Ухвала суду № 25517643, 01.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р.справа № 2а-6698/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Руденко М.А. Нагорної Л.М.

при секретарі судового засідання:Шкуропадська В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної

Державної податкової інспекції Запорізької області,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 28 січня 2010 року

у справі № 2а-6698/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Науково-виробниче підприємство «Енергомаш»,

вул. Єгорова, 1, м. Бердянськ Запорізької області, 71100;

до відповідача Бердянської об'єднаної

Державної податкової інспекції Запорізької області,

пр. Праці, 20, м. Бердянськ Запорізької області, 71100;

про скасування актів, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергомаш» подано позов до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0001072310/0 від 04.06.2009р., № 0001072310/1 від 12.08.2009р., та від 14.10.2009р. № 0001072310/2;

№ 0000212320/0 від 04.06.2009р., № 0000212320/1 від 12.08.2009р., та від 14.10.2009р. № 0000212320/2.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Янюк О.С.) своєю постановою від 28 січня 2010 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Торгус-Лугі»мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту. З огляду на індивідуальність відповідальності, визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації Установчих документів платників податків та Свідоцтв про реєстрацію в якості платників ПДВ постачальників Позивача, не є підставою для визнання вчинених з ними юридично значимих дій недійсними.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Бердянська об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи Приватного підприємства «Торгус-Лугі», постачальника позивача.

Так, реєстрація Приватного підприємства була здійснена невстановленою особою за грошову винагороду, а відомості, вказані в реєстраційних документах, були завідомо неправдивими.

Єдина уповноважена особа - засновник Приватного підприємства «Торгус-Лугі», наміру та можливості особисто здійснювати підприємницьку діяльність не мав, фінансово-господарських документів не підписував.

При цьому, документи мали б бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції (керівник підприємства затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати) первинні документи) на здійснення господарських операцій, та під час здійснення господарської операції.

Крім того, на підставі відповідної постанови Луганського окружного адміністративного суду було анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість Приватного підприємства «Торгус-Лугі». Датою анулювання реєстрації стало 21.12.2007р.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: В період з 13.05.2009р. по 19.05.2009р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергомаш», код за ЄДРПОУ 32787127, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Торгус-Лугі».

За результатами перевірки 22.05.2009р. складений Акт № 098/23-207/32787127.

В Акті перевірки вчинено записи про порушення -

підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону від 22.05.97р. N 283/97-ВР (334/94-ВР);

підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергомаш»включено до складу валових витрат, відповідно, до складу податкового кредиту, вартість ТМЦ по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Торгус-Лугі»в квітні 2008 року.

В той же час, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2008р. в адміністративній справі № 2а-7283/08 визнано недійсним запис про державну реєстрацію юридичної Приватного підприємства «Торгус-Лугі». Судовим рішенням встановлено здійснення реєстрації підприємства на підставну особу за грошову винагороду.

На підставі відповідної постанови Луганського окружного адміністративного суду контролюючим органом було анульовано реєстрацію платником податку на додану вартість Приватного підприємства «Торгус-Лугі».

Датою анулювання реєстрації стало 21.12.2007р.

На підставі акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення

№ 0001072310/0 від 04.06.2009р., № 0001072310/1 від 12.08.2009р., та від 14.10.2009р. № 0001072310/2;

№ 0000212320/0 від 04.06.2009р., № 0000212320/1 від 12.08.2009р., та від 14.10.2009р. № 0000212320/2.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону від 22.05.97р. N 283/97-ВР (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергомаш»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 35.620,00 грн. В їх числі 25.443,00 грн. основного платежу та 10.177,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Крім того, згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Енергомаш»визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100, податок на додану вартість, у розмірі 34.130,00 грн. В їх числі 22.755,00 грн. основного платежу та 11.378,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року N 996-XIV господарська операція, це, перш за все, дія або подія <…> Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

І далі, у відповідності з підпунктом 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно, згідно до підпункту 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи Приватного підприємства «Торгус-Лугі», постачальника позивача.

В той же час, з огляду на приписи частини другої статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15 травня 2003 року N 755-IV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно до Довідки з ЄДР серії АД № 210106 здійснено державну реєстрацію припинення ТОВ «Торгус-Лугі»29.01.2009р. у зв'язку банкрутством.

Отже, саме з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року N 755-IV.

Так, право на нарахування податку та складання податкових накладних, підпункт 7.2.4 Закону (168/97-ВР), надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР) реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Цьому положенню відповідали приписи пункту 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

В силу підпункту 25.2.2 Положення Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом <…> Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається днем прийняття такого рішення.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2008р. в адміністративній справі № 2а-7283/08 визнано недійсним запис про державну реєстрацію юридичної Приватного підприємства «Торгус-Лугі».

Проте, встановлені судом саме такі істотні обставини, як порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Питання про те, яка і чи велась фінансово-господарська діяльність підприємством, Луганським окружним адміністративним судом не досліджувалось.

Отож, суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність Позивача не є очевидною.

Здійснення діяльності контрагентом Позивача поза межами правової відповідальності, та, відповідно, несплата податків, матеріалами справи не доводиться.

На момент вчинення господарського зобов'язання постачальник мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Товари, які були предметом договору, з цивільного обороту не виключені, та законодавством в обігу не обмежені. Відповідні господарські операції відображено в бухгалтерському обліку.

Слід погодитись з судом першої інстанції, що визнання недійсними установчих документів підприємства, прийняття судом рішення щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності самі по собі не є підставою для того, щоб вважати вчинені ними юридично значимі дії недійсними до моменту виключення з державного реєстру. Позивач мав в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Доводи про нікчемність правочину також відхиляються судом як штучні.

Висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону, а особливо моральним засадам суспільства, вимагає серйозного юридичного аналізу.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним без звернення до суду та ігнорувати його, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у справі № 2а-6698/09/0870 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна