Рішення № 25534773, 25.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/7100-2012 25.07.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м.КиївдоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м.Київза участю третьої особи: на стороні Позивача - Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України.простягнення 18 711, 76 грн.Суддя Ягічева Н.І.

Представники сторін:

від позивача:Юхименко С.Ю. -за довіреністю (№1833 від 25.06.2012р.)від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 18 711, 76 грн.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 29.05.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

11.06.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшов супровідний лист разом з копією довідки головного управління регіональної статистики від 24.05.2012р. на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 11.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою Відповідача та Третьої особи.

21.06.2012р. через канцелярію суду від Дарницького районного суду м. Києва надійшла для залучення до матеріалів справи на вимогу ухвали суду копія адміністративної справи №10229/10 відносно ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП.

06.07.2012р. через канцелярію суду від Третьої особи надійшло клопотання про заміну третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України.

09.07.2012р. через канцелярію суду від Відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

10.07.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого, останній заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсягу у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю вимог Позивача.

В судовому засіданні 11.07.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представники Третіх осіб в судове засідання надав суду усні пояснення по суті спору та підтримав раніше заявлене клопотання про заміну третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 25.07.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою Відповідача та заміну неналежної Третьої особи - Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України.

В судовому засіданні 25.07.2012р. представник Позивача надав суду додаткові усні пояснення по суті спору.

Представники Відповідача та Третьої особи в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача та Третьої особи про місце, дату та час проведення судового засідання.

Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонам докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2010 року між Позивачем та Загоном забезпечення Міністерства надзвичайних ситуацій України було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №21-5/23 відповідно до якого було застраховано транспортний засіб -автомобіль марки "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

06.10.2010 р. о 09 год. 30 хв. на перехресті вул. Харківське шосе -Сімферопольська в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_4 та автомобіля "Тойота", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_3, а саме: ОСОБА_3 керуючи автомобілем "Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під час повороту ліворуч не надав дорогу автомобілю "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_4, який рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

У ДТП, що сталася, винен водій автомобіля "Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Постановою №3-10229/10 від 18.11.2010р. Дарницького районного суду м. Києва у справі про адміністративні правопорушення, згідно з якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 340,00 гривень.

Відповідно до Звіту №12579 з оцінки транспортного засобу від 19.10.2010р., складеного Суб'єктом підприємницької діяльності ФОП Дронов Д.С. вартість відновлюваного ремонту автомобіля з урахуванням фізичного зносу складових частин автомобіля "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодженого в результаті ДТП складає 23 896, 94 грн.

На підставі страхового акту №1629/10 від 29.10.2010р., звіту №12579 з оцінки транспортного засобу від 19.10.2010р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №21-5/23 від 20.08.2010р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 23 688, 94 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6420 від 01.11.2010р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" перейшло в межах суми 18 711, 76 грн. (19 221, 76 грн. сума виплаченого страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу -510,00 грн. франшизи передбаченої полісом №ВЕ/0947160) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів вбачається, що транспортний засіб -автомобіль "Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_3

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України" від 27.03.1992 р. № 6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" згідно із полісом №ВЕ/0947160 (1-ий тим договору).

Строк дії з 14.04.2010р. (00:00) по 13.04.2011р.

Відповідно до п. 6 полісу №ВЕ/0947160 забезпеченим транспортним засобом -"Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВЕ/0947160) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Octavia", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 23 896, 94 грн., а на підставі страхового акту №1629/10 від 29.10.2010р., позивач виконуючи свої зобов'язання за договором №21-5/23 від 20.08.2010р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 23 688, 94 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 18 711, 76 грн. (19 221, 76 грн. сума виплаченого страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу -510,00 грн. франшизи передбаченої полісом №ВЕ/0947160).

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

29.12.2011р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою вих. №10195 про виплату страхового відшкодування, в якій просить перерахувати страхове відшкодування в сумі 23 688, 94 грн.

19.01.2012р. Відповідач направив на адресу Позивача лист вих. №383/12/ЦВ, в якому посилаючись на ненадання документів страхувальником за Полісом №ВЕ/947160, останнім було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/0947160 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 18 711, 76 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд не приймає заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, враховуючи приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, згідно п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (дійсний на час укладання полісу ВЕ/0947160), договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Довідкою Дарницького ВДАІ в. Києві, яка знаходить в матеріалах справи, не встановлено, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом "Тойота" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 без повноважень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ (код ЄДРПОУ 206026881) задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (код ЄДРПОУ 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ (код ЄДРПОУ 206026881) страхове відшкодування у розмірі 18 711, 76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ (код ЄДРПОУ 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ (код ЄДРПОУ 206026881) витрати по сплаті судового збору у розмірі -1 609, 50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 30.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева