Постанова № 25514757, 12.06.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.06.2012 р. Справа № 2а-1160/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

ПАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів",

вул. 1-ша Слобідська, 122, м. Миколаїв, 54042

до

спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017

про

скасування податкового повідомлення-рішення

№ 00000140/0 від 15.02.2010 р.,

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулося публічне акціонерне товариство "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" (далі –позивач) до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (далі –відповідач).

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року № 00000140/0, у зв’язку з тим, що воно прийняте в результаті хибних висновків акту перевірки. Акт перевірки, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, базується, серед іншого, на акті перевірки від 22 травня 2009 року № 530/40/00952114, протиправність висновків якого визнана судом.

Відповідач проти позову заперечив, у зв’язку з тим, що перевірка проведена на законних підставах, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, а рішення суду, на яке посилається позивач, не набрало законної сили в зв’язку з його оскарженням в апеляційному порядку (а. с. 36-37).

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом його представника на повідомленні про дату розгляду справи (а. с. 83).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

8 лютого 2010 року відповідач провів документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача, поданої за грудень 2009 року. Результати перевірки викладені в акті від 10 лютого 2010 року № 135/40/00952114 (а. с. 12-17). Перевіркою встановлено, що на порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі –Закон), п.п. 5.12.5 п. 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (далі –Порядок), позивачем: завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 760033,00 грн.; занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 111956,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року № 00000140/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 111956,00 грн. за основним платежем та 5597,80 за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 11).

В основу акту перевірки від 10 лютого 2010 року покладено акти перевірок позивача за інші періоди. Зокрема, в п. 3 акту від 10 лютого 2010 року вказано, що актом перевірки від 22 травня 2009 року № 530/40/00952114 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону, п.п. 5.12.3 Порядку в частині завищення залишку від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1229663,00 грн.

На підставі акту перевірки від 22 травня 2009 року № 530/40/00952114 (а. с. 22-28) відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 4 червня 2009 року № 00001240/0, № 00001340/0 та № 00001440/0, які оскаржені позивачем до суду. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року в справі № 2а-2598/09/1470 висновки акту перевірки від 22 травня 2009 року визнані помилковими, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення –скасовані (а. с. 29-33).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року в справі № 2а-2598/09/1470 скасовано в частині позовних вимог, від яких позивач відмовився, в іншій частині –залишено без змін (а. с. 52-54).

Таким чином, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року в справі № 2а-2598/09/1470 набрала законної сили, а обставини, встановлені нею, не підлягають доказуванню в даній справі на підставі ч. 1 ст. 72 КАС.

Сума завищеного залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та, відповідно, сума заниження позивачем ПДВ складаються, серед іншого, з суми, яка оскаржена в судовому порядку і висновки акту перевірки визнані протиправними.

У зв’язку з викладеним вище у відповідача відсутня підстава включати в акт перевірки від 10 лютого 2010 року висновки акту перевірки від 22 травня 2009 року, тому висновки, викладені в акті перевірки від 10 лютого 2010 року, є необґрунтованими, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам податкового законодавства.

Посилання позивача на недотримання відповідачем процедури проведення перевірки суд не приймає до уваги, оскільки вони є суто формальними, а висновки перевірки суперечать законодавству по суті, а не по формальним підставам.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 КАС, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року № 00000140/0.

3. Відшкодувати публічному акціонерному товариству "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз