Рішення № 25535744, 31.07.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2012 р.Справа № 4/48/5022-411/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В" АДРЕСА_1

до відповідача 1 Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

відповідача 2 Виконавчого комітету Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" вул. Піскова, 8, м. Тернопіль (юридична адреса), вул. Микулинецька, 3а/ к.101, м. Тернопіль (фактична адреса)

про визнання за позивачем права на землекористування земельною ділянкою площею 4300,00 кв.м., відведеною рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. № 4/5/103 під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами-стоянками; визнання недійсним, з моменту прийняття, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. № 183 "Про розгляд звернення ТІЗ "Добробуд" з питань будівництва за адресою просп. Степана Бандери"; визнання недійсними договору оренди земельної ділянки, укладеного 09.10.2003р. між Тернопільською міською радою та ТІЗ "Добробуд" та додаткових угод до нього від 17.03.2004р. та від 03.04.2007р.

За участю представників сторін:

позивача: адвокат - Авдєєнко В.В. (посвідчення № 41 від 22.12.2008р.)

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

відповідача 3: представник - П'ятковська І.П. (довіреність № б/н від 11.07.2012 р.)

представник - Костич О.І. (довіреність № б/н від 11.07.2012 р.)

представник - Ліщинський П.П. (довіреність № 92 від 10.07.2012 р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам позивача та відповідача 3 процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В" АДРЕСА_1 звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача 1 - Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, відповідача 2 - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, відповідача 3 - Товариства індивідуальних забудовників "Добробуд" вул. Микулинецька, 3а/ к.101, м. Тернопіль. про визнання за позивачем права на землекористування земельною ділянкою площею 4300,00 кв.м., відведеною рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. № 4/5/103 під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами-стоянками; визнання недійсним, з моменту прийняття, рішення виконавчого комітету Тернопільсь-кої міської ради від 12.02.2010р. № 183 "Про розгляд звернення ТІЗ "Добробуд" з пи-тань будівництва за адресою просп. Степана Бандери"; визнання недійсними договору оренди земельної ділянки, укладеного 09.10.2003р. між Тернопільською міською радою та ТІЗ "Добробуд" та додаткових угод до нього від 17.03.2004р. та від 03.04.2007р.

Відповідачі 1, 2 у відзиві б/н від 11.07.2012р. позову не визнали, посилаючись на те, що 09.10.2003р. між відповідачем 1 та відповідачем 3 укладено нотаріально посвідчений договір оренди землі, зареєстрований в реєстрі за №4704, а також зареєстрований Тернопільською регіональною філією Центру ДЗК 17.12.2003р. за №040364400110, з усіма подальшими змінами і доповненнями до нього. У вказаному договорі сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, передбачених ч. 2 ст. 14 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору, у зв'язку з цим, відсутні правові підстави для визнання його недійсним. Разом з тим, позивач як суб'єкт цивільних правовідносин згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22.02.2006р. №178, створений лише у 2006р., тобто після укладення оспорюваного договору оренди землі. Крім цього, п. 23 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.09.2006р. №29 «Про оформлення права власності на приміщення, будівлі, споруди»зобов'язано ТІЗ «Добробуд»передати безоплатно, а об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-В»прийняти безоплатно на баланс і обслуговування 35-ти квартирний житловий будинок з гаражами-стоянками за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними інженерними мережами. Тому, з моменту набрання вказаним рішенням законної сили позивач набуває певні права та обов'язки щодо вказаного житлового будинку, як наслідок і щодо землі - прибудинкової території. З огляду на викладене, не будучи стороною договору оренди землі позивач не в змозі належним чином обґрунтувати порушення своїх прав оспорюваним договором на момент його укладення (09.10.2003р.), як цього вимагають положення ч. ч. 1, З ст. 215 ЦК України, згідно яких підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Окрім цього, у відповідності до ст. 43 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», землевпорядною організацією позивачу розроблено проект відведення земельної ділянки (прибудинкової території) площею 5080 м. кв. (що включає згадувану вище земельну ділянку площею 4077 м. кв.), яка за конфігурацією не накладається на земельну ділянку площею 223 м. кв., якою сьогодні користується відповідач 3. Вказаний проект відведення земельної ділянки затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 05.01.2012р. №6/18/15. Тобто, прибудинкова територія 35-ти квартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та орендована відповідачем 3 земельна ділянка площею 223 м. кв. є абсолютно різними об'єктами цивільних правовідносин, такі одна на одну не накладаються та не перетинаються, у вказаних ділянок різний правовий статус. Відтак, як стверджують відповідачі 1, 2, не підтверджується факт порушення прав позивача на землю, оскільки таке право останнім реалізовано. Разом з тим, позивачем не доведено належними та допустимими доказами його право на землекористування земельною ділянкою площею 4300 м. кв., відведеною рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103 під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками. У зв'язку з цим, в цій частині позов також не підлягає до задоволення. Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Як наслідок, з пред'явленого позивачем позову вбачається порушення вимог ст. 58 ГПК України, згідно яких в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Відповідач 1 також наголошує, що рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183 було предметом оскарження жителями 35-ти квартирного житлового будинку (АДРЕСА_1) в адміністративну суді. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. у справі №2-а-1970/ 3417/11, що залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012р. у справі №23351/12, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Товариства індивідуальних забудовників «Добробуд», Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183 «Про розгляд звернення Товариства індивідуальних забудовників «Добробуд»з питань будівництва за адресою: пр. С. Бандери м. Тернопіль»та державної реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт будівництва 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру по проспекту С. Бандери у м. Тернопіль від 19.05.2011р., зареєстрованої Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області від 06.06.2011р. Крім цього, просив вирішувати спір без участі в судовому засіданні уповноваженого представника Тернопільської міської ради і виконавчого комітету Тернопільської міської ради та надав: копію витягу № 4211/1.5 від 09.09.2011р. і довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження відповідачів 1, 2 у ньому станом на 09.09.2011р. і 13.12.2010р. відповідно; копію договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р.; копію рішення № 4/5/103 від 27.12.2002р. Тернопільської міської ради; копію довідки відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради; копію плану-схеми розташування земельної ділянки, що надається в оренду ТІЗ "Добробуд" під розташування 35 - квартирного житлового будинку з гаражами-стоянками за адресою просп. С.Бандери; копію угоди від 06.02.2004р. про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 09.10.2003р. за № 4704, зареєстрованого у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 28.11.2003р. за № 998; копію договору від 03.04.2007р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р., посвідченого Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою 09.10.2003р. за № 4704, зареєстрованого у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради 28.11.2003р. за № 998, копії рішень Тернопільської міської ради № 5/38/23 від 26.08.2010р., № 5/4/30 від 24.11.2006р., № 5/6/3 від 23.01.2007р., № 4/5/103 від 27.12.2002р., копію рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 183 від 12.02.2010р., копію довідки № 53109 від 25.01.2010р., копію комплексного висновку на розташування 6-квартирного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру на наданій земельній ділянці за адресою просп. С.Бандери, копію реєстру документів до проекту рішення, копії містобудівних умов і обмежень, копію ситуаційної схеми, копію листа № 313 від 15.12.2009р., копію рішення № 272 від 27.02.2009р. виконавчого комітету Тернопільської міської ради, копію опитувального листа, копію витягу статуту ТІЗ "Добробуд", копію ескізної передпроектної пропозиції, копії довіреностей № 2866/01 від 03.06.2011р. та № 2867/01 від 03.06.2011р.

Відповідач 3 у відзиві № 136 від 11.07.2012р. на позовну заяву та доповненні до нього за № 143 від 23.07.2012р. і його представники у судових засіданнях проти позову заперечували, посилаючись серед іншого на те, що до спірних правовідносин підлягають до застосування норми Цивільного кодексу України від 01.01.2004р., згідно з ч. 1 ст. 215 якого, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. З ст. 203 ЦК України); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203 ЦК України)). Згідно ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні засади набуття, реалізації і припинення права на оренду земельної ділянки регулюються Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р., передбачено, що договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі. Невід'ємною частиною договору оренди є план (схема) земельної ділянки. Договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку. Частиною 2 ст. 14 вказаного закону передбачено істотні умови договору оренди земельної ділянки, якими є 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, згідно ч. З ст. 14 вказаного закону, порушення вимог статей 4 (об'єкти оренди землі), 5 (орендодавці землі), 6 (орендарі землі), 7 (право на оренду землі), 9 (суборенда земельних ділянок), 13 (форма договору оренди землі), 15 (порядок укладення договору оренди землі) цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України. Умови договору оренди земельної ділянки діють у випадках, коли після набрання договором чинності законами України встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені договором, крім випадків, визначених статтею 21 цього Закону, а також випадків, визначених законами України, якщо вони підвищують рівень захисту прав орендарів, орендодавців, третіх осіб (ч. 5 ст. 14).

Договір оренди земельної ділянки від 09.10.2003р., посвідчений нотаріально, зареєстрований в реєстрі за №4704, а також зареєстрований Тернопільською регіональною філією Центру ДЗК 17.12.2003р. за №040364400110, з усіма подальшими змінами і доповненнями до нього, містить усі істоті умови договору оренди землі, що передбачені ст. 14 Закону України «Про оренду землі». З обгрунтувань позовної заяви не вбачається, що позивач доводить та підтверджує належними і допустимими доказами відсутність хоча б однієї із названих вище істотних умов договору, що давало б підстави ставити під сумнів дійсність такого договору.

Натомість, зазначає відповідач 3 у відзиві, як на підставу для визнання договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р., посвідченого нотаріально, зареєстрованого в реєстрі за №4704, з усіма подальшими змінами і доповненнями до нього, позивач посилається лише на те, що факт наявності такого договору порушує його права, оскільки він як балансоутримувач житлового будинку не має можливості оформити право користування земельною ділянкою площею 4300 м. кв. для його обслуговування.

Чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода (п. 4 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).

Як стверджує сам позивач, останній створений 22.02.2006р. (дата проведення державної реєстрації) на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22.02.2006р. №178, тобто задовго після укладення оспорюваного договору оренди землі. Таким чином, оскільки на момент укладення вказаного договору позивача в природі ще не існувало, тому жодні права останнього апріорі не могли бути порушенні таким договором.

Більше того, лише рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13.09.2006р. №29 «Про оформлення права власності на приміщення, будівлі, споруди»(п. 23) зобов'язано ТІЗ «Добробуд»передати безоплатно, а об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-В»та експлуатаційним організаціям (КП «Тернопільводоканал», Тернопільський міський район електромереж, ВАТ «Тернопільміськгаз», Тернопільська дирекція ВАТ «Укртелеком») прийняти безоплатно на баланс і обслуговування 35-ти квартирний житловий будинок з гаражами-стоянками за адресою: АДРЕСА_1 з відповідними інженерними мережами і лише з моменту набрання вказаним рішенням законної сили у позивача виникає певний обсяг прав та обов'язків відносно згадуваного житлового будинку. Поза як, до чинності договору оренди, що укладений 09.10.2003р., це не має жодного правового відношення.

Відповідач 3 наголошував на надуманості доводів позивача з приводу введення відповідачем-3 в оману відповідача-2 на момент прийняття оскаржуваного рішення від 12.02.2010р. №183, оскільки в листі від 05.02.2009р. №17 відповідач-3 позиціонує себе як балансоутримувач згадуваного житлового будинку, пояснюючи таку позицію реальним станом речей та стверджуючи, що на момент звернення відповідача 3 до відповідача 2 з листом від 05.02.2009р., який став підставою для прийняття рішення виконкому від 12.02.2010р. № 183, відповідач 3 дійсно був балансоутримувачем 35-ти квартирного житлового будинку.

Відповідач 3 звертав увагу суду на голослівність тверджень позивача про його правонаступництво від СК «Злагода», якому на підставі договору від 29.03.2005р. ТІЗ «Добробуд»безоплатно передало СК «Злагода»35-ти квартирний житловий будинок та закріплену земельну ділянку та роз'яснював, що правовий статус Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-В»визначається Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Зі змісту статуту позивача, наявного в матеріалах справи, не вбачається його правонаступництво від СК «Злагода», зв'язку з цим, позивач розцінюється як самостійна юридична особа, що 22.02.2006р. створена у відповідності до ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відтак, саме з цього моменту позивач, у відповідності до ст.ст. 91-92 ЦК України, набув свою цивільну правоздатність та дієздатність. У зв'язку з цим, права позивача оскаржуваними договорами не порушені, як наслідок позивач не вправі претендувати на земельну ділянку площею та розміром згідно рішення Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103.

У зв'язку з наведеним в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 09.10.2003р. між Тернопільською міською радою та ТІЗ «Добробуд», та додаткових угод до нього від 17.03.2004р. та від 03.04.2007р. просив відмовити за безпідставністю та недоведеністю.

У відзиві на позов та його представники в судових засіданнях зауважували, що жодної додаткової угоди від 17.03.2004р. до

договору оренди землі від 09.10.2003р. сторони не укладали, у зв'язку цим, позивач оскаржує неіснуючий правочин.

Окрім цього, позивач безпідставно стверджує про втрату чинності договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. у зв'язку з укладенням між ТІЗ «Добробуд»та СК «Злагода»(правонаступником якого, наче б то, є позивач, як зазначає останній) договору від 29.03.2005р., яким ТІЗ «Добробуд»безоплатно передало СК «Злагода»35-ти квартирний житловий будинок та закріплену земельну ділянку.

На цей предмет, зазначив відповідач 3 у відзиві, стаття 31 Закону України «Про оренду землі»передбачено чіткі підстави для припинення договору оренди, серед яких є:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пунктом 10.2. договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. передбачено, що підставою припинення договору є:

- закінчення його строку (згідно п. 2.1. договору - до 27.12.2027р. (25 років з дати прийняття рішення Тернопільською міською радою про надання земельної ділянки));

- у разі ліквідації юридичної особи чи смерті фізичної особи - орендаря;

- передача земельної ділянки у власність орендаря.

У свою чергу, згідно п. 10.3. цього ж договору, підставою для розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- вимога однієї з сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором;

- добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря;

- примусове вилучення земельної ділянки у встановленому законом порядку для суспільних потреб;

- несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу.

Згідно п.10.4. цього ж договору, сторони погоджуються з тим, що дострокове розірвання його має здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. У разі, якщо з будь-яких причин положення цього договору є недіючими або такими, що втратили юридичну силу, це не впливає на дійсність положень цього договору. Сторони попереджаються, що у випадку, коли будь-яке із положень цього договору втратило юридичну силу, вони невідкладно розпочнуть переговори на засадах взаємної доброзичливості для того, щоб змінити це положення таким чином, щоб у зміненому вигляді воно стало чинним і законним та у максимально можливому обсязі відображало початкові наміри сторін щодо суті зазначеного положення.

В подальшому, у зв'язку з закінченням будівництва 35-ти квартирного житлового будинку та передачею його на баланс позивачу, у ТзОВ «Добробуд»частина орендованої земельної ділянки в розмірі 4077 м кв. (із 4300 м. кв.) вибула з користування ТзОВ «Добробуд»у зв'язку з добровільною відмовою останнього від неї, тому до договору оренди було внесено зміни відповідним нотаріально посвідченим договором від 03.04.2007р., зареєстрованим за №683. Відтак, площа орендованої відповідачем-3 земельної ділянки згідно договору оренди від 09.10.2003р., враховуючи внесенні зміни, становить 223 м. кв., за яку орендарем (відповідачем-3) сплачується орендна плата.

Таким чином, зазначає відповідач 3 у відзиві, на даний момент відсутні правові підстави для припинення договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р., які визначенні Законом України «Про оренду землі»та умовами самого договору. Вказаний договір оренди землі площею 223 м. кв. (згідно редакції від 03.04.2007р.) є чинним у редакції від 25.02.2011р. В спростування вказаного висновку позивачем належних та допустимих доказів в матеріали справи не представлено.

Поза як, протягом усього періоду чинності договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р., з подальшими змінами та доповненнями до нього, відповідач-3 як орендар, добросовісно виконуючи свої договірні зобов'язання, своєчасно сплачував та по сьогоднішній день сплачує орендну плату за користування орендованою ним земельною ділянкою. Разом з тим, борг перед бюджетом та територіальною громадою міста Тернополя за оренду землі у відповідача-3 відсутній. Протилежного позивач довести не взмозі, належні та допустимі докази цьому відсутні. Разом з тим, дійсно відповідач-3 не сплачує та не має обов'язку і підстав сплачувати оренду плату за вилучену у нього земельну ділянку площею 4077 м. кв., проект відведення на яку на даний момент виготовив позивач, оскільки така не перебуває в оренді відповідача-3.

За заявою ОСББ «Злагода-В»рішенням Тернопільської міської ради від 30.03.2010р. №5/33/128 останньому надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4077 м. кв., право на користування якою припинено у відповідача-3. Крім цього, рішенням Тернопільської міської ради від 05.01.2012р. №6/18/15 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСББ «Злагода-В»земельної ділянки площею 5080 м. кв., що знаходиться поза межами земельної ділянки площею 223 м. кв., якою користується відповідача-3 на підставі оспорюваного договору оренди землі. Факт того, що ці дві земельні ділянки (позивача та відповідча-2) не накладаються одна на одну, більше того їх розділяє дорога, вони є абсолютно самостійними об'єктами цивільних правовідносин, що підтверджується відповідними планами земельних ділянок.

За наведеного вище, за умови погодженого Тернопільською міською радою проекту землеустрою щодо відведення позивачу для обслуговування житлового будинку земельної ділянки площею 5080 м. кв. (визначення прибудинкової території), в яку входить земельна ділянка площею 4077 м. кв., що попередньо вилучена від відповідача-3, виникає запитання на підставі чого позивач станом на сьогодні претендує на земельну ділянку площею 4300 м. кв., яка передавалась відповідачу-3 у користування рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103, що фактично складається з орендованої відповідачем-3 земельної ділянки площею 223 м. кв. на підставі договору оренди від 09.10.2003р. та земельної ділянки площею 4077 м. кв., яка рішенням Тернопільської міської ради від 05.01.2012р. №6/18/15 вже передана позивачу у користування.

Відповідач 3 також заперечував посилання позивача, як балансоутримувача житлового будинку, в обґрунтування його вимог щодо землі, яку первинно орендував відповідач 3, на положення п. 5. Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002р. №1521, згідно якого передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання, в обґрунтування чого зазначив, що план земельної ділянки не є правовстановлюючим документом, який засвідчує право на користування землею, а є лише складовою проекту землеустрою, відтак його передача не свідчить про перехід права користування землею. Тому оформлення права користування земельною ділянкою під житловим будинком відбувається в загальному порядку, згідно процедури, врегульованої чинним Земельним кодексом України, тобто згідно відповідних рішень органу місцевого самоврядування, виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проведення такому державної експертизи, його затвердження та укладення відповідного договору.

Відповідно до розробленого землевпорядною організацією та погодженого рішенням Тернопільської міської ради від 05.01.2012р. №6/18/15 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу прибудинкову територією для вказаного багатоквартирного житлового будинку визначено в межах та конфігурацією відмінними від земельної ділянки, яку первинно орендував відповідач-3 та право на яку в даному спорі просить визнати позивач, що узгоджується з приписами ст. 42 ЗК України, згідно яких земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Відповідач 3 відзначив також, що на сьогоднішній день (як свідчать фотокартки, що додаються до матеріалів справи) земельна ділянка площею 0,4077 га, що попередньо вилучена з користування відповідача-3, огороджена збудованим позивачем парканом з воротами та адміністративним приміщенням, які позивач розмістив на майданчиках для відпочинку дорослих і чистки домашніх речей. А самі майданчики для відпочинку дорослих і чистки домашніх речей позивачем перенесенні на прибудинкову територію згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ. Наведеним спростовуються доводи позивача про порушення прав позивача, а, як наслідок, усіх членів ОСББ - мешканців будинку, відсутністю на прибудинковій території майданчику для відпочинку дорослих та чистки домашній речей, що мали бути розміщенні на земельній ділянці, що на даний момент орендується відповідачем-3 (пл. 223 м. кв.).

Посилаючись на наведене, відповідач 3 вважає, що не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про визнання за ним права на землекористування земельною ділянкою площею 4300 м. кв., відведеною рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103 під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками. Тим більше, що 4077 м кв. з цієї земельної ділянки позивачу Тернопільською міською радою передається в користування, а для обслуговування 35-ти квартирного житлового будинку позивачу фактично передається 5080 м. кв., що значно (на 780 м. кв.) перевищує 4300 м. кв. Як наслідок права позивача не порушенні, отже, не підлягають захисту судом, що є підставою для відмови у задоволенні такої позовної вимоги, наголошуючи, що на даний момент позивач є лише балансоутримувачем 35-ти квартирного житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а не власником такого, оскільки належні та допустимі докази цьому (державна реєстрація вказаних прав) в матеріали справи позивачем не додано. Правовий статус власника майна і балансоутримувача, а також правові наслідки цьому різняться між собою, що вкотре спростовує доводи позивача про порушення його прав на землекористування.

В спростування на покликання позивача з приводу того, що зведення 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру про просп. Бандери, проводиться з порушенням Державних будівельних норм України (Планування і забудова міських і сільських поселень) ДБН 360-92, відповідач-3 зазначив наступне:

- покликання позивача в обґрунтування позовних вимог на порушення п. 3.8. ДБН 360-92 є помилковим та безпідставним, адже предметом правового регулювання п. 3.8 ДБН 360-92 є реконструкція житлової забудови, яка склалася, здійснення якої повинне обґрунтовуватися спеціальними техніко-економічними розрахунками, містобудівними і санітарно-гігієнічними вимогами.

В той же час, будівництво (проведення будівельних робіт по будівництву) 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано - прибудовами приміщеннями торгово-офісного центру по просп. С. Бандери, проводиться з дотриманням ДБН А.2.2.3.-20004, а не ДБН 360-92.

Так, на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183, оскарження якого є предметом даного судового провадження, відповідачем-3 отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи №20-00223-10 від 28.04.2011р., затверджений директором Філії

ДП «Укрдержбудекспертиза»у Тернопільській області, за умовами якого відзначено, що проект «Будівництво 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру по вул. С. Бандери в місті Тернополі»виконано згідно вимог ДБН А.2..2.3.-20004. Тому, будівництво вказаного об'єкту проводиться з дотриманням цих будівельних норм.

Відтак, відповідач-3 навіть теоретично не взмозі порушити приписи п. 3.8. ДБН 360-92, оскільки при проведенні будівельних робіт їх не застосовує. Наведене узгоджується з приписами ч. 1 ст. 19 Конституції України, згідно якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

І оскільки вимога про визнання недійсним з моменту прийняття рішення виконкому Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183 «Про розгляд звернення ТІЗ «Добробуд»з питань будівництва за адресою просп. Степана Бандери»є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, в задоволенні якої немає жодних правових підстав, тому і вимога про визнання недійсним рішення виконкому Тернопільської міської ради, також не може бути задоволена судом. Окрім цього, відповідно до приписів ч. 1 ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій», право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням] щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи (ч. 2 ст. 24). Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації (ч. З ст. 24). У разі якщо зазначені в заяві (клопотанні) наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту (ч. 4 ст. 24).

Згідно ч. 16 ст. 24 вказаного закону, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини четвертої цієї статті або затверджені рішенням відповідної місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об'єкта (об'єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.

Таким чином, відповідач-3 звертаючись до виконавчого комітету Тернопільської міської ради надав увесь необхідний, згідно закону, пакет документів, в першу чергу чинний договір оренди землі від 09.10.2003р., що і зумовило правомірне прийняття вказаним органом рішення від 12.02.2010р. №183.

Окрім цього, додає відповідач 3 у відзиві, згідно ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ч. 1) визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради (ч. 7 ст. 59). Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою (ч. 9 ст. 59).

Однак, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183, що є предметом даного спору, на сьогоднішній день є чинним, Тернопільською радою не скасоване, що підтверджується листом виконкому Тернопільської міської ради від 10.01.2012р. №4222/06. У зв'язку з цим, з точки зору приписів Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вказане рішення виконкому від 12.02.2010р. №183 є обов'язковим до виконання.

Крім цього, з посиланням на ст. 12 ГПК України, господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів, на п.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності, на Закон України «Про планування та забудову територій в Україні», чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення, відповідач 3 заперечує право господарського суду розглядати вимоги позивача про оскарження рішення виконкому Тернопільської міської ради рішення від 12.02.2010р. №183 «Про розгляд звернення ТІЗ «Добробуд»з питань будівництва за адресою просп. С. Бандери», стверджуючи, що оскарження такого рішення не є спором про право цивільне, а є\ публічно-правовим спором, який підвідомчий адміністративному суду в порядку КАС України.

Крім цього, відповідач 3 звертав увагу суду на те, що вказане рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183 вже було предметом оскарження в адміністративну суді жителями 35-ти квартирного житлового будинку (АДРЕСА_1) та членами Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Злагода-В», які вказаний позов обґрунтовували порушенням прав ОСББ «Злагода-В». Так, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. у справі №2-а-1970/3417/11, залишеною в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012р. у справі №23351/12, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Товариства індивідуальних забудовників «Добробуд», Інспекції архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183 «Про розгляд звернення Товариства індивідуальних забудовників «Добробуд»з питань будівництва за адресою: пр. С. Бандери м. Тернопіль»та державної реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт будівництва 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру по проспекту С. Бандери у м. Тернопіль від 19.05.2011р., зареєстрованої Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області від 6.06.2011р.

Також відповідач 3 заявив суду, що навіть якщо суд і встановить порушення прав позивача, про що останній повинен був дізнатися у лютому 2009р. та за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом у травні 2012р, то заявлений позов все рівно не підлягає до задоволення з огляду на те, що він (відповідач-3) просить суд застосувати позовну давність до позовних вимог, які заявлені по спливу трирічного строку, що є підставою для відмови в позові.

В підтвердження викладеного в судових засіданнях представники відповідача 3 подали копію довідки № 9107/7/15-30 від 11.06.2012р. Тернопільської ОДПІ, копію висновку комплексної державної експертизи № 20-00223-10 від 28.04.2011р., затвердженого директором філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Тернопільській області, копію постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. у справі № 2-а-1970/3417/11, копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012р. у справі № 23351/12, копію листа виконкому Тернопільської міської ради від 10.01.2012р. у справі № 4222/06, копію витягу з ЄДРЮОФОП про знаходження у ньому відповідача 3 станом на 10.07.2012р., фотокартки з виглядом прибудинкової території 35-ти квартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, витяг з ЄДРЮО щодо СК "Злагода", копію листа № 78 від 28.05.2012р. ТКТВП "Тернопільархпроект", копію рішення № 29 від 23.09.2006р. виконавчого комітету Тернопільської міської ради, копію виписки з ЄДРЮОФОП щодо ТзОВ "Компанія "Добробуд", копію звернення до міського голови, копію Статуту ТзОВ "Компанія "Добробуд", на підтвердження того, що воно є правонаступником виробничого кооперативу "Товариство індивідуальних забудовників "Добробуд".

Ухвалою суду від 23.07.2012р. № 4/48/5022-411/2012 замінено відповідача 3 - Товариство індивідуальних забудовників "Добробуд" вул. Микулинецька, 3а/ к.101, м. Тернопіль, його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Добробуд" вул. Піскова, 8, м. Тернопіль (юридична адреса), вул. Микулинецька, 3а/ к.101, м. Тернопіль (фактична адреса).

В судових засіданнях представник позивача надав копії Статуту ОСББ "Злагода-В", викопіювання з генерального плану м. Тернополя, копії листа № 276/10/03 від 19.07.2012р. Управління Держкомзему у м. Тернополі, листа № 3366/09/03 від 18.07.2012р. Управління Держкомзему у м. Тернополі, листа № 879 від 23.07.2012р. Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 000124 від 23.07.2012р. Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області, листа № 19-34-1233 від 28.09.2005р. Міністерства юстиції України, рішення № 227 від 19.02.2009р. виконавчого комітету Тернопільської міської ради, рішення № 5/4/30 від 24.11.2006р. Тернопільської міської ради, акту приймання-передачі від 12.02.2009р., рішення № 5/33/128 від 30.03.2010р. Тернопільської міської ради.

Відповідачі 1, 2 участь уповноважених представників в судових засіданнях не забезпечили, хоча про місце і час проведення судових засідань повідомленні належним чином.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 23.07.2012р. та 31.07.2012р.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників позивача та відповідача 3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників позивача та відповідача 3, господарським судом встановлено наступне:

- на підставі звернення ТІЗ"Добробуд", рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки ТІЗ"Добробуд"" затверджено проект відведення земельної ділянки площею 4300 кв. м. по пр. Ст.Бандери м. Тернополя під розташування 35- квартирного житлового будинку з гаражами-стоянками товариства індивідуальних забудовників "Добробуд"; вилучено з користування Управління житлово-комунального господарства Тернопільської обласної адміністрації земельну ділянку площею 2290.00кв.м., та з користування Тернопільського комерційного технікуму земельну ділянку площею -2210.00 кв.м., та вирішено надати товариству під розташування 35- квартирного житлового будинку з гаражами-стоянками земельну ділянку площею 4300 кв. м. по пр. С.Бандери м. Тернополя в оренду терміном на 25 років;

- між Тернопільською міською радою та ТІЗ "Добробуд", на підставі рішення міської ради №4/5/103 від 27.12.2002р. укладено 9 жовтня 2003 року договір оренди земельної ділянки, який нотаріально посвідчений 09.03.2003р. державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, та проведено 17.12.2003р. держану реєстрацію договору Тернопільською регіональною філією центру ДЗК, про що у реєстрі вчинено запис за №040364400110;

- за умовами п.п.1.1, 1.2, 1.3, 3.2, 8.2 договору оренди, Тернопільська міська рада надає, а ТІЗ "Добробуд" приймає в строкове (до 27.12.2027р.), платне (орендна плата 439,34 грн. в місяць) користування земельну ділянку площею 4300кв.м. за цільовим призначенням - під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками із земель житлової та громадської забудови, за адресою проспект Степана Бандери в місті Тернополі. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. До договору додається план земельної ділянки; рішення міської ради; розрахунок орендної плати; акт та схема погодження або відновлення меж земельної ділянки в натурі (місцевості);

- угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди від 06.02.2004р. (нотаріально посвідчена 17.03.2004р., зареєстрована в Книзі додатків до договорів оренди 24.02.2005р.) внесено зміни в п.3.2 договору щодо орендної плати, яка з 18.12.2003р. сплачується Орендарем в сумі 732,23 грн., що складає 2,5 % від грошової оцінки земельної ділянки;

- договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.04.2007р. (нотаріально посвідчений 03.04.2007р., зареєстрований в Книзі додатків до договорів оренди 20.04.2007р. запис №426, державна реєстрація в Державному реєстрі земель - 25.06.2007р. запис №040766100), внесено зміни в п.3.2 договору оренди щодо оцінки землі, яка з 24.11.2006р. по 31.01.2007р. сплачується із розрахунку 3% від грошової оцінки земельної ділянки площею 223 кв.м. в сумі 47,14 грн. щомісячно, а з 01.02.2007р. місячна орендна плата складає - 63,64 грн.;

- в листопаді 2003 року об'єкт будівництва прийнято в експлуатацію, про що свідчить Акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, який затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 10.03.2004р. №197 "Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію 35-квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками за адресою АДРЕСА_2" та п.2 рішення даному будинку присвоєно адресу "АДРЕСА_2". Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 23.06.2004р. №596 змінено адресу місце розташування об'єкта з " АДРЕСА_2" на " АДРЕСА_1";

- рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21.03.2005р. №285 "Про оформлення права власності та прийняття на баланс 34-квартирного житлового будинку з гаражами -стоянками за адресою АДРЕСА_1" внесено часткові зміни в рішення виконкому від 10.03.2004р. №197 та Акт державної технічної комісії щодо кількості квартир в будинку, а саме за рахунок об"єднання квартир №1 і №2 в одну квартиру, змінено 35-ти квартирний на 34- квартирний будинок;

- також, даним рішенням оформлено право власності за власниками квартир і гаражів будинку, а п.7 рішення передано будинок з гаражами - стоянками загальною площею будинку - 3866,1кв.м.; загальною площею прибудованих гаражів - 997,9кв.м.; балансовою вартістю будівель - 2041900,00грн., у власність споживчому кооперативу "Злагода", створеного у формі житлово-будівельного кооперативу для експлуатації та управління будинком (державна реєстрація проведена державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради - 20.12.2004р.);

- на виконання рішення виконавчого комітету від 21.03.2005 року №285, між ТІЗ "Добробуд", в особі голови товариства ОСОБА_14, що діяв на підставі Статуту та СК "Злагода", в особі голови ОСОБА_15, що діяв на підставі Статуту, укладено 29.03.2005р. договір, відповідно до якого, у зв'язку з закінченням будівництва 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками за адресою: АДРЕСА_1 та прийняттям його в експлуатацію згідно державного акта і рішення виконавчого комітету міської ради №197 від 10.03.2004р., ТІЗ безоплатно передає вищевказаний об'єкт та закріплену земельну ділянку СК "Злагода", який в свою чергу бере на себе зобов'язання заключити договори зі всіма експлуатуючими організаціями, підтримувати споруди в належному стані;

- виконання сторонами договору підтверджується: - актом передачі нерухомого майна від 29.03.2005р., згідно якого ТІЗ "Добробуд" передав, а СК "Злагода" прийняв на баланс будівлі балансовою вартістю - 2041900,00грн.; технічну документацію: інвентарну справу, виготовлену станом на 28.11.2003р.; акт прийняття будинку в експлуатацію на земельній ділянці 4300кв.м.; план земельної ділянки з генплану м.Тернополя; том 3 Робочого проекту "35-ти квартирний житловий будинок з гаражами стоянками по АДРЕСА_2, розроблений підприємством "Тернопільархпроект" 2002р.; - авізо від 29.03.2005р., згідно якого ТІЗ"Добробуд" на підставі акту державної комісії, затвердженого рішенням №197 від 10.03.2004р. передає безкоштовно на баланс СК "Злагода" 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками за адресою м. Тернопіль, АДРЕСА_1, балансовою вартістю будівель - 2041900грн.; звернення директора ТІЗ "Добробуд" ОСОБА_14 до міського голови від 30.09.2005р. №17, отриманий відділом земельних ресурсів Тернопільської міської ради 30.03.2005р., про переоформлення земельної ділянки за СК "Злагода" у зв'язку з закінченням будівництва та надання права власності кооперативу;

- 22.02.2006р. створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В", державна реєстрація якого проведена рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №178 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи;

- згідно зі Статутом ОСББ "Злагода-В", об"єднання створено власниками квартир будинку АДРЕСА_1, метою створення, завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення захисту прав його членів; належне утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу; належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб;

- у зв'язку з створенням ОСББ "Злагода-В", рішенням виконавчого комітету №29 від 13.09.2006р. внесено зміни у п.п.7,9 рішення від 21.03.2005 року №285, яким 35-квартирний житловий будинок з гаражами - стоянками за адресою АДРЕСА_1 передається на баланс і обслуговування об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В";

- рішенням міської ради від 05.01.2012р. №6/18/15 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5080 га для обслуговування багатоповерхового житлового будинку з вбудованими стоянками за адресою АДРЕСА_1 ОСББ "Злагода-В" затверджено проект землеустрою, надано земельну ділянку в оренду терміном на 10 років та зобов'язано ОСББ протягом місяця укласти договір оренди.

Як стверджує позивач, в процесі підготовки землевпорядної документації щодо виносу земельної ділянки в натуру вияснилося, що на земельну ділянку площею 223 кв.м., із закріпленої за будинком площі 4300кв.м., ТІЗ "Добробуд" отримав згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. №183 "Про розгляд звернення ТІЗ "Добробуд" з питань будівництва за адресою просп. Степана Бандери" містобудівні умови і обмеження забудови даної земельної ділянки під будівництво 6-ти квартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями торгово -офісного центру", надавши як доказ наявності закріпленої за ним земельної ділянки Договір від 03.04.2007р. про внесення змін до договору оренди від 09.03.2003р. і у зв'язку з тим, що він (позивач) не має можливості скористатися своїм правом на отримання права користування земельною ділянкою закріпленою за багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 площею 4300кв.м., в яку входить земельна ділянка площею 223 кв.м. , об'єднання звернулося за захистом порушених прав та інтересу до суду з позовними вимогами про: 1) про визнання за ОСББ права на землекористування земельною ділянкою площею 4300,00 кв.м., відведеною рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. № 4/5/103 під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами-стоянками; 2) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 09.10.2003р. між Тернопільською міською радою і ТІЗ "Добробуд" та додаткових угод до нього від 17.03.2004р. і від 03.04.2007р.; 3) визнання недійсним, з моменту прийняття, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. № 183 "Про розгляд звернення ТІЗ "Добробуд" з питань будівництва за адресою просп. Степана Бандери", яким надано містобудівні умови та обмеження на земельну ділянку площею 223кв.м.

Суд, оцінивши докази, надані учасниками судового процесу в обґрунтування заявлених ними вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного:

1) Щодо вимоги позивача про визнання за ним права користування на земельну ділянку площею 4300кв.м., до якої входить спірна площа - 223кв.м., то така підлягає до задоволення, як підтверджена матеріалами справи, а саме:

- відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі Закон про об'єднання) об'єднання, після набуття статусу юридичної особи, може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс, яким є єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс;

- процедура передачі майна з балансу колишнього балансоутримувача на баланс ОСББ відбувається у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року N 1521 "Про реалізацію Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", якою затверджено Порядок передачі майна на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі Порядок передачі);

- згідно п. 5 Порядку передачі, передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об'єднання. Датою передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс є дата підписання акта приймання-передачі (п.7 Порядку передачі);

- при цьому, згідно ст.11 Закону про об'єднання, передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього, оскільки згідно п.2 ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку;

- право користування земельною ділянкою ОСББ набуває в порядку передбаченому Земельним кодексом України (далі ЗК України), та Цивільним кодексом України (ЦК України), які кореспондуються з нормами Закону про об'єднання;

- так, згідно ст.42 ЗК України, після прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками;

- в силу вимог ч. 2-4 ст. 42 ЗК України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації (в редакції закону від 14.12.2005р.);

- отже, з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст. 42 ЗК випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об'єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону про об'єднання;

- статтею 39 ЗК України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту , іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм;

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації відповідно до п.п. 34, 42 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносяться до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються їх виключно на пленарних засіданнях;

- так, відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000р. (в редакції чинній на період виникнення спірних правовідносин) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання;

- відповідно до генеральних планів населених пунктів сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом: готують обґрунтовані пропозиції щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; готують вихідні дані для розроблення планів земельно-господарського устрою території населеного пункту та іншої землевпорядної документації; вирішують питання щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок ( ст.12 Закону ).

Матеріалами справи підтверджено факт належності спірної земельної ділянки площею 223 кв.м. до ділянки 4300кв.м. закріпленої за 35-ти квартирним житловим будинком з гаражами - стоянками по АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі та обслуговуванні ОСББ "Злагода-В":

- рішенням міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103, та договором оренди від 09.03.2003р. за об'єктом будівництва закріплено - 4300кв.м., зміни в рішення та договір оренди щодо цільового використання земельної ділянки та зміни її площі, межі, станом на час прийняття судом рішення, не вносилося;

- погоджене суміжними землекористувачами, та відповідними службами викопіювання з генплану м.Тернополя з нанесенням земельної ділянки під розташування 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами -стоянками ;

- Робочим проектом "35-ти квартирний житловий будинок з гаражами стоянками по АДРЕСА_2 (том 3), розроблений підприємством "Тернопільархпроект" 2002р., згідно техніко - економічних показників якого, площа земельної ділянки необхідна для об'єкта будівництва: під житловим будинком, гаражами - 4300кв.м., за межами забудованої території - 734кв.м., всього 5034 кв.м. Про невідповідність площі земельної ділянки закріпленої за об'єктом будівництва зазначено в Комплексному державному експертному висновку Тернопільської обласної служби "Укрдержінвестекспертиза" від 22.10.2002р. №235-233-02 наданому по Робочому проекту. Невід'ємними частинами проекту є топографічний план земельної ділянки та генеральний план земельної ділянки з експлікацією розміщених на ній по проекту будівель та споруд, який погоджений Управлінням містобудування та архітектури Тернопільського облвиконкому. Згідно плану будівництва на спірній земельній ділянці площею 223 кв.м. запроектовано розміщення майданчика для відпочинку дорослих (№13 по генплану) та майданчик для чистки домашніх речей (№15), які не виконані ТІЗ "Добробуд". Змін в проект будівництва 35- ти квартирного будинку щодо забудови 223 кв.м. не вносилося;

- викопіювання з генерального плану м. Тернополя місця розташування земельної ділянки 35-ти квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками ОСББ "Злагода-В" за адресою АДРЕСА_1 згідно якого будинок розміщений на землях багатоквартирної житлової забудови, а земельна ділянка площею 223кв.м., значиться як територія зелених насаджень спецпризначення.

Виконавчим комітетом на звернення ОСББ "Злагода-В" (лист підписаний заступником міського голови від 14.03.2012р. №1611/05) підтверджено, що у рішення міської ради від 27.12.2002р. №4/5/103 та Робочий проект будівництва не вносилося, тому закріпленою за об'єктом будівництва земельною ділянкою слід вважати 4300 кв.м.

ТОВ "Компанія Добробуд" доказів на спростування вищезазначених фактів не надала.

При таких обставинах, враховуючи, що згідно вимог чинного законодавства передачі ОСББ підлягає земельна ділянка у межах закріплених за цілісним житловим комплексом, якою в даному випадку є площа ділянки 4300кв.м., а тому суд визнає за ОСББ право користування земельною ділянкою площею 4300кв.м., в яку входить спірна земельна ділянка площею 223 кв.м.

2) Щодо вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди від 09.03.2003р. та додатків до нього, то така підлягає до задоволення в частині визнання недійсним договору оренди в редакції змін внесених Договором від 03.04.2007р.

Так, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочину встановлені ст. 215 ЦК України, відповідно до частин 1 та 3 якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.99 р. N 02-5/111 (в редакції від 10.12.2004р. N 04-5/3248) та п.5 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, зокрема, особи, що мають право на земельну ділянку, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа N 1-10/2004).

Оскільки позивач не є стороною спірного договору оренди землі №4704, такий договір може бути визнаний недійсним за наявності одночасно двох умов: невідповідності його вимогам чинного законодавства та порушення укладеним договором прав та законних інтересів ОСББ "Злагода-В".

Порядок укладення, виконання договорів оренди землі регулюється нормами Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду землі" (далі Закон про оренду землі) та іншими нормативно -правовими актами, що регулюють дані правовідносини.

Відповідно до ч.1 п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарних засіданнях.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст.116 ЗК України громадяни, юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, шляхом передачі земельних ділянок у власність чи оренду.

Право користування земельною ділянкою для провадження підприємницької та іншої діяльності виникає у громадян (підприємців) та юридичних осіб на правах її оренди відповідно до ст. 93 ЗК України після укладення договору оренди земельної ділянки в порядку передбаченому Законом про оренду.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду під забудову здійснюється на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до ст. 124 ЗК України за проектами відведення цих ділянок в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123 цього кодексу, а саме на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до даних норм ЗК України, особа зацікавлена в одержані у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з відповідним клопотанням до районної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, додавши до нього документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або рада розглядає дане клопотання у місячний термін і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект відведення земельної ділянки розробляється спеціальними організаціями на замовлення зацікавленої особи, який погоджується з органами по земельних ресурсах, природоохоронними і санітарно -епідеміологічними органами, органом архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної районної державної адміністрації або ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах повноважень визначених ЗК України, приймають відповідне рішення про надання земельної ділянки.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону про оренду ).

Підстави припинення договору оренди передбачені ст. 31 Закону про оренду, серед яких, однією з підстав є також інші випадки передбачені законом.

За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України такими випадками є набуття особою, або особами (ч.2ст.382 ЦК України ) права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, до яких переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Положення даних норм закону мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності, оскільки такі спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Отже, згідно даних норм закону, правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомість, водночас є підставою для переходу відповідного права на землю, а тому згода попереднього землекористувача на вилучення земельної ділянки в даному випадку законом не передбачена.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін .

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки, так як фактично володіє, користується і навіть розпоряджається ділянкою той, кому належить право власності на відповідний будинок, будівлю або споруду (такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у п.п. 2.11, 3.4 постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 року N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (ч.3ст.42 ЗК України)

Згідно ст. 385ЦК України, п.2 ст.42 ЗК України, Закону "Про об'єднання" співвласники багатоквартирних будинків, нежитлових приміщень (підвали, гаражі, та інші) реалізують своє право на спільне землекористування земельною ділянкою закріпленою за багатоквартирним будинком шляхом створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Так, матеріалами справи встановлено, що фізичні особи будинку по АДРЕСА_1, стали власниками квартир та гаражів на підставі рішення міської ради від 21.03.2005р. №285 "Про оформлення права власності та прийняття на баланс 34-квартирного житлового будинку з гаражами - стоянками за адресою АДРЕСА_1", а в силу закону (п.2 ст.382 ЦК України) співвласниками спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, а СК "Злагода" балансоутримувачем будівлі.

У зв'язку із створенням 22.02.2006р. ОСББ "Злагода-В", рішенням міської ради від 13.09.2006р. "Про оформлення права власності на приміщення, будівлі, споруди" внесено зміни в рішення міської ради від 21.03.2005р. №285 щодо балансоутримувача будинку, тим самим привела у відповідність до реальності здійснені зміни співвласників щодо їх організаційно-правової форми діяльності. При цьому, будинок із гаражами по АДРЕСА_1, із власності співвласників з 2005року не вибував, в силу закону.

Отже, можна зробити висновок, що ст. 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України (в редакції чинній на момент оформлення права власності за співвласниками на нерухоме майно), які регулювали однакове коло суспільних відносин і згідно п.2.11 постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. №6 підлягають застосуванню у судовій практиці у сукупності, враховуючи факт передачі будинку в 2005році і закріпленої за ним земельної ділянки, припинилося фактично право користування земельною ділянкою у ТІЗ"Добробуд".

Разом з тим, ні СК "Злагода", ні ОСББ "Злагода-В" не оформили право користування земельною ділянкою в порядку ст.120 ЗК України (в редакції закону 2001р.), яка передбачала перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди.

Слід зазначити, що з 20.06.2007р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007р. N 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007р.) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, та передбачила "автоматичний" перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Згідно ст. 120 ЗК України (в редакції Закону України від 05.11.2009р. N 1702-VI) передбачено, що в усіх випадках переходу права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право на земельну ділянку виникає в набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти, без зміни її цільового призначення, та в тому самому обсязі. Тобто, в силу закону, право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, і ця норма є імперативною.

Як випливає з договору оренди, Угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. за №4704 укладеної між міською радою та ТІЗ"Добробуд" 06.02.2004р. внесено зміни щодо орендної плати, у зв'язку із зміною грошової оцінки земельної ділянки. Дана додаткова угода укладена у відповідності до чинного на час її укладення законодавства та не порушує прав позивача, враховуючи, що станом на момент її укладення будинок не був прийнятий в експлуатацію (затверджений рішенням міської ради 10.03.2004р. №197).

Що стосується договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. в редакції змін внесених 03.04.2007р. Договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. за №4704 укладеного між міською радою та ТІЗ"Добробуд", то такий визнається судом недійсним з моменту його укладення, оскільки суперечить вказаним вище нормам законодавства.

Так, ТОВ "Компанія Добробуд" помилково вважає даний договір договором оренди земельної ділянки, згідно якого товариству надано в користування земельну ділянку площею 223кв.м. по АДРЕСА_1, на якій ним запроектовано нове будівництво 6-квартирного житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями торгово-офісного центру, оскільки:

- як випливає із п.1спірного договору, зміни вносяться в п.3.2 договору оренди від 09.10.2003р., а саме тільки в частині орендної плати ;

- змін в договір оренди щодо предмета оренди - істотної умови договору, а саме площі земельної ділянки із 4300,00кв.м. до 223кв.м. сторони не вносили;

- не вносилося змін і щодо цільового використання земельної ділянки площею 223кв.м.;

- не надавалася згода міською радою на відведення земельної ділянки на умовах оренди під забудову нового об'єкта будівництва за проектом відведення земельної ділянки в порядку встановленому ст.ст. 118, 123 ЗК України, а саме на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- ТІЗ "Добробуд" не виготовлявся проект землеустрою земельної ділянки площею 223кв.м., і дана ділянка не виносилася в натуру на місцевості;

- державної реєстрації права користування земельною ділянкою за ТОВ "Компанія Добробуд", як цього вимагає ст. 20 Закону про оренду, згідно якої право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, станом на момент винесення рішення не проводилося .

Даний факт підтверджується: листом Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 25.11.2011р. №4/1055, в якому повідомляється про припинення права користування земельною ділянкою ТІЗ "Добробуд", у зв'язку з переходом права власності на об'єкт до ОСББ "Злагода-В"; лист Управління Держкомзему у м. Тернополі від 19.07.2012р. №276/10/03 про те, що відомості щодо розробки землевпорядної документації на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 площею 0.0223га ТІЗ "Добробуд" (ТОВ "Компанія), а саме проекту відведення земельної ділянки, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку чи технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в управлінні відсутні; лист Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області від 23.07.2012р. №879, в якому підтверджено факт передачі в 2005р. ТІЗ "Добробуд" будинку та закріпленої за ним земельної ділянки СК "Злагода", та що у 2007р. між міською радою та товариством було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки тільки в частині орендної плати, без виготовлення землевпорядної документації на встановлення меж в натурі (на місцевості), що є порушенням ст.ст.123.124 ЗК України; актом перевірки від 23.07.2012р. № 000124.

Відповідно до п. 2 ст. 290 Господарського кодексу України оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Вищезазначене свідчить про те, що сторонами не дотримано встановленого законодавством порядку укладення договору оренди земельної ділянки, а отже укладений відповідачами договір оренди земельної ділянки невід 09.10.2003р. в редакції змін внесених договором від 03.04.2007р. суперечить вказаним вище нормам законодавства, та визнається недійсним з моменту внесення таких змін.

Спірний договір оренди порушує права співвласників ОСББ позивача, які в силу закону мають право на землекористування земельною ділянкою площею 223кв.м.

Відповідачі не підтвердили належними доказами з посиланням на чинне законодавство, що форма додаткового договору відповідає типовій формі договору затвердженій Кабінетом Міністрів України, оскільки іншої форми (довільної) Закон про оренду не передбачає .

3) Підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету від 12.02.2010р. №183, яким ТІЗ "Добробуд" надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою пр. С.Бандери для будівництва 6-квртирного житлового будинку з вбудовано -прибудованими приміщеннями торгово -офісного центру, як таке що видано в порушення встановленого законом порядку:

- так, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, надавалися в порядку встановленому статтями 23 і 24 Закону України «Про планування і забудову територій», який був чинний на момент прийняття спірного рішення (далі Закон України);

- відповідно до ст. 24 Закону України, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону;

- замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови (до заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи);

- орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, місцевим правилам забудови населеного пункту, при цьому враховується відповідність намірів використання земель житлової та громадської забудови відповідно до генерального плану населеного пункту, з дотриманням будівельних норм і правил забудови (ст.39 ЦК України).

Як випливає із змісту містобудівних умов та обмежень такі видані:

- на площу земельної ділянки 0.0223га -без доказів права користування земельною ділянкою (за відсутності договору оренди, доказів відведення даної земельної ділянки під будівництво нового об'єкта за проектом відведення, доказів встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості));

- на площу земельної ділянки, яка не підлягає забудові згідно генерального плану м. Тернополя, оскільки значиться як територія зелених насаджень спецпризначення - насадження транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів (визначення поняття зелених насаджень спецпризначення наведено в наказі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006р., яким затверджені Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України). Необхідність даної зони зелених насаджень викликана тим, що будинок межує з промисловою зоною (Зеленбуд), і така виконує захисну функцію. Згідно ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) рівень озеленення території житлових районів допускається не менше 25% (таблиця №5.1.а). Отримавши містобудівні умови, товариство вирубавши зелені насадження спецпризначення, тим самим зменшить рівень озеленення, що є недопустимим згідно будівельних норм;

- на площу земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт будівництва згідно Ескізної передпроектної пропозиції, яка розроблена спільним малим підприємством Тернопільське науково виробниче підприємство ТЕРНОБУД, з порушенням будівельних норм. Так, відповідно до п.3.8 ДБН 360-92, які є обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень, мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку необхідно приймати відповідно до кількості його мешканців - не менше як: 30,1-23,3 кв.м./людину (при забудові до 3-х поверхів), 20,2-17,0 кв.м./люд. (4-5 поверхів), 15,3-13,9 кв.м./люд. (6-8 поверхів), 12,2- 12,0 кв.м./люд. (9-12 поверхів). Оскільки запроектований будинок є 6-квартирний, тому згідно встановлених норм, мінімальний розмір земельної ділянки необхідний площею 424,2 кв.м. (3,5 (середнє статистичне значення кількості мешканців в одній квартирі) Х 6 (квартир)Х 20.2 кв.м. (встановлена норма)). При розрахунку площі земельної ділянки яка необхідна для обслуговування нежитлових приміщень - вбудовано -прибудованих приміщень торгово -офісного центру, така буде набагато більшою. При цьому, слід зазначити, що граничний відсоток забудови земельної ділянки площею 223 кв.м. має бути забудований згідно п.3 умов на 75%;

- на площі земельної ділянки не можливо розмістити дитячі майданчики (тип№3) та стоянки легкових автомобілів, а тому такі передбачені встановити в єдиному комплексі з існуючим 34-квартирним будинком , без згоди співвласників ОСББ "Злагода-В" та за наявності згоди ТІЗ"Добробуд" (лист голови товариства від 05.02.2009р. №17) в якому він "як балансовий утримувач 35-ти квартирного будинку" надає згоду на спільне використання дитячого майданчика та стоянки легкових автомобілів для проектування сусіднього "Багатоквартирного житлового будинку з вбудовано -прибудованими приміщеннями торгово -офісного центру", тоді як дана інформація не підтверджена належними доказами щодо перебування у товариства на балансі даного будинку;

- адреса об'єкта будівництва, згідно проекту забудови,значиться АДРЕСА_1 ,тобто юридична адреса ОСББ"Злагода-В", тоді як за даною адресою значиться 34-квартирний будинок з гаражами -стоянками, а адреса новому об'єкту будівництва присвоюється після прийняття його в експлуатацію;

- в опитувальному листі для видачі Тернопільським міським управлінням містобудування та архітектури містобудівних умов в графі "попереднє використання ділянки" зазначено, що земельна ділянка не використовувалася, тоді як така закріплена рішенням міської ради під будівництво 35-квартирного будинку, змін в яке не вносилося;

- згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції;

- акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Матеріалами справи доведено, що спірне рішення прийнято виконавчим комітетом з порушенням вищезазначених норм чинного законодавства, а тому визнається недійсним з моменту його прийняття.

Заперечення відповідачів, викладенні ними у відзивах та підтримані представниками в судових засіданнях, не приймаються судом до уваги, з огляду на вищевикладене, а також враховуючи норму абз. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, тобто дотримуватись у своїй діяльності принципу "заборонено все, крім дозволено законом" і саме дотримання такого принципу відіграє важливу позитивну роль у зміцненні правопорядку.

Посилання відповідачів на порушення господарським судом правил підвідомчості спорів спростовується судом слідуючим:

- згідно з частиною 4 ст. 55 та частиною 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюються на всі правовідносини, що виникають у державі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;

- спори, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, яка є об'єктом цивільних прав (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в тому числі прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право)), підвідомчі господарським судам;

- такі спори не є публічно-правовими, так як у даних відносинах органи державної влади або органи місцевого самоврядування виступають у ролі власників землі відповідно до статті 14 Конституції України, вони є рівними учасниками земельних відносин з іншими суб'єктами таких правовідносин (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності) (постанова Пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин "від 17.05.2011 № 6);

- оскільки спір у даній справі виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності (ОСББ "Злагода-В") на земельну ділянку, є спором про право, а тому спір підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України);

- способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України і ГК України та здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права, або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Посилання відповідачів на наявність постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2011р. у справі № 2-а-1970/34/7/11, залишеного в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012р. у справі № 23351/12, у межах яких рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. № 183 вже було предметом оскарження, не приймається судом до уваги, так як зазначений позов був поданий жителями 35-ти квартирного житлового будинку по просп. С. Бандери, 81 а, а не ОССБ "Злагода - В" як юридичною особою, на балансі якого знаходиться цей 35-ти квартирний житловий будинок і не випливав із спору про право на земельну ділянку.

Також суд відхиляє доводи відповідача 3 щодо порушення строку позовної давності в частині оскарження рішення виконавчого комітету, оскільки згідно ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідачів.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В" просп. АДРЕСА_1, ідент. код 34227170, право на землекористування земельною ділянкою площею 4300,00 кв.м., відведеною рішенням Тернопільської міської ради від 27.12.2002р. № 4/5/103 під будівництво 35-ти квартирного житлового будинку по проспекту С. Бандери.

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. в редакції змін, внесених договором про внесення змін до договору оренди від 03.04.2007р.

4. В частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 09.10.2003р. в редакції змін, внесених угодою від 06.02.2004р. - відмовити.

5. Визнати недійсним з моменту прийняття рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12.02.2010р. № 183 "Про розгляд звернення ТІЗ "Добробуд" з питань будівництва за адресою просп. Степана Бандери".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Добробуд" вул. Піскова, 8, м. Тернопіль (юридична адреса), вул. Микулинецька, 3а/ к.101, м. Тернопіль (фактична адреса), ідент. код 24633454:

- на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В" АДРЕСА_1, ідент. код 34227170 - 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. в повернення сплаченого судового збору.

7. Стягнути з Виконавчого комітету Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, ідент. код 04058344:

- на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Злагода-В" АДРЕСА_1, ідент. код 34227170 - 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 06.08.2012р.

Суддя Н.М. Бурда