Рішення № 25534780, 31.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/7168-2012 31.07.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-Прогрес»

до відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «КУРС»

про стягнення 1 392 251, 68 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Поліщук Т.А. (довіреність № б/н від 26.03.2012 року)

відповідача: голова правління Репко В.О. (посвідчення № 79)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність-Прогрес»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «КУРС» 1 392 251, 68 грн., (у тому числі 1 000 000, 00 грн. -основного боргу, 135 094, 25 грн. -пеня, 103 957, 97 грн. -інфляційні втрати, 52 999, 46 грн. -3 % річних та 100 000, 00 грн. - штраф).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/7168-2012 та призначено її розгляд на 19.06.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 19.06.2012 року від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з Відповідача 1 000 000, 00 грн. -основного боргу, 666 334, 86 грн. -пеня, 122 995, 24 грн. -інфляційні втрати, 54 639, 46 грн. -3 % річних та 100 000, 00 грн. - штраф).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову з урахуванням заяви Позивача про збільшення позовних вимог не заперечував.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 31.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.02.2010 року укладено договір № 01/10-р, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати ремонт приміщень та покрівлі корпусу № 8, розташованого по вулиці Бориспільській, 9 у м. Києві.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання підрядних робіт Позивачем у період з червня 2010 року по вересень 2010 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт та довідками про вартість робіт, (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 01/10-р від 01.02.2010 року на суму 2 375 823, 00 грн.

Згідно пункту 3.4 договору № 01/10-р від 01.02.2010 року оплата виконаних робіт проводиться Відповідачем щомісяця на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт за формою № КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 не пізніше п'яти календарних днів з дати їх підписання.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повністю не оплатив вартість підрядних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 000 000, 00 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 1 000 000, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно умов додаткової угоди до договору № 01/10-р від 01.02.2010 року, яка була укладена 10 березня 2011 року, сторони погодили внести зміни до пункту 4.1 договору, згідно якого за порушення строків оплати ремонтно-будівельних робіт Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожен день затримки платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку сплати відповідного платежу та припиняється нараховуватись в той день, коли на поточний рахунок Позивача буде зараховано суму простроченого грошового зобов'язання».

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Зазначена норма є диспозитивною, тобто законом або договором може бути встановлено інший порядок, у тому числі і строк, для нарахування штрафних санкцій.

Також пунктом 4.2 договору № 01/10-р від 01.02.2010 року сторони погодили, що у випадку порушення Відповідачем термінів оплати, останній сплачує Позивачу додатково штраф у розмірі 10 % від несплаченої вартості виконаних робіт.

Враховуючи вищенаведене, вимоги Позивача про стягнення 666 334, 86 грн. пені (за період з 15.11.2011 року по 19.06.2012 року) та 100 000, 00 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд встановив, що вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі (за період з 05.08.2010 року по 19.06.2012 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Співдружність-Прогрес»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс «КУРС» (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, будинок 9, ідентифікаційний код 21607389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність-Прогрес»(01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Кутузова, будинок, 18/7, ідентифікаційний код 31111632) 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп. -основного боргу, 666 334 (шістсот шістдесят шість тисяч триста тридцять чотири) грн. 86 коп. -пеня, 122 995 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 24 коп. -інфляційні втрати, 54 639 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 46 коп. -3 % річних, 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. -штраф та 38 879 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 39 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 01.08.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.