Ухвала суду № 25550596, 25.07.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року справа №2а/0570/2815/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника відповідача Кінаша В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року по справі № 2а/0570/2815/2012 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство «Сніжнеантрацит» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2012 року № 0000062342, № 0000112342, № 0000132342.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року позов було задоволено частково.

Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному від 18 січня 2012 року № 0000062342 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища у загальній сумі 6032 грн. 09 коп., у тому числі за основним платежем 4825 грн. 67 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1206 грн. 42 коп.

Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сніжному від 18 січня 2012 року № 0000132342 в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальній сумі 2336 грн. 12 коп., у тому числі за основним платежем 2304 грн. 31 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 31 грн. 81 коп.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач по справі, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, позивач знаходиться на податковому обліку в Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції, має відокремлені підрозділи Шахта «Ударник» та Шахта «Зоря».

Відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої Державною податковою інспекцією у м. Сніжному (правонаступником якої є Торезька ОДПІ) було складено акт від 30 грудня 2011 року № 1492/23-31906124.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 1 січня по 31 грудня 2010 року відповідачем встановлено його заниження за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за 2010 рік в сумі 3617 грн. 99 коп., в тому числі за 1 квартал 2010 року - 1625 грн. 14 коп., за півріччя 2010 року - 2180 грн. 74 коп., за 9 місяців 2010 року 2657 грн. 93 коп.

В порушення пункту 3 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 (чинною на час вчинення порушення) та підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379 (чинною на час вчинення порушення), позивачем не вірно застосовано норматив збору за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення. Підприємством здійснено викид в атмосферне повітря забруднюючої речовини азоту диоксид, але нараховано збір, як за викид азоту оксид. Азоту диоксид відноситься до другого класу небезпеки, що встановлено Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць, затвердженими наказом Міністерством охорони здоров'я України від 9 липня 1997 року № 201. Також клас небезпеки азоту диоксид вказано в проекті нормативів гранично допустимих викидів для шахти «Ударник» та для шахти «Зоря», розробленої Міністерством вугільної промисловості України.

Позивачем занижений збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів золошлаку у 2010 році в сумі 4825 грн. 67 коп., в тому числі за 1 квартал 2010 року - 2568 грн. 46 коп., півріччя 2010 року - 4214 грн. 02 коп., 9 місяців 2010 року - 4602 грн. 13 коп. При перевірці лімітних карток на відпуск вугілля для вугільних котелень на опалення у 2010 році використано 2956 тон вугілля, що підтверджено довідками підприємства. Згідно довідок служби ВТК Шахти «Ударник» зольність вугілля, що спалюється в котельній, склала у 1 кварталі 2010 року 20,5%, у 2 кварталі 2010 року 20,3%, у 3 кварталі 2010 року 19,7%, у 4 кварталі 2010 року 20,4%. Таким чином, у 2010 році утворено шлаку котельного у кількості 601,09 тон. Згідно з актами прийому-передачі від 29 січня 2010 року, 26 лютого 2010 року позивачем передано золошлаку КП «Сніжнегорспецтранс» у кількості 182 тони. Позивачем нараховано збору за 2010 рік у кількості 329,415 тон золошлаку, недоплата складає 89,675 тон.

Як вбачається з акту перевірки, зольність вугілля, що спалюється в котельній склала у 1 кварталі 2011 року 19,5%, у 2 кварталі 2011 року 18,7%, у 3 кварталі 2011 року 19,1% та утворено у 2011 році шлаку котельного у кількості 286,056 тн. Нараховано підприємством збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2011 рік у кількості 249,628 тн. золошлаку. Недоплата склала у кварталі 2011 року 19,027 тн., у 2 кварталі 2011 року 7,513 тн., у 3 кварталі 2011 року 9,888 тн. Ставка податку за розміщення відходів згідно з пунктом 246.1 статті 246 та підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України у 2011 році складає за шлак котельний 2,50 х 50% = 1,25 грн. за тону. Відповідно до пункту 246.4 статті 246 Податкового кодексу України за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази. Пункт 246.5 статті 246 Податкового кодексу України передбачає коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км. від таких меж дорівнює 3. Таким чином, позивачем занижений екологічний податок за розміщення відходів золошлаку на 409 грн. 81 коп., а саме 36,428 тн. х 1,25 грн. х 3 х 3 = 409 грн. 81 коп.

Як вбачається з акту перевірки, у 2011 році позивачем утворені та розміщені небезпечні відходи - люмінесцентні лампи у кількості 50 шт. Відповідач зазначає, що згідно актів на списання матеріалів шахтою «Ударник» була здійснена заміна люмінесцентних ламп у лютому 2011 року у кількості 48 шт., у березні 2011 року у кількості 2 шт., однак не нараховано податок за розміщення відходів люмінесцентних ламп. Ставка податку за розміщення відходів - люмінесцентних ламп згідно з пунктами 246.1 та 246.2 статті 246 Податкового кодексу України у 2011 році дорівнює 7,50 х 50% = 3,75 грн. за одиницю. Таким чином, позивачем занижений екологічний податок за розміщення відходів - люмінесцентних ламп у 2011 році (1 квартал) на 1687 грн. 50 коп., а саме 50 шт. х 3,75 грн. х 3 х 3 = 1687 грн. 50 коп. У 2011 році позивачем не обчислено екологічний податок за відходи деревини, у 2 кварталі 2011 року утворилося 36,7 відходів деревини. Ставка податку за розміщення відходів деревини згідно з пунктом 246.2 статті 246 Податкового кодексу України у 2011 році дорівнює за відходи деревини 2,50 грн. х 50% = 1,25 грн. за тону. Відповідно до пункту 246.4 статті 246 Податкового кодексу України за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази. Пункт 246.5 статті 246 Податкового кодексу України передбачає коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж дорівнює 3. Таким чином, на думку відповідача, позивачем занижений екологічний податок за розміщення відходів деревини у 2 кварталі 2011 року в сумі 412 грн. 88 коп.

На підставі акту перевірки 18 січня 2012 року податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України:

№ 0000062342, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища у загальній сумі 21080 грн. 08 коп., у тому числі за основним платежем 16864 грн. 06 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 4216 грн. 02 коп.;

№ 0000112342, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у загальній сумі 5765 грн. 35 коп., у тому числі за основним платежем 5546 грн. 88 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 218 грн. 47 коп.;

№ 0000132342, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у загальній сумі 5367 грн. 56 коп., у тому числі за основним платежем 5021 грн. 87 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 345 грн. 69 коп.

Спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000062342 визначено про порушення позивачем норм пункту 6.1 статті 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 року за № 544/3837), чинною на час вчинення порушення.

Спірне податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем частково в сумі 8443 грн. 66 коп. в частині збору за викиди забруднюючих речовин (азоту диоксид) в атмосферне повітря в розмірі 3617 грн. 99 коп., та в частині збору за розміщення відходів золошлаку за 2010 рік у розмірі 4825 грн. 67 коп.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та визначених за місцезнаходженням цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 (надалі - Порядок № 303).

Норматив збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення згідно з таблицею 1.2 Порядку № 303 з врахуванням індексації дорівнює у 2010 році - 555,57 грн. за тону за 2 класом небезпечності; коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності населення дорівнює 1 (до 100 тис. чол.), таблиця 2.1 додатку 2 до Порядку № 303; залежно від господарського значення населеного пункту таблицею 2.2 додатку 2 до Порядку № 303 передбачено коефіцієнт 1,25.

Таким чином, сума збору за викиди в атмосферне повітря азоту диоксид становить у 1 кварталі 2010 року: 6,011 тн. х 555,57 грн. х 1 х 1,25 = 4174 грн. 41 коп.; у півріччі 2010 року: 8,066 тн. х 555,57 грн. х 1 х 1,25 = 5601 грн. 53 коп., 9 місяців 2010 року: 9,831 тн. х 555,57 грн. х 1 х 1,25 = 6827 грн. 26 коп.; 2010 рік: 13,382 тн. х 555,57 грн. х 1 х 1,25 = 9293 грн. 30 коп.

З урахуванням задекларованих позивачем показників сум збору за забруднення навколишнього природного середовища відхилення складає 3617 грн. 99 коп.

Позивачем не заперечується факт викиду в атмосферне повітря саме азоту диоксид, але позивач наполягає на тому, що азот диоксид є одним із видів азоту оксидів як одна зі сполук азоту з киснем, внаслідок чого підприємством правомірно нараховано збір як за викид азоту оксид.

Відповідно до додатку 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303, норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища за забруднюючу речовину - азоту оксиди складає 80 грн. за тону. Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до таблиці 1.1, нормативи збору слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності забруднюючої речовини згідно з таблицею 1.2.

Таблиця 1.1 визначає чітко назву забруднюючої речовини, а саме азоту оксиди, без додавання словосполучень, таких як його сполуки, види чи утворення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що податковий орган обґрунтовано донарахував збір за викиди в атмосферне повітря азоту диоксид в сумі 3617 грн. 99 коп., та відповідно застосував штрафну (фінансова) санкцію у розмірі 904 грн. 50 коп.

Спірним податковим повідомленням-рішенням від 18 січня 2012 року № 0000112342 було визначено порушення позивачем пункту 249.3 статті 249 Податкового кодексу України, відповідно до якого суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за певною формулою.

Відповідно до підпункту 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Пунктом 243.1 статті 243 Податкового кодексу України встановлені ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення: азоту оксиди - 1329,67 грн. за тону.

Пункт 243.2 статті 243 Податкового кодексу України встановлює ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 та на які встановлено клас небезпечності.

Таким чином, сума податку за викид в атмосферне повітря азоту диоксид становить у 1 кварталі 2011 року: 6,009 тн. х 1000 грн. = 6009 грн., у 2 кварталі 2011 року: 6,009 тн. х 1000 грн. = 6009 грн., у 3 кварталі 2011 року: 2,223 тн. х 1000 грн. = 2223 грн. Відхилення із задекларованими показниками позивача складає 5546 грн. 88 коп.

Дане порушення встановлено у зв'язку із викидами позивачем в атмосферне повітря азоту диоксид, але донарахування податку як за викид азоту оксид.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про донарахування податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за 2011 рік в сумі 5546 грн. 88 коп., та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 218 грн. 47 коп.

Спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000062342 визначено про порушення позивачем норм пункту 6.4 статті 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379, а саме у 2010 році позивачем не у повному обсязі нараховано збір за розміщення відходів золошлаку.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 303 суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2. Норматив збору, який справляється за розміщення відходів згідно з таблицею 1.9 Порядку № 303 з врахуванням індексації у 2010 році дорівнює 1,27 грн. за тону; коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів дорівнює 3 (таблиця 2.4 додатку 2 до Порядку № 303. Залежно від місяці розміщення відходів таблицею 2.5 додатку 2 до Порядку № 303 передбачено коефіцієнт 3.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при розрахунку недоплати збору при розміщенні відходів золошлаку не було враховано, що після ручного відбору зменшується не тільки відсоток зольності, а й кількість вугілля, що суттєво впливає на розрахунок збору, який здійснюється, виходячи із кількості (тон) спаленого вугілля. За даними позивача після ручного відбору кількість вугілля склала 1185,7 тн. у 1 кварталі 2010 року, 355,2 тн. у 2 кварталі 2010 року, 244,1 тн. у 3 кварталі 2010 року, 680,5 тн. у 4 кварталі 2010 року, з яких утворилося золошлаку 243,1 тн. у 1 кварталі 2010 року, 72,11 у 2 кварталі 2010 року, 48,1 у 3 кварталі 2010 року, 138,83 тн. у 4 кварталі 2010 року.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідач необґрунтовано донарахував збір в сумі 4825 грн. 67 коп., внаслідок чого в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 18 січня 2012 року № 0000062342 в сумі 4825 грн. 67 коп. та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1206 грн. 42 коп. позовні вимоги є правомірними.

Спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000132342 визначено порушення позивачем норм пункту 249.4, пункту 249.5, пункту 249.6 статті 249 Податкового кодексу України. Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем дане рішення фактично оскаржується частково по трьом встановленим відповідачем порушенням, а саме: заниження екологічного податку за розміщення відходів золошлаку в сумі 409 грн. 81 коп., за розміщення відходів люмінесцентних лам в сумі 1687 грн. 50 коп., за розміщення відходів деревини в сумі 207 грн.

Відповідачем при розрахунку недоплати екологічного податку при розміщенні відходів золошлаку за 2011 рік не було враховано, що після ручного відбору зменшується не тільки відсоток зольності, а й кількість вугілля, що суттєво впливає на розрахунок збору, який здійснюється, виходячи із кількості (тон) спаленого вугілля. За даними позивача після ручного відбору кількість вугілля склала у 1 кварталі 2011 року 769 тн., у 2 кварталі 2011 року 252,4 тн., у 3 кварталі 2011 року 226,9 тн., з яких утворилося золошлаку у 1 кварталі 150 тн., у 2 кварталі 2011 року 47,2 тн., у 3 кварталі 2011 року 43,3 тн., всього 240,5 тн. золошлаку, на які був нарахований податок.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідач необґрунтовано донарахував екологічний податок за розміщення відходів золошлаку в сумі 409 грн. 81 коп., а також штрафної (фінансової) санкції (розрахунок відповідача) у розмірі 1 грн. за 1 квартал 2011 року, 1 грн. за 2 квартал 2011 року, та за 3 квартал 2011 року 27 грн. 81 коп. (9,888 тн. х 1,25 грн. х 3 х 3 = 111,24 грн., з яких 25% санкція дорівнює 27 грн. 81 коп.), тобто загальна сума санкції 29 грн. 81 коп.

Відповідно до пункту 246.4 статті 246 Податкового кодексу України за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Пункт 246.5 статті 246 Податкового кодексу України передбачає коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж дорівнює 3.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про необґрунтованність висновку податкового органу щодо заниження екологічного податку за розміщення відходів люмінесцентних лам в сумі 1687 грн. 50 коп., а також штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн. (розрахунок відповідача) та необґрунтованості висновку податкового органу щодо заниження екологічного податку за розміщення відходів деревини в сумі 207 грн., а також штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 7 червня 2012 року по справі № 2а/0570/2815/2012 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 липня 2012 року, в повному обсязі виготовлена 30 липня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: С.В. Білак

Судді: Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок