Ухвала суду № 25517552, 06.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р.справа № 2а-0870/579/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Нагорної Л.М. Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Шевченківському районі міста Запоріжжя,

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 18.02.2011р.

у справі № 2а-0870/579/11

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»

вул. Блакитна, 4, м. Запоріжжя, 69013;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Шевченківському районі міста Запоріжжя,

вул. Брюллова, 4, м. Запоріжжя, 69068;

про скасування повідомлення-рішення, -

встановив: Державним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»подано позов до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя про скасування повідомлення-рішення № 0002261501/2.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Янюк О.С.) своєю постановою від 18.02.2011р. позов задовольнив.

Рішення суду мотивоване тим, що Позивач здійснив сплату частини чистого прибутку (доходу) за 9 місяців та 2009 рік у порядку та строки, встановлені законодавством. Жодним нормативним актом не передбачено обов'язку нарахування так сплати авансових внесків при перерахуванні частини прибутку.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Запоріжжя, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що відповідно до вимог підпункту 7.8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав.

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

У разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 17.05.2010р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна документальна перевірка податкової звітності Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Запоріжжя»за 9 місяців 2009 року та 2009 рік.

За результатами перевірки складений Акт № 380/1501/01130561.

В акті перевірки вчинено записи про порушення пункту 1.9 статті 1, підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) -підприємством не було здійснено попередню авансову оплату податку на прибуток від суми сплаченої частини прибутку, а перераховано її лише на наступний день, що тягне за собою застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14).

На підставі акту перевірки, та в результаті апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, в порядку, визначеному пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), керівником ДПІ 18 жовтня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002261501/2.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), відповідно до пункту 1.9 статті 1, підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(2181-14), Підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем -3011020100, податок на прибуток, у розмірі 44.041,00 грн. В їх числі 4.453,00 грн. за основним платежем та 39.588,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Скасування податкового повідомлення-рішення було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Так, у відповідності з підпунктом 7.8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав. Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

В той же час, порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати дивідендів, є компетенцією виключно загальних зборів акціонерів.

«Частина чистого прибутку (доходу)», яка сплачується державними підприємствами у відповідності зі статтею 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»від 26.12.2008р. N 835-VI, не є дивідендами. І визначений підпунктом 7.8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) порядок на підприємство не розповсюджується.

Відрахування частини чистого прибутку (доходу), у відповідності з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2009 року № 184, здійснюється у строки, встановлені для сплати податку на прибуток.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2011р. у справі № 2а-0870/579/11 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: М.А. Руденко