ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-73/6148-2012 13.07.12Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»
про стягнення 359 824,49 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Цурка Н.О., Марковська В.В.;
від відповідача: не з'явився;
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.07.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»про стягнення 359 824,49 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії. На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку енергії, проте оплату за надані послуги відповідачем проведено частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлявся належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 31.05.2012р. на 21.06.2012р. та на 13.07.2012р.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
29.12.2011р. між ПАТ «Київенерго»(постачальник) та до ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»(споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №11274, згідно п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 2.3.3, 2.3.4 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; Здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
29.12.2011р. сторонами було укладено додаткову угоду до договору №11274 від 19.12.2011р.
Згідно п. 6 Додатку 2 до договору передбачено, що перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі акта про використану електричну енергію.
Позивачем надано суду копії звітів про використану активну електроенергію за період з 01.01.2012р. по 01.03.2012р., рахунки-розшифровки за спірний період, акти приймання-передачі товарної продукції та акти надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, які підтверджують факт поставки електроенергії.
Згідно Додатка 5Б до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, що затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.
Відповідно до п.1 Додаткової угоди до договору визначено порядок нарахування за перетікання реактивної енергії за підсумками розрахункового періоду в день надання відповідачем звіту про спожиту електроенергію.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Позивачем при розрахунку вартості спожитої активної електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, однак відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.01.2012р. по 01.03.2012р. виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.03.2012р. становила 278 257 грн., та за період з 01.01.2011р. по 01.03.2012р. виникла заборгованість за використану реактивну електричну енергію, яка станом на 01.03.2012р. становить 1 626,05 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.
Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.
У січні та лютому 2012р. було зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно, двократна вартість якого становить 75 561,50 грн.
Додатком 8А до договору передбачені обсяги постачання електричної енергії.
Пунктом 5.1 договору передбачено у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.
В даному випадку факт та момент передачі товару підтверджується звітами про спожиту активну електричну енергію за січень-лютий 2012р, з чітким зазначенням обсягу спожитої електричної енергії та періоду споживання, та погоджений зі стороною.
Таким чином, станом на 01.01.2012р. відповідачем не сплачено 75 561,50 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.
У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Підпунктом 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно з Господарським кодексом України.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до поданого розрахунку становить 3 446,78 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 712,47 грн. та 220,69 грн. інфляційних збитків.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлену електроенергію не надав у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 359 824,49 грн.
Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів»(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, ЄДРПОУ 14310098, р/р 260071058550101 в КБ «Експобанк»МФО 322294) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ЄДРПОУ 00131305, р/р 26000306201 в ВАТ «Ощадбанк», у м. Києві та Київській області) 278 257 грн. основного боргу за активну електричну енергію, 1626,05 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію, 75 561,50 грн. суми основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною, 3446,78 грн. пені, 220,69 грн. інфляційних збитків, 712,47 грн. 3% річних, 7196,50 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Баранов Д.О.
Судове рішення № 25534543, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.07.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-73/6148-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: