Постанова № 25514371, 24.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 року 2а-2820/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Кузьміна С.В.

представника відповідача: Щегель Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт - Транс»до Київської обласної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень форми «Р»від 23.04.2012 № 12, 13, 14 та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт - Транс»(надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської обласної митниці (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення форми від 23.04.2012 № 12, 13, 14 та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що на підставі акту перевірки № н3/12/125000000/30367782 від 02.03.2012 були винесені оскаржувані податкові повідомлення -рішення, відповідно до яких позивачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо класифікації товарів з УКТЗЕД, що спричинило порушення Закону України від 05.04.2001 № 2371-III «Про митний тариф України»(надалі -Закон «Про митний тариф»).

Позивач вважає, що Київською обласною митницею було перевірено дані, заявлені ним у вантажно митних деклараціях, та підтверджено їх у повному обсязі. Картка відмови у митному оформлені відсутня, отже на його думку порушень щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД позивач не допускав.

Зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 313 Митного кодексу України (надалі -МК України) обов'язок щодо класифікації товарів закріплений за митним органом.

20.07.2012 від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він додатково просить зобов'язати відповідача відкликати подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу ТОВ «Васт - Транс»у сумі 9 279,67 грн., направлене до ДПІ у Києво -Святошинському районі Київської області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з урахування заяви про уточнення позовних вимог та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказала, що ст. 69 МК України закріплено право за відповідачем здійснювати митний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів, зокрема, визначено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавств України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконання яких покладено законом на митні органи.

Вважає оскаржувані рішення правомірними, оскільки даною нормою Закону чітко вказано право митного органу здійснювати контроль, зокрема й перевіряти достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, правильність класифікації товарів в товарній номенклатурі після оформлення та пропуску товарів, а також проводити відповідні митні процедури.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оглянувши речовий доказ, а саме зразок лампи в упаковці, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 41, 69 МК України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок»та наказу Київської обласної митниці від 08.02.2012 № 73 «Про проведення невиїзної документальної перевірки відомостей, заявлених при митному оформленні товару «Лампи освітлення загального призначення з ниткою розжарення…»ТОВ «Васт - Транс»02.03.2012 робочою групою відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку.

Під час перевірки було встановлено порушення чинного законодавства України, а саме:

· вимоги щодо класифікації товару згідно УКТЗЕД, що спричинило порушення Закону «Про митний тариф»(1,6 основні правила інтерпретації УКТЗЕД), в результаті чого підприємством занижено суму податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 388,45 грн.;

· п. 3.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювальних загального призначення з Китайської народної Республіки», що спричинило заниження податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 5 798,00;

· вимог Податкового кодексу України (надалі -ПК України) в частині визначення бази оподаткування податку на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог ст. 190 ПК України, що спричинило заниження податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1 237,29 грн.

Результати проведеної перевірки та встановлення вищевказаних порушень було оформлено актом № н3/12/125000000/30367782 від 02.03.2012, на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 23.04.2012 № 12, 13, 14.

Суд не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень - рішень про донарахування податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ч. 15 ст. 1 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Статтею 40 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно ст. 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Як вбачається з даних норм закону здійснення митницею митного оформлення товару не може свідчити про проведення митного контролю у повному обсязі і про здійснення митницею усіх митних процедур, так само, як і факт оформлення вантажно митної декларації не може беззаперечно свідчити про дотримання підприємством вимог чинного законодавства з питань митної справи.

Відповідно до ст. 69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Таким, чином можно зробити висновок, що митний орган має право здійснювати митний контроль, зокрема перевіряти достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, правильність класифікації товарів в товарній номенклатурі після оформлення та пропуску товарів, а також проводити відповідні митні процедури щодо здійснення такого контролю.

Також судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71, затверджено «Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок»(надалі - Порядок), згідно якого однією з підстав проведення невиїзної документальної перевірки є виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.

Згідно п. 6 зазначено Порядку під час проведення перевірки посадові особи митного органу:

1) вивчають, аналізують та порівнюють:

- відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;

- дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;

3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

Так, в результаті перевірки було встановлено, що за вантажно митною декларацією від 28.12.2011 № 125000026/2011/605610 товар № 2 заявлено як «лампи розжарення, напругою понад 100 В: - лампи освітлення загального призначення, з ниткою розжарення, артикуль «91227», тип А 1, потужністю 100 Вт, з одним цоколем, для напруги 230/240 В, діаметром лампи 60 мм, в первинній картонній упаковці, упаковці по 20 шт. в картонному коробі, та розміщенні по 143 короби на піддоні, всього піддонів 1 шт. Всього ламп -2860 шт. Торгівельна марка: General Elektric Compani, виробник: GE HUNGARY KFT, країна виробництва: HU, код УКТЗЕД 8539 29 92 00.

В каталозі виробника товарів (джерело інформації в мережі Інтернет за адресою: www.svet-consulting.ru/Catalog/GE/GE_Nakalivamie%2008-27.pdf) лампи з артикулом № 91227 (код замовлення SKU) та мають наступні характеристики: поверхня колба лампи -матова; споживана потужність - 100 Вт; робоча напруга на лампі -230/240В; тип цоколя/патрона для лампи (мм) - Е27, діаметр колби -60 мм., позначення лампи: 100А1/FR/RS/Е27; світловий потік лампи після двох годин роботи -880 лм.; строк служби -3 000 год.; клас енергозбереження (код по енергозбереженню) - G.

Згідно з сертифікатом відповідності від 02.10.2009 № UA1.035.0068759-09 (копія додається) лампи А1 (100W), виробництва фірми GE HUNGARY KFT, є лампами розжарювання загального призначення та відповідають усім вимогам ГОСТ 239-79 та ГОСТ 28712-90.

Також листом Держмитслужби України від 16.05.2011 № 11.1/2-16/7598-ЕП «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД»до митних органів доведено методичні рекомендації щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД товарів промислової продукції. Зокрема, в п. 38 зазначеного листа вказано, що лампи розжарювання електричні потужністю не більш як 200 Вт та напругою понад 100 В класифікуються в товарних підкатегоріях УКТЗЕД 8539 22 90 10 та 8539 22 90 90.

В товарній підкатегорії 8539 22 90 10 УКТЗЕД класифікуються лампи розжарювання електричні загального призначення потужністю не більш як 200 Вт та напругою понад 100 В, які виготовляються серійно на стандартну напругу електроживлення, незалежно від форми і призначені для освітлювання, в тому числі лампи для холодильників і швейних машин.

Тобто, враховуючи зазначене лампи розжарювання електричні загального призначення (артикул «91227», тип А1), що розраховані на напругу 230/240В (більш як 100 В) та потужність 100 Вт (до 200 Вт), класифікуються за кодом УКТЗЕД 8539 22 90 10 (ставка ввізного мита - 10%).

Згідно з п. 9 Порядку рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки. Відповідно, в акті невиїзної документальної перевірки № нЗ/12/125000000/30367782 від 02.03.2012 зазначено, що товар позивача класифікується за кодом УКТЗЕД 8539229010.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Порядком роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 07.08.2007 № 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за № 968/14235, визначено, що рішення про визначення коду товару - це документ установленої форми, який оформлюється посадовими особами на запит підрозділу митного оформлення у разі вирішення питань з класифікації товарів.

Під час митного оформлення товарів, класифікація яких була предметом перевірки, обов'язкових до виконання рішень про визначення коду товару митним органом не приймалось.

На думку суду погодження митним органом правильності заявленого декларантом коду товару за УКТЗЕД не є рішенням митного органу, тобто твердження позивача про те, що завершивши митне оформлення, відповідач підтвердив відомості, заявлені у ВМД є безпідставним.

Також, за ВМД від 28.12.2011 № 125000026/2011/605610 встановлено факт не застосування антидемпінгових заходів.

Згідно з Рішенням Міжвідомчої Комісії з міжнародної торгівлі від 14.07.2006 № АД- 137/2006/143-36 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення з Китайської Народної Республіки»(надалі - Рішення Комісії) на товар лампи розжарювання електричні загального призначення потужністю не більш як 200 Вт та напругою понад 100 В, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 8539229010, походженням з Китайської народної республіки встановлено розмір ставки остаточного антидемпінгового мита - 74,63 %.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.10.2005 № 20-36-270 «Щодо надання роз'яснення законодавства»в разі ввезення на митну територію України товарів, щодо яких застосовуються заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності (зокрема, й застосування антидемпінгових заходів) є обов'язковим подання сертифіката про походження товару.

Пунктом 4 листа Держмитслужби від 29.06.2010 № 14/1396-ЕП «Щодо актуалізованої інформації»передбачено, що подання сертифіката про походження товару є обов'язковим при митному оформленні товарів - лампи розжарювання електричні загального призначення потужністю не більш як 200 Вт та напругою понад 100 В, код товару згідно УКТЗЕД 8539 22 90 10.

При цьому, ч. 2 ст. 284 МК України встановлено, що неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.

Пунктом 2 ст. 1 Закону України від 22.12.1998 № 330 «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»(надалі -Закон № 330) визначено, що антидемпінгове мито - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 330 антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Частиною 6 ст. 16 Закону № 330 визначено, що антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об'єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов'язання.

Стаття 54 МК України регламентує питання щодо подання документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, та встановлює перелік тих випадків, коли такі документу подаються, а саме відповідно до положень даної статті особи та підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, зобов'язані подавати документи, необхідні для здійснення митного контролю, митному органові у таких випадках: а) при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; б) при декларуванні товарів і транспортних засобів; в) при повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; г) при здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до чинного митного законодавства.

При митному оформленні товарів, так і в ході проведення перевірки сертифікат про походження товару позивачем не подавався, тобто країна походження товару, зазначена у вантажно митній декларації підтверджена не була.

Тому згідно з Рішенням комісії до імпортованого позивачем товару -лампи розжарювання електричні загального призначення потужності не більш як 200 Вт та напругою понад 100 В, код згідно УКТЗЕД 8539 22 90 10, повинні застосовуватися антидемпінгові заходи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Відповідно до п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Згідно п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отриманні результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Тобто з урахуванням вищевказаних норм можно зробити висновок, що відповідач правомірно як орган, який є відповідальним за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету мита визначила відповідне податкове зобов'язання позивачу шляхом виставлення йому оскаржуваних податкових повідомлень -рішень № 12, 13, 14 від 23.04.2012 на відповідну суму донарахованих в результаті проведеної перевірки.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів чинного законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм законодавства в прийняти оскаржуваних рішеннях Київської обласної митниці № 12, 13, 14 від 23.04.2012.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 липня 2012 р.