Ухвала суду № 25521708, 01.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/2887/12 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Сторчака В. Ю. Боровицького О. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мальта Лтд" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мальта Лтд" до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Мальта Лтд»звернулося в суд із адміністративним позовом до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання неправомірними дій фонду щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій за не створення робочих місць для інвалідів у 2011 році та скасування правового акту -Повідомлення відповідача від 28.02.2012 року №04-319 про застосування до ТОВ «Мальта Лтд»адміністративно-господарських санкцій в сумі 16185 грн. за не зайняті інвалідами робочі місця у 2011 році.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також не повне з"ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Мальта Лтд»необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін, з наступних підстав.

Статтею 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі-Закон № 875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Однак, підприємство повинно неухильно дотримуватись при цьому вимог ч.3 ст. 18 Закону щодо виділення і створення робочих місць для інвалідів, повідомлення державної службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця, а також звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно звіту ТОВ «Мальта Лтд»про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми №10-ПІ від 28.02.2012 року, на підприємстві працювало 10 осіб, працівників, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність - не було. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить 1 особа.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, відповідачем недобросовісно виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо створення одного робочого місця для інваліда.

У частині 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ зазначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, зазначених в постанові суду від 08.05.2012 року, відтак, підстав для скасування такого рішення, не вбачається.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мальта Лтд»залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Сторчак В. Ю.

Боровицький О. А.