Постанова № 25545727, 05.04.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р. 13 год.50 хв.Справа № 2-а-287/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача ОСОБА_20., ОСОБА_17, представників відповідача Грінь А.А., Горбунової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_16 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Ліквідатор фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 Тетерич Наталія Вікторівна та фізична особа - підприємець ОСОБА_16 подали адміністративний позов до Херсонського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення №0000091702 від 06.01.12 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. Оскільки в процесі розгляду справи було встановлено припинення повноважень ліквідатора Тетерич Н.В. у зв'язку з припиненням провадження у справі про визнання ФОП ОСОБА_16 банкрутом, суд вважає належним позивачем саме фізичну-особу підприємця ОСОБА_16 В позові зазначено, що оскаржуване рішення було прийнято за наслідками акту перевірки від 22.12.11, яким всі угоди, укладені позивачем за період з січня по серпень 2011 року про придбання та продаж товарів, послуг, визнано нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач звертає увагу суду на те, що був порушений порядок проведення перевірки, встановлений ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), наказ ДПА у Херсонській області на перевірку від 16 грудня 2011 року № 390 про проведення невиїзної позапланової перевірки з 19 грудня 2011 року вручено ліквідатору тільки 20 грудня 2011 року, тобто після початку перевірки, що позбавило ліквідатора можливості надати до перевірки всі необхідні документи. Надані після складання акту перевірки ліквідатором документи (договори, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні та платіжні документи) були не прийняті до уваги перевіряючою посадовою особою податкової служби на підставі того, що підписи ОСОБА_16 та його уповноваженого представника ОСОБА_17 в копіях паспортів не відповідали підписам цих осіб в первинних бухгалтерських документах, що інспектор встановив візуальним шляхом без проведення почеркознавчої експертизи. Позивач заперечує висновки в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених ФОП ОСОБА_16. з продавцями та покупцями у спірному періоді. Твердження податкової інспекції про нікчемність господарських операцій позивач вважає таким, що суперечить ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, у податкової інспекції відсутня компетенція визнавати будь-які угоди нікчемними або недійсними. Нікчемними правочини можуть бути визнано лише на підставі рішення суду. Ні в акті перевірки, ні у висновку до акту не обґрунтовано підстав нікчемності угод. Податковий кредит за січень-липень 2011 року сформований за господарськими операціями з контрагентами, які є належними платниками податків. відобразили факт поставки позивачу товарів, послуг в своїй податковій звітності.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом допуску до судового розгляду Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Херсоні, що підтверджується наказом ДПС України від 10.10.11 № 49, випискою з ЄДР.

ДПІ у м. Херсоні заперечує проти позову, просить суд відмовити в його задоволенні за необґрунтованістю. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, прийняті відповідно фактичних обставин справи. ФОП ОСОБА_16 також не було знайдено з юридичною адресою, фактичне місцезнаходження його та первинних бухгалтерських та податкових документів невідомо. ФОП ОСОБА_16 у квітні 2011 року задокументував послуги перевезення для ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" на загальну суму 4200479 грн., в тому числі ПДВ 700079,54 грн., виконання робіт проводилось працівниками ТОВ "Таврійська зернова компанія", дослідивши які, податкова служба зробила висновок про фактичне не надання послуг. Вказано, що візуальною перевіркою зразків підписів ОСОБА_16 у паспорті та в договорі з ФОП ОСОБА_18. вбачається їх суттєва невідповідність один одному. Позивач формував податковий кредит від ТОВ "Югресурспостач" та ТОВ "Таврійська зернова компанія", по яким встановлено відсутність господарської діяльності та за діяння цих юридичних осіб у схемах ухилення від сплати податків, угоди з якими визнані нікчемними. Також зазначає про відсутність у ФОП ОСОБА_16 майна, складських приміщень, трудових ресурсів, є тільки вантажний автомобіль з напівпричепом. Опитуванням уповноваженої особи позивача - ОСОБА_17 було виявлено, що ОСОБА_16 не приймав участі в підприємницькій діяльності, яка велась від його імені, Господарські операції між ФОП ОСОБА_16 та ТОВ "Таврійська зернова компанія" заперечуються директором ТОВ "Таврійська зернова компанія" Сербіним В.А., який повідомив, що не знайомий з ОСОБА_16., фінансово-господарської діяльності з останнім не вів, послуги перевезення не надавав. ДПІ дійшла до висновку про безтоварність операцій, штучне створення позивачем податкового кредиту та валових витрат шляхом документування господарських операцій для надання податкової вигоди для третіх осіб, правочини позивача з контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, отже, є нікчемними.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

ОСОБА_16 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності 09.02.06, основні види діяльності - роздрібна торгівля з лотків та на ринках, діяльність автомобільного вантажного транспорту, має ліцензію на право надання послуг з перевезення є платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні. Як пояснюють представники в судовому засідання, фактично ФОП ОСОБА_16 знаходив замовників перевезень вантажним автотранспортом та перевізників, домовлявся про перевезення вантажів.

На підставі наказу № 390 від 16 грудня 2011 року Державною податковою адміністрацією у Херсонській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_16. за період 01 січня 2011 року по 14 листопада 2011 року, за наслідками якої складено акт від 22 грудня 2011 року № 21/17-208. В наказі зазначено про початок перевірки з 19 грудня 2011 року. Фактично перевірка розпочалась 20.12.11, оскільки ліквідатору Тетерич Н.В. тільки 20.12.11 було вручено копію наказу про проведення перевірки. В акті перевірки вказано, що листом ДПА у Херсонській області від 21.12.11 ліквідатору ФОП ОСОБА_16 було запропоновано надати наявні документи для проведення перевірки.

В акті викладено порушення, які допустив позивач, а саме: відсутність книги обліку доходів та витрат, порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_16 при придбанні та продажу товарів (послуг), завищено суму податкового кредиту на 4299414 грн. 56 коп., завищено суму податкового зобов'язання на суму 5036484,61 грн., відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів та продажу товарів які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України, неподання декларацій по ПДВ за жовтень, листопад 2011 року.

В акті перевірки вказано про те, що ФОП ОСОБА_16 визнано банкрутом, ухвалою суду від 14.11.11 призначено ліквідатора Тетерич Н.В., яка повідомила про не передачу їй всіх документів протягом 15 днів з моменту винесення ухвали суду про призначення ліквідатора. Перевіркою виявлено формування податкового кредиту від ТОВ "Югресурспостач" та ТОВ "Таврійська зернова компанія", по яким встановлено відсутність господарської діяльності та задіяння цих юридичних осіб у схемах ухилення від сплати податків, угоди з якими визнані нікчемними. Також зазначено про відсутність у ФОП ОСОБА_16 майна, складських приміщень, трудових ресурсів, є тільки вантажний автомобіль з напівпричепом. В акті зазначено про не встановлення місцезнаходження ОСОБА_16, що підтверджується службовою запискою ГВПМ ДПІ у м. Херсон від 13.10.11, про опитування уповноваженої особи позивача - ОСОБА_17, який повідомив про те, що ОСОБА_16 не приймав участі в підприємницькій діяльності, яка велась ОСОБА_17 від його імені, про опитування директора ТОВ "Таврійська зернова компанія" Сербіна В.А., який повідомив, що не знайомий з ОСОБА_16., фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТЗК" з останнім не вело, послуги перевезення не надавало. ДПІ дійшла до висновку про безтоварність операцій, штучне створення позивачем податкового кредиту шляхом документування господарських операцій для надання податкової вигоди для третіх осіб.

Тетерич Н.В. (ліквідатором ФОП ОСОБА_16) 23 листопада 2011 року до ДПА у Херсонській області був наданий лист-заперечення, з якого вбачається, що з актом перевірки ліквідатор не ознайомлений, але просить врахувати первинні документи, передані посадовій особі, яка здійснювала перевірку, начальнику управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Херсонській області Печеному С.Ю. за актом прийому-передачі від 23 грудня 2011 року первинних документів (т.1 арк. справи 45, 60- 68).

За результатом розгляду документів, наданих ліквідатором ФОП ОСОБА_16 інспектором ДПА у Херсонській області складено висновок від 29 грудня 2011 року до акту документальної позапланової виїзної перевірки (т. 1 арк. справи 46-59), в якому вказано про завищення суми податкового кредиту ФОП ОСОБА_16. на 5503099 грн., в тому числі за січень 2011 року на 291435 грн., за лютий 2011 року на 162079 грн., березень 2011 року на 391650 грн., квітень 2011 року на 999577 грн., травень 2011 року на 1381475 грн., червень 2011 року на 1142977 грн., липень 2011 року на 1133906 грн.; завищення суми податкового зобов'язання за квітень 2011 року на 307000 грн., заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на 5231113 грн., у тому числі: за січень 2011 року на 296586 грн., лютий 2011 року на 191942 грн., березень 2011 року на 391650 грн., квітень 2011 року на 692577 грн., травень 2011 року на 1381475 грн., червень 2011 року на 1142977 грн., липень 2011 року на 1133906 грн.

Також інспектором у висновку зазначено, що ФОП ОСОБА_16 документував послуги перевезення вантажів, виконання робіт проводилось працівниками ТОВ "Таврійська зернова компанія". У квітні 2011 року позивач задокументував послуги перевезення для ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" на загальну суму 4200479 грн., в тому числі ПДВ 700079,54 грн., дослідивши які, податкова служба зробила висновок про фактичне не надання послуг. Вказано, що візуальною перевіркою зразків підписів ОСОБА_16 у паспорті та в договорі з ФОП ОСОБА_18. вбачається їх суттєва невідповідність один одному. Податкові зобов'язання та податковий кредит за січень - травень 2011 року визначені за даними книги обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_16

В доповненнях до висновку від 29.12.2011 № 3-17 (т. 1 арк. справи 70) податкова інспекція зазначила про заниження податкового зобов'язання по ПДВ за липень 2011 року на суму 71732 грн. та завищення податкового кредиту на 135293 грн.

За наслідками акту перевірки від 22.12.2011, висновку до акту перевірки та доповнення до висновку було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000091702 від 06.01.12 про збільшення ФОП ОСОБА_16 грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 5337840 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2669260 грн.

Розглянувши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на викладене, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Матеріали справи свідчать, що постачальників позивача, крім ТОВ "Таврійська зернова компанія", не перевірялось, висновок про вчинення позивачем "фіктивних" операцій здійснений тільки на підставі того, що підписи ФОП ОСОБА_16 та його уповноваженої особи ОСОБА_17 на деяких договорах не відповідають підписам у паспортах, ксерокопії яких були надані податковій службі, при цьому не призначалось ніякої почеркознавчої експертизи по даному питанню. Такий висновок податкової адміністрації є передчасним, має характер припущення, а не достовірно встановленого факту, оскільки податковий інспектор не володіє фаховими знаннями в галузі дослідження підписів, не має відповідної освіти та підготовки, ліцензії на право проведення експертизи почерків. В той же час податкова інспекція підтвердила правомірність послуг, які надавав позивач за той самий період іншим підприємствам-покупцям, та правильність формування податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_16.

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни отриманих послуг сум ПДВ.

При дослідженні кола постачальників позивача (перелік приведений відповідачем в акті перевірки т. 1 арк. справи 28) за період, що був предметом перевірки, суд встановив, що у січні 2011 року постачальниками були підприємства ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Преміум-Ойл", ТОВ з ІІ "Лукойл" та інші, які задекларували податкові зобов'язання з позивачем, а отже, сплатили податок на додану вартість до бюджету як продавці товарів, послуг. Податковою інспекцією був зроблений висновок про завищення податкового кредиту на 291435 грн., в той же час в акті не вказано підстави для такого висновку, немає опису порушень, допущених в січні 2011 року позивачем або його контрагентами. Взаємовідносини з ТОВ з ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" в січні 2011 року не вплинули на висновки податкової інспекції, оскільки попередніми актами перевірок вже були згорнуті податкові зобов'язання та податковий кредит по операціям з даним постачальником. Взаємовідносин з ТОВ "ТЗК" в січні 2011 року у позивача не було. З висновку вбачається, що в податковій декларації за січень 2011 року (т. 2 арк. справи 82,83) задекларовано податкових зобов'язань в сумі 298197 грн., податковий кредит в сумі 291435 грн., чиста сума зобов'язання - 6762 грн., за даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 303348 грн., що підтверджується книгою обліку доходів та витрат ФОП ОСОБА_16, податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань - 303348 грн., заниження податкового зобов'язання складає 296586 грн.

Аналогічна ситуація при дослідженні переліку контрагентів-постачальників товарів, послуг за лютий-липень 2011 року, сума податкового кредиту, яка не визнається податковою інспекцією, сформована без участі ТОВ "ТЗК" та ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (крім квітня 2011 року), податковий кредит лютого, березня 2011 року вже був зменшений на суму податку, сформованого за участю ТОВ "Таврійська зернова компанія" та ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", при попередній перевірці.

Так, в податковій декларації за лютий 2011 року (т. 2 арк. справи 86-89) задекларовано податкових зобов'язань в сумі 285344 грн., податковий кредит в сумі 277912 грн., чиста сума зобов'язання - 7432 грн., уточнюючим розрахунком сума податкового кредиту збільшена на 383 грн. За даними попередньої позапланової перевірки (акт від 01.06.11 № 41/17-216/НОМЕР_2) було зменшено на суму 115833 грн., як податкові зобов'язання так і податковий кредит за операцією з ТОВ "Таврійська зернова компанія". Перевіряюча посадова особа ДПА в акті перевірки від 22.12.11 та висновку до акту зазначила суму податкового зобов'язання 199374 грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 199374 грн., заниження складає 191942 грн. Основні постачальники позивача в даному звітному періоді це ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна" та інші, будь-яких претензій до цих підприємств ні в акті перевірки, ні у висновку не наведено.

В податковій декларації за березень 2011 року (т. 2 арк. справи 90-92) задекларовано податкових зобов'язань в сумі 723029 грн., податковий кредит в сумі 707483 грн., чиста сума зобов'язання - 15546 грн., за даними попередньої позапланової перевірки (акт від 01.06.11 № 41/17-216/НОМЕР_2) на суму 315833 грн. були завищені як податкові зобов'язання так і податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ "Таврійська зернова компанія". Перевіряючий в акті перевірки від 22.12.11 та висновку до акту дійшов до висновку про те, що сума податкового зобов'язання складає 407196 грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 407196 грн., заниження складає 391650 грн. основна частина податкового кредиту була сформована на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна", ТОВ "Укршинторг", які задекларували податкові зобов'язання по операціям з позивачем, і до яких претензій у податкової інспекції немає.

В податковій декларації за квітень 2011 року (т. 2 арк. справи 93-95) задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1021693 грн., податковий кредит в сумі 999577 грн., чиста сума зобов'язання - 22116 грн. В додатку 5 в переліку постачальників зазначено ТОВ "ТЗК" на суму податку 307000 грн. За даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 714693 грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 714693 грн., заниження складає 692577 грн. За висновком ДПА, податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за квітень 2011 року підлягають зменшенню на 307000 грн. по операціям з документування придбання послуг у ТОВ "ТЗК" та подальшого продажу "неіснуючих" послуг іноземному підприємству "Кока-кола Беверіджиз України Лімітед". Щодо інших постачальників, за податковими накладними яких позивач сформував податковий кредит, в матеріалах перевірки відсутні будь-які відомості, навіть не наведений перелік цих контрагентів. Що стосується невизнання податкового кредиту по ТОВ "ТЗК" в сумі 30700 грн., слід відмітити, що з точки зору оформлення бухгалтерських та податкових документів зауважень у податкової адміністрації немає. Та обставина, що після здійснення господарських операцій даний платник податків відсутній за юридичною адресою, і його неможливо перевірити не є беззаперечним доказом того, що ТОВ "ТЗК" є фіктивним підприємством. Суд приймає до уваги, що на підприємстві офіційно працювало 7 осіб, були транспортні засоби, товариство мало ліцензію на діяльність автомобільного вантажного транспорту, мало в користуванні земельні ділянки, на момент вчинення спірних угод з позивачем було зареєстрованим платником ПДВ, звітувало до податкової інспекції, декларувало податкові зобов'язання по правочинах з позивачем. Актом перевірки ТОВ "ТЗК" від 08.06.11 № 1931/23-5/33173245 не досліджувалась діяльність за квітень 2011 року, перевірявся період 01.10.09 - 31.03.11. Суд критично відноситься до наданих письмових пояснень директора ТОВ "ТЗК" Сербина В.А. про те, що ТОВ "ТЗК" не мало господарських стосунків з ФОП ОСОБА_16., тому що ці пояснення суперечать наданим позивачем документам (договір, акти виконаних робіт з доданими реєстрами, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів на рахунок ТОВ "ТЗК") які мають підписи директора Сербина В.А., і які не були пред'явлені Сербину В.А. оперупоноваженим податкової міліції для огляду та виявлення фактів можливого підроблення підписів.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактики дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Пунктом 4 ст. 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи (п. 1 ст. 79 КАС України). Враховуючи викладене, пояснення Сербина В.А. не є належним доказом обставин, на які вказує відповідач, оскільки ці пояснення не є показами свідка, даними суду з дотриманням вимог процесуального закону з попередження свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Крім того, суду не пояснено податковою інспекцією у зв'язку з якою справою, оперативно-розшуковою чи кримінальною, були відібрані пояснення у гр-на Сербина В.А. та були вони одержані з додержанням вимог діючого законодавства чи ні. Суд критично ставиться до їх правдивості, оскільки ця особа не попереджалась про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Згідно з п. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Позивач, як покупець, не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавця за умови необізнаності щодо неї. ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника на момент придбання послуг, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Наведені в акті перевірки обставини діяльності постачальника позивача не можуть бути причинами для відмови у включенні сплачених сум ПДВ до податкового кредиту. З'ясовані обставини господарської діяльності позивача не дають підстав вважати, що головною метою позивача було одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

В податковій декларації за травень 2011 року (т. 2 арк. справи 96-98) позивачем задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1411331 грн., податковий кредит в сумі 1381475 грн., чиста сума зобов'язання - 29856 грн., основними постачальниками товарів, послуг вказано ТОВ "Нафтотранссервіс", ПАТ "Акумшина", ПП "Ферзь-Транс", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна", за даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 1411331 грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 1411331 грн., заниження складає 1381475 грн. В той же час в акті перевірки аналізуються частина постачальників на загальну суму задекларованого ПДВ 697914,67 грн., по іншим постачальникам (ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Югресурпостач", ТОВ "Торговий дім "Азовкабель-Юг", ТОВ "Діловий бум") суми податкового кредиту були зняті або згорнуті раніш, розбіжності при співставленні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту тільки у ПП "Ферзь-Транс", яке не відобразило в обліку операції з позивачем на суму податку 268650 грн. Щодо інших постачальників, то конкретна причина неприйняття податкового кредиту ні в акті перевірки, ні у висновку не зазначена.

В податковій декларації за червень 2011 року (т. 2 арк. справи 99-101) задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1177160 грн., податковий кредит в сумі 1142977 грн., чиста сума зобов'язання до сплати в бюджет - 34183 грн., за даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 1177160 грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 1177160 грн., заниження складає 1142977 грн. Попередніми перевірками було зменшено значення податкового кредиту по ТОВ "Югресурспостач" на 572166 грн. 67 коп.. в даному акті перевірки не прийнято до уваги всі інші постачальники позивача (ТОВ "Нафтотранссервіс", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна", ПП "Алекс-ЛТД", ТОВ "Фітнес-Трейдінг", ПП ОСОБА_19, ОСОБА_15 та інші), причини не зазначені.

В податковій декларації за липень 2011 року (т. 1 арк. справи 160, 161, т. 2 арк. справи 102-104) задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1147442 грн., податковий кредит в сумі 1133905 грн., чиста сума зобов'язання - 13536 грн., в подальшому 25.08.11 позивач подав уточнений розрахунок згідно з яким податкові зобов'язання становить 1219174 грн., податковий кредит - 1269199 грн., показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 50025 грн.. За даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 1147442 грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 1147442 грн., заниження складає 1240633 грн. Переліку постачальників позивача в акті перевірки та висновку до акту не наведений, причини неприйняття до уваги всієї суми податкового кредиту при одночасному підтвердженні суми податкових зобов'язань не вказані.

За серпень-листопад 2011 року зобов'язань донараховано не було.

Загальна сума заниження податку на додану вартість становить 5231113 грн.

Посилання в акті перевірці на пояснення уповноваженого представника позивача ОСОБА_17, як на доказ того, що позивач не здійснював особисто підприємницької діяльності суд не вважає доказом того, що зазначені в податковій звітності операції придбання послуг та товарів не відбувались, податки за цими операціями не сплачувались, товари та послуги не надавались. Представник позивача ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він особисто на підставі довіреності здійснював підприємницьку діяльність від імені позивача, подавав податкову звітність, особисто вів бухгалтерський облік. Відповідно до пп. 17.1.2 ПКУ платники податків мають право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. Та обставина, що ОСОБА_17 мав довіреність на представлення інтересів ОСОБА_16 відповідачем не заперечується.

Доводи відповідача про відсутність ФОП ОСОБА_16 за місцезнаходженням суд вважає таким, що не підтверджено належними доказами, а тому не може бути обґрунтованим. Дане твердження спростовується витягом з ЄДРПОУ станом на 08.12.11, який не містить запису про відсутність за місцезнаходженням. Пунктом 1.8 наказу від 14 квітня 2011 року N 213 передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників). Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС. Наявність складання такого акту суду не доведена.

Крім викладеного, суд вважає передчасним висновок податкової служби про те, що операції позивача з іншими суб'єктами господарювання є нікчемними. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. ДПІ не надала достатньо доказів того, що дії позивача або контрагентів були спрямовані на настання тих негативних наслідків, які наведені у ст. 228 Цивільного Кодексу України, такі дії мають бути підтвердженні вироком суду, а не порушеною кримінальною справою та протоколами допиту. Будь-якого закону, в якому було б вказано про нікчемність спірних угод, відповідач суду не навів. Тому правочини вчинені позивачем є оспорюваними, тобто правомірними, поки їх недійсність не буде встановлена судом. Відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених правочинів, його позиція про те, що правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, відповідач не довів правомірності прийняття ним спірного рішення.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі. Витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 06.01.12 № 0000091702.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ОСОБА_16 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) витрати зі сплати судового збору в сумі 32 (тридцять дві) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 квітня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1