Постанова № 25535709, 01.08.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року Справа № 5004/2222/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Савченко Г.І.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Дорошкевич В.Б. (довіреність б/н від 27.07.2012р.)

від ДВС - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на ухвалу господарського суду Волинської області у справі №5004/2222/11 від 22.06.12р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгового підприємства "Санрайз"

до Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701"

за участю Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції

про стягнення 141 373,90 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2012 року ухвалою господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на дії державної виконавчої служби Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 06.03.2012р. №49/б.

Відповідач (боржник) - ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701", не погоджуючись з прийнятою ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати останню та прийняти нове судове рішення, яким задовільнити повністю подану ним скаргу на дії державної виконавчої служби вважаючи, що прийнята судом ухвала є незаконною та необґрунтованою, також те, що викладенні в ній висновки, не відповідають обставинам справи, оскільки державним виконавцем накладено арешт на все майно товариства , яке в кілька десятків разів перевищує суму, що підлягає стягненню на користь позивача та блокує усю його господарську діяльність.

Позивач та Другий відділ ДВС Луцького міського управління юстиції не подали відзивів на вищезазначену скаргу, проте відсутність такого відзиву, відповідно до ч.2 ст. 96 ГПК України, не є пероешкодою у розгляді даної апеляційної скарги.

20 липня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01 серпня 2012 року.

31 липня 2012 року, до початку розгляду скарги по суті, розпорядженням голови Рівненського апеляційого господарського суду, в зв'язку із перебуванням у відпустці судді Олексюк Г.Є., та неможливістю прийняти участь в судовому засіданні судді Гудак А.В., було внесено зміни до складу колегії та визначено колегію суддів у складі: Дужича С.П. - головуючого, Саврія В.А. та Савченка Г.І.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, а ухвалу господарського суду Волинської області - скасувати.

Представники позивача та Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції в судове засідання не прибули, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників позивача (стягувача) та Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

30 листопада 2011 року рішенням господарського суду Волинської області, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2012 року, було задоволено позов підприємства у формі ТОВ ВТП "Санрайз" ЛТД до ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про стягнення 141373,90 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 141373,90 грн. вартості поліпшень орендованого приміщення, згідно договору оренди №2 від 01.01.2002 р.; 1414,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с.56-58, 118-124, т.І).

28 лютого 2012 року, на виконання вищезазначеного рішення господарським судом Волинської області видано наказ.

17 травня 2012 року, постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" було залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2012 року залишено без змін. (а.с.168-171, т.І).

02 березня 2012 року, на підставі поданої позивачем заяви, старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Волинської області від 22 лютого 2012 року. (а.с.182, 150, т.І).

У цей же день, 02 березня 2012 року постановою старшого державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ про арешт коштів боржника було накладено арешт на кошти, що обліковуються на рахунках у банках у межах суми 143023, 90 грн. (а.с.152, 184, т.І)

Крім того, 02 березня 2012 року постановою старшого державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все майно, що належнить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. (а.с.151, т.І).

07 березня 2012 року, відповідач звернувся зі скаргою на дії Державної виконавчої служби, в якій просив скасувати постанову Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 02 березня 2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про арешт коштів боржника. (а.с.175-176, т.І).

07 травня 2012 року, державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ було описано та арештовано пасажирський автобув ВАЗ АО79-09 державний реєстраційний номер АС00-12АА та пасажирський актобус ПАЗ3205 державний реєстраційни номер АС00-03АА. (акт описув і арешту майна ВП № 31519319). (а.с.206-207, т.І).

Балансова вартість зазначених автобусів, відповідно довідки відповідача, складає, відповідно, 199071,5 грн. та 76617,33 грн. (а.с.205, т.І).

22 червня 2012 року, ухвалою господарського суду Волинської області було відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" на дії державної виконавчої служби Другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції від 06.03.2012р. №49/б.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", за заявою стягувача з метою забезпечення виконання рішення по майнових стягненнях державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження описує майно боржника і накладає на нього арешт, про що зазначається в цій постанові.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч.2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Положеннями ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постановами, передбаченими ч.2 цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Таким чином, державний виконавець Другого відділу ДВС Луцького МУЮ при відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу про примусове виконання рішення № 5004/2222/11-1 вправі був винести постанови про накладення арешту на кошти боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням судового збору та ви трат, пов"язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також застосованих штрафів.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльністьорганів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскаржувані постанови були прийняті та винесені державним виконацем 02 березня 2012 року і відповідач 07 березня 2012 року звернувся до господарського суду Волинської області зі скаргою на дані дії державного виконавця, тобто у відведений законом десяти денний термін.

В наявній в матеріалах справи постанові від 02 березня 2012 року про арешт коштів боржника зазначено, що арешт накладається на кошти боржника, що перебувають на рахунках банків, у межах суми 143023,99 грн., відповідно до вимог ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстав для визнання дій державного виконавця і скасування даної постанови, колегія суддів не вбачає.

Проте, в оскаржуваній постанові державного виконавця Другого відділу Луцького МУЮ про арешт майна боржника т а оголошення заборони на його відчуження, в порушення ви мог ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що арешт накладається на все майно боржника.

Висновок господарського суду Волинської області про т е, що в постановах про накладення арештів на кошти та майно блржника зазначена сума заборгованості, з якої має право проводитись стягнення і накладено арешт на дану суму боргу, колегією суддів оцінюється критично, оскільки з наявних в матерілах справи витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого майна № 35154061 (а.с.208) та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 35153934 від 06 березня 2012 року (а.с.209) вбачається, що об»єктом обтяження по даній справі є все нерухоме майно та все рухоме майно відповідача. Підставою обтяження є постанова від 02 березня 2012 року старшого державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зазначене суперечить вищезазначеним приписам ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", так як сума боргу становить 143023,90 грн., а загальна вартість лише нерухомого майна перевищує 8856390,00 грн.

Як зазначив в поданій апеляційній скарзі відповідач, у власності ПАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" перебуває не тільки нерухоме майно -адміністративні будівлі, складські, підсобні, гаражні приміщення, а і рухоме майно -більше двадцяти автотранспортних засобів, обладнання, запчастини. Накладання арешту на все майно боржника, вартість якого в кілька десятків разів перевищує суму заборгованості, позбавило товариство права займатися господарською діяльністю та отримати кредит для відновлення свого фінансового становища.

Таким чином, колегія суддів вважає, що дії державної виконавчої служби Другого відділу ДВС Луцького міського управління, щодо винесення останнім постанови від 02 березня 2012 року накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження є неправомірними, а відтак, вищезазначену постанову слід скасувати.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі наведеного, колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати частково та задоволити скаргу відповідача в частині скасування постанови старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02 березня 2012 року, а в решті ухвалу залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв»язку з частковим задоволенням скарги, покладаються на Другий відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 268,25 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" - задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 22 червня 2012 року у справі №5004/2222/11 скасувати в частині відмови в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" про скасування постанови старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02 березня 2012 року.

В цій частині прийняти нове судове рішення (ухвалу), яким скаргу Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" в частині скасування постанови старшого державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження від 02 березня 2012 року задоволити та скасувати постанову Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02 березня 2012 року.

В решті ухвалу - залишити без змін.

Стягнути з Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (код ЄДРПОУ 35041370, м. Луцьк, вул. Винниченко, 27-а) на користь Приватного акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10701" (код ЄДРПОУ 05482290, м. Луцьк, вул. Зв"язківців, 1) 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 25 коп. судового збору.

Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5004/2222/11 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Савченко Г.І.