Рішення № 25535405, 05.06.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р.Справа № 9/10/5022-199/2012(14/6/5022-137/2012)Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Бучацького району в інтересах держави, вул. Міцкевича, 11, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400, Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Установи Тернопільської обласної ради "Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію", с. Язловець, Бучацького району, Тернопільської області, 48467

про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 178 683 грн. 18 коп.

За участю представників сторін:

прокуратури: Кметик Л.Я. - посвідчення №67 від 29.08.11 р.

позивача: Мазур Т.В. -довіреність №1-1/23-1 від 05.01.12р.

відповідача: Гарбуз С.М. -паспорт №МС115467 від 11.10.96р.

Гуменна М.М. - довіреність № 199 від 28.04.12 р.

Прокурору , представнику позивача та представникам відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Прокурор Бучацького району в інтересах держави, вул. Міцкевича, 11, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, Міністерства екології та природних ресурсів України, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Установи Тернопільської обласної ради "Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію", с. Язловець, Бучацького району, Тернопільської області про стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в сумі 178 683 грн. 18 коп.

У зв'язку з самовідводом судді Руденка О.В. відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №14/6/5022-137/2012. Таким чином матеріали справи направленні на розгляд судді Гевку В.Л.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2012 р. справу прийнято до свого провадження та її розгляд призначено на 03.04.2012 р. на 14 год. 45 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 28.04.2012р., на 22.05.12р. та на 05.06.2012р., а також, оголошувалась перерва до 08.05.2012р. на 14 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом документів.

Строк вирішення спору у справі №9/10/5022-199/2012(14/6/5022-137/2012) встановлено до 20.05.2012р.

За клопотанням прокурора та представників сторін від 08.05.2012р., з урахуванням вимог ч. 3 ст. 69 ГПК України, в якій зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів та у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, ухвалою господарського суду від 08.05.2012р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів.

Позовні вимоги підтверджуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами та долученими до позовної заяви належним чином завіреними копіями: акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 30.03.2011р.; протоколу №006553 про адміністративне правопорушення від 30.03.2011р.; постанови про накладення адміністративного стягнення №35 від 30.03.2011р.; розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні 105,8 тонни вугілля Язловецьким обласним протитуберкульозним санаторієм за період з 01.01.2011р. по 29.03.2011р.; претензії №1-1/2421 від 16.06.2011р.; постанови про порушення кримінальної справи від 10.02.2012р.; припису №2-2/1304 від 30.03.2011р.; рішення від 10.04.2012р., іншими матеріалами.

Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали повною мірою з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на докази долучені до неї. Зокрема, стверджують, що відповідач в порушення ст.ст.11,33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснює свою діяльність, яка пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відповідно до ч.5ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Так, згідно довідки №24 від 30.03.2011р., виданої Язловецьким обласним протитуберкульозним санаторієм, за період функціонування без дозволу з 01.01.2011р. по 29.03.2011р. використано 105,8 тонн вугілля чим завдано збитків державі на суму 178 683,18коп.

Також, позивачем подано суду заяву про уточнення повного найменування відповідача від 29.05.2012р. № 1-1/2202 (вх. №12430 (н) від 29.05.2012р.) згідно якої позивач повідомляє суд що повне найменування відповідача: "Установа Тернопільської обласної ради "Язловецький обласний протитуберкульозний санаторій". Вказане підтверджується і представниками відповідача а також відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців згідно поданих витягів та довідок з ЄДР.

Враховуючи зазначене, суд розглядає справу з врахуванням отриманих відомостей щодо повного найменування відповідача, а саме: Установа Тернопільської обласної ради "Язловецький обласний протитуберкульозний санаторій".

Уповноважені представники відповідача в судове засідання прибули, проти позовних вимог заперечили, безпосередньо в судовому засіданні та згідно відзивів на позовну заяву від 12.03.2012р. № 14 (вх. № 10146 від 13.03.2012р.) та від 28.04.2012р. (вх. №11568 (н) від 28.04.2012р.) відповідно до якого, крім основного, вважають позовні вимоги заявлені позивачем безпідставно заявленими та просять відмовити в задоволенні таких. Зокрема, зазначають, що у Установи Тернопільської обласної ради "Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію" були відсутні кошти на отримання відповідного дозволу так як такі не були передбачені кошторисом. При цьому у попередні роки відповідач здійснював свою діяльність без відповідного дозволу, проте, будь-яких штрафних санкцій з боку контролюючих органів за попередні періоди не застосовувалося. Також, згідно припису прокуратури дозвіл повинен був бути отриманий до 01.08.2011р. а Державна екологічна інспекція завчасно стягує збитки за період з 01.01.2011р. по 29.03.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, доводи позивача та пояснення представників відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ст. 20 Закону №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно п.4 ст.33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря несуть особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Підставою для звернення прокурора та позивача до суду з позовною заявою став факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання вугілля, що є порушенням вимог ст.ст.11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем ст. 11,33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Зокрема, вони зазначають, що 30 березня 2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області Яковцем Олегом Валентиновичем згідно наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №1 від 04.01.2011р. та направлення на проведення перевірки №429 на підставі ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області (Наказ Мінприроди України від 19.02.2007р. № 55), у присутності заступника головного лікаря Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію по господарству ОСОБА_7 проведено планову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в Язловецькому обласному протитуберкульозному санаторію. В результаті проведеної перевірки встановлено, що в користуванні Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію знаходяться 19, 82 га землі. Згідно довідки №23 від 30.03.2011р. Язловецьким обласним протитуберкульозним санаторієм за період з 01.01.2011р. по 29.03.2011р. було використано 787 куб.м. води та згідно довідки № 24 від 30.03.2011р. за період з 01.01.2011р. по 29.03.2011р. використано 105,8 тонн вугілля без відповідного дозволу, тим самим в результаті наднормативних викидів з забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в газових котлах без відповідного дозволу державі завдано збитки на суму 178 683 грн. 18 коп.

Зазначене порушення зафіксоване в акті перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області - Яковцем О.В.

Також, 30.03.2011р. за результатами перевірки державним інспектором Яковцем Олегом Валентиновичем складено протокол про адміністративне правопорушення № 006553 по відношенню до заступника головного лікаря по господарству Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію с. Язловець - ОСОБА_7.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки, ні протокол про адміністративне правопорушення від 30.03.2011р. не оскаржувались як з боку Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію так і його відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, заступника головного лікаря по господарству Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію - ОСОБА_7. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.03.2011р. № 15. Із змісту постанови ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно ч.1ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на ОСОБА_7 штрафні санкції в сумі 136 грн. Слід зазначити, що вказана постанова не оскаржувалась ОСОБА_7 зазначений штраф сплачено ОСОБА_7 в добровільному порядку, що підтверджується поданою суду з боку сторін квитанцією.

Проте, представником позивача надано суду рішення від 10.04.2012р. на подання №27-480вих-12 від 20.03.2012 року прокуратури Бучацького району за підписом заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М., яким постанову державного інспектора з охорони навколишнього природоохоронного середовища Тернопільської області Яковця О.В. від 30.03.2011 року №15 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 -скасовано.

Однією з підстав для скасування вказаної постанови стало порушення кримінальної справи згідно постанови прокурора Бучацького району від 10.02.2012р. Вказана справа порушена за фактом неналежного виконання службових обов'язків службовими особами Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію Бучацького району в частині здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що заподіяло державним інтересам тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Також, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, видано Установі Тернопільської обласної ради "Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію" припис №2-2/1304 від 30.03.2011р. з вимогою до 01.08.2011р. отримати дозвіл на викиди шкідливих речовин. Слід зазначити, що вказаний припис також не оскаржувався відповідачем.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Установою Тернопільської обласної ради "Язловецьким обласним протитуберкульозним санаторієм" шляхом спалювання вугілля за період з 01.01.2011р. по 29.03.2011р. без належного дозволу, допущено порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. В результаті чого в атмосферу без дозволу на викиди викидалися забруднюючі речовини, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Викиди забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу на викиди, вважаються наднормативними викидами.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

При цьому позивачем розмір збитків обчислено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за №48/16064. (надалі - Методика).

