Рішення № 25516389, 31.07.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р. Справа № 5010/764/2012-9/31

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О. М., при секретарі судового засідання Поліводі С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота", пр.Леніна,36, м. Харків, 61200; адреса для листування: вул. Галицька, 29, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, юридична адреса: АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_3,

про стягнення заборгованості за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року в сумі 100884грн.16коп. та розірвання договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року

за участю представників сторін:

від позивача: Якубовський Олександр Олександрович - провідний юрисконсульт, довіреність № 26 від 03.01.2012 року

від відповідача: не з"явився

встановив: публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року в сумі 10 0884грн.16коп. та розірвання договору № 02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року.

Разом з тим, в поданій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2 086грн. 96коп. судових витрат, з них: 2 017грн. 68коп. - сплаченого судового збору, 54грн.40коп. - витрат на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та 14грн.88коп. - витрат на відправку відповідачу позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

13 липня 2012 року публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота" подано до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині розірвання Договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року(вх.№4673-свх).

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх..№5076/2012-свх від 31.07.12), згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" 92 078грн.61коп. - заборгованості за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року, 1910грн.85коп. - судових витрат, з них: 1841грн.57коп. - сплаченого судового збору, 54грн.40коп. - витрат на отримання витягу з Єдиного державного реєстру, 14грн.88коп. - витрат на відправку відповідачу позовної заяви із додатками до неї. В поданій заві позивач також просить вирішити питання щодо повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 176грн.11коп.

Відповідно до п.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийняті до розгляду подані заяви про зменшення розміру позовних вимог та про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про відмову від позовних вимог в частині розірвання договору (вх.№4673-свх від 13.07.12) та заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх..№5076/2012-свх від 31.07.12).

В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем зобов"язання згідно договору про надання кредиту у встановлений строк та прострочення погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 92 097 грн.61коп.

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки в судове засідання суду не повідомив.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідачів про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез"явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

25 березня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком "Золоті ворота" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №424588 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір №02/25Ю про надання кредиту (а.с.10-11).

Згідно умов даного договору банк (позивач по справі) зобов"язався надати позичальнику (відповідач по справі), а позичальник зобов"язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в сумі 50 000грн. в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі (п.1.1 договору).

Меморіальним ордером №2 від 25.03.2008 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, підтверджується факт надання позивачем кредиту відповідачу в сумі 50 000грн.

Згідно п.7.2 строк дії даного договору встановлюється з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за ним.

Пунктом 1.1. договору №02/25Ю про надання кредиту сторони погодили термін надання кредиту - з 25.03.08 по 24.03.10.

Погашення кредиту відбувається в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до Договору №02/25Ю про надання кредиту, що є невід"ємною частиною договору), але в будь-якому випадку позичальник зобов"язаний повернути кредит у повному обсязі у термін, не пізніше 24.03.10.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки-розрахунку заборгованості позичальника (а.с.40-44) та пояснень представника позивача в судовому засіданні, відповідач свої зобов"язання перед банком щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконав, тим самим порушив істотні умови договору №02/25Ю про надання кредиту.

Пунктом 7.9 Договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 сторонами встановлено збільшену тривалість позовної давності у три роки.

Відповідно до п.5.3.1 вищевказаного договору у разі неналежного виконання позичальником (відповідачем) зобов"язань згідно договору, кредитор (позивач) вправі вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування інших збитків, а також відмовитись від подальшого кредитування позичальника за Договором у випадку невиконання позичальником своїх зобов"язань зі сплати кредиту або процентів.

Матеріалами справи підтверджується факт направлення позивачем на адресу відповідача вимоги №01/1362 від 06.08.2009 року (а.с.20) про дострокове повернення кредиту та процентів, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08, відповіді на яку позивачем не отримано, доказів погашення кредиту відповідачем суду не подано.

Враховуючи вищенаведені обставини, публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" визнав термін повернення кредиту таким, що настав.

Станом на 28.05.2012 борг позичальника перед публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота" за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08 згідно довідки-розрахунку заборгованості становить 92 078грн. 61коп. (дев"яносто дві тисячі сімдесять вісім гривень шістдесять одна копійка), з яких:

заборгованість за кредитом - 50 000грн.;

заборгованість по відсотках - 38 967грн.84коп.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 2 543грн. 52коп.;

пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках - 567грн.25.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема є договір.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодесу України позичальник не звільняється від відповідальності погашати заборгованість у випадку неможливості виконувати свої зобов"язання.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.629 вищевказаного кодексу договір є обовязковий для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 цього ж кодексу встановлено, що позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Отже, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов"язковим до повернення в порядку, встановленому Договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України в разі порушення умов кредитного договору банк має право вимагати дострокове повернення кредиту, сплати відсотків та можливої неустойки, і достроково стягнути суму заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків і штрафних санкцій, направивши відповідну письмову вимогу позичальнику.

Наведене дає підстави для висновку суду про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову щодо стягнення з відповідача 50 000грн. - неповерненого кредиту та 38 967грн.84коп. заборгованості по нарахованих відсотках за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Згідно ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 6.1.1 розділу 6 Договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08 зазначено, що у випадку порушення відповідачем будь-яких зобов"язань по даному договору, зокрема термінів повернення кредиту та термінів сплати процентів, комісій, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожень день прострочки.

За наведеного та враховуючи здійснену судом перевірку правильності нарахування позивачем пені за допомогою інформаційно - пошукової бази "Законодавство", є обгрунтованим позов в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в сумі 2 543грн.52коп. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках в сумі 567грн.25коп.

Щодо відмови від позовних вимог в частині розірвання договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заявою №836 від 13.07.12 (вх.№4673/2012-свх.) позивач відмовився від позову в частині розірвання Договору №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.08 (а.с.28)).

Згідно п.4 абз.1 ст.80 Господарського кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про припинення провадження в частині розірвання договору № 02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року та роз"яснює сторонам, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Щодо заявленого у заяві про зменшення розміру позовних вимог клопотання про стягнення з відповідача витрат на отримання витягу з Єдиного державного реєстру в сумі 54грн.40коп. та витрат на відправку відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами в сумі 14грн.88коп., то суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно роз"яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.98 "Про деякі питання практи застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" відносяться, зокрема, суми які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Отже, у господарського суду не має передбачених законом підстав вважати витрати на на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та витрати на відправку відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами - витратами, які відносяться до судових, а позивач не позбавлений права звернутися в установленому законом порядку до відповідача з позовною вимогою про відшкодування збитків.

Таким чином, клопотання щодо стягнення з відповідача витрати на отримання витягу з Єдиного державного реєстру в сумі 54грн.40коп. та витрати на відправку відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами в сумі 14грн.88коп. залишити без задоволення.

Судові витрати по справі відповідно до ст.49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлено в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012 року становить 1 073 грн.

Згідно приписів ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі зменшення розміру позовних вимог, питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до ст.7 цього Закону.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В спірному випадку позивач за розгляд позовної заяви сплатив 2 017, 68 грн., про що свідчить долучене до матеріалів справи платіжне доручення №4 від 19.06.12 року (а.с.8).

Однак, 31.07.12 року позивачем зменшено розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 92 078грн. 61 грн., тобто судовий збір з вказаної суми має становити 1 841грн.57коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу - публічному акціонерному товариству "Банк Золоті Ворота" з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 176грн.11коп. (сто сімдесять шість гривень одинадцять копійок), про що видати ухвалу.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 629, 1054, 1046, 1049,1050 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України , ст.ст. 22,49, 69, 75, 80, ст ст. 82 , ст.ст.83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

частково задовольнити позов публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року в сумі 10 0884грн.16коп. та розірвання договору № 02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, юридична адреса: АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_3) на користь позивача публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" (пр.Леніна,36, м. Харків, 61200; адреса для листування: вул. Галицька, 29, м.Івано-Франківськ, 76018, код 20015529) заборгованість за договором №02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року в розмірі 92 078грн.61коп. (дев"яносто дві тисячі сімдесять вісім гривень шістдесять одна копійка), з них:

- 50 000 грн. (п"ятдесять тисяч гривень) - заборгованість по кредиту;

- 38 967грн.84коп. (тридцять вісім тисяч дев"ятсот шістдесять сім гривень вісімдесять чотири копійки) - заборгованість по відсотках;

- 2 543грн.52коп. (дві тисячі п"ятсот сорок три гривні п"ятдесять дві копійки) - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту;

567грн.25коп. (п"ятсот шістдесять сім гривень двадцять п"ять копійки) - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, юридична адреса: АДРЕСА_2; адреса для листування: АДРЕСА_3) на користь позивача публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" (пр.Леніна,36, м. Харків, 61200; адреса для листування: вул. Галицька, 29, м.Івано-Франківськ, 76018, код 20015529) судовий збір в розмірі 1841грн.57коп. (тисячу вісімсот сорок одну гривню п"ятдесять сім копійки).

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині розірвання договору № 02/25Ю про надання кредиту від 25.03.2008 року провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.12

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду

______ Кудлейчук О. В. 03.08.12