006р.».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 ВР від 28.12.1994 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон №334/94 ВР) дано визначення поняття валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з. п.п. «б»п.11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України №334/94 ВР датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: нерезидентами; резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

За матеріалами справи було встановлено, що позивачем включено до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток підприємства за перевіряємий період по рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»витрати у зв'язку з перерахуванням авансових платежів суб'єктам підприємницької діяльності, які не мають статусу платника податку на прибуток на загальних умовах у розмірі 118540,0 грн., в тому числі по періодам 2 квартал 2006 року - 12500 грн. та за 4 квартал 2006 року - 17135 грн., чим занижено суму податкових зобов'язань.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон №168/97-ВР) передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 7.2.6 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Однією з обов'язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту є підтвердження їх відповідними первинними документами та, якщо на момент проведення перевірки платника податку суми податку попередньо включені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, такий платник податку несе відповідні фінансові санкції.

Перевіркою встановлено, що позивачем не надано первині документи на придбання товару, а саме податкові накладні на загальну суму 667795,0 грн., в тому числі ПДВ 133559,0 грн.

Позивач зазначав, що на момент проведення перевірки перевіряючим були надані відповідні первинні документи які підтверджували факт повної і своєчасної сплати всіх податків, проте останні не були досліджені співробітниками ДПІ під час перевірки. Однак ці доводи не підтверджені будь-якими доказами, в акті перевірки відсутні відомості про надання цих документів. при цьому проведення будь-якої господарської операції підприємством фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Проте первинні документи не були надані позивачем ані під час проведення перевірки, ані під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агентство 2500" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.