Постанова № 25531825, 24.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2012 року 14:59 № 2а-5089/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Петровська-Іванченко О.С., відповідача - Горбань І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2011 року № 0000620702, № 0000630702, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»(далі -ТОВ «Рейтарське») з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2011 року № 0000620702, № 0000630702.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-5089/12/2670 призначено до судового розгляду на 30 травня 2012 року.

30 травня 2012 року у судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Печерському районі м. Києва на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби та оголошено перерву до 20 червня 2012 року, а в подальшому до 18 липня 2012 року та до 24 липня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, свідків всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рейтарське»(код за ЄДРПОУ 35575000) зареєстровано 23 листопада 2007 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (згідно акта перевірки).

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 30 березня 2009 року № 897 (форма № 4-ОПП) ТОВ «Рейтарське»перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва з 26 листопада 2007 року.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 263104 до видів діяльності ТОВ «Рейтарське»за КВЕД відноситься, зокрема: 45.21.1 Будівництво будівель, 70.11.0 Організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, 70.12.0 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна, 70.32.0 Управління нерухомими майном.

За наслідками розгляду заяви позивача про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рейтарське»(код за ЄДРПОУ 35575000) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період 2008 - 2009 року, за результатами якої складено акт від 06 травня 2011 року № 65/0702/35575000.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Рейтарське»безпідставно включено до податкового кредиту за квітень 2008 року, лютий 2009 року суми податку на додану вартість.

ДПІ у Печерському районі м. Києва зроблено висновок про порушення ТОВ «Рейтарське»вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та порушення п. 5.12 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання»від 30.05.1997 р. № 166 зі змінами та доповненнями, що проявилось у завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування у червні 2010 року в розмірі 11 226 705, 00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва 24 травня 2012 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0000620702, яким згідно з підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України та в зв'язку з наявністю підстав, які надають право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1238, зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 11 226 705, 00 грн., у тому числі 10 326 396, 00 грн. -не відшкодовано на момент перевірки, 900 309, 00 грн. -відшкодовано на момент перевірки, 225 077, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штраф);

- податкове повідомлення № 0000630702, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 пп., п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями та порушення п. 5.12 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання»від 30.05.197 р. № 166 зі змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 762, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями ТОВ «Рейтарське»звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнологія»та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік», а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Позивач також зазначає, що визначальним фактом права на податковий кредит в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнологія».

Окрім цього, позивач, зазначає, що скориставшись правом на податковий кредит в межах установленого строку давності, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»включив податкову накладну виписану у грудні 2007 року в декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року, зазначивши в додатку № 5 податкової декларації з податку на додану вартість період виписки «12/2007».

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ «Рейтарське», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) правовідносини між ТОВ «Рейтарське», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Законом України «Про податок на додану вартість»03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-XIV), передбачено, що фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до п. 1.6, 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковим (звітним) періодом для податку на додану вартість є календарний місяць.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуг, робіт) та його оплати, а також наявність мети отримання товару (послуг, робіт), пов'язаної із подальшим використанням отриманих товарів (послуг, робіт) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 7.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Рейтарське»(Товариство) та ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»(Управитель) укладено Договір управління б/н від 28.11.2007 (далі - Договір управління). Згідно умов Договору управління надано послуги по спрощенню та сприянню Товариству у купівлі та оформленні права власності на нежитлову будівлю площею 3690,5 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 37 на загальну суму 7 700 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 283 333, 33 грн. відповідно до податкових накладних, що включені до реєстру отриманих податкових накладних за квітень 2008 року.

Згідно даних інформаційної бази «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між даними підприємствами на суму податку на додану вартість у розмірі 1 283 333, 33 грн. ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології»(код за ЄДПРОУ 346452528573) не задекларувало податкових зобов'язань на суму 1 283 333,33 грн. в декларації з ПДВ за даний період.

ТОВ «Укрпромбудпроект-Сервісбудтехнології» (код за ЄДПРОУ 346452528573) має стан 12 -«припинено, але не знято з обліку (КОР пусті, але не закриті), скасування держреєстрації №13541170007001851 від 20.01.2009.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність, здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а підприємництво, відповідно до ст. 42 цього кодексу, - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання підприємцями) з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Норма п.п.7.4.1, п.7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР крім обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Контрагентом позивача не було задекларовано та сплачено до Державного бюджету України суму податку на додану вартість, яка включена ТОВ «Рейтарське» до складу податкового кредиту. Отже, по проведеній господарській операції не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, тому і немає джерела відшкодування податку на додану вартість.

Також, суд враховує, що позивачем в якості правомірності формування податкового кредиту по вказаній операції надано лише податкову накладну № 17 від 23.04.2008 року та договір від 28 листопада 2007 року, інших документів, які свідчать про виконання вказаного договору (місячні звіти, передбачені п. 22.3 та ін.) та реальність господарської операції не надано.

Крім того, між ТОВ «Рейтарське»(Покупець) та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»(Продавець) укладено Договір купівлі-продажу приміщення б/н від 27.12.2007 року, майновий комплекс площею 3650,50 м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, 37.

Продавець є власником майнового комплексу згідно договору купівлі-продажу від 06 грудня 2005 року, зареєстрованому в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна («БТІ») 15 грудня 2005 року під реєстровим №203-П. Балансова вартість приміщення згідно довідки - характеристики Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 10 грудня 2007 року №1299281 складає 64 055 836,00 грн. Згідно із звітом про незалежну оцінку нежитлових будівель по вул. Рейтарській 37, який виконаний ТОВ «Стретеджі Форсайт»ринкова вартість об'єкта становить 64 055 836 грн. без ПДВ. Ціна придбання за цим Договором становить 76 867 003 грн. у тому числі ПДВ 12 811 167, 20 грн. Факт оплати підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2007р. № 4 на суму 76 867 003, 00 грн.

Згідно із укладеним договором була виписана податкова накладна від 27 грудня 2007 року № 28 на загальну суму 76 867 003 грн. у тому числі ПДВ 12 811 167, 17 грн. Податкова накладна включена до податкового кредиту в лютому 2009 року, підтверджуючих документів на отримання податкової накладної із запізненням відповідачу на час перевірки не надавалось.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

За визначенням, наданим п. 1.5 ст. 1 Закону №168/97-ВР, звітний (податковий) період - це період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

За результатами звітного періоду платник податку, зобов'язаний сформувати як суму податкових зобов'язань такого звітного періоду, так і суму дозволеного в цьому ж звітному періоді податкового кредиту.

Правила, які передбачають формування податкових зобов'язань продавця і податкового кредиту покупця в одному звітному періоді, та дають можливість платнику своєчасно і в повному обсязі реалізувати надане йому право на формування свого податкового кредиту, встановлено прямими нормами Закону №168/97-ВР.

Так, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

В судовому засіданні встановлено, що позивач до податкового органу за фактом ненадання ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»податкової накладної не звертався.

Своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком ТОВ «Рейтарське».

Як вбачається з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку, або дата отримання податкової накладної.

В судовому засіданні встановлено, що грошові кошти позивачем перераховані 27 грудня 2007 року, у той же день його контрагентом виписана податкова накладна. Таким чином, позивач достовірно був обізнаний про наявність у нього правових підстав на формування податкового кредиту у звітному періоді (2007 році). Втім, жодних заходів щодо витребування податкової накладної чи включення вказаної суми до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року, з одночасним повідомленням податкового органу про неотримання податкової накладної вжито не було. Внаслідок такої бездіяльності позивача, щодо належного виконання обов'язків платника податку штучно, та безпідставно останнім було сформовано податковий кредит у декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року в розмірі 12 811 167, 17 грн.

У зв'язку із цим, суд при вирішенні вказаної справи критично оцінює докази надані позивачем, а саме: акт перевірки від 27 червня 2008 № 158/22-1/20033533, лист Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(колишня назва ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класік»), тощо, оскільки підставою для бюджетного відшкодування суми податку є належним чином сформований та сплачений податок на додану вартість у відповідному звітному періоді, який співпадає, на думку суду, з періодом вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене вище, та те, що позивачем незаконно було сформовано податковий кредит у деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2008 року та лютий 2009 року, суд приходить до висновку про відсутність у ТОВ «Рейтарське»правових підстав для бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11 226 705, 00 грн.

А тому, податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року № 0000620702, № 0000630702 винесені податковим органом правомірно, у зв'язку із чим підстави для їх скасування відсутні.

Таким чином, відповідачем було доведено правомірність рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Рейтарське»слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30.07.2012 р.