Постанова № 25514345, 24.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 року 2а-2412/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання- Васильєвій М.В.,

за участю:

представника позивача - Близнюка О.С. (довіреність №07-20/01 відж 20.07.2012 р.;

представникків відповідача- Шепіла І.А. (ждовіреність №1/4-10 від 05.03.2012 р.), Лозінської Л.Б. (довіреність №2570/10 від 20.06.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційної паливної заправної компанії"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005892210 від 25.04.2012,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Авіаційна паливна заправна компанія»(далі по тексту-позивач, ТОВ «АПЗК») звернулась з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Бориспільському районі Київської області (по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005892210 від 25.04.2012 р., посилаючись на те, що відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення з порушенням норм чинного законодавства у зв'язку з чим наполягав на його скасуванні судом. Стверджує, що невикористані запаси (у складі незавершеного виробництва, готової продукції) відображаються у податковому обліку платника як приріст, що збільшує оподатковуваний дохід платника та зазначив, що розрахунок такого приросту (убутку) запасів проводиться на підставі здійсненої платником оцінки вибуття запасів із застосуванням обраного платником методу бухгалтерського обліку (в даному випадку ТОВ «АПЗК»було обрано метод середньозваженої вартості однорідних запасів). Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів і матеріальних ресурсів здійснювався позивачем шляхом порівнювання їх залишків на початок та кінець звітного періоду.

Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову увартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат пдлатника податку у такому звітному періоді. Тому вважає невикористані запаси (у складі незавершеного виробництва, готової продукції) вартість яких була включена до валових витрат платника за правилами «першої події»відображаються у податковому обліку платника як приріст запасів, що збільшує оподатковуваний дохід платника. При цьому розрахунок такого приросту (убутку) запасів проводиться на підставі здійсненої платником оцінки вибуття запасів із застосуванням обраного таким платником методу бухгалтерського обліку. Залишок по рахунку 20.7.3 «Запасні частини в експлуатації»не приймає участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів. Напоялгав, що ТОВ «АПