Рішення № 25542990, 25.07.2012, Ровенківський міський суд Луганської області

Справа № 2-2609/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі головуючого судді - Ібадової Н.П.

при секретарі - Коновалової Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина», представник інтересів позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності від 01.12.2009р, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3, діюча за довіреністю від 01.12.2009 року №1-976/977, виданою нотаріусом м.Ровеньки, Луганської області, звернулися до суду з позовом від 27.10.2011р «Про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина», посилаючись на те, що позивач є рідним сином відповідача, що пiдтверджується свідоцтвом про народження позивача НОМЕР_1 від 28.08.1986р, яке видане ЗАГСом м. Калтан Кемеровської області.

Позивач має статус інваліда дитинства третьої групи безстроково, що підтверджується висновком МСЕК № 139895, від 25.05.2010р. м. Ровеньки, Луганської області. В індивідуальному плані реабілітації інваліда № 420 від 25. 05. 2010р. зроблено висновок про те, що позивач: пункт 8 - є інвалідом з дитинства, п. 11 - має клініко-функціональний діагноз вроджена вада серця, стан після радикальної корекції Тетрада Фалло(два імплантанта в серці), патологію внутрішніх органів; п. 12 - супутні захворювання (код МКХ-10) - Фалло СН-I-IIA, ожиріння III ст.; п. 13 - позивач має помірне обмеження життєдіяльності. Види обмежень: п. 13. 2 - у пересуванні, п. 13. 6 - у трудовій діяльності, п. 13. 7 - в навчанні, п. 13. 7. 1 - в професійному навчанні; п. 14 - потребує щорічного санаторно-курортного лікування кардіологічного профілю у зв'язку з патологією серцево-судинної системи і центральної нервової системи; п. 14. 5 - з питання трудової реабілітації «настрій невизначений», виключені важка фізична праця і психо-емоційні навантаження; п. 14. 7 - потребує матеріальної допомоги 1 раз на рік. Всі діагнози позивача відображені в виписці від 06. 06. 2011р з медичної амбулаторної картки позивача в Центральній міській поліклініки м. Ровеньки, Луганської області.

В період 16. 01. 2010р - 26. 10. 2011р позивач купував ліки, вартість яких склала 3736 грн. 36 коп. що підтверджується оригінальними чеками та товарними чеками на ліки:

№ 7847 від 16. 01. 2010р (сума 54грн),

№ 3878 від 23. 03. 2010р (63-45 грн);

№ 5229 від 03. 04. 2010р (101-82 грн);

№ 4664 від 22. 04. 2010р (70грн),

№ 9130 від 11. 05. 2010р (27-60 грн),

№ 8351 від 04. 05. 2010р (114-61 грн ),

№ 9129 від 11. 05. 2010р (113-14 грн),

№ 4940 від 22. 10. 2010р (19-90 грн),

№ 4621, 4619, 4620 від 26. 10. 2010р (303-70 грн);

№ 7963 від 09. 11. 2010р (45-05грн);

№ 6525 від 29. 11. 2010р (24грн),

№ 9273 від 04. 12. 2010р (115-26 грн),

№ 7023 від 06. 12. 2010р (29-75 грн ),

№ 6532, 6534 від 14. 02. 2011р (138-28 грн),

№ 8912 від 20. 02. 2011р (109-23 грн),

№ 8586 від 22. 02. 2011р (140грн),

№ 4665 від 22. 04. 2010р (39-90 грн),

№ 7602 від 28. 05. 2011р ( 32-10 грн),

№ 7576 від 19. 07. 2011р (158грн),

№ 0074 від 07. 06. 2011р (26-37 грн);

№ 4437 від 02.08.2011р (25-40 грн);

№0037від06.08.2011р(18-30 грн);

№7809 від 09.08.2011р(21-35 грн);

№0264 від 30.08.2011р(36-05 грн);

№5 від 01.09.2011р(357-65 грн);

№25942від05.09.2011р(149-89 грн);

№25943 від 05.09.2011р(11-34 грн);

№6959 від 06.09.2011р(85-35 грн);

№6962 від 06.09.2011р (19грн);

№83 від 17.09.2011р(сума 75-30грн);

№8020/8018 від 12.09.2011р (сума 46-45грн);

№0157 від 12.09.2011р (сума 6-90 грн);

№9788 від 04.10.2011р (сума 55-55 грн);

№0149 від 07.10.2011р (сума 36-40 грн);

№8679 від 17.10.2011р (сума 45-15 грн);

№8019 від 19.09.2011р (сума 71-60 грн);

№0949 від17.10.2011р (сума 64-90 грн);

№9644 від 11.09.2011р (сума 63-95 грн);

№72 від 24.09.2011р УЗД сердца(сума 110грн);

№3539 від 26.09.2011р Эхокардиографія(сума 140грн);

проїзд до Луганську на Эхокардиографію (сума 99-20грн).

квитанція №168601 от 18.10.2011г стоматологичні послуги (сума 400грн);

Рішенням від 30.03.2007р Ровеньківського міського суду Луганської області з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1 / 4 частини всіх видів доходів на користь позивача, починаючи з 04. 07. 2006р і довічно (Справа 8-4 / / 2007), що підтверджується виконавчим документом Е- 3 / 08 від 19. 05. 2008р Кемеровського облсуду. Розмір інвалідної пенсії позивача за 2010 - 2011рр підтверджується довідкою Пенсійного фонду м. Ровеньки Луганської області № 1252 від 28. 02. 2011р : січень - березень 2010р - 695грн, з березня 2011р - 764грн. Середній розмір аліментів позивача за вересень 2008 - вересень 2011рр - 826, 33 грн на місяць, що підтверджується відомостями про отримані аліменти. Роботи для позивача відповідно до вимог плану реабілітації інваліда в місті немає, що відображено в довідках Центру зайнятості і довідці від 19. 09. 2011р № 659 Центру зайнятості. Позивач проживає з матір'ю ОСОБА_3, яка здійснює догляд за позивачем і двома непрацездатними батьками та з жовтня 2011р одержує 822грн трудової пенсії. Ніяких інших постійних доходів, крім інвалідної пенсії та аліментів позивач не має, майна, що приносить дохід, не мають. Разом в місяць на 2011р позивач має 1590грн. Від 2207, 51 грн - витрати на харчування позивача на місяць відповідно до норм раціонального харчування, що підтверджується розрахунком вартості харчування на день і на місяць. Розрахунок вартості харчування зроблений на основі норм раціонального харчування з урахуванням добової потреби організму в повноцінних білках - від 80гр на добу для віку позивача, і з урахуванням норм калорій від 2800ккал у добу; розрахунок зроблений мамою позивача ОСОБА_3, що має для цього спеціальну освіту інженера-технолога громадського харчування Диплом РВ № 491141. Від 360грн - комунальні послуги позивача, що підтверджується квитанціями на оплату комунальних послуг за січень - лютий місяці 2011р. Разом в місяць витрати на харчування та оплату квартири - 2567грн., що перевищує доходи позивача. На інші потреби грошей не вистачає. Отже, розмір аліментів і пенсії не покриває необхідні витрати на належне утримання позивача, та позивач потребує додаткової матеріальної допомоги від батьків.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженца м. Прокопьєвск Кемеровської області, на користь ОСОБА_1 кошти на оплату медикаментозного лікування за період 16. 01. 2010р. - 26. 10. 2011р. у сумі 3736 (три тисячі сімсот тридцять шість) грн.. 36коп. Звернути рішення суду до негайного виконання, оскільки уповільнення його виконання може привести до значного збитку для здоров'я позивача; питання негайного виконання вирішити на судовому засіданні при постановленні остаточного рішення суду. Звільнити позивача від сплати держмита і на інформаційно-технічне обслуговування як непрацездатного інваліда дитинства; суми держмита та на інформаційно-технічне обслуговування стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином, просить розглянути справу в його відсутність, з позовом ОСОБА_1 «Про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина»не згоден в повному обсязі, надав ряд письмових запереченнь, посилаючись на те, що прийняття до розгляду такого позову є незаконним; з нього стягнуто аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_1 в розмірі 1 \ 4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 04.07.2007р. і довічно; що аліменти виплачує регулярно, боргів по аліментах не має. Вважає, що виплата ним аліментів повнолітньому синові є його достатнім внеском в лікування ОСОБА_1, що нема законодавчих норм, за якими він зобов'язаний повністю оплачувати лікування повнолітнього сина.

Позивач вказує, що до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином про надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194 -197 цього Кодексу (Ст.201 СК України). Згідно ст.309, п.2 ЦПК України «Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини». Отже, стягнення з нього яких-небудь додаткових грошових коштів на медикаментозне лікування позивача незаконно. Вважає, що позивач, будучи повнолітнім і працездатним, зобов'язаний сам піклуватися про нього і надавати йому допомогу. Просить вилучити з матеріалів справи як неналежні докази: план реабілітації інваліда № 420 від 25.05.2010р. та ехокардіографічне дослідження, електрокардіограму.

Вважає, що мати ОСОБА_3 не надає синові матеріальної допомоги, яку вона зобов'язана йому надавати нарівні з ним, відповідно до ст. 198 СК України, сама живе за його рахунок (пенсія по інвалідності та аліменти), ніде не працює, будучи працездатної,

а чеки на ліки ОСОБА_1 надруковані самою ОСОБА_4 на комп'ютері, нічим не підтверджені і ніким не завірені, навіть якщо суду представлені оригінали чеків, то це нічого не значить; вважає, що можна набрати в аптеці і в будь-якому магазині чеків хоч на мільйон, так як люди їх викидають, невідомо хто оплачував ці чеки, отже, «чеки на ліки ОСОБА_1.»не є документом і не можуть розглядатися як докази.

Відповідач вказує, що ОСОБА_1 звернувся в Ровеньківський міський центр зайнятості 19.09.2011р і отримав консультацію з працевлаштування. Відповідна робота згідно з вимогами індивідуальної програми реабілітації інваліда № 420 від 25.05.2010р не запропоновано. Ця довідка свідчить лише про те, що ОСОБА_1 звертався за консультацією до центру зайнятості всього один раз - 19.09.2011р., чому ж він не встав на облік в центр зайнятості, адже тоді він, по-перше, зможе отримувати допомогу по безробіттю; а по-друге, буде працевлаштований, оскільки центр зайнятості саме цим і займається. Вважає, що ОСОБА_1 і його мати, ОСОБА_3 спочатку повинні надати суду і йому, як учаснику процесу, відомості з УФНС Україні про всі доходи за період з 04.07.2006р. по 31.12.2011р. з ціллю з'ясувати матеріальне становище позивача.

Просить суд залучити до розгляду справи в якості свідка і консультанта заступника директора Ровеньківського центру зайнятості населення Р.О.Аніпченко, який видав цю довідку. Просить суд з'ясувати у фахівця центру зайнятості, чи є у них на обліку як безробітний ОСОБА_1, чи отримує він допомогу по бізробіттю, з якого часу і в якому розмірі; як багато за період з 01.06.09р - 31.12.2011р було вакансій за спеціальностями оператор комп'ютерного набору, програміста; скільки разів за період з 01.06.09р по 31.12.2011р ОСОБА_1 звертався до міського центру зайнятості за допомогою з працевлаштування і яка допомога конкретно йому пропонувалася; просить суд запитати в центрі зайнятості офіційні документи, що підтверджують відповіді на перераховані питання (інформацію про вакансії на міському ринку праці, в сусідніх з містом населених пунктах, в м. Луганську, довідки про допомогу по безробіттю, отриманих ОСОБА_6) тощо.

Вважає, що мати позивача, ОСОБА_3 вводить суд в оману, стверджуючи, що ОСОБА_1 потребує стороннього догляду, супроводу; вона зобов'язана працювати, щоб утримувати себе і допомагати синові; мати відповідача спеціально драматизує ситуацію, представляючи свого сина абсолютно безпорадним, а його - негідником, тираном і психопатом, що приховує від сплати аліментів свої доходи, для того, щоб отримати матеріальну вигоду у вигляді аліментів і додаткових витрат; на доказ відсутності боргів по аліментах докладає копію «Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи».

Вказує, що окрім повнолітнього сина ОСОБА_1, у нього є ще дитина - неповнолітня дочка, якій він повинен виплачувати аліменти; йому 55 років, він сам потребує дорогого лікування, переривати прийом ліків не може за життєвими показаннями, так як страждає рядом хронічних захворювань і сам є інвалідом 3-ї групи; також має потребу в щорічному санаторно-курортному лікуванні кардіологічного профілю, однак, не може собі цього дозволити.

Вважає, що суд повинен був відповісти відмовою у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 «Про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина»від 27.10.2011г. на підставі п.3 ст.122 ЦПК України.

Відповідач просить суд витребувати необхідні докази для об'єктивного розгляду позову ОСОБА_1 «Про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина»; надати йому для огляду належно завірену копію довіреності на ім'я ОСОБА_3, що дає їй право представляти в суді інтереси ОСОБА_1; залучити до розгляду справи в якості свідка і консультанта заступника директора Ровеньківського центру зайнятості населення Р.О.Аніпченко; прийняти до розгляду його зустрічний позов «Про звільнення від обов'язку утримання, повнолітнього сина»; ознайомити його з матеріалами, які будуть витребувані судом за його клопотанням, згідно Мінської Конвенції, і надати достатньо часу для внесення заперечень у разі неповно задоволеного клопотання; стягнути з ОСОБА_3, матері ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі ? частини всіх її доходів щомісячно, починаючи з 01.01.2010р і довічно; у заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги уточнила в частині суми вартості ліків, пояснила що нею при розрахунку суми по квитанціям щодо вартості ліків,стоматологічного лікування, вартості обстеження та вартості проїзду, була допущена арифметична помилка і сума вказана нею невірна у розмірі 3736 грн.36 коп., а вірна сума повинна складати 3 616грн. 29 коп., яку вона і просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Суду пояснила, що стягнення коштів на додаткові витрати на непрацездатного сина регламентуються відповідними законами України, а саме:

Глава 16 СК України стаття 198 СК України регламентує обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина: 1. Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Стаття 201 СК України регламентує Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина: 1. До відносин між батьками і дочкою, сином, щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Стаття 189 СК України «Договір між батьками про сплату аліментів на дитину»: 1. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір і терміни виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини (повнолітньої дитини - на підставі ст.201 СК), встановлені Сімейним Кодексом. Договір укладається в письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Глава 10 § 2 Сімейне право України: Аліментні правовідносини батьків і дітей. Батьки мають право передбачити порядок несення додаткових витрат у своєму договорі про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).

Згідно п. 8 статті 7 СК України: Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника у

відповідність із цим Законом (Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Стаття 185 СК України «Участь батьків у додаткових витратах на дитину»:

1. Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не було пред'явлено, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом т . п.).

2. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Стаття 10 СК Україні «Застосування аналогії закону та аналогії права»:

1. Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права) (Із змінами, внесеними Законом 2006 р. N 524-V).

Згідно з пп. 8 і 9 статті 8 ЦПК України: 8. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а при відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). 9. Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Відповідно до статті 66 Закону України "Про міжнародне приваїне право»зазначено, що права та обов'язки батьків і дітей визначаються за особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо вони є більш сприятливим для дитини».

Згідно зі статею 8 Закона України «Про міжнародне приватне право»: 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Згідно зі статтею 86 Сімейного Кодексу РФ Участь батьків у додаткових витратах на повнолітніх непрацездатних дітей: «При відсутності угоди та за наявності виняткових обставин (важкої хвороби, каліцтва неповнолітніх дітей або непрацездатних повнолітніх нужденних дітей, необхідність оплати стороннього догляду за ними та інших обставин) кожен з батьків може бути притягнутий судом до участі у несенні додаткових витрат, викликаних цими обставинами. 2. Суд має право зобов'язати батьків прийняти участь як у фактично понесених додаткових витратах, так і в додаткових витратах, які необхідно зробити в майбутньому ».

Також треба враховувати Конвенцію про права інвалідів, яка набула чинності 06.03.2010 р., Міжнародні Закони про права людини та інваліда та Конституцію України.

Представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач заперечує проти застосування статті 185 СК України «Участь батьків у додаткових витратах на дитину», мотивуючи тим, що стаття не застосовується у відносинах між батьками і повнолітніми дітьми, і мотивує статтею 201 СК України: «До відносин між батьками і повнолітніми

дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194 -197 цього Кодексу». Однак, відповідач дуже суперечить собі, бо сам не дотримується статті 189 СК України, на яку посилається, і не уклав договір про сплату аліментів та додаткових витрат на позивача з матір'ю позивача ОСОБА_3.

Пояснила, що аліментів та інвалідної пенсії недостатньо на повноцінне утримання позивача, відповідач ні копійки не вислав позивачу на ліки та оздоровлення за 20 років розлуки з сином і вона всі ці роки самостійно несла витрати на лікування, оздоровлення, реабілітацію позивача, який переніс дві операції (на серце і шлунку), отримував щорічне курсове медичне лікування і курортне оздоровлення за її рахунок, про що свідчать численні проїздні квитки та фотографії позивача на курорті; а відповідач не виплачує в повному обсязі аліменти; приховує свої доходи весь час аліментних зобов'язань, що підтверджується судовими рішеннями і висновками прокуратури.

Звертає увагу суду на те, що відповідач не надав належну інформацію з податкової служби та Пенсійного фонду про свої реальні доходи і майновий стан; фізичний стан і соціальний статус інваліда. Заперечила проти наданих суду відповідачем довідок, які не є належними доказами, просить суд їх відкинути. Про приховування відповідачем своїх доходів свідчать і численні постанови пристава «про розрахунок аліментних заборгованості»поза терміну виконавчих дій у зв'язку з наданням відповідачем невірних занижених відомостей про доходи. Також неналежне виконання відповідачем аліментних зобов'язань підтверджується прокуратурою м.Осінніки Кемеровської області, Рішеннями Калтанського районого суду Кемеровської області від 17.03.2010р по Справі № 2-24/10 та № 2-25/10, Рішенням суду від 12.07.2010г по Справі № 2-191/10, якими суд і прокуратура зобов'язали пристава усунути порушення прав і свобод позивача-стягувача; та матеріалами Справи № 2-1486/11 Ровеньківського міського суду Луганської області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про стягнення неустойки за прострочення аліментів».

Вказує, що у відповідача є повнолітня дочка ІНФОРМАЦІЯ_2, якій він припинив виплачувати аліменти з 07.04.2012 року.

Заперечує проти вимог відповідача надати йому довіреність на право ОСОБА_3 представляти інтереси позивача, бо згідно статті 154 СК України «Права батьків по захисту дитини»2. Батьки мають право звертатися в суд ... за захистом прав та інтересів… непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень; до того ж, відповідач неодноразово отримував копію довіреності по іншим справам, тому вводить суд в оману.

Заперечує проти висновків відповідача про фальсіфікацію чеків за куплені ліки, бо кожен чек підкріплюється копією товарного чека, завіреного мокрою печаткою аптеки, та заповнен провізором власноруч з перевіркою інвалідного посвідчення позивача.

Заперечила проти тверджень відповідача, нібито позивач самостійний і не потребує допомоги, як-то супровід до лікарні м.Луганськ, оскільки висновки психологічної діагностики позивача свідчать про необхідність надання такої допомоги тощо.

12.10.2011г МСЕК направила позивача в обласну МСЕК для вирішення питання про направлення позивача на повторний огляд (на другу групу інвалідності) в ГОС НДІ МСПІ (відновлення та експертизи працездатності інвалідів) в м.Дніпропетровськ, що підтверджується випискою з амбулаторної картки позивача.

Рішенням від 28.04.2011р Ровеньківського міського суду Луганської області Справа 2-22/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «Про зниження розміру аліментів»суд всебічно дослідив стан здоров'я позивача, наявність виняткових обставин (важка хвороба непрацездатного повнолітнього позивача); а також працевлаштованність, працездатність і платежеспроможність відповідача ОСОБА_2, який має надавати позивачу не тільки аліменти, але й додаткову матеріальну допомогу. Про платоспроможність, високий матеріальний стан відповідача свідчать його дії по відчужденню своєї численної нерухомості в період аліментної заборгованності.

Вважає висновки відповідача безпідставними.

Просить суд застосувати вищевказані закони України та стягнути з ОСОБА_2, уродженця м. Прокоп'євськ Кемеровської області, кошти на користь непрацездатного ОСОБА_1 на оплату медикаментозного, стоматологічного лікування та проїзду та медичного обстеження, за період 16.01.2010р - 26.10.2011р. в сумі 3 616 грн. 29 коп.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані відповідачем письмові заперечення, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню цілком.

Суд, при прийнятті рішення про стягнення з відповідача коштів на користь позивача за медикаментозне лікування, стоматологічні послуги, проїзд у Луганськ позивача на обстеження у зв'язку з проходженням МСЕК, вартість обстеження, враховує надані позивачем чеки аптеки про вартість придбаних медикаментів та на стоматологічне лікування; наявність в матеріалах справи, як результат обстеження, чеків і результатів УЗД, висновків МСЕК, а також квитків на проїзд позивача по маршруту Ровеньки-Луганськ, Луганськ-Ровеньки і по місту Луганськ на маршрутному таксі у зв'язку з проходженням обстеження.

В своїх уточнених вимогах щодо стягнення суми в розмірі 3 616 грн. 29 коп. представник позивача пояснила, що при розрахунку нею була допущенна арифметична помилка і що вона виключила із загальної суми вартість квітка на її проїзд разом із сином по маршруту Ровеньки-Луганськ, Луганск-Ровеньки та по місту Луганськ на маршрутному таксі.

Також суд бере до уваги пояснення представника позивача щодо того, що її син, як інвалід дитинства, вимагає додаткових витрат на лікування та обстеження, оскільки вони перевищують загальні доходи його сім'ї.

У судовому засіданні була допитана свідок -юрист УПСЗН Погорелова О.В, яка суду пояснила, що позивач стоїть на обліку, як інвалід дитинства у зв'язку з потребою в санаторно-курортном лікуванні для одержання санаторної путівки, яка йому потрібна один раз на рік. Але путівок немає, по черзі на путівку позивач стоїть під номером 16, але враховуючи відсутність путівок - їх дають один раз на 2 роки - позивач не зможе отримати путівку у своєї черзі ще довго, черга велика. В винятковому порядку, йому було запропоновано путівку в березні 2012 року, але позивач не зміг поїхати, бо його нікому було супроводжувати. Компенсація за вартість путівки один раз у три роки у разі її не використання складає 150грн. Більше пояснити вона нічого не може.

Згідно довідки Ровеньківського міського центру зайнятості від 12.06.2012 року № 10/04-1279, позивач на обліку, як безробітний, не перебуває, допомогу по безробіттю не отримує. За період з 01.06.2009 року по 31.12.2011 року, ОСОБА_1 до центру зайнятості звертався один раз 19.09.2011 року та отримав направлення на працевлаштування в ВП інформаційно-обчислювальний центр ДП «Ровенькиантрацит»інженером програмістом (вакансія для інваліда 3-ї групи), пройшов співбесіду з роботодавцем та отримав відмову роботодавця у працевлаштуванні (не відповідає вимогам). За період 01.0-6.2009 рік по 31.12.2011 рік в центрі зайнятості зареєстровано 10 вакансій операторів комп'ютерного набору, 5 вакансій програмістів, з них 2-ві вакансії для осіб з інвалідністю.

Сімейним Кодексом України в статті 198 передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Судом встановлено, що договору про сплату аліментів на дитину, в якому було б визначено розмір і терміни виплати, а також виплата на додаткові затрати, між сторонами

укладено не було, а тому, у даному випадку, відповідно п. 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника у відповідність із цим Законом (Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Згідно стаття 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не було пред'явлено, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладенними ним у запереченнях до позову і вважає, що при вирішенні питання про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина, необхідно застосувати статтю 10 СК України, тоб-то застосування аналогії закону та аналогії права, відповідно до п.1, якої,- «якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону). Якщо до регулювання сімейних відносин неможливо застосувати аналогію закону, вони регулюються відповідно до загальних засад сімейного законодавства (аналогія права) (Із змінами Закон України від 22.12.2006 р. N 524-V).

Згідно з пп. 8,9 статті 8 ЦПК України: «Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а при відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини».

Відповідно до статті 66 Закону України "Про міжнародне приватне право»зазначено, що права та обов'язки батьків і дітей визначаються за особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо вони є більш сприятливим для дитини».

Згідно зі статтею 8 Закона України «Про міжнародне приватне право»: 3. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Представник позивача звернула увагу суду на те, що згідно зі статтею 86 Сімейного Кодексу РФ Участь батьків у додаткових витратах на повнолітніх непрацездатних дітей: «При відсутності угоди та за наявності виняткових обставин (важкої хвороби, каліцтва неповнолітніх дітей або непрацездатних повнолітніх нужденних дітей, необхідність оплати стороннього догляду за ними та інших обставин) кожен з батьків може бути притягнутий судом до участі у несенні додаткових витрат, викликаних цими обставинами. Суд має право зобов'язати батьків прийняти участь як у фактично понесених додаткових витратах, так і в додаткових витратах, які необхідно зробити в майбутньому ».

Суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума 3616 грн.29 коп., як сума додаткових витрат , понесенних на лікування, обстеження, проїзд до лікарні та придбання ліків непрацездатному позивачеві інваліду дитинства 3-ї групи,безстроково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 62, 115-116 ЦПК України, ст.ст.7,10,185,198,201 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «Про додаткові витрати на утримання непрацездатного сина»задовольнити цілком.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Прокоп'євськ Кемеровської області, на користь ОСОБА_1 кошти на оплату додаткових витрат за період 16.01.2010р - 26.10.2011р, в сумі 3 616 грн.29 коп.

Стягнуті кошти перерахувати електронним переказом на поштову адресу ОСОБА_1 за рахунок ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 51 грн. на реквізити:

Одержувач: УДК в м. Ровеньки

МФО: 804013

Банк одержувача: ГУДКУ у Луганській області,Україна

Рахунок: 31211206700059

Код одержувача: 24046930

Код ЄДРПО суду: 05381432

Код класифікації доходів (ККД) 22030001

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Н.П.Ібадова