Ухвала суду № 25521509, 01.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/81/12

Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторожинецька кераміка" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна , -

В С Т А Н О В И В :

ДПІ у Сторожинецькому районі звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ «Сторожинецька кераміка» про надання дозволу на погашення податкового боргу з рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі. Позовні вимоги мотивовано тим, що за ТОВ «Сторожинецька кераміка» рахується податковий борг, який виник на підставі поданих до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі декларацій на загальну суму 20402,44 грн., а також на підставі донарахованих штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0004261500 від 04.11.2011р. в сумі 22815,25 грн., та нарахованої пені в розмірі 221,33 грн. Оскільки сума заборгованості являється узгодженою і не сплаченою, просили надати дозвіл на погашення податкового боргу з рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Сторожинецька кераміка», яке перебуває у податковій заставі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Сторожинецька кераміка» зареєстроване 05.07.2006 року як юридична особа, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №573895 (а.с.4). Товариство є платником податків, та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Сторожинецькому районі з 2006 року за №223 (а.с.4).

04 листопада 2011 року позивачем була проведена камеральна перевірка ТОВ «Сторожинецька кераміка» щодо своєчасності сплати транспортного збору, комунального податку, екологічного податку, плати за користування надрами, збору за забруднення навколишнього природного середовища та орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності до бюджету, за результатами якої був складений акт №278/15/34324370 від 04 листопада 2011 року. На підставі акту перевірки від 04 листопада 2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0004261500 форми "Ш", яким застосовано до «Сторожинецька кераміка» штрафні санкції по грошовому зобов'язанню в розмірі 23067,53грн. (а.с.11).

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем станом на день розгляду справи, рахується заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 4439,02 грн., а саме: штрафні санкції накладенні податковим повідомленням-рішенням №0004261500 від 04.11.2011р. (а.с.11); заборгованість згідно декларації №1664 від 28.01.2011 року в сумі 20402,44 грн. (а.с.8,10); пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання в сумі 221,33 грн. (а.с.8).

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п.59.1 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом п.59.5 ст.59 Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Зазначеною статтею закріплений певний порядок застосування заходів, щодо погашення податкового боргу платника податків. Так, продаж майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, можливий лише тоді, коли коштів для погашення податкового боргу недостатньо або вони відсутні на рахунках платника податків. Оскільки податковим органом не надано доказів на підтвердження недостатності коштів або їх відсутності на рахунках у відповідача для погашення податкового, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в силу вимог п.95.1 ст. 95 ПК України підставою для звернення до суду з вимогою про надання дозволу на реалізацію майна боржника, що перебуває у податковій заставі є факт недостатності коштів, які перебувають у власності товариства. Оскільки позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Совгира Д. І.