Постанова № 25514632, 30.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5312/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Прудника С.В.

при секретарі: Шматковій Д.О.

за участю сторін:

представників позивача Круглякова В.Є., Міщенка М.В.

представників відповідача Косової Н.Г., Карпачової В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування , -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 20.12.2011 Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку па додану вартість за листопад 2011 р. у розмірі 33 981 649,00 грн.

Станом на день подання позову сума бюджетного відшкодування надійшла на рахунок позивача у неповному обсязі, залишок заборгованості становить 14 755 545,43 грн.

З 21.12.2011 по 19.01.2012 відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 18.01.2012 №168/08-5/32292929 «Про результати камеральної перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року».

Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 33 981 649,00 грн. Але з порушенням строків, встановлених ст. 200 Податкового кодексу України, 29.02.2012 на рахунок позивача надійшла частина бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 19 226 103,57 грн., решта суми на рахунок підприємства не надходила. Таким чином, на теперішній час невідшкодована сума податку складає 14 755 545,43 грн.

Починаючи з 31.01.2012 виникла заборгованість бюджету перед позивачем з відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку із чим пеня за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування складає 704 367,64 грн.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби в судовому засіданні пояснили, що 20.12.2011 №9012724538 ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» надало уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за листопад 2011 року, згідно якого задекларовано бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у розмірі 33 981 649 грн.

Задекларована сума бюджетного відшкодування була підтверджена довідкою камеральної перевірки від 18.01.2012 р. № 168/8-5/32292929 про підтвердження суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року та актом планової документальної перевірки від 20.06.2012 № 47/23-103, за результатами якої зменшено бюджетне відшкодування в розмірі 620 713,5 грн. в т.ч. за основнім платежем 413 809 грн., штрафна санкція -206 904,50 грн. (термін нарахування в картці особового рахунку 20.07.2012 року).

Станом на 01.07.2012 залишок невідшкодованої суми ПДВ за листопад 2011 року відсутній. Задекларована сума бюджетного відшкодування зменшилась у зв'язку з тим, що, по-перше, 29.02.2012 позивачу відшкодовано на розрахунковий рахунок підприємства задекларовану суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 19 226 103,57 грн. Станом на 01.03.2012 року залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування складав 14 755 545,43 грн.

По-друге, протягом 2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» за наслідками проведення господарської діяльності декларувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет, однак нараховані суми платником податків не сплачувались, а зараховувались з наявної переплати, утвореної в результаті декларування бюджетного відшкодування, а саме: за рахунок позитивного нарахування задекларованого в декларації за травень 2012 року зменшено залишок задекларованої суми бюджетного відшкодування в розмірі 14 755 545,43 грн., термін нарахування в КОР 30.06.2012. Станом на 01.07.2012 залишок задекларованої суми бюджетного відшкодування за серпень 2012 року відсутній.

Таким чином, оскільки ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» в період з квітня по травень 2011 року декларувались позитивні нарахування ПДВ, при цьому не сплачувався податок у розмірах та строках, встановлених вказаними нормативно-правовими актами, підприємство свідомо використовувало утворену переплату за рахунок заявленої суми до відшкодування, тому станом на 01.07.2012 позивачем повністю використано заявлену суму бюджетного відшкодування в сумі 33 981 649 грн. шляхом зарахування з переплати нарахованих податкових зобов'язань по ПДВ.

Вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне відшкодування суми ПДВ за листопад 2011 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підпунктом 8 пункту 1 статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що принципом бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України до видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не передбачені видатки на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

На підставі викладеного просили відмовити у задоволенні позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання, в якому просив відмовити у задоволенні позов та розглянути справу без його участі.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, що позивач Приватне акціонерне товариство «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» є суб'єктом господарювання та знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби як платник податку на додану вартість.

20.12.2011 Приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську ДПС подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку па додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 33 981 649,00 грн. (т.1 а.с.18, 20)

У період з 21.12.2011 по 19.01.2012 відповідачем проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено довідку від 18.01.2012 №168/08-5/32292929 «Про результати камеральної перевірки Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2011 року» (т.1 а.с.11-15).

У висновках довідки зазначено, що перевіркою підтверджено відображене ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» у декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за серпень 2011 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 96 608 076,00 грн.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.18 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наявними матеріалами справи підтверджено право ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 33 981 649 грн.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу відшкодовано задекларовану суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року у розмірі 19 226 103,57 грн.

Також судом встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було проведено планову виїзну ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011. Плановою перевіркою було охоплено період, в якому задекларовано суму бюджетного відшкодування., тобто листопад 2011 року. За результатами перевірки зменшено бюджетне відшкодування за листопад 2011 року в розмірі 620 713,5 грн. в тому числі за основним платежем 413 809 грн., штрафна санкція -206 904,50 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що протягом 2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» за наслідками проведення господарської діяльності декларувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет, однак нараховані суми платником податків не сплачувались, а зараховувались з наявної переплати, утвореної в результаті декларування бюджетного відшкодування, а саме за рахунок позитивного нарахування задекларованого в декларації за травень 2012 року зменшено залишок задекларованої суми бюджетного відшкодування в розмірі 14 755 545,43 грн.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно зменшено залишок задекларованої суми бюджетного відшкодування в розмірі 14 755 545,43 грн. за рахунок позитивного нарахування задекларованого в декларації за травень 2012 року.

Таким чином, вимога платника податків щодо визнання протиправною бездіяльності СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 14 755 545,43 грн. не підлягає задоволенню, оскільки у підприємства відсутня сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2011 року, що підтверджується довідкою про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» по декларації за листопад 2011 року.

Щодо вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 704 367,64 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування суд виходить з наступного.

Статтею 95 Конституції України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Підпунктом 8 пункту 1 статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що принципом бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 2 Бюджетного кодексу України до видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не передбачені видатки на сплату пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.

Крім того, жодний нормативний акт не визначає пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості, як заборгованість бюджету та необхідність її стягнення саме з Державного бюджету України.

Тому у задоволенні зазначеної вимоги також слід відмовити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки відповідно до ч.2 ст.94 КАС України стягнення судового збору в таких випадках не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2012 року.

Суддя С.В. Прудник