Вирок № 25520312, 31.07.2012, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 1708/960/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2012 року Здолбунівський районний суд

Рівненської області в складі:

головуючого судді Ємельянової Л.В.

при секретарі Аврамчук Н.П.

з участю прокурора Калюжного Р.А.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, працюючого робітником-будівельником ТОВ «ЮЗОЛ», раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

в с т а н о в и в :

16 лютого 2012 року біля 21 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в м.Здолбунові Рівненської області по вул.Цементників поблизу будинку №12, на грунті особистих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_4 один удар кулаком руки та не менше трьох ударів взутою ногою по обличчю, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи зліва в ділянці кута та справа в підборідковому відділі зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 80 від 29.02.2012р. відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і дав суду показання про обставини його вчинення. Показав, що 16 лютого 2012 року близько 21 год. 00 хв. він відпочивав у кафе «Валюша», що розташоване в м.Здолбунові по вул.Цементників,12, разом зі своїми знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Під час вживання алкогольних напоїв між ним та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, у який втрутився ОСОБА_4 з метою заспокоїти їх. Після цього він запропонував ОСОБА_4 продовжити розмову на вулиці. Близько 21 год. 30 хв., коли вони з ОСОБА_4 вийшли на вулицю, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно завдав ОСОБА_4 один удар кулаком в обличчя, від якого останній впав на землю, після цього він завдав ще приблизно три удари ногою по обличчю ОСОБА_4 І залишивши потерпілого на проїжджій частині дороги у темну пору доби, він пішов додому. ОСОБА_4 йому будь-яких ударів не завдавав. Цивільний позов прокурора визнає повністю; позов потерпілого визнає частково, згідний сплатити ОСОБА_4 1049 грн. 14 коп. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди. Кається у скоєному, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 дав суду показання, що 16 лютого 2012 року біля 21 год. 30 хв. в м.Здолбунові Рівненської області по вул.Цементників поблизу будинку №12 ОСОБА_3 після вживання горілки в кафе «Валюша», умисно завдав йому удари кулаком руки та ногами в обличчя, від яких він втратив свідомість, за те, що він намагався заспокоїти його у кафе під час конфлікту з ОСОБА_5 Завдані підсудним збитки йому не відшкодовані, тому заявлений ним цивільний позов підтримує в повному об'ємі і просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 7055 грн. 12 коп. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди.

За клопотанням підсудного та згодою прокурора суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються відповідно до ч.3 ст.299 КПК України. У суду немає сумніву у добровільності та істинності позиції підсудного та інших учасників судового розгляду. Підсудному ОСОБА_3 роз'яснено, що у такому випадку він позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Судом з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та наслідки їх неоспорювання.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і достатніми для визнання ОСОБА_3 винним у нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров'я. Його дії органами досудового слідства вірно кваліфіковані по ч.1 ст.122 КК України.

При призначенні підсудному покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно злочин, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

По місцю проживання підсудний характеризується посередньо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.

Цивільний позов, заявлений прокурором Здолбунівського району Рівненської області про стягнення з підсудного на користь Рівненської центральної міської лікарні коштів у сумі 1587 грн. 19 коп. за перебування потерпілого ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні, підлягає до повного задоволення, оскільки в судовому засіданні доведено, що фактичне лікування потерпілого від злочину здійснювала Рівненська центральна міська лікарня. Затрати лікарні на лікування потерпілого становлять вказану суму грошей. Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з підсудного на його користь 7055 грн. 12 коп. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди, то він підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За період лікування потерпілим витрачено кошти на харчування та ліки на суму 1503 грн. 36 коп., що стверджується відповідними квитанціями.

Крім того, потерпілий просить відшкодувати йому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати загальної працездатності. Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що згідно ст.13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»з 1 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1073 гривні, то за 11 днів перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні, ОСОБА_3 повинен сплатити потерпілому 393 грн. 43 коп. (1073/30?11).

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що загальна сума заподіяних підсудним матеріальних збитків складає 1896 (Одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 79 коп. (1503,36 грн.+393,43 грн.)

Протиправні дії підсудного і заподіяна шкода перебувають у прямому причинному зв'язку між собою.

Згідно роз'яснень, які містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, яких зазнав потерпілий від спричинення йому підсудним тілесних ушкоджень, порушенні права на його недоторканність, приниженні честі та гідності, втраті життєвих зв'язків, перенесенні болю, затраті часу та коштів на консультації лікарів, суд з врахуванням тяжкості вчиненого злочину, віку потерпілого та підсудного, їх майнового стану, приходить до висновку, що визначений потерпілим розмір моральної шкоди є завищеним. Тому відшкодування моральної шкоди суд визначає у розмірі 2500 гривень.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Речові докази по справі: чоловічі кросівки слід повернути власнику - ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним по ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання -2 (Два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців.

На підставі ст.76 КК України покласти на нього слідуючі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній -підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора Здолбунівського району Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської центральної міської лікарні -задовольнити, стягнувши з ОСОБА_3 на користь Рівненської центральної міської лікарні (р/р 35428004001066 в УДК в Рівненській обл. МФО 833017 ЗКПО 02000085) 1587 (Одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн. 19 коп. -витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1896 (Одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 79 коп. матеріальної шкоди та 2500 (Дві тисячі п'ятсот) грн. моральної шкоди, завданої внаслідок злочину. Всього: 4396 (Чотири тисячі триста дев'яносто шість) грн. 79 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Речові докази по справі: чоловічі кросівки -повернути власнику ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.

С у д д я