Рішення № 25534970, 31.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/6860-2012 31.07.12

За позовомКомунального підприємства «Київпастранс»До Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»Простягнення 258 315,74 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ільїн С.В.

Від відповідача Імховик Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту» 109 869 грн. 38 коп. 3% річних, 148 446,36 грн. індексу інфляції, а всього 258 315,74 грн. заборгованості.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволені позовні в частині стягнення 150 837,25 грн.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.05. між Відкритим акціонерним товариством "Київський завод електротранспорту" (Орендар) та Подільським трамвайним ремонтно-експлуатаційним депо Комунального підприємства "Київпастранс" (Орендодавець) укладено Договір № П-02 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться на балансі Орендодавця.

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди від 12.05.05. Орендодавець на підставі рішення Київради від 18.11.04. № 696/2106 передає, а Орендар приймає в оренду нежилі приміщення, будівлю та споруду: нежилі приміщення на 2 (другому) поверсі в корпусі № 1 загальною площею 384,60 кв. м, для розміщення адміністративного персоналу (офісу) Орендаря; виробничі приміщення в корпусі № 2 загальною площею 3618,60 кв. м під виробництво; мийне відділення корпус № 7 загальною площею 1 355,60 кв. м під виробництво, далі -об'єкт оренди, за адресою: вул. Фрунзе, 132, м. Київ, Україна (Орендовані приміщення).

Відповідно до розрахунку місячних орендних платежів за користування приміщенням, що є додатком № 1 до Договору від 04.07.08., та п. 3.1 Договору, місячний розмір орендної плати на дату підписання договору оренди, за приміщення, орендовані відповідачем, становив 158 532,50 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався позивачем з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 року по справі №30/186 задоволено частково позов Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту», стягнуто з відповідача 2 470 836,49 грн. основного боргу, 24 708,36 грн. державного мита та 187,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обов'язки щодо сплати орендної плати Відповідач у добровільному порядку не виконував, отже Позивач був вимушений звертатися до суду щодо стягнення орендної плати.

Таким чином, Відповідач припустив порушення строків сплати орендної плати на загальну суму 2470836,49 гривень, що підтверджується Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 30/186.

За твердженням Позивача, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт несвоєчасного виконання Відповідачем обов'язків щодо сплати орендної плати підтверджується рішенням суду.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Наявність грошового зобов'язання відповідача виникло за Договором № П-02 по сплаті позивачу орендних платежів у розмірі 2 470 836,49 грн. підтверджується Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 року № №30/186 за участі тих самих сторін, а тому відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають повторному доказуванню.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутність інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином ( ст.599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки, право кредитора вимагати сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсаційні (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом при прийнятті рішення взято до уваги п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011р. з посиланням на Постанову Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011р. щодо правомірності стягнення 3% річних та інфляційних втрат після стягнення основного боргу за окремим судовим рішенням.

Матеріалами справи підтверджується, що спірне грошове зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 2 470 836,49 грн. не виконано, що також не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні..

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Таким чином, спірне грошове зобов'язання у жодний із передбачених чинним законодавством способів не припинилось, має місце прострочення його виконання у заявлений позивачем період, а тому позивач має право на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних витрат у розмірі 148 446,36 грн. та 109 869,38 грн. 3% річних за прострочення по оплаті, а саме сума 3% річних та інфляційних витрат на існуючу заборгованість в сумі 2 495 732,30 грн. які нараховані за період з 03.12.2010р. по 21.05.2012р.

Суд здійснивши перевірку рахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу, погоджується з наданим позивачем розрахунком, а тому вимога позивача про стягнення 109 869,38 грн. 3% річних та 148446,36 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, підлягає задоволенню.

Суд не застосовує до вимог Позивача у справі №4/6860 позовну давність за Заявою Відповідача про застосування позовної давності від 12.07.2012р., з наступних підстав.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 року по справі №30/186 задоволено частково позов Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту», стягнуто з відповідача 2 470 836,49 грн. основного боргу, 24 708,36 грн. державного мита та 187,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до зазначеного рішення договірні правовідносини сторін зазнали відповідних змін, а саме були трансформовані в обов'язок Відповідача сплатити Позивачу грошову суму у розмірі 2 495 732,30 грн., тобто у грошове зобов'язання, невиконання якого допускає можливість застосування до боржника вимог ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Заперечення Відповідача зазначені в Відзиві на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод електротранспорту»(03150, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 04012017) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул.. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) 109 869 (сто дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 38 коп. 3% річних, 148 446 (сто сорок вісім тисячі чотириста сорок шість) грн. 36 коп. індексу інфляції, 5 166 (п'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 35 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03.07.2012р.