Рішення № 25542983, 09.07.2012, Ровенківський міський суд Луганської області

Справа № 2-1486/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року Ровеньківський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді: Ібадової Н.П.

при секретарі: Коновалової Н.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ровеньки Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник інтересів позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_3 «Про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом «Про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів»до відповідача ОСОБА_3, та вказав: відповідач є рідним батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження позивача № НОМЕР_1 , від 28.08.1986р, виданим Калтанським місьЗАГС Кемеровської області, Російської Федераціі. Позивач народився з вродженою вадою серця і було надано статус інваліда дитинства, що підтверджується медичним висновком від 23.08.1988 р. Осінніковської центральної лікарні Кемеровської області та висновками МСЕК про інвалідність протягом 1988 -2010рр. Станом на лютий 2011 року позивач є інвалідом дитинства третьої групи безстроково, що підтверджується висновками МСЕК № 139895, від 25.05.2010р. та планом реабілітації інваліда № 420, від 25.05.2010р.

Відповідач добровільно ніколи не надавав непрацездатному нужденому позивачу матеріальної допомоги. Рішенням від 30.03.2007р. Ровеньківського міського суду Луганської області з відповідача було стягнуто аліменти на користь непрацездатного позивача в розмірі 1/4 всіх доходів довічно, починаючи з 04.07.2006р.

Відповідно до статті 14 ЦПК України та ч. 2 ст. 13 ЦПК РФ судові постанови, які вступили в законну силу, є обов'язковими для всіх громадян і підлягають неухильному виконанню. Однак, отримавши у травні 2007р. рішення суду про стягнення аліментів, відповідач проігнорував вимоги судової постанови, і не заплатив добровільно позивачу заборгованість з аліментів, чим сприяв збільшенню розміру аліментної заборгованості; аліменти були стягнуті примусово по лінії Мінської Конвенції, що підтверджується Ухвалою від 19. 05. 2008р. Кемеровського обласного суду та Рішенням від 22.07.2008р. Верховного Суду РФ. 02.09.2008р. міжрайонний Відділ судових приставів м.Осінніки Кемеровської області порушив виконавче провадження на підставі виконавчого документа Е-3/08 від 19.05.2008р. Кемеровського обласного суду, відповідно до статті 17.14 Федерального закону РФ від 02.10.2007 N 225-ФЗ «Про виконавче провадження»відповідачу було запропоновано негайно добровільно виконати вимоги виконавчого документа, повідомити пристава про наявність додаткового заробітку або іншого доходу, надати виправдувальний документ про сплату аліментів (заборгованості), що підтверджується Постановою, від 02.09.2008р., про порушення виконавчого провадження. Однак, відповідач проігнорував законні вимоги судового приставо-виконавця, чим сприяв збільшенню аліментні заборгованості.

Відповідно до пп. 1, 2 статті 196 Сімейного Кодексу України боржник несе відповідальність за прострочення сплати аліментів: «При виникненні заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення».

З урахуванням наданих відповідачем квитанцій, з точними датами погашення заборгованості, розмір неустойки за прострочення сплати аліментів склав 407 550,27 рублів, що еквівалентно 110 307,55 грн. за курсом НБУ на 04.02.2011р (10 рос. руб = 2 грн. 7066 коп) :

1) Згідно Постанови від 05.12.2008р про визначення розміру аліментної заборгованості міжрайонного відділу судових приставів м.Осінніки, Калтан Кемеровської області аліментна заборгованість на 01.09.2008р. склала 37784,27 рублів. З урахуванням того, що за вересень-листопад 2008 р. із заробітної плати боржника робились утримання боргу, то на 01.12.2008р. заборгованість по аліментах склала не 37 784 руб. 27 коп., а 32 754 руб.

Цю суму 32754 руб. боргу ОСОБА_3 погасив 22.12.2008р, що підтверджується квитанцією № 843029 та електроними переказами.

Неустойка склала: 2006р - 55 590,06 руб; 2007 р. - 91 496,82 руб; 2008р. - 29 138,261 руб.

2) Згідно Постанови від 30.06.2009р. «Про визначення аліментної заборгованості»відділу приставів м.Осінніки Кемеровської області аліментна заборгованість склала 27813,25 руб. Отримання зазначеної суми позивачем 27.08.2009р підтверджується ел / переказом № 380, від 25.08.2009р. (не дослано 864руб) і квитанцією № 915197 від 11.08.09р. Неустойка: 2006 - 2008рр - 225 612,68 руб. Згідно з довідкою № 50 від 03.02.2010р. доход відповідача в рекламному агенстві ТОВ «Апекс»склав за 2008р 4402руб. Неустойка - 4 547,78 руб.

3) Згідно електронного переказу № 249 від 13.07.2010р відповідач мав дохід в травні-червні 2009р в підприємстві ТОВ РА Апекс, однак, аліменти були вислані позивачеві через рік - 13.07.2010р (дата на переказі). Неустойка - 393 руб.

4) Згідно Постанови від 20.05.2010р. про розрахунок аліментної заборгованості відповідач мав дохід у лютому 2009р. в підприємстві ЗАТ ТВН, однак, аліменти в сумі 127-25руб були вислані позивачеві через рік - 26 травня 2010р платіжним дорученням № 9593, що підтверджується відомостями МВСП г.Осінніки Кемеровської області від 30.05.2011р. (Заперечення ССП ОСОБА_5). Неустойка - 575,17 руб.

5) Згідно Рішення від 12.07.2010р. по справі № 2-191/10 Калтанського райсуду Кемеровської області відповідач ОСОБА_3 в лютому 2009р. мав доход у ТОВ «РА Апекс»в розмірі 690 рублів, сума податку 90 рублів, розмір аліментів 150руб. і погасив 09.07.2009р. За лютий 2009р - аліменти 150руб. (01.03.2009р - 09.07.2009р) -131 дня; 131 * 1-50 = 196,5 руб. Неустойка - 196,5 руб.

Всього розмір неустойки: 407 550,27 руб / 110 307,55 грн (10руб = 2,7066 грн. за курсом НБУ 10 рос.руб = 2грн 7066коп).

Вважає, що з відповідача слід стягнути в повному обсязі на користь позивача компенсацію за сплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення, а саме: 533грн. 49коп. + 120 гривень = 653грн.49 коп., оскільки позивач вже сплатив зазначені суми в банку; решту держмита стягнути на користь держави Україна з відповідача.

Позивач вважає, що аліментні правовідносини мають безперечний характер; обов'язок боржника платити аліменти, починаючи з 04.07.2006 року, встановлено судовим актом; розмір неустойки визначено законом; відповідач свідомо сприяв збільшенню розміру аліментної заборгованості і виникненню законного і морального права у непрацездатного позивача на стягнення в повному обсязі неустойки за прострочення сплати аліментів.

Позивач просить суд на підставі статті 196 СК України, стягнути з ОСОБА_3, уродженця м. Прокоп'євськ Кемеровської області, який мешкає в АДРЕСА_1, що працює в ГУЗ Калтанська психіатрична лікарня Кемеровської області, на користь непрацездатного ОСОБА_1: 1. неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 110 307 (сто десять тисяч триста сім) грн 55 коп.; компенсацію за сплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення в частині, виплаченої позивачем при зверненні з позовом до суду у розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 49 коп. Іншу частину суми держмита стягнути з відповідача.

Позивач також надав суду розрахунок неустойки за простроченя сплати аліментів:

04.07.2006р - дата початку стягнення аліментів, встановлена ??Рішенням суду,

та період заборгованності, встановлен Постановою від 05.12.2008р. судового виконавця ,

30.03.2007р - дата прийняття рішення про стягнення аліментів,

10.05.2007р - відповідач отримав рішення суду про стягнення аліментів,

22.07.2008р - дата визнання рішення на території Росії ,

02.09.2008р - дата надходження виконавчого листа приставам,

02.09.2008р - 02.11.2008р - період виконавчих дій,

22.12.2008р - дата погашення першої частини заборгованості,

11.08.2009р - дата погашення другої частини заборгованості.

Рішенням від 12.07.2010р Калтанського районного суду Кемеровської області, яке набрало чинності, 24.08.2011р., суд відновив виконавчі дії, зобов'язавши судового виконавця МВСП г.Осінніки Кемеровської області усунути в повному обсязі порушення прав і свобод позивача - стягувача ОСОБА_1

Згідно Постанови від 05.12.2008р. про визначення розміру аліментної заборгованості аліментна заборгованість на 01.09.2008р склала 37784,27 рублів.

З урахуванням того, що за вересень-листопад 2008р із заробітної плати боржника ОСОБА_3 утримано борг, то на 01.12.2008р. заборгованність по аліментам склала не 37 784 руб. 27 коп., а 32 754 руб. Цю суму боргу 32 754 руб. ОСОБА_3 погасив 22.12.2008р. по квитанції № 843029.

Неустойка за прострочення сплати аліментів склала:

Липень 2006р - аліменти за 26 дней місяця склали 1053,26 руб;

прострочення - (01.08.2006р - 24.10.2008р) - 816дня 1% - 10,53 руб

816 * 10,53 = 8592,48 руб - неустойка

Серпень 2006р - 1215,35 руб (01.09.2006р - 13.11.2008р) - 805дня

805 * 12,1535 = 9 783,57 руб

Вересень 2006р - аліменти 1215,35 руб (01.10.2006р - 12.12.2008р) - 804дня

804 * 12,1535 = 9 771,41 руб

Жовтень 2006р - 1215,35 руб (01.11.2006р - 22.12.2008р) - 783дн

783 * 12,1535 = 9516,19 руб

Листопад 2006р- 1215,35 руб (01.12.2006р - 22.12.2008р) - 753дн

753 * 12,1535 = 9151,59 руб

Грудень 2006р - 1215,35 руб (01.01.2007р - 22.12.2008р) - 722дн

722 * 12,1535 = 8774,83 руб

Разом за 2006р: 55 590,06 руб

Січень 2007р - аліменти 1452,1 руб (01.02.2007р - 22.12.2008р) - 691дн

1% - 14,521 руб

691 * 14,521 руб = 10 034,01 руб

Лютий 2007р - 1452,1 руб (01.03.2007р - 22.12.2008р) - 663дн

663 * 14,521 руб = 9627,423 руб

Березень 2007р - 1452,1 руб (01.04.2007р - 22.12.2008р) - 632дн

632 * 14,521 руб = 9177,27 руб

Квітень 2007р - 1452,1 руб (01.05.2007р - 22.12.2008р) - 602дн

602 * 14,521 руб = 8741,642 руб

Травень 2007р - 1452,1 руб (01.06.2007р - 22.12.2008р) - 571дн

571 * 14,521 руб = 8291,491 руб

Червень 2007р - 1452,1 руб (01.07.2007р - 22.12.2008р) - 541руб

541 * 14,521 руб = 7855,861 руб

Липень 2007 року - 1452,10 руб. (01.08.07р - 22.12.2008р) - 510дн

510 * 14,521 руб = 7405,71 руб

Серпень 2007 року - 1452,10 руб. (01.09.07р - 22.12.2008р) - 479дн

479 * 14,521 руб = 6955,559 руб

Вересень 2007 року - 1452,10 руб. (01.10.07. - 22.12.2008р) - 449дн

449 * 14,521 рб = 6519,929 руб

Жовтень 2007 року - 1452,10 руб. (01.11.07р- 22.12.2008р) - 418 дн.

418 * 14,521 руб = 6069,778 руб

Листопад 2007 року - 1452,10 руб. (01.12.07р - 22.12.2008р) - 388 дн.

388 * 14,521 руб = 5634,148 руб

Грудень 2007 року - 1452,10 руб. (01.01.08р-22.12.2008р) - 357дн.

357 * 14,521 руб = 5183,997 руб

Разом за 2007р: 91 496,82 руб.

Січень 2008 р. - 1653,64 руб. - (01.02.08р - 22.12.2008р) - 326 дн.

326 * 16,5364 = 5390,8664 руб

Лютий 2008 року - 1653,64 руб. - (01.03.08р - 22.12.2008р) - 297 дн.

297 * 16,5364 = 4911,9048 руб

Березень 2008 року - 1653,64 руб. - (01.04.08р - 22.12.2008р) - 266 дн.

266 * 16,5364 = 4399,2144 руб

Квітень 2008 року - 1653,64 руб. - (01.05.08р - 22.12.2008р) - 236 дн.

236 * 16,5364 = 3902,5904 руб

Травень 2008 року - 1653,64 руб. - (01.06.08р - 22.12.2008р) - 205 дн.

205 * 16,5364 = 3389,962 руб

Червень 2008 року - 1653,64 руб. - (01.07.08р - 22.12.2008р) - 175 дн.

175 * 16,5364 = 2893,87 руб

Липень 2008 року - 1653,64 руб. - (01.08.08р - 22.12.2008р) - 144 дн.

144 * 16,5364 = 2381,2416 руб

Серпень 2008 року - 1653,64 руб. - (01.09.08р - 22.12.2008р) - 113 дн.

113 * 16,5364 = 1868,6132 руб

Разом за 2008р: 29 138,261 руб

ВСЬОГО за період 04.07.2006р -22.12.2008р : 176 225,14 руб.

Згідно Постанови від 30.06.2009р «Про визначення аліментної заборгованості»аліментна заборгованість склала 27813,25 руб. Погашення зазначеної суми відповідачем 11.08.2009р підтверджується квитанцією № 915197 від 11.08.2009р.

Отримання зазначеної суми позивачем 27.08.2009р підтверджується ел / квітанцією № 380 від 25.08.2009р. Неустойка за прострочення сплати аліментів склала:

пункт 1 Постанови від 30.06.2009р:

Жовтень 2006р - аліменти 15000руб. (01.11.2006р-11.08.2009р) - 1015дн.

1% - 150руб; 1015 * 150руб = 152 250руб.

Листопад 2007р - 7500 * 1/4 = 1875рб (01.12.2007р-11.08.2009р) - 620 дн,

620 * 18,75 = 11 625руб.,

пункт 2 (Довідка про доходи відповідача № 1676 від 17.06.2009р підтверджує місяць отримання доходу):

Січень 2008р - 2610руб * 1/4 = 652,5 руб (01.02.2008р - 11.08.2009р) - 558дня

572 * 6,525 = 3 640,95 руб.,

пункт 3 Постанови від 30.06.2009р:

Травень 2007р - зарплата 3411 * 1/4 = 852,75 (01.06.2007-11.08.2009р) - 803дней 1% - 8,5275 руб; 817 * 8,5275 = 6 847,58 руб.

пункт 4 Постанови від 30.06.2009р:

Жовтень 2007р - 1401 * 1/4 = 350,25 (01.11.2007р - 11.08.2009р) - 650дн

650 * 3,5025 = 2 276,63 руб

пункт 5 (Довідка про доходи № 13/8-618 від 15.02.2010р.

Травень 2007р 15399 * 1/4 = 3849-75 (01.06.2007 - 11.08.2009р) - 803дн

803 * 38,4975 = 30 913,49 руб

Травень 2008р 16530 * 1/4 = 4132,5 руб (01.06.2008-11.08.2009р) - 437дн

437 * 41,325 = 18 059,03 руб

Разом неустойка: 225 612,68 руб.

Розшифровка пункту № 3 Постанови від 30.06.2009р:

(Довідка про доходи № 50 від 03.02.2010р і квитанція від 11.08.2011р про погашення заборгованості) : Згідно з довідкою про доходи відповідача ОСОБА_3 № 50 від 03.02.2010р. в рекламному агенстві ТОВ «Апекс»сума доходу склала за 2008р.- 4402руб:

а) Заробітна плата за січень 2008р - 690руб - 13% = 600,3

Розмір аліментів 600,3 * 1/4 = 150,075руб.

Розмір неустойки 1% від суми аліментів = 1-50руб.

Період прострочення 01.02.08 - 11.08.09 = 558 дня * 1,50 = 837,42 руб

Сума неустойки 837,42 руб

б) Зарплата за лютий 2008р - 230руб - 13% = 200 * 1/4 = 50,0 1% = 0,5руб.

період прострочення 01.03.08 - 11.08.09 = 529 дня * 0,50 = 264,5 руб

Сума неустойки 264,5 руб

в) Зарплата за березень 2008р - 1150 руб - 13% = 1000,5 * 1/4 = 250,125 руб 1% = 2,5руб.

період прострочення 01.04.08 - 11.08.09 = 498 днів * 2,50125 = 1245,62 руб

Сума неустойки 1 245,62 руб

г) Зарплата за квітень 2008р 690 - 13% = 600,3 / 4 = 150,075 1% = 1-50руб.

період прострочення 01.05.08р - 11.08.09р = 468дня * 1-50 = 702,35 руб

Сума неустойки 702,35 руб

д) Зарплата за травень 2008р 460 - 13% = 400,2 / 4 = 100,05 1% = 1,000руб.

період прострочення 01.06.08 - 11.08.09 = 437 * 1,000 = 437 руб

Сума неустойки 437 руб

е) Зарплата за вересень 2008р 460-13% = 400,2 / 4 = 100 1% = 1,000руб.

період прострочення 01.10.08 - 11.08.09 = 315 * 1 = 315 руб

Сума неустойки 315 руб

ж) Зарплата за жовтень 2008р 460 -13% = 400,2 / 4 = 100 1% = 1,000руб.

період прострочення 01.11.08 - 11.08.09 = 284дней * 4,002 = 284руб

Сума неустойки 284 руб

з) Зарплата за листопад 2008р 230-13% = 200/4 = 50 +1% = 0,5руб.

період прострочення 01.12.08 - 11.08.09 = 254 * 0,5 = 127 руб

Сума неустойки 127 руб

и) Зарплата за грудень 2008р 690 - 13% = 600,3 / 4 = 150,075 1% = 1,500руб.

період прострочення 01.01.09 - 11.08.09 = 223 днів * 1,5 = 334,67 руб.

Сума неустойки 334,67 руб.

Разом: 4 547,78 рублів - Неустойка за 2008 рік з доходів ОСОБА_3 в рекламному агенстві ТОВ «Апекс».

Згідно електронного переказу № 249 від 13.07.2010р. відповідач мав доход у травні-червні 2009р в підприємстві ТОВ РА Апекс, однак, аліменти були вислані позивачеві через рік - 13.07.2010р. електронним переводом № 249 сума аліментів - 100руб (50руб за травень і 50руб за червень), За травень 2009р 50руб (01.06.2009р - 13.07.2010р) - 408днів прострочення; 1% - 0,5 руб. 0,5 * 408 = 204руб, За червень 2009р 50руб (01.07.2009 - 13.07.2010р) - 378днів; 0,5 * 378 = 189руб

Разом сума неустойки: 393 руб

Згідно Постанови від 20.05.2010р про розрахунок аліментної заборгованості відповідач мав дохід у лютому 2009р в підприємстві ЗАТ ТВН, однак, аліменти були вислані позивачеві через рік - 26 травня 2010р платіжним дорученням № 9593,

За лютий 2009р. сума аліментів склала 127-25руб (01.03.2009р - 26.05.2010р) -452днів прострочення; 1% - 1,27 руб. 1,2725 * 452 575,17 руб. Разом сума неустойки: 575,17 руб.

Згідно Рішенню від 12.07.2010р Справа № 2-191/10 Калтанского райсуду Кемеровській області відповідач ОСОБА_3 в лютому 2009р мав дохід у ТОВ «РА Апекс»в розмірі 690 рублів, сума податку 90 рублів, розмір аліментів 150руб. і погасив 09.07.2009р (стр.22 тексту Рішення), За лютий 2009р - аліменти 150руб (01.03.2009р - 09.07.2009р) - 131дня, 131 * 1-50 = 196,5 руб

Всього розмір неустойки склав 407 550,27 руб. / 110 307,55 грн. по курсу НБУ на 04.02.2011р. 10рос.руб = 0,27066грн.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю, ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, вказані в позовних заявах, та суду додатково пояснила, що 27.08.2004 року позивач став повнолітнім та набув право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів як непрацездатний інвалід дитинства другої групи, однак, спроба вирішити питання утримання непрацездатного позивача договором (ст.189 СК України) була марною, бо відповідач ухилявся усіма способами. Рішенням від 23.03.2005р. Ровеньківського міськсуду Луганскої області з відповідача були стягнуті аліменти примусово і рішення було визнано на території РФ Ухвалою від 14.07.2005р Кемеровського обласного суду. Однак, у скарзі до Верховного Суду РФ, відповідач просив скасувати рішення суду, мотивючи тим, що у ньго є вагомі причини не сплачувати аліменти, і йому не вручено судовим дорученням повідомлення про день суду, що позивач забезпечить себе сам. Однак, відповідач не надав суду своїх вагомих причин по цей день.

Постановою від 17.03.2006р. Осінніковського міськсуду Кемеровської області припинено виконавче провадження, заінтересована сторона справи ОСОБА_3 проти припинення виконавчого провадження не заперечував.

Відповідач проігнорував стан здоров'я позивача, Сімейний Кодекс, згідно з яким повинен добровільно сплачувати аліменти позивачу; проігнорував ст. 7 п. 8 СК України, згідно з якою «регулювання сімейних відношень повинно здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини та непрацездатних членів сім'ї »; проігнорував статтю 189 СК України, згідно з якою батьки самі можуть домовитися про утримання своїх дітей, - бо відповідачу було байдуже життя сина, який знаходиться у тяжкому життєвому стані. Відповідач написав суду: «Син забезпечить себе сам»- це і є позиція відповідача по питанню аліментів в цілому.

Постановою від 11.05.2006р. Кемеровський обласний суд відмовив позивачу в примусовому стягненню аліментів. З серпня 2004р. по жовтень 2008р. відповідач офіційно не платив аліменти позивачу і мати самостійно утримувала позивача - інваліда дитинства другої групи, з порушеннями центральної нервової і судинної систем, після двох важких операцій на серці та шлунку, з вираженою обмеженістю життєдіяльності.

04.07.2006р. був поданий новий позов про стягнення аліментів. У січні 2007р відповідач отримав позов і пакет медичних документів про стан здоров'я позивача. Місяцем раніше в листопаді 2006р. відповідач отримав величезну зарплату - 75тис.руб/18тис.грн, але не вислав добровільно позивачеві ані копійки аліментів, тому що зловмисно чекав примусового стягнення, знаючи, що судові розгляди з Мінської Конвенції йдуть довго за часом, а час йому потрібно на те, щоб зробити відчуження своєї численної нерухомості (в період аліментної заборгованості).

Рішенням від 30.03.2007р. Ровеньківського міського суду Луганської області з відповідача були стягнуті аліменти на користь позивача в розмірі 1/4 всіх доходів довічно, починаючи з 04.07.2006р. Постановою від 19.05.2008р Кемеровського обласного суду рішення було визнано на території Росії на примусове виконання і набрало чинності 22.07.2008р., і 02.09.2008р. було відкрито виконавче провадження, відповідач був попереджений приставом про своєчасну сплату заборгованості, але той не приступив до виконання.

Заперечує проти наданої відповідачем довідки про його доходи на аркуші формату А4, бо доходи фізичних осіб в Російській Федерації відображаються в довідці 2НДФЛ, яку відповідачу слід було взяти на підприємстві і в податковій службі; також доходи відображаються на особовому рахунку відповідача в Пенсійному фонді і т.д. , але відповідач жодного разу не надав суду зазначені докази своїх доходів у повному обсязі.

Також заперечує проти наданих відповідачем неналежно завірених ксерокопій довідок, бо в такому вигляді вони є неналежними доказами матеріального, майнового, фізичного становища відповідача, не підтверджують його статус інваліда та розмір пенсії, тощо.

Вважає, що надані ксерокопії довідок не завірені мокрою печаткою і оригінальним підписом керівника установи, з якої виходить довідка, і тому неможливо зрозуміти, наприклад, чи є відповідач взагалі інвалідом; в довідках, завірених печаткою Калтанського районного суду Кемеровській області не вказано, в матеріалах якої справи знаходяться надані довідки.

Також відомості про відсутність заборгованності у відповідача у ксерокопії довідки від 26.05.2010р без номера за ксерокопированим підписом пристава, суперечить висновкам Калтанського районного суду в Рішенні від 12.07.2010р/24.08.2011р., яким суд зобов'язав пристава продовжити виконавчі дії з метою встановлення доходів відповідача в повному обсязі та усунення порушень прав і свобод позивача.

Просить суд всі копії довідок, надані відповідачем по справі, вважати неналежними доказами, віднестись до них критично, відкинути та зробити висновки по доводам позивача, бо якщо сторона по справі утримує належні докази у себе і не надає їх до суду, суд має право зробити свої висновки по доводам протилежної сторони.

Представник позивача заперечила проти наполегливих вимог відповідача надавати йому для перевірки повноважень ОСОБА_2 довіреність на право представляти інтереси позивача у суді, мотивує статтею 154 СК України «Права батьків по захисту дитини»1. Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. 2. Батьки мають право звертатися в суд за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. 3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Заперечує проти вимог відповідача застосувати позовну давність до стягнення неустойки, оскільки неустойка за прострочення аліментів є вимогою, що випливає із сімейних відносин. Відповідно до статті 20 СК України «Застосування позовної давності до вимог, що випливають із сімейних відносин»1. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено.

Заперечує проти не обґрунтованих тверджень відповідача, що нібито він не зобов'язаний виконувати рішення суду іноземної держави без його підтвердження компетентним судом Російської Федерації, відповідач не мотивував конкретним законом, по-друге, визнання на території Росії відбувається при вирішенні питання примусового стягнення; також твердження відповідача суперечать Мінської Конвенції, відповідно до якої відповідач має право вільно звертатися до українського суду за захистом своїх прав і свобод, і рішення суду є обов'язковими для відповідача; також твердження відповідача суперечать статті 14 ЦПК України (ст.13 ЦПК РФ), згідно з якою 1. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території Україні, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Заперечує проти твердження відповідача, що він нібито не ухилявся від сплати аліментів до 02.09.2008р. і не приховував свої доходи, бо тільки 02.09.2008р. було відкрито виконавче провадження по стягненню аліментів тощо. Слідуючи логіці відповідача, мати повинна була теж дожидатися офіційного рішення суду, не кормити, не лікувати позивача чотири року з 01.09.2004р по 24.10.2008р, коли відповідач офіційно не платив аліменти, та ждати, доки суд не винесе офіційне рішення про стягнення аліментів. Згідно с Сімейним Кодексом обидва батьки повинні на рівних піклуватися про свою дитину, про що відповідач забув. Більш того, в судовому акті вказана конкретна дата початку стягування аліментів -з 04.07.2006р, а в Постановах пристава «про розрахунок аліментної заборгованості» вказаний конкретний період заборгованості. До того ж, неустойка -це штрафна санкція.

Вважає, що відповідачу слід бути передбачливим і ретельно дотримуватися Сімейного Кодексу, але відповідач при тому ступені дбайливості і обачності, яка від нього була потрібна по характеру зобов'язання, не прийняв всіх заходів для належного виконання зобов'язання, бо окрім примусового стягнення є добровільний і за договором(ст. 189 Сімейного Кодексу України).

Доходи за основним місцем роботи з 04.07.2006р. були враховані в постанові судового пристава-виконавця від 05.12.2008р. «Про визначення розміру аліментної заборгованості», бо доходи не були враховані в повному обсязі в період виконавчих дій 02.09 .2008 - 02.11.2008 рр., про що свідчать численні постанови пристава про розрахунок заборгованості, і судові постанови про усунення недоліків.

Твердження відповідача, нібито він не міг у вересні 2008р. погасити аліментну заборгованість відразу, оскільки мав на цей час низький постійний дохід, не мав грошових заощаджень і йому довелося позичити гроші, спростовуються довідкою податкової служби Кемеровської області від 25.06.2010р. про продаж в 2008р. його дружиною ОСОБА_7 квартири за 740 тис. рублів, де ? суми належить відповідачу, а факт і законність спадкоємства не підтверджена документами.

Документально вона обґрунтовує періоди та суми заборгованості за аліментами, та періоди неустойки, посилаючись на наступне:

Дата початку стягнення аліментів - 04.07.2006р - підтверджується Рішенням від 30.03.2007р Ровеньківського міського суду Луганської області.

1. Період та сума заборгованості за аліментами з 04.07.2006р-01.09.2008р встановлена приставом в Постанові від 05.12.2008р «Про визначення заборгованості за аліментами» та довідкою пристава.

Період неустойки 01.08.2006р -22.12.2008р. підтверждується Постановою від 05.12.2008р та квітанцією від 22.12.2008р. № 843029.

2. Період та сума заборгованості з 01.10.2006р-01.09.2008р підтверджується Постановою від 30.06.2009р «Про визначення заборгованості за аліментами».

Період неустойки 01.11.2006р -11.08.2009р підтверждується Постановою від 30.06.2009р та квітанцією від 11.08.2009р № 915197.

3. Заборгованість за період 01.05.2009р -01.07.2009р та неустойка за період 01.06.2009р - 13.07.2010р та 01.07.2009р - 13.07.2010р підтверждується електроним переводом №249 від 13.07.2010р.

4. Заборгованність за період 01.02.2009р. - 26.05.2010р. підтверждується Постановою пристава від 20.05.2010р., про розрахунок аліментної заборгованості.

Період неустойки 01.03.2006р -26.05.2010р. підтверждується платежним дорученням №9593, про яке свідчить ССП ОСОБА_5 МВСП м.Осінніки Кемеровської області у документі від 30.05.2011р №7710/18.

5. Заборгованність і сума аліментів за 01.02.2009р, період неустойки 01.03.2009р - 09.07.2009р. підтверждуються Рішенням від 12.07.2010р. стор.22 Калтанского райсуду Кемеровської області Справа № 2-191/10.

Відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, і не довів судові свою не провину в заборгованості, бо згідно з коментарем до статті 196 СК України: підставою для стягнення неустойки є винна поведінка платника аліментів; при цьому за загальним правилом форма вини - умисел чи необережність - значення не має; необхідно виходити із презумпції вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти на утримання дитини та прострочила виконання зобов'язання, яка і повинна доказувати протилежне.

Статтею 614 ЦК України, передбачено, що особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання; під винною поведінкою платника аліментів, в результаті якого утворилася заборгованість, слід розуміти не тільки його відмову від сплати аліментів, а й вчинення будь-яких дій, що перешкоджають правильному і своєчасному стягненню аліментів: приховування своїх заробітків, доходу, майна, неповідомлення одержувачу аліментів або судовому виконавцю про зміну місця проживання або роботи тощо.

Відповідач відчужував своє нерухоме майно в період аліментних зобов'язань та заборгованості, замість того, щоб погасити аліментну заборгованість, відповідач продавав, купував і дарував свою нерухомість в період аліментної заборгованості.

Період 2001р -2004р та період 2006р і пожиттєво -це період аліментних забов'язань відповідача, аліменти платив в неповному обсязі, що підтверджується висновками прокуратури та судовими рішеннями Калтанського районного суду Кемеровської області.

З 1984 року відповідач має двокімнатну квартиру в м.Калтан.

2003 р -відповідач купив другу двокімнатну квартиру та оформив на жінку нібито по спадщині , але факт і законність наслідування документально не обгрунтовані.

Вересень -листопад 2004 р. -період досудового урегулювання з відповідачем питання утримання повнолітнього непрацездатного позивача інваліда 2-ї групи з дитинства (матеріали справи №8-4//2007 в Ровеньківському міськсуді за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про стягнення аліментів».

29 листопада 2004р -відповідач продав квартиру за 390 тис.руб в м.Прокоп'євськ і ні копійки добровільно не вислав сину(позивачу) у період досудового урегулювання.

17.03.2006р -дата припинення виконавчого провадження, яке було відкрито по місцю проживання відповідача згідно першому судовому рішенню про стягнення аліментів, яке відповідач зажадав скасувати внаслідок несповіщення його про день суду судовим дорученням(матеріали справи №8-4//2007 в Ровеньківському міськсуді за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про стягнення аліментів»).

2006р. - відповідач купив третю квартиру .

Червень - листопад 2006р -в період провадження по справі відповідач одержав доход 100 000 руб. і ні копійки не вислав сину(позивачу).

10 травня 2007р. -відповідач отримав рішення суду про стягнення аліментів

28-29 травня 2007р. - відповідач отримав 4500грн. за два дні роботи, але не пішов на пошту і не відправив заборгованність позивачу.

22.07.2008р. - дата визнання рішення на території Росії.

02.09.2008р. - 02.11.2008р.. - Період виконавчих дій приставами.

2008р перше півріччя - відповідач продав одну з чотирьох квартир за 740 тис.руб, яка була оформлена на дружину відповідача ОСОБА_7 нібито в спадщину, але факт і законність не підтверджені відповідними документами (з матеріалів справи № 2-22 / / 2011 Ровеньківській міськсуді за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 «Про зниження розміру аліментів»).

22.12.2008г - дата погашення першої заборгованості відповідачем.

2008-2009р - відповідач подарував квартиру своїй неповнолітній дочці в період аліментної заборгованості, не враховуючи інтереси непрацездатного сина.

11.08.2009г. - Дата погашення другої заборгованості.

27.10.2009р - відповідач подарував квартиру дружині ОСОБА_7, не враховуючи інтереси непрацездатного сина.

Відомості про квартири взяті з довідки прокуратури.

Також про приховування відповідачем своїх доходів свідчать і численні постанови пристава «Про розрахунок аліментної заборгованості»поза строком виконавчих дій, у зв'язку з наданням відповідачем невірних занижених відомостей про доходи.

Відповідно, і дії приставів визнані неналежними, що порушують права і свободи позивача, про що свідчить Подання прокуратури та три рішення Калтанского районного суду Кемеровської області (Справа № 2-24/10, № 2 -25/10, № 2-191/10). За приховування своїх доходів пристав дала боржнику штраф. Рішенням від 12.07.2010г Калтанского районного суду Кемеровської області, яке набрало чинності 24.08.2011г, суд відновив виконавчі дії, зобов'язавши судового виконавця усунути в повному обсязі порушення прав і свобод позивача ОСОБА_1

Згідно статті 531 ЦК України дострокове виконання зобов'язання 1. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання. Отже, боржнику слід було платити аліменти добровільно і не чекати примусового стягнення або скласти договір згідно до статті 189 СК України.

Рішенням від 28.04.2011р Ровеньківського міського суду Луганської області Справа 2-22/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 «Про зниження розміру аліментів»суд встановив працевлаштованість, працездатність і платоспроможність відповідача ОСОБА_3, та відмовив йому в зменшенні розміру аліментів за необгрунтованістю.

Несвоєчасна виплата аліментів позивачу підтверджується і Рішенням від 30.09.2009р. Ровеньківського суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди», в якому зазначено: «Суд вважає, що несвоєчасною виплатою відповідачем всіх необхідних аліментних платежів, позивачу ОСОБА_1 як інваліду 2-ї групи було завдано моральної шкоди у вигляді душевних страждань». Факти, встановлені рішенням суду, що набрав законної сили при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті самі особи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до пп. 1, 2 статті 196 Сімейного Кодексу України боржник несе відповідальність за прострочення сплати аліментів: «При виникненні заборгованості з аліментів з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення ».

Згідно ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 Сімейного Кодексу України.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006р. № 3 «Про застосування судами Сімейного Кодексу при розгляді справ про встановлення батьківства та про стягнення аліментів»(v0003700-06 п. 22) : Передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Підставою для стягнення неустойки (пені) є винна поведінка платника аліментів; при цьому за загальним правилом форма вини - умисел чи необережність значення не має.

Відповідно до статті 614 ЦК України «Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини - умислу або необережності. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання ».

Отже, відповідач при той ступені дбайливості і обачності, яка від нього була потрібна по характеру зобов'язання, не зробив всіх залежних від нього заходів для належного та своєчасного виконання рішення суду про стягнення аліментів та погашення заборгованості. Відповідач не довів, що належне виконання аліментних зобов'язань виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, з незалежних від нього, надзвичайних і невідворотних обставин.

Аліментні правовідносини в випадку позивача мають безперечний характер; обов'язок боржника платити аліменти визначен законом та судовими актами; період заборгованності визначен приставом; розмір неустойки визначено законом; відповідач не довів відсутність своєї вини; більш того, свідомо і навмисне сприяв аліментної заборгованості та виникненню законного і морального права у позивача просити суд стягнути в повному обсязі неустойку за прострочення сплати аліментів.

Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_3, уродженця м. Прокоп'євськ Кемеровської області, який проживає в АДРЕСА_1, та працює в ДЗОЗ Калтанська психіатрична лікарня Кемеровській області, на користь непрацездатного інваліда дитинства 3-ї групи, безстроково, ОСОБА_1:

- неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 110 307 (сто десять тисяч триста сім) грн. 55 коп.,

- суму держмита та інформаційно-технічного забезпечення у загальному розмірі 653 грн. 49 коп. на користь ОСОБА_1, які були сплачені ним при подачі позову до суду,

- виконати стягнення за рахунок відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, був сповіщений судом належним чином, просив розглянути справу за його відсутність, з позовом ОСОБА_1 «Про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів»не згоден, надав письмові заперечення, посилаючись на те, що позов прийнятий до розгляду Ровеньківським міським судом з порушенням принципу підсудності, ґрунтуючись на ст.32 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах: «Правовідносини батьків і дітей», але у зазначеній статті мова йде про стягнення аліментів на дітей; що у цьому ж випадку суперечка йде про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, тобто позов стосується виконання рішення про стягнення аліментів; що Рішенням Ровеньківського міськсуда від 30.03.2007р. вже стягнуті з нього аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_1 в розмірі 1/4частини його доходів щомісячно і довічно, починаючи з 04.07.2006р. (вже свідомо виходить борг з аліментів без його вини). З цим рішенням він був не згоден, мав право на його оскарження.

Вважає, що будучи громадянином Росії, він не зобов'язаний виконувати рішення суду іноземної держави без його підтвердження компетентним судом Російської Федерації. Постановою Кемеровського обласного суду від 19.05.2008р було дозволено примусове виконання рішення суду держави Україна на території Російської Федерації.

Постановою Верховного Суду Російської Федерації від 22.07.08р цю постанову Кемеровського обласного суду залишено в силі. 02.09.2008р. виконавчий лист про стягнення аліментів надійшов на виконання у виконавчу службу г.Калтан і було відкрито виконавче провадження. З цього часу розпочато стягнення аліментів з нього, ОСОБА_3 з утриманням заборгованості, яка виникла за попередній період.

Він не ухилявся від сплати аліментів до 02.09.2008р і не приховував свої доходи, оскільки офіційно лише 02.09.2008р. було відкрито виконавче провадження по стягненню аліментів. Вважає, що виконання судового рішення покладено на Міжрайонний відділ судових приставів по м.Осінніки, Калтан Кемеровської області Російської Федерації, до компетенції якого відносяться дії по встановленню доходів боржника, перевірки правильності стягнення аліментів та їх розрахунку, встановлення заборгованості. Його доходи за основним місцем роботи з 04.07.2006р. були враховані в постанові судового пристава-виконавця від 05.12.2008р. «Про визначення розміру аліментні заборгованості». Утримання боргу з його заробітної плати почалося відразу з моменту надходження виконавчого листа в розмірі 50% розміру доходу, тобто затримки платежів не було. Погасити борг в сумі 37784 руб. відразу він не міг, оскільки не мав грошових заощаджень. За наполегливим багаторазовим вимогам позивача, йому довелося позичити гроші і погасити борг одномоментно 22.12.2008р. Додаткових доходів він не приховував, але до моменту відкриття виконавчого провадження не пам'ятав їх періоди та суми, тому що не вів їх обліку.

Всі його додаткові доходи, починаючи з 04.07.2006р. по 2008р. були враховані судовим приставом-виконавцем у постанові від 30.06.2009р. «Про визначення заборгованості по аліментами», борг склав 27649 грн. був погашений одномоментно 11.08.2009р (для чого йому знову довелося позичати гроші), і затримка платежу склала всього 42 дні, при чому ніяких відстрочок і розстрочок платежів він не просив. Відповідач пояснив, що поточні аліментні платежі здійснюються регулярно і своєчасно.

Згідно ст.20, п.2 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах: Суди Договірної Сторони компетентні також у випадках, коли на її території: б) виконане або повинно бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору.

Рішення суду України про стягнення з нього аліментів на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 вже виконується з 02.09.2008р і має бути повністю виконано за місцем мого проживання - на території Російської Федерації. Отже, будь-які позови, що стосуються виконання зазначеного рішення повинні бути підсудні виключно компетентному суду Російської Федерації. Позивач, будучи незгодним з порядком стягнення аліментів, їх розрахунками, в тому числі з визначенням його доходів багаторазово звертався зі скаргами і заявами до суду Російської Федерації за місцем виконання рішення суду про стягнення аліментів, правильність стягнення аліментів постійно контролюється судовими приставами-виконавцями. У своїй позовній заяві позивач вимагає стягнути з нього компенсацію «За відрив від повсякденних справ в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат в сумі 4705 грн»; вважає, що ця вимога необгрунтована, оскільки позивач, будучи працездатним, ніде не працює, до судів не з»являється, а позов поданий і підписаний його матір'ю ОСОБА_2, яка також ніде не працює, живе на його аліменти і пенсію сина, і постійно вимагає гроші, подаючи до судів численні скарги та позови.

Крім того, 30.09.2009р Ровеньківський суд розглядав позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому він обвинувачувався в навмисному приховуванні від стягнення свого прибутку. Суддя Ладиченко С.В. у своєму рішенні прямо вказує: «Немає підстав вважати, що відповідач ОСОБА_3 до 02.09.2008р ухилявся від сплати аліментів та приховував свої доходи, оскільки офіційно лише з 02.09.2008р було відкрито виконавче провадження по стягненню аліментів. Суд вважає, що несвоєчасною виплатою відповідачем всіх належних аліментних платежів після 02.09.2008р, позивачу ОСОБА_1 як інваліду 2-ої групи було причинено моральну шкоду у вигляді душевних страждань, але розмір цієї моральної шкоди з урахуванням всіх обставин справи суд визначає в розмірі 700 гривень». Зазначене рішення вступило в законну силу, так як позивачем не оскаржувалося.

Стаття 205 ЦПК України «Підстави закриття провадження у справі»1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: п.2. набрали законної сили рішення суду або постанова суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав. На підставі цього відповідач вважає, що позивач по суті знову звернувся до суду за компенсацією матеріального і морального збитку, нібито завданого йому несвоєчасною виплатою заборгованості по аліментах, змінивши назву позову, нарахувавши астрономічні суми неустойки, що перевищують суми давно погашених боргів в 9 разів.

Стаття 196 СК України «Відповідальність за прострочення сплати аліментів»1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. 2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. 3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім. Відповідач вважає, що заборгованість за аліментам виникла не з його вини, а в ході судових розглядів; на момент подачі позову - 04.02.2011р борг був добровільно давно погашений, отже, одержувач аліментів не має права вимагати з нього стягнення неустойки. Також погасити заборгованість по аліментах після 02.09.08р. одномоментно він не міг, бо мав у цей час низький постійний дохід і не мав ніяких заощаджень, йому і так довелося позичати гроші для швидкого погашення аліментні заборгованості, хоча він, згідно ст.197 СК Україні, мав право просити суд про розстрочення сплати аліментів і виплачувати всю заборгованість поступово, по 50% з зарплати. Стаття 197 встановлює строк сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості по аліментах. 1) З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

В даний час боргів по аліментах не має, аліменти стягуються з нього щомісяця, розрахунок проводиться бухгалтером за місцем його роботи.

Відповідач просить суд на підставі вищевикладеного відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову «Про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів»в повному обсязі. І в подальшому у всіх наданих запереченнях до суду,позовні вимоги не визнав, вважав їх не законними та не доведеними.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані відповідачем письмові заперечення, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню цілком, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 1, 2 статті 196 Сімейного Кодексу України боржник несе відповідальність за прострочення сплати аліментів: «При виникненні заборгованості з аліментів з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення », при цьому за загальним правилом форма вини - умисел чи необережність значення не має.

Згідно ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72, ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 Сімейного Кодексу України.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 № 3 «Про застосування судами Сімейного Кодексу при розгляді справ про встановлення батьківства та про стягнення аліментів»(v0003700-06 п. 22) : Передбачена статтею 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідач не довів суду, що утворення заборгованості це не його вина, як платника аліментів (наприклад, коли прострочення сплати аліментів стало внаслідок тяжкої хвороби боржника, несвоєчасної виплати зарплати або іншої незалежної від нього причини).

Суд не приймає до уваги надані відповідачем письмові докази його матеріального, майнового, фізичного становища, бо вони неповні та неналежно оформлені.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками щодо суми неустойки, оскільки вона підтверджується відповідними доказами.

Відповідачем інших розрахунків щодо суми неустойки суду надано не було.

Стягненню з відповідача підлягає сума неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 110 307 (сто десять тисяч триста сім) грн.. 55 коп., відповідно до наданих позивачем у позові розрахункам.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_3 суму ІТЗ у розмірі 120 грн., сплачену позивачем ОСОБА_1, при зверненні до суду, та сплачене позивачем ОСОБА_1 держмито у сумі 533 грн. 49 коп.

Відповідно до статті 88 ЦПК України - розподіл судових витрат між сторонами:

1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стягненню з відповідача ОСОБА_3, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, підлягає судовий збір у сумі 569 грн. 59 коп.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.10, 11, 60,88,202, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст.20, 196 Сімейного Кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів», задовольнити цілком.

Стягнути з ОСОБА_3, уродженця м. Прокоп'євськ Кемеровської області, який проживає в АДРЕСА_1, та працює в ДЗОЗ Калтанська психіатрична лікарня Кемеровської області, на користь ОСОБА_1, неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 110 307 (сто десять тисяч триста сім) гривен 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, уродженця м. Прокоп'євськ Кемеровської області, який проживає в АДРЕСА_1, та працює в ДЗОЗ Калтанська психіатрична лікарня Кемеровської області, на користь ОСОБА_1, сплачені ОСОБА_1 судові витрати при подачі позову до суду, а саме: ІТЗ у сумі 120 грн. та держмито у сумі 533 грн. 49 коп.

Стягнення виконати за рахунок ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 569 грн.59 коп. та перерахувати на реквізити:

Одержувач: УДК в м. Ровеньки

МФО: 804013

Банк одержувача: ГУДКУ у Луганській області ,Україна,

Рахунок: 31211206700059

Код одержувача: 24046930

Код ЄДРПО суду: 05381432

Код класифікації доходів (ККД) 22030001

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Н.П.Ібадова