Рішення № 25534391, 31.07.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/165/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа № 5009/2277/12

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвогнегасник»(вул. Заводська, 3, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслар ЛТД»(вул. Панфіловців, 29/65, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 617 002,56 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача -Лівошко І.Є., на підставі довіреності 01/12 від 11.06.2012р.

від відповідача - не з'явився

ТОВ "Спецвогнегасник" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ «Транслар ЛТД»про стягнення 617 002,56 грн. заборгованості за договором № 10/01/10 від 01.10.2010р.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 176, 181, 193, 216 ГК України, ст. ст. 1, 2, 12, 54, 61, 64, 82 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2277/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 31.07.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 31.07.2012р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 31.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 10/01/10 від 01.10.2010р. в сумі 617 002,56 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не з'явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Транслар ЛТД»(продавець) та ТОВ "Спецвогнегасник" (покупець) було укладено договір № 10/01/10 від 01.10.2010р. (надалі - Договір), за яким продавець продає покупцю обладнання, далі -«продукція», перелік якого, кількість і ціна наведені в рахунках, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.2. Договору, розрахунок за продукцію, що поставляється продавцем за цим Договором, здійснюється покупцем наступним чином: 100% передоплата.

Позивач планував придбати коробки з'єднувальні, вибухобезпечні КСВ-16-1-ОМ-1 у кількості 1736 штук, які використовуються при виконанні підрядних робіт з проектування, монтажу. Технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення.

Виконуючи перший етап робіт позивачем були отримані коробки у кількості 210 штук на загальну суму 84 903,84 грн.

Але, оскільки замовник робіт відмовився від подальшого їх виконання, у позивача відпала необхідність у придбанні іншої кількості коробок.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернути грошові кошти у сумі 617 002,56 грн., перераховані у якості попередньої оплати продукції.

Відповідач не заперечив стосовно заборгованості та повідомив про можливість повернення грошових коштів до 31.08.2011.

До цього часу відповідач грошові кошти не повернув, тому станом на 18.06.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 617 002,56 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір №10/01/10 від 01.10.2010.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару. Ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

На виконання приписів ЦК України позивачем неодноразово на адресу відповідача направлялись листи з проханням повернути грошові кошти у розмірі 617 002,56 грн.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором №10/01/10 від 01.10.2010, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ «Транслар ЛТД»грошових зобов'язань за договором №10/01/10 від 01.10.2010., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 617 002,56 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслар ЛТД»(вул. Панфіловців, 29/65, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 37222161, р/р 26002204404201 у Філії КБ «Фінанси та кредит», м. Запоріжжя, МФО 313731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвогнегасник»(вул. Заводська, 3, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 31676678, р/р 26002423301 в АТ «МетаБанк», м. Запоріжжя, МФО 313582) 617 002 (шістсот сімнадцять тисяч дві) грн. 56 коп. основного боргу та 12 340 (дванадцять тисяч триста сорок) грн. 05 коп. оплати судового збору. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 02.08.2012р.