Ухвала суду № 25532628, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 року м. Київ К/9991/44826/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Федорова М.О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього судового засідання касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ділового розвитку»до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, відповідачем подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька було складено акт № 4012/23-1/33577341 від 08.11.2010 року та додаток до акту № 25176/10/23-113 від 16.11.2010 року, відповідно до яких встановлено наступні порушення позивачем вимог законодавства: пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65 484,00 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 100,00 грн.; п. 2.8, п. 2.9 гл. 2, п. 3.5 гл. 3 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (зі змінами та доповненнями) - перевищення ліміту залишків готівки у касі підприємства на суму 2 965,00 грн.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька були прийняті податкове повідомлення - рішення № 0000842303/0 від 19 листопада 2010 року, яким відповідно до пп. «б»п. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181 - III, позивачу було розраховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 98 226,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 65 484,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32 742,00 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0000832303/0 від 19 листопада 2010 року, яким відповідно до пп. «б»п. 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 - III, позивачу було розраховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 150,00 грн., у і тому числі: за основним платежем - 2 100,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 050,00 грн.; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002252302 від 19 і листопада 2010 року, яким відповідно до ст.1 абз. 2 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 № 436/95 позивачу було нараховано фінансові санкції на суму 5 930,00 грн.

Так, в п. 3.1.1 Акту перевірки зазначено, що позивачем в порушення п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при розрахунку приросту/убутку балансової вартості запасів не включено дані бухгалтерського рахунку № 23 «виробництво», що призвело до заниження приросту балансової вартості запасів у 3 кварталі 2008 року на суму 251 430,00 грн., та як наслідок, до заниження податку на прибуток в сумі 62 858,00 грн.

Основним видом діяльності Позивача є будівництво адміністративної будівлі за адресою: м. Донецька вул. Челюскінцев, 142. Фінансування зазначеного будівництва здійснюється за рахунок пайових внесків фізичних та юридичних осіб.

На рахунку № 23 »виробництво» накопичуються витрати позивача, що пов'язані зі спорудженням зазначеного об'єкту будівництва.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення перетворення, зберігання яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом за винятком тих, що отримані безкоштовно.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій в 3 кварталі 2008 року ТОВ «Центр ділового розвитку»мало правовідносини будівельного підряду і наступними організаціями: ТОВ «Алюмо сервіс» (договори № 0000326 віл 05.12.2007), ПП Калганов М.В. (договір № 02/23-06/08 від 23.06.2008), ТОВ «Сучасні фасадні системи»(договір № 29/10/07 від 29.10.2007), ТОВ «ДЗСМ «Астор»(договір № 2/51 від 23.05.2008), ТОВ "Інтерклімат», ТОВ «Альянс»(№ ЗМ 02/08-4 від 20.02.2008), ТОВ «Профіт»(Договір № 02/19 від 19.02.2009), ТОВ «Апексстрой»(договір від 03.12.2007), ТОВ «Дон груші»(договір № ЙІ/23-8 від 23.01.2008), ПП «Юг»(№ 5 від 07.04.2008), тому до рахунку № 23 «Виробництво»відносились будівельно-монтажні роботи, що здійснювались підрядними підприємствами. Загальна сума підрядних будівельно-монтажних робіт за 3 квартал 2008 року становить 1261 961. Вартість зазначених робіт є основною складовою формування приросту рахунку 23 «Виробництво».

На підставі аналізу довідок про вартість робіт та актів приймання підрядних робіт судами попередніх інстанцій встановлено, що в 3 кварталі 2008 року власні матеріали позивача були надані субпідрядникам ТОВ «Інтерклімат»та ТОВ «Профіт»в сумі 387 104,00 грн. та 1 595,20 грн. відповідно. Зазначені суми визначені шляхом відрахування при визначенні підсумкової суми актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість робіт, тому факти виключення зазначених сум з підсумку вартості робіт за актами унеможливлює віднесення їх на валові витрати у складі прийнятих субпідрядних робіт.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що згідно даних за 3 квартал 2008 року, підтверджується те, що витрати на придбання матеріалів були понесені відповідними підрядними організаціями, а не платником податку, тому вони не підлягають коригуванню у Позивача згідно із нормами п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а витрати щодо сплати вартості робіт субпідрядними організаціями за відрахуванням придбаних Позивачем матеріалів були віднесені на рахунок № 23 «Виробництво».

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 (надалі-Порядок), акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Відповідно до п.1.5 Порядку акт виїзної планової перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.6 Порядку). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті виїзної планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7 Порядку).

В акті перевірки не міститься інформація стосовно встановленого порушення, не зазначені причини виникнення розбіжностей між даними податкового органу та даними платника податків, відсутнє посилання на будь-які первинні документи, що підтверджують передання власних матеріалів субпідрядним організаціям на суму 251430 грн. та які не було враховано в розрахунку приросту балансової вартості запасів по рахунку 23 «Виробництво».

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність відповідачем обставин порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині не врахування в розрахунку приросту балансової вартості матеріалів вартість власних матеріалів, що були надані субпідрядникам, тому висновки ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька щодо заниження внаслідок зазначених вище порушень податку на прибуток у 3 кварталі 2008 року на суму 62 858,00 грн. є необґрунтованими.

З метою встановлення достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем були використано дані актів від 29.07.2010 № 3840/23-1/36305915 та № 3841/23-1/36305915 про неможливість проведення перевірки ПП «Леко Будпостач»з питань підтвердження відомостей, отриманих від платників податків за період лютий, травень, липень 2009 року, інформацію баз даних АІС «РПП», АІС «Бест звіт», даних співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідно до зазначених актів фактично згідно податкової звітності у ПП »Леко Будпостач» недостатні трудові ресурси, складські приміщення, транспортне та торговельне обладнання для здійснення основного виду діяльності підприємства, основні засоби відсутні, додаток К1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік не надавався.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що ставляться звичайно у певних умовах .

Статтею 202 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи із вимог ст. 215 ЦК України підстави, передбачені ст. 203 ЦК України, для визнання спірних правочинів недійсними відсутні.

Висновки відповідача про нікчемність угоди ґрунтуються на припущеннях і повністю спростовані наданими належними письмовими доказами.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про протиправність рішення відповідача про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 5930 грн. оскільки висновки ДПІ про перевищення ліміту залишків готівки в касі підприємства на суму 2965 грн., у зв'язку із відсутністю у відомості про виплату заробітної плати та видатковому ордері підписів осіб які отримали кошти, спростовані наданими позивачем відповідними документами, які підтверджують отримання зазначених коштів.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька -відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров