Постанова № 25544315, 27.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2012 р. (14:56) Справа №2а-2271/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участі секретаря судового засідання Суслової Є.О., розглянув за участі

представника позивача - Компанейцева С.В., довіреність від 03.02.2012р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001662301 від 13.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2307,00грн.

Позовні вимоги вмотивовано помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених ТОВ «Інвек». Ветеринарні препарати, кормові добавки», у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки, що угоди з таким постачальником не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.05.2012 року допущено заміну первинного відповідача у справі Державну податкову інспекцію в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на її правонаступника Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

05.07.2012р. позивач звернувся до суду із клопотанням про збільшення позовних вимог та просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0001652301 від 08.12.2011 року, №0001662301 від 13.02.2012 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.03.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надані пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлен належним чином судовою повісткою.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» є юридичною особою (ідентифікаційний код 34398437), що підтверджується копією виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6, т.1), з 07.06.2006р. знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим, що підтверджується довідкою Ф-4ОПП (а.с.58, т.2), з 12.07.2006р. є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №00724373 (а.с.46, т.2), та зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство, про що видані свідоцтва(а.с.43-45, т.2).

Посадовою особою ДПІ в Сімферопольському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Велес-Крим» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за листопад 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №2068/23-02/34398437 від 18.11.2011р. (а.с.23-63), у висновках якого зазначено «Перевіркою встановлено порушення:

- ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямованні на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ «Велес-Крим» з ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки»;

- п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.6, п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168-97-ВР зі змінами і доповненнями внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2009 року у загальній сумі 115986грн.

В акті зазначено, що при проведенні перевірки ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» не встановлена наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Інтек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» та його контрагентів є фіктивними правочинами, такими що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

При цьому, у акті перевірки вказано про те, що перевіркою повноти нарахування ПДВ за вказаний період встановлено заниження ПДВ по основній декларації у сумі 2307грн., по скороченій у сумі 113679грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №2068/23-02/34398437 від 18.11.2011р. ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.12.2012 року №0001652301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 144982,50грн., в тому числі за основним платежем 0,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 144982,50грн. (т.2, а.с.66).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА в АР Крим від 16.01.2012 року (вих.№464/7/25-03) скасоване податкове повідомлення-рішення від 08.12.2012 року №0001652301 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 144405,75грн. Збільшено суму податку на додану вартість, визначену в податковому повідомленні-рішенні від 08.12.2012 року №0001652301 на 2307,00грн. (т.1 а.с. 65-67).

Рішенням ДПС України від 13.02.2012 року (вих.№4181/7/10-2115) залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 08.12.2012 року №0001652301 з урахуванням рішення ДПА в АР Крим. (т.1 а.с.68,69).

За результатами розгляду скарги відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001662301 від 13.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2307,00грн., в тому числі за основним платежем 2307,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0,00грн. (т.2 а.с.85).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168-97-ВР (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168) цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону №168 встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно п.п. 7.5.1. ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Із системного аналізу вищезазначених норм випливає, що підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, які сплачені в складі вартості товарів є належним чином оформлена податкова накладна.

Судом залучено до матеріалів справи податкові накладні №5190 від 11.11.2009, №5088 від 04.11.2009, 5136 від 09.11.2009, №5034 від 02.11.2009, №5033 від 02.11.2009, №5299 від 18.11.2009, №5291 від 18.11.2009, отримані від ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки», на підставі яких сформовано спірний податковий кредит та які відповідають вищезазначеним нормам Закону №168.

Суд зазначає, що в акті перевірки не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону вищезазначених податкових накладних.

Виявлені порушення відповідач обґрунтовує відсутністю у платника податку права на податковий кредит через відсутність реального товарного характеру угод між позивачем та ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» оскільки останнє не має необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Висновки відповідача про нікчемність угоди між ТОВ «Велес-Крим» та ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки», суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Під час судового розгляду судом залучено до матеріалів справи та досліджено первинні бухгалтерські документи позивача та встановлено наступне.

ТОВ «Велес-Крим» отримано від ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» кормовий премікс в кількості 52,4 тони на загальну суму 695913,24 грн., в т.ч. ПДВ 115985,54грн. Отримання кормового префіксу підтверджується:

- видатковими накладними №ВЕТ -5033 від 02.11.2009 на суму 115728,18грн. (а.с.77), №ВЕТ -5034 від 02.11.2009 на суму 124866,82грн. (а.с.78), №ВЕТ -5088 від 04.11.2009 на суму 14559,12грн. (а.с.79), №ВЕТ -5136 від 09.11.2009 на суму 216517,15грн. (а.с.80), №ВЕТ -5190 від 11.11.2009 на суму 21942,00грн. (а.с.81), №ВЕТ -5291 від 18.11.2009 на суму 100555,56грн. (а.с.82), №ВЕТ -5299 від 18.11.2009 на суму 101744,41грн. (а.с.83), які містять підписи уповноважених осіб та відбитки печаток підприємств.

На суму поставки товару ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» виписані податкові №5033 від 02.11.2009 на суму 115728,18грн., в тому числі ПДВ 19288,03 (а.с.87), №5034 від 02.11.2009 на суму 124866,82грн., в тому числі ПДВ 20811,14грн. (а.с.85), №-5088 від 04.11.2009 на суму 14559,12грн., в тому числі ПДВ 2426,52 (а.с.86), №5136 від 09.11.2009 на суму 216517,15грн., в тому числі ПДВ 36086,19 (а.с.87), №5190 від 11.11.2009 на суму 21942,00грн., в тому числі ПДВ 3657,00 (а.с.88), №5291 від 18.11.2009 на суму 100555,56грн., в тому числі ПДВ 16759,26грн. (а.с.89), №5299 від 18.11.2009 на суму 101744,41грн., в тому числі ПДВ 16957,40 (а.с.90).

Отриманий товар оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, належним чином засвідченими банком (т.2 а.с.3-23).

Як вбачається із статуту позивача та довідки серії АА №488328 з Єдиного державного реєстру підприємств установ організацій видами діяльності позивача є за КВЕД-2010: 01.11 - вирощування зерновий культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.42 - Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.46 - розведення свиней; 10.11 - виробництво м'яса(т.1., а.с.9-22).

Згідно звіту про стан тваринництва (форма №24-сг, місячна) позивачем з початку року реалізовано на забій (у живій масі) худоби та птиці всього 12182 одиниці, з них 752 великої рогатої худоби, 11430 свиней. Станом на 01.11.2009р. позивач мав у власності 12148 свиней(т.1, а.с.156).

Списання отриманого позивачем від ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» кормового преміксу підтверджується актами на списання матеріалів (т.1, а.с.155).

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що отриманий позивачем від ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» кормовий премікс використовувався позивачем у оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Судом враховано, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідають вимогам Закону №168 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому надані до матеріалів справи документи свідчать, що податковий орган не довів невідповідність відомостей податкових накладних фактичним обставинам та неотримання позивачем від свого контрагента товарів.

Нікчемність угод, укладених позивачем із ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» податковий орган мотивує тим, що згідно актів зустрічних перевірок неможливо встановити місцезнаходження останнього.

Проте, суд зазначає, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Зокрема, акт перевірки, який є носієм доказової інформації та на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містить посилання виключно на запити та акти перевірок ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» іншими ДПІ, які складені ними принаймні у 2010-2011роках, тоді як спірні господарські операції відбулися у листопаді 2009року. Саме у листопаді 2009р. позивачем спірні суми ПДВ включені до складу податкового кредиту з ПДВ.

Суд також зазначає, що згідно акту перевірки, на підставі якого складені оскаржувані рішення, ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» у листопаді 2009р. були визначені податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 4770грн.

Відомостей щодо зменшення податкових зобов'язань ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» за листопад 2009р. за господарськими операціями із позивачем, відповідачем суду не надано.

Слід зазначити, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Слід звернути увагу на припис акта цивільного законодавства України, викладений в частині 1 ст.204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності). Вказані в акті перевірки порушення платником податків діючого законодавства не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що укладені між позивачем та товару ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки» правочини є нікчемними в силу вимог ст.228 ЦК України, як такий що порушує публічний порядок, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочинів) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 цієї статті було встановлено, о правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, який порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення позивачем правил оподаткування. Відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Як вбачається з акту перевірки №2068/23-02/34398437 від 18.11.2011р. під час проведення перевірки встановлено завищення ТОВ «Велес-Крим» податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2009 до 30.11.2009 на 115986грн., в тому числі за основною декларацією на 2307грн., за скороченою декларацією на 113679грн. Зазначені висновки податковий орган зробив виключно за господарськими операціями позивача із ТОВ «Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки». У зв'язку із необґрунтованим, як на думку податкового органу, включенням позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту листопада 2009р., відповідачем позивачу були визначені грошові зобов'язання з ПДВ оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями №0001662301 від 13.02.2012р., №0001652301 від 08.12.2011 року, як за основним платежем так і за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом досліджено документи на підставі яких сформовано зазначений податковий кредит, та встановлено, що такий кредит сформовано обґрунтовано та відповідно до вимог чинного на момент складення законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення №0001662301 від 13.02.2012 року, №0001652301 від 08.12.2011 року є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, відтак відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 107,30грн., які сплачені до бюджету згідно квитанції від 23.02.2012р. №173, підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.07.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 01.08.2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим №0001652301 від 08.12.2011 року та №0001662301 від 13.02.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання з розрахункових рахунків Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, 95034, АР Крим Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Белова, б. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Крим» витрати зі сплати судового збору у розмірі 107 (сто сім)гривень 30 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.