Постанова № 25536118, 19.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 р. Справа № 2а-1870/8475/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "ДТС Суми" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС-Харків" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-1870/8475/11

за позовом Дочірнього підприємства "ДТС Суми" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС-Харків"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 21.09.2011 року №0001142314/0/75383 та від 21.09.2011 року №0001152314/0/75382.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2011 посадовими особами ДПІ в м. Суми була проведена планова документальна перевірка ДП "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011, результати якої викладені в акті № 6544/2314/31014343/71 від 05.09.2011 (т.1 а.с.13-40).

За наслідками перевірки посадовими особами податкового органу були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 за № 0001142314/0/75383, відповідно до якого ДП "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 212973,00 грн., з яких за основним платежем 185790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2718,00 грн. (т.1 а.с.44);

- податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011 за № 0001152314/0/75382, відповідно до якого ДП "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 180762,00 грн., з яких за основним платежем 157904,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22858,00 грн. (т.1 а.с.45).

Підставою для прийняття оскаржених рішень послугували висновки посадових осіб податкового органу про необґрунтоване віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ коштів, сплачених за маркетингові послуги надані ТОВ «Еко», ТОВ «Славяни» і підприємством з 100% іноземними інвестиціями «Білла-Україна» через неналежне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з порушення позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з дотриманням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутність підстав для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Оскільки податковим органом здійснювалась перевірка позивача за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року та податкові зобов'язання оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями нараховані за вказаний період, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України.

Так, у відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пп. 14.1.27. пункту 14.1. ст.14 Податкового кодексу передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не можуть включатись до складу валових витрат підприємства.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та валових витрат платник податку повинен мати первинні документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач є дистриб'ютором на території Сумської області торговельних марок ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ЗАТ "Чумак", ТОВ "Інтер Фуд" та інших виробників (т. 1, а.с. 152-236).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного провадження, Дочірнім підприємством "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" укладено ряд договорів з ТОВ "Еко", ТОВ "Славяни" і підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна".

За період, що перевірявся податковим органом, до складу валових витрат позивачем було віднесено 553954 грн. 00 коп., та до складу податкового кредиту з ПДВ - 117478 грн. 00 коп., сплачених за маркетингові послуги ТОВ «ЕКО».

Так, між позивачем та ТОВ «ЕКО» було укладено договір поставки № 5328 від 23.07.2008 року (т.1 а.с.49-51), строком дії до 31.03.2010р. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) зобов'язується передати товари у власність покупця (ТОВ «ЕКО») на умовах та в строки, зазначені в замовленні на поставку.

До зазначеного договору сторонами було укладено Додаток № 1 від 23.07.2008 року (т.1 а.с.52). За цим договором сторони досягли домовленості, що Покупцю надаються наступні знижки від базової ціни на весь асортимент продукції КФУ (ЗАТ «Крафт Фудз Україна»):

-1,0% за умови придбання Покупцем всього рекомендованого Постачальником та узгодженого Сторонами асортименту продукції КФУ, узгодженого розміщення нових позицій продукції КФУ у магазинах Покупця протягом 7 (семи) календарних днів після пропозиції з боку КФУ.

- 2,5% за умови узгодження Сторонами місця та розміру основної експозиції продукції КФУ в торгових залах магазинів Покупця (додаток № - планограми торгових залів)

- 2,0% за умови узгодження Сторонами місця та розміру додаткових експозицій продукції КФУ в торгових залах магазинів Покупця (додаток № - планограми торгових залів).

Крім того, сторонами було укладено Додаток № 2 до договору поставки №5328 від 23.07.2008 року «Послуги по представленню продукції» від 23.07.2008 року (т.1 а.с.53-54), згідно умов якого ТОВ «ЕКО» зобов'язується надавати позивачеві послуги (комплекс послуг), здійснення яких створює умови для збільшення обсягів реалізації товару за основним договором та представленням товару кінцевому споживачеві в точці роздрібної торгівлі виконавця (ТОВ «ЕКО»), в т.ч. шляхом викладки на стендах та торгівельних стелажах, тощо та просуванням наданих за основним договором товарів з метою виконання умов і мети основного договору протягом терміну дії останнього. При цьому під товарами в даному договорі мається на увазі продукція ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Порядок розрахунків визначений в п. 3 договору та визначається шляхом надання бонусів, розмір яких встановлюється додатками до договору. Такий порядок визначений в додатковій угоді № 1 до додатку № 2 «Послуги по представленню продукції» від 23.07.2008 року (т.1 а.с.55), згідно якого позивач отримує від ТОВ «ЕКО» послуги з розміщення товарів на торгівельних площах на місцях, що забезпечують максимальний ефект для реалізації такого товару, і викладки товарів на стендах та торгівельних стелажах відповідно до вимог замовника, збільшення місць роздрібної торгівлі в мережі точок роздрібної торгівлі покупця, де реалізовуватиметься товар згідно умов основного договору (договір поставки № 5328 від 23.07.2008 року) за що отримує бонус 3,5 % від обсягу реалізованого товару.

01.03.2009 року між позивачем та ТОВ «Еко» було укладено Додаток № 1 до договору поставки № 5328 від 23.07.2008 року (т.1 а.с.56), згідно якого ТОВ «ЕКО» надаються знижки від базової ціни на весь асортимент продукції «Крафт Фудз Україна» за надання маркетингових послуг.

02.03.2009 року між позивачем та ТОВ «ЕКО» укладено договір № 2/35/3 (т.1 а.с.57-58). Згідно умов даного договору ТОВ «ЕКО» зобов'язується надавати позивачеві послуги (комплекс послуг), здійснення яких створює умови для збільшення обсягів реалізації товару за основним договором та представленням товару кінцевому споживачеві в точці роздрібної торгівлі виконавця (ТОВ «ЕКО»), в т.ч. шляхом викладки на стендах та торгівельних стелажах, тощо та просуванням наданих за Основним договором Товарів з метою виконання умов і мети Основного договору протягом терміну дії останнього. При цьому під товарами в даному договорі мається на увазі продукція ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Оплата за даним договором визначається в п. 3.1., згідно якого вартість послуг встановлюється додатком до цього договору за звітний період і визначається кінцево та підтверджується в акті виконаних робіт (наданих послуг).

До даного договору було укладено додаткову угоду № 5 від 26 лютого 2010 року (т.1 а.с.62), згідно якої строк виконання послуг сторонами був визначений до 31.03.2010 року.

В подальшому між позивачем та ТОВ «ЕКО» був укладений договір про поставку №8583к/85/4 від 01.04.2010 року (т.1 а.с.63-64). Термін дії договору встановлений до 31.12.2010 року.

До зазначеного договору сторонам було укладено додаток Договір № 2/85/3 про надання послуг від 01 квітня 2010 року (т.1 а.с.67-68). Згідно умов даного договору, ТОВ «ЕКО» надає позивачеві послуги (комплекс послуг), здійснення яких створює умови для збільшення обсягів реалізації товару, що постачається за Основним договором (надалі такі товари іменуються «Товари») та представленням товару кінцевому споживачеві в точці роздрібної торгівлі виконавця, в т.ч. шляхом викладки та розміщення товару на стендах та торгівельних стелажах, забезпечення відповідного асортименту та достатньої кількості товару (мерчандайзинг), тощо та просуванням наданих за Основним договором товарів з метою виконання умов і мети основного договору протягом терміну дії останнього. Вартість наданих послуг, згідно п. 3.1. договору визначається у відсотковому значенні від обсягу придбаних товарів.

11.04.2011 року між позивачем та ТОВ «ЕКО» також був укладений договір № 2/138/2 про надання послуг (т.3 а.с.168-170).

На підставі зазначених договорів та додаткових угод до них між позивачем та ТОВ «ЕКО» складались акти здачі-прийняття виконаних робіт, акти наданих послуг та додаткові угоди до договорів про послуги по представленню продукції, які фактично визначали вартість послуг, наданий за певний проміжок часу, а також податкові накладні (т.1 а.с.237- 250, т.2 а.с.1-145).

За період, що перевірявся податковим органом, до складу валових витрат позивачем було віднесено 143776грн. 00 коп., та до складу податкового кредиту з ПДВ - 28755грн. 00 коп., сплачених за маркетингові послуги ТОВ «Славяни».

Так, між позивачем та ТОВ "Славяни" укладено договір № 67 від 01.04.2010р. (т.1 а.с.71-72), в якому п.1.2. визначено перелік послуг, п.4.1.- загальні умови оплати послуг та мету їх надання. До вказаного договору укладено три додатки: № 1 від 01.04.2010р. про визначення переліку товарів ЗАТ «Крафт Фудз Україна», що поставляються, вимоги щодо розміщення товарів та інші умови (т.1 а.с.73-74); №2 від 17.11.2010р., щодо маркетингових послуг торгівельних марок «Vernet», «Bonduelle». Відповідно до п. 2 даного додатку за підготовку товару до продажу позивач сплачує 5 % вартості товару поставленого згідно договору поставки № 10/077/67/1 від 01.04.2010р. щомісяця (т.1 а.с.76); № 3 від 10.12.2010р. (т.1 а.с.77), щодо маркетингових послуг торгівельних марок «Клинекс», «Хаггіс», «Котекс», «Лідіє». Відповідно до п. 2 цього додатку позивач за підготовку товару до продажу сплачує 5 % його вартості щомісяця, а 5400,00 грн. відповідно до п.1.4.9. договору № 67 від 01.04.2010р. одноразово.

Крім того, відповідно до додаткової угоди № 1 від 15.10.2010р. (т.1 а.с.75) до договору № 67 від 01.04.2010р., TOB «Славяни» надають маркетингові послуги щодо товарів торгівельних марок «Oscar», «Ellada», «Kaija», «Fish Eine». Відповідно до п. 2 угоди вартість послуг 5 % від вартості поставленого товару щомісяця.

Також укладено Договір № М010/77/2 від 01.06.2010р. (т.1 а.с.78-79), щодо торговельних марок «Тульчинка», «Біла лінія», «Фріко». Предмет договору визначено в п.1.4., оплата послуг, згідно з п.5.1. договору, визначено у розмірі 5 % від вартості оплаченого товару щомісяця, поставленого на підставі договору поставки № 010/077 від 01.04.2010р., крім того, відповідно до п. 1.4.11. договору, за підготовку товару до продажу, у визначений сторонами незмінній сумі.

До договору поставки укладено додаткову угоду № 2 від 02.11.2010р. (т.1 а.с.80) щодо товарів торгівельної марки «Безлюдівський м'ясокомбінат». Відповідно до п. 1 додаткової угоди ціна послуг становить 5 % від вартості поставленого товару.

Серед інших також між позивачем та ТОВ «Славяни» укладений Договір №М010/77/3 від 01.10.2010р. (т.1 а.с.81-82) щодо торгівельних марок «Дірол» та «Кедбері». Предмет договору визначено в п.1.4., оплата послуг, згідно з п.5.1. договору, визначено у розмірі 26 % від вартості оплаченого товару щомісяця, поставленого на підставі договору поставки №010/077 від 01.04.2010р., крім того, щомісячний платіж у фіксованому розмірі.

На підставі зазначених договорів та додаткових угод до них між позивачем та ТОВ «Славяни» складались акти здачі-прийняття виконаних робіт, акти наданих послуг, а також податкові накладні (т.2 а.с.146 т.3 а.с.114).

За період, що перевірявся податковим органом, до складу валових витрат позивачем було віднесено 58167 грн. 00 коп., та до складу податкового кредиту з ПДВ - 10504 грн. 00 коп., сплачених за маркетингові послуги Підприємству зі 100% іноземних інвестицій "Білла-Україна".

Так, між позивачем та Підприємством "Білла-Україна" укладено договір № 301545 від 01.05.2009р. (т.1 а.с.83-91) на поставку продукції ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Відповідно до розділу 6 «Маркетингові умови» між сторонами договору узгоджено умови надання маркетингових послуг. Пунктом 6.9. договору визначено, що базою для нарахування сум платежів за маркетингові послуги визначається згідно обсягів замовлення Покупця з урахуванням відсотку виконання замовлень. Додатковими умовами №1 від 01.05.2009р. оплата маркетингових послуг визначена у розмірі 2,6 % квартального бонусу від суми закупок товару у постачальника за квартал.

Додатком № 1 від 01.05.2009р. визначено умови розміщення товарів та ціна на продукцію ЗАТ «Крафт Фудз Україна». Додатком № 2 визначено умови проведення акції на певні товари. Відповідно до додаткових умов поставки від 01.07.2010р., вартість маркетингових послуг визначено в розмірі 3,4 % від суми закупок товару.

Крім того, між позивачем та Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» укладено окремий договір про надання маркетингових послуг № 150/1 від 01.06.2010р. щодо торгових марок Якобз, Крафт, Нуар, Максвел Хаус, Корона, Мілка, Люкс, Україна. Пунктом 2.1. цього договору визначено перелік маркетингових послуг, а п.4.2. визначено вартість послуг за місяць в сумі 619,20 грн.

Також укладений договір поставки № 302269/10 від 01.01.2010р. (т.1 а.с.96-106) щодо поставки товарів. Розділом 6 договору визначено умови надання маркетингових послуг, пунктом 6.10. договору визначено, що базою для нарахування сум платежів за маркетингові послуги визначається згідно обсягів замовлення покупця з урахуванням відсотку виконання замовлень. Додатковою угодою від 01.01.2010р. визначено умови надання маркетингових послуг щодо товарів ТМ «Чумак», п.1.1. визначено мету та перелік послуг, пунктом 2.1. визначено вартість оплати послуг в розмірі 5 % від загального об'єму поставленого товару, ціну послуг сторони кінцево визначають в акті.

Додатковими умовами № 1 від 01.01.2010р. до договору визначено перелік маркетингових послуг щодо товару ТМ «Тульчинка», а також їх ціну, що становить 3,5 % від суми закупок товару у постачальника.

Також був укладений договір поставки № 302269/11/1/2 від 01.01.2011р. (т.1 а.с.115-122). Поряд з цим договором між сторонами укладено «Маркетингову угоду», яка є додатком № 3 від 01.01.2011р. Пунктом 2.1.2 угоди визначено стандартні маркетингові послуги, а п.2.1.3. визначено додаткові маркетингові послуги. Розділом 3 угоди визначено вартість маркетингових послуг та порядок їх оплати. Відповідно до додатку № 1 до договору поставки вартість маркетингових послуг за квартал визначено у розмірі 1 % та 5 % від вартості поставленого товару.

На підставі зазначених договорів та додаткових угод до них між позивачем та Підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «Білла-Україна» складались акти здачі-прийняття виконаних робіт, акти наданих послуг, а також податкові накладні (т.3 а.с.115-161).

Колегія суддів зазначає, що спірним є формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками надання ТОВ "Еко", ТОВ "Славяни" і підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна" позивачеві маркетингових послуг та використання позивачем зазначених послуг в межах своєї господарської діяльності.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки маркетингові послуги за своєю природою безпосередньо не створюють певних матеріальних результатів (як, наприклад, монтажні або транспортні послуги), не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі, найменування наданих послуг в актах прийому-передачі як "маркетингові послуги" є достатнім для розкриття змісту та обсягу вищевказаної господарської операції.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містить зміст господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що акти здачі-приймання робіт, акти наданих послуг, складені представниками ДП "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" та ТОВ "Еко", ТОВ "Славяни" і підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна", містять обов`язкові реквізити, передбачені вимогами ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": назви документів, дати і місце їх складання, назви підприємств, від імені яких складались документи, зміст господарських операцій, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і за правильність їх оформлення, особистий підпис осіб, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та скріплені печатками замовника і виконавця.

Відповідачем не надані суду докази того, що в актах прийому-передачі повинні міститися більш детальний зміст і обсяг господарської операції, а також докази про обов'язкову наявність інших документів, окрім тих, що були складені сторонами на підтвердження фактів надання та отримання маркетингових послуг.

З приводу тверджень відповідача та посилань суду першої інстанції про те, що в актах прийому-передачі послуг не зазначено, яку конкретно роботу та за якою ціною виконували контрагенти позивача, які надавали йому маркетингові послуги, суд апеляційної інстанції зауважує, що діючим законодавством не встановлено певної типової послідовності та структури проведення маркетингового дослідження з визначенням орієнтовної вартості кожної з конкретних операцій, що включаються до такої структури.

За таких обставин, доводи суду першої інстанції про нерозкриття в актах прийому-передачі маркетингових послуг, інших первинних документах відомостей, про зміст і обсяг маркетингових послуг не може вважатися належним обґрунтуванням відмови в задоволенні позову.

Колегією суддів встановлено, що метою господарської діяльності позивача є розповсюдження продукції торговельних марок ЗАТ «Крафт Фудз Україна», ЗАТ "Чумак", ТОВ "Інтер Фуд" та інших виробників та отримання за наслідками таких операцій певного прибутку. При цьому колегія суддів зазначає, що прибуток позивача прямо залежить від обсягів проданих товарів виробників продукції.

Враховуючи дану обставину, колегія суддів вважає очевидним зв`язок з господарською діяльністю підприємства одержання ним маркетингових послуг, наданих ТОВ "Еко", ТОВ "Славяни" і підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна".

Колегія суддів також зазначає, що з наданих позивачем документів вбачається зростання обсягів продукції, поставленої позивачем ТОВ "Еко", ТОВ "Славяни" і підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна", а тому наявність економічної вигоди від укладення позивачем договорів надання маркетингових послуг.

У відповідності до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Приписами п.п. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За таких обставин, з огляду на зазначені положення колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність доказів зв`язку одержаних позивачем маркетингових послуг з його господарською діяльністю.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат сум вартості маркетингових послуг, одержаних ДП "ДТС Суми" ТОВ "ДТС-Харків" від ТОВ "Еко", ТОВ "Славяни" і підприємством з 100% іноземними інвестиціями "Білла-Україна" у загальному розмірі 185790,00 грн. грн. як таких, що належним чином підтверджені відповідними первинними документами та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю позивача, та формування на їх підставі податкового кредиту на загальну суму 180762,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 212973,00 грн. та грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 180762,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення від 21.09.2011 за № 0001142314/0/75383 та від 21.09.2011 за № 0001152314/0/75382, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податковим кодексом України, а тому колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога про скасування таких рішень є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "ДТС Суми" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС-Харків" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. по справі № 2а-1870/8475/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Дочірнього підприємства "ДТС Суми" товариства з обмеженою відповідальністю "ДТС-Харків" до Державної податкової інспекції в м.Суми про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Суми від 21.09.2011 року № 0001142314/0/75383 та від 21.09.2011 року № 0001152314/0/75382.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.