Рішення № 25519309, 13.10.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-1077/11

(2/401/12878/11)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 01 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №8/2006/840-К/1523-А, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 31 000,00 доларів США зі строком повернення до 10.11.2011 р. зі сплатою за користування кредитом 9% річних, та к зазначається позивачем при зверненні до суду банк належним чином виконав зобов'язання, надавши кредит, утім, відповідач порушив умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 30.11.2009 р. становить 171 830,29 доларів США, що еквівалентно 940 391,90 грн., з яких 247 407,90 грн. -заборгованість за кредитом, 64 239,09 грн. -заборгованість по відсотках, 31 140,14 грн. -заборгованість по платі за користування кредитом, заборгованість по пені за порушення строку сплати ануітетного платежу 597 514,66 грн., що у стало приводом для цього звернення до суду.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, позивачем предмет та підстава позову не змінювалися та позивач висловився про заочний розгляд справи, справа ухвалою суду від 13.10.2011 р. розглядалася у порядку заочного розгляду.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні письмові докази (при цьому відповідач, як вбачається з матеріалів судової справи, не скористався правом надання заперечень проти позову), дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю з огляду на такі встановлені обставини.

06 грудня 2006 р. між ВАТ комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №8/2006/840-К/1523-А, згідно з яким банк зобов'язався надати та надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 31 000,00 доларів США зі строком повернення до 10.11.2011 р. зі сплатою за користування кредитом 9% річних, а позичальник зобов'язався сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 3.3.2, 3.3.3 цього договору, у випадку порушення виконання зобов'язань, передбачених договором, сплатити банку штрафні санкції, визначені у договорі.

Як було встановлено судом, позивач виконав свої зобов'язання за договором, надав позичальникові грошові кошти, утім, позичальник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту, у зв'язку з чим склалася заборгованість, розмір якої станом на 30.11.2009 р. становить 171 830,29 доларів США, що еквівалентно 940 391,90 грн., з яких 247 407,90 грн. -заборгованість за кредитом, 64 239,09 грн. -заборгованість по відсотках, 31 140,14 грн. -заборгованість по платі за користування кредитом, заборгованість по пені за порушення строку сплати ануітетного платежу 597 514,66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Як було встановлено судом, укладаючи кредитний договір сторони за ним досягли згоди з усіх його істотних умов (розділ 8 договору) та підписанням цього договору сторони домовилися, що будь-яке порушення позичальником умов цього договору повинно розглядатись як істотне порушення договору, яке надає право банку в порядку, передбаченому цим договором, та/або діючим законодавством України змінювати строки виконання зобов'язань позичальника за цим договором та/або незалежно від встановлених договором строків виконання зобов'язань вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених цим договором платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за статтею 559 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України; відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, беручи до уваги те, що судом було встановлено, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустивши його невиконання, не скористався правом надання заперечень проти позову та правом брати участь у судових засіданнях, для суду вбачаються правові підстави для поновлення порушених прав позивача в обраний останнім спосіб, а саме для присудження стягнення грошової суми із особи, яка допустила порушення виконання зобов'язання за договором. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором, розмір якої станом на

30.11.2009 р. становить 171 830,29 доларів США, що еквівалентно 940 391,90 грн., з яких 247 407,90 грн. -заборгованість за кредитом, 64 239,09 грн. -заборгованість по відсотках, 31 140,14 грн. -заборгованість по платі за користування кредитом, заборгованість по пені за порушення строку сплати ануітетного платежу 597 514,66 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно за договором застави від 16.04.2008 р. №1/033-В/52, предметом якого є транспортний засіб - «Mersedes Benz», 2004 р.в., колір чорний, шасі НОМЕР_3, р/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ 01.12.2006 р.

Ухвалюючи у даній справі рішення, суд також виходить з того, що за ст. 1 Закону України «Про заставу»застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 19 Закону України зазначеного вище Закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

За ст. 20 цього Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як встановлено судом, за договором застави, укладеним між банком та відповідачем сторони домовилися, що предметом застави є транспортний засіб - «Mersedes Benz», 2004 р.в., колір чорний, шасі НОМЕР_3, р/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ 01.12.2006 р., та заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором передає у заставу заставодержателю предмет застави, який належить заставодавцю на праві приватної власності. Укладаючи договір, сторони за ним також погодили (п. 2.1.3), що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку одноразового порушення строків виконання зобов'язання згідно кредитного договору.

За таких обставин, оскільки зобов'язання не було виконано в момент його настання (відповідно до п. 4.2.4 банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений у п. 3.3.3 цього договору) позов є таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи в обов'язкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при подачі позову позивачем було належним чином оплачено судові витрати, у зв'язку з чим, зважаючи на те, що на виконання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідача на користь позивача підлягають присудженню сплачені позивачем при подачі позову судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №8/2006/840-К/1523-А від 01.12.2006 р. в розмірі 940 391,79 грн., в рахунок погашення якої звернути стягнення на наступне майно, що є предметом застави відповідно до договору застави №1523-А від 01.12.2006 р. - транспортний засіб «Mersedes Benz», 2004 р.в., колір чорний, шасі НОМЕР_3, р/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого РЕВ 1-го МРВ ДАІ 01.12.2006 р.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер фізичної особи НОМЕР_2, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ЄДРПОУ 20025456) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1700 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя