Постанова № 25514764, 03.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2099/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Токмілової Л.М.,

при секретарі -Ігнатенко М.Ю.

за участю:

представника позивача - Тарнакоп В.І.

представника відповідача -Копанського С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432300 від 02.08.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» (позивач) звернулось до суду з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000432300 від 02.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в сумі 140 00,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 01,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що покладені перевіряючими в основу акту перевірки висновки про безтоварність господарських операцій із контрагентом здійснені без належного аналізу характеру конкретних угод, їх товарності та реальності. При цьому, позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість сум по господарським операціям із ТОВ «Реконструкція», та у зв'язку з чим просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с.3-5).

Представник відповідача -Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000432300 від 02.08.2011 року було прийнято на підставі акту перевірки, який був складений за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланжерон і К»з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Реконструкція»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. Представник відповідача зазначив, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 901, ст. 903 Цивільного кодексу України та п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 10 квітня 2012 року судом замінено відповідача -Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію на його правонаступника -Роздільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»зареєстровано Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області 06.02.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 1 544 120 0000 000002 (а.с. 36).

Свідоцтвом № 21915912 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.02.2002 року підтверджується, що ТОВ «Ланжерон і К»є платником податку на додану вартість (а.с.49).

В період з 08.06.2011 року по 15.06.2011 року головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Роздільнянської МДПІ інспектором податкової служби 1 рангу В`юн І.М. на підставі вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правових взаємовідносин ТОВ «Ланжерон і К» з ТОВ «Реконструкція»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року. Дану перевірку проведено на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланжерон і К»№ 583 від 08 червня 2011 року (а.с.115).

За наслідками вказаної перевірки відповідачем складено акт № 627-105/23-00/31892908 від 22.06.2011 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ланжерон і К»з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Реконструкція»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року (а.с.6-16).

На підставі акту перевірки Роздільнянською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000432300 від 02.08.2011 року, за порушення вимог ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 901, ст. 903 Цивільного кодексу України та п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 140 001 грн. 00 коп. із них: 140 000,00 грн. -основний платіж та 01,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція (а.с.17).

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2011 року позивачем на зазначене податкове повідомлення-рішення було подано скаргу за №630 до Державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с.18-19). Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 23.09.2011 року № 33086/10/25-0007 вказана скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.20-21). Не погоджуючись з рішенням ДПА в Одеській області позивачем було подано скаргу до ДПС України №919 від 04.11.2011 року (а.с.22-24). Рішенням Державної податкової служби України № 7783/7/10-2115 від 01.12.2011 року, дана скарга залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення та рішення ДПА в Одеській області залишені без змін.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції прийнято правомірно та не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Суд вважає обґрунтованими висновки Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції про наявність порушень податкового законодавства ТОВ «Ланжерон і К», які викладені в акті перевірки, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що 20 грудня 2010 року між ТОВ «Ланжерон і К»та ТОВ «Реконструкція»було укладено договір підряду №2012-02 (а.с.28-29), згідно умов даного договору підрядник -ТОВ «Реконструкція»зобов'язується виконати демонтаж старої будівлі, вивіз будівельного сміття та планування майданчика під встановлення термозброжувачів, виконати підготовчі роботи під армування та встановлення каркасу майданчика для встановлення термозброжувачів та провести поетапну цементно-бетону заливку майданчика для встановлення термозброжувачів. Позивачем в підтвердження товарності даного договору було надано суду акт виконаних робіт (а.с. 30). З акту прийому виконаних підрядних робіт від 31.01.2011 року вбачається, що договір виконано в період з 20.12.2010 року по 31.01.2011 року. Крім того, позивачем також надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт то локальний кошторис, але доказів сплати ТОВ «Ланжерон і К» грошових кошті в повному обсязі за виконані роботи суду не надані.

На виконання даного договору підряду ТОВ «Реконструкція»31.01.2011 року було виписано податкову накладну (а.с.31).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що всі вищезазначені первинні документи, а саме: копія договору, акт виконаних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписані директором контрагента ОСОБА_4, але згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу від 28 вересня 2011 року допиту свідка -ОСОБА_4, вбачається, що йому за винагороду було запропоновано стати засновником та директором ТОВ «Реконструкція», але фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Реконструкція»він не займався, ніяких бухгалтерських документів даного підприємства не підписував.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Позивачем не доведено факту збільшення основних фондів позивача, внаслідок проведення оподатковуваних операцій.

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано податковий кредит.

Суд погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту належними первинними документами.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови про порушення кримінальної справи від 09.09.2011 року, щодо протиправної діяльності групи осіб, причетних до організації та функціонування ряду фіктивних підприємств, з даної постанови вбачається, що впродовж 2006-2011 років ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному проведенню у готівку безготівкових грошових коштів, організував створення (придбання) низки підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Реконструкція»та інші, які увійшли до складу «конвертаційного центру»(а.с.124-128).

Також, з акту ДПІ у Малиновському районі м.Одеси про проведення документальної перевірки ТОВ «Реконструкція»з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року п 31.01.2011 року (а.с. 116-123), вбачається, що у ТОВ «Реконструкція»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням та згідно з ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період січень 2011 року є нікчемними.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що господарські операції позивача з ТОВ «Реконструкція»суперечать актам цивільного законодавства, встановлено факти, які свідчать про те, що проведення таких операцій не відповідає дійсним намірам сторін і, що вони спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000432300 від 02.08.2011 року, прийнято без порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим не підлягає скасуванню.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 31 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432300 від 02.08.2012 року -відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 03 серпня 2012р.

Суддя Л.М. Токмілова

У задоволені адміністративного позову товариству з обмеженою відповідальністю «Ланжерон і К» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432300 від 02.08.2011 року - відмовити повністю.

03 серпня 2012 року

.