Методикою розроблена відповідно до вимог статей 3, 41, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 22, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та інших нормативно-правових актів. Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців.

Згідно п.2.1. Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються в тому числі і викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

За наслідками правового аналізу наведених вище приписів законодавства, яке регламентує спірні правовідносини, у п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з подальшими змінами та доповненнями) зазначено, що відповідно до статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодуватися в розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, на час його виявлення.

З метою досудового врегулювання спору, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області пред'явлено претензію за № 1-1/2421 від 16.06.2011р. про відшкодування Язловецьким обласним протитуберкульозним санаторієм, у добровільному порядку 178 683, 18 грн. збитків.

Однак, станом на час розгляду справи претензія залишена без задоволення, збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, що і стало причиною звернення до суду для стягнення їх в примусовому порядку.

Розглянувши вищезазначені доводи прокурора та позивача, подані ними докази та матеріали справи, суд вважає належним чином доведеним з їх боку факт завдання відповідачем державі збитків унаслідок порушення ним вимог чинного законодавства, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Щодо заперечення відповідача про те, що викиди здійснювались без належним чином отриманого дозволу через відсутність коштів у вказаний період на отримання такого то суд оцінює його критично з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи зазначене, відсутність коштів у боржника не може вважатись підставою для звільнення його від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності в тому числі і за здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Одночасно, суд відхиляє посилання відповідача на те, що згідно припису дозвіл повинен був бути отриманий ним до 01.08.2011р. так як видача та термін припису не звільняє від відповідальності за здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за попередній період до видачі припису. При цьому суму збитків обраховано за період з 01.01.2011р. по 29.03.2011р. а припис видано 30.03.2011р.

Також, суд, розглянувши заперечення відповідача щодо того, що при розрахунку невизначена якість самого вугілля, вважає його спростованим позивачем та прокурором, які подали суду докази того, що при обрахунку суми збитків позивачем враховувалась узагальнені показники емісії (питомої ваги) спалювання кам'яного вугілля та відповідний розрахунок проводився з урахуванням вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 р. за №48/16064.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 178 683, 18 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог п. 35 ст. 4 та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік»джерелом формування спеціального фонду державного бюджету у 2012 році є частина доходів 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності.

В свою чергу джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, які зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Грошові стягнення за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності є джерелом формування спеціального фонду місцевого бюджету Язловецької сільської ради Бучацькогоо району Тернопільської області і повинні стягуватись у примусовому порядку на р/р 33114331700114 спеціального фонду місцевого бюджету Язловецької сільської ради Бучацького району Тернопільської області, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588195 в ГУДКУ Тернопільській області, МФО 838012.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1609,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат -64380 грн.

Враховуючи зазначене судовий збір у розмірі 3573 (три тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 66 коп. покладається на відповідача у справі та стягується у дохід Державного бюджету України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Установи Тернопільської обласної ради "Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію", с. Язловець, Бучацького району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 02000553) на р/р 33114331700114 місцевого бюджету Язловецької сільської ради, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 23588195, МФО 838012 -178683 (сто сімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 18 коп.

3. Стягнути з Установи Тернопільської обласної ради "Язловецького обласного протитуберкульозного санаторію", с. Язловець, Бучацького району, Тернопільської області (код ЄДРПОУ 02000553) - 3573 (три тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 66 коп. судового збору у дохід Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 08.06.2012р.

Суддя В.Л. Гевко