Постанова № 25515027, 12.07.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.07.2012 р. Справа № 2а-3123/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Салова І.О. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Южстрой", (вул. Новозаводська, 25,Миколаїв,54028)

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, (вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028)

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 04.04.2011року № 0000902301, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южстрой" (надалі -ТОВ, підприємство) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі -ДПІ, контролюючий орган) від 04.04.2011р. №0000902301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 183628грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 45906,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки підприємства відповідачем не використовувались в повній мірі первинні документи, що підтверджують зміст та обсяг господарських операцій, на підставі яких позивач сформував дані податкового обліку, що призвело до невмотивованості висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС".

Відповідач позов не визнав, зазначивши про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС" в період, що був предметом перевірки, в тому числі в зв'язку з неможливістю здійснення підприємством легітимної господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність позову, виходячи з наступного.

Статтею ст.44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, згідно з яким первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями (надалі Закону України „Про податок на додану вартість") податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку, які не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" (із змінами і доповненнями):

- податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість" (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної);

- податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної)

- всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Згідно із «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97р. № 363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. за 128/2568 :

- «Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу»;

- «Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а право на нарахування податкового кредиту та віднесення витрат підприємства до валових витрат, крім наявності належним чином оформлених первинних документів, інформація в яких стосовно господарської операції повинна бути викладена викладено конкретно, повно, зрозуміло та правдиво, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальності факту придбання платником податку товарів (послуг). Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції саме особами зазначеними в таких документах. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було (або здійснена від імені суб'єкта господарювання іншими не уповноваженими особами), відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

18.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва проводилась невиїзна документальна перевірка щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року. В ході проведення перевірки контролюючим органом була використана, в тому числі, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА, згідно якої відповідно до податкової декларацій з податку на додану вартість від 20.01.11 №84083, додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року встановлено, що за грудень 2010 року постачальником ТОВ «Южстрой»було ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»(код за ЄДРПОУ 35639320). У зв'язку з тим, що підприємством не було надано первинні документи на підтвердження фінансово-господарської діяльності, на підставі яких позивач включив у грудні 2010 року до складу податкового кредиту суму з податку на додану вартість, сплачену в ціні товару на користь контрагента, контролюючим органом при проведенні перевірки були використані: установчі документи ТОВ «Южстрой»: податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 20.01.2011 №84083 та додатки 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року; Акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.03.2011 №322/23-300/35639320 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС».

За результатами перевірки було складено акт від 15.09.2010 № 890/23-200/13870754 (надалі - акт), в якому зазначено про порушення суб'єктом господарювання п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі Закону України "Про податок на додану вартість"), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 183625,00 грн., в тому числі: за грудень 2010 року на суму 183625,00 грн.

На підставі акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 року № 0000902301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 183628грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 45906,25грн..

Згідно акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.03.2011 №322/23-300/35639320 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»щодо перевірки правових відносин з платниками податків - контрагентами за грудень 2010 року, січень 2011 року»підприємством порушено приписи чинного законодавства стосовно вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків в зв'язку з безтоварністю господарських операцій. Згідно податкової звітності у ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, на підприємстві працювало у штаті 1 особа.

В ході проведення перевірки ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»контролюючим органом не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від постачальників або факту виконання послуг, в тому числі в зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських та податкових документів.

В судовому засіданні також встановлено, що ОВС СВ ПОМ ДПА у Миколаївській області порушено кримінальну справу за фактом створення суб'єкта господарської діяльності ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Згідно протоколу допиту директора ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»Железнякова М.В. зазначене підприємство він зареєстрував за грошову винагороду. Жодного відношення до проведення фінансово-господарської діяльності він не мав, грошові кошти до установчого фонду підприємства не вносив, печатку підприємства ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС», а також свідоцтва платника ПДВ не отримував, жодних первинних бухгалтерських документів, довіреностей на проведення фінансово-господарської діяльності підприємства не підписував та не уповноважував це робити інших осіб. Товарів, робіт, послуг на адресу інших підприємств від імені ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»не поставляв.

З наведено слідує, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС», в тому числі з позивачем, здійснювалася з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, не уповноважених діяти від імені ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС».

Доводи позивача, який відповідно до ст.42 ГК України здійснює господарську діяльність на власний ризик, про те, що останній діяв добросовісно, та його посилання на договори та інші документи, в даному конкретному випадку не мають правового значення, оскільки господарські операції, що здійснювались від імені ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС»(фіктивного підприємства) оформлялись та проводились, в тому числі шляхом підроблення підписів на документах, особами, які не мали відношення до законної господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому не можуть взагалі вважатися вчиненими від імені ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС», а отже у позивача не має права на формування податкового кредиту по вказаним господарським з ТОВ «ТРАНС ГАРАНТ СЕРВІС».

За таких обставин, відповідач - суб'єкт владних повноважень при проведені перевірки та прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вишенаведене є підставою для відмови в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний