Ухвала суду № 25517633, 01.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р.справа № 2а-16586/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 26 січня 2011 року

у справі № 2а-16586/10/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»,

вул. Радянська, 210-А, м. Новомосковськ Дніпропетровської, 51200;

до відповідача Новомосковської об'єднаної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

вул. М. Головко, 30, м. Новомосковськ Дніпропетровської, 51200;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»подано позов до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001892320/0.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Лозицька І.О.) своєю постановою від 26 січня 2011 року позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що Позивач по взаємовідносинам з ТОВ «Техноліріс»мав в наявності всі первинні документи. Згідно з отриманою податковою накладною мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що операції з зазначеним контрагентом не спричинили реального настання правових наслідків з огляду на встановлення по звітності ТОВ «Техноліріс»господарських взаємовідносин з ТОВ «Е-Восток Україна».

Чисельність працюючих на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна»1 особа. Зареєстровано Товариство за адресою масової реєстрації і за місцезнаходженням відсутнє, тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення засновників та посадових осіб. За результатами автоматизованого співставлення встановлено розбіжності між задекларованою сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія», Позивач, скаргу оспорив. Заперечень на апеляційну скаргу в письмовому вигляді не подав.

В засіданні його представник вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 16 грудня 2012 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна документальна перевірка правомірності декларування Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Техноліріс»за серпень 2010 року.

За результатами перевірки 16 грудня 2010 року складений Акт № 310/232/32470563.

В Акті перевірки вчинено запис про порушення підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР).

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліріс»на підставі договору від 30.08.2010р. були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»послуги по улаштуванню дитячого майданчика.

Суму ПДВ з вартості робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»включено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року.

В той же час, Новомосковською ОДПІ отриманий лист від Синельниківської ОДПІ щодо встановлення нікчемних правочинів по ТОВ «Техноліріс», здійснених по ланцюгу з ТОВ «Е-Восток Україна».

Чисельність працюючих на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Е-Восток Україна»1 особа. Зареєстровано Товариство за адресою масової реєстрації і за місцезнаходженням відсутнє, тривають оперативно-розшукові заходи щодо встановлення засновників та посадових осіб. За результатами автоматизованого співставлення встановлено розбіжності між задекларованою сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

На підставі Акту перевірки, 22 грудня 2010 року керівником ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001892320/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до пункту 4.7 статті 4, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»визначено суму податкового зобов'язання за платежем -3014010100, податок на додану вартість, на загальну суму 5.416,67 грн.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнологія»господарської операції по виявленому ланцюгу із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети. Отже, здійснений тим правочин є нікчемними.

Відповідно, податкова накладна, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліріс», не виконує функцій первинного документа.

Так, з огляду на приписи статті 228 Цивільного кодексу України, є таким, що порушує публічний порядок, а отже -нікчемним, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

І головною особливістю нікчемного правочину є відсутність необхідності визнання такого правочину недійсним в судовому порядку. Надається можливість просто відмовитися від виконання зобов'язань без рішення суду та будь-яких правових наслідків щодо цього.

Відтак, будь-які дії всупереч нормам, що склалися у суспільстві, використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, приховування юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, суперечить засадам суспільства.

В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону, а особливо моральним засадам суспільства, вимагає серйозного юридичного аналізу.

При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним без звернення до суду та ігнорувати його, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Застосовне до спірної справи, жодних встановлених судовим рішенням обставин, які не підлягають доказуванню, немає.

Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

В спірному випадку така обізнаність не є очевидною. В ході перевірки встановлено, що господарські операції з ТОВ «Техноліріс»мали реальний характер.

Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.

Безперечно, право на податковий кредит виникає не тільки з дати отримання податкової накладної, а є взаємно пов'язаним з відповідним декларуванням та зобов'язанням платника податків -контрагента за договором, сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів.

Проте, у відповідності з підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; <…>

У відповідності ж з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, в силу підпункту 7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(168/97-ВР) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Безпосередній постачальник позивача зареєстрований як платник податку.

Позивач має в наявності первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованого податку.

Щодо відповідності податкової накладної, яка була підставою віднесення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців держподаткінспекції немає.

Згідно з отриманою податковою накладною Позивач мав законні підстави для включення певної суми до складу податкового кредиту.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі № 2а-16586/10/0470 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко