Ухвала суду № 25518497, 26.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 р.Справа № 2а-1870/1100/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 2а-1870/1100/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Максимус"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Максимус" (надалі - ТОВ "Юридична фірма "Максимус", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (надалі - відповідач, ДПІ в м.Суми), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 02.11.2011 року № 00086011501/2/08512 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Юридична фірма "Максимус" з податку на прибуток в сумі 4835,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 2а-1870/1100/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Максимус" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 02.11.2011 року № 0008611501/0/88512 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Максимус" з податку на прибуток в сумі 4835,00 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального (пп. 150.1 ст. 150 ПК України з урахуванням положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України) та процесуального права (ч.1 ст. 86, ст.159 КАС України). Наполягає на тому, що податкове повідомлення рішення від 02.11.2011 року № 0008611501/0/88512 про збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Максимус" з податку на прибуток в сумі 4835,00 грн. є обґрунтованим та законним, оскільки пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України платнику податків надано право на включення до витрат II кварталу 2011 року виключно суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за результатами здійснення господарської діяльності в І кварталі 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до витрат І кварталу 2011 року з 2010 року. Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін як законну та обґрунтовану.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 жовтня 2011 року підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ м. Суми було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Юридична фірма "Максимус". Під час проведення перевірки ДПІ в м. Суми встановила, що в податковій декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року в рядку 06.6 задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду в сумі 27 510 грн. Дана сума складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх років 21020 грн. та від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року- 6490 грн.

За результатами вказаної перевірки був складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства від 17 жовтня 2011 року № 7670/15-1/35384095 (а.с. 6-8), згідно якого ДПІ в м. Суми дійшла висновку про те, що платником неправомірно віднесено до складу витрат 2 кв.2011р. від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх років в сумі 21020 грн., чим порушено п.54.1 ст.54, п.152.1 ст.152, п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі висновків вищевказаного акту камеральної перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008611501/0/88512 від 02 листопада 2011 року (а.с. 11), яким ТОВ "Юридична фірма "Максимус" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4835,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками перевірки, звернувся до ДПІ в м. Суми із запереченням від 25.10.2011 року до акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток (а.с. 9, 10). За результатами розгляду заперечення до акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток вимоги ТОВ "Юридична фірма "Максимус" залишені без задоволення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПА в Сумській області (а.с. 12-14) та ДПС України (а.с. 17-19). За результатами розгляду скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0008611501/0/88512 від 02 листопада 2011 року - без змін (а.с. 15, 16, 20, 21). Після чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Колегією суддів встановлено, що при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) зроблено прокреслення (а.с.40).

30.06.2011 року позивачем був складений та поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2011 року (а.с. 41). В зазначеному уточнюючому розрахунку за І квартал 2011 року, а саме у рядку 2 була збільшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року та відображена сума + 27 510 грн.

Декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року позивачем подано до ДПІ в м. Суми 08.08.2011 року вже за новою формою, де в рядку 06.6 включив валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року і визначив суму в розмірі 27 510 грн. (а.с. 42).

Відповідно до пп. 54.3 ст. 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало твердження відповідача про протиправне відображення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилось за результатами діяльності позивача за 2010 рік в декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, оскільки відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача хибним виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та. відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, пунктом 150.1 статті 150 цього Кодексу, в редакції діючої на час виникнення спірних правовідносин, застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2 кварталі 2011 року збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач у спірних правовідносинах збільшивши суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року та відобразивши суму - 27 510 грн. за рахунок включення до складу валових витрат збитків за 2010 рік діяв правомірно.

Колегія суддів також зауважує, що відповідачем не заперечується право позивача на суми його витрат, які декларувались позивачем в звітній декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та за перший квартал 2011 року.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України не містить.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості та неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2012р. по справі № 2а-1870/1100/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.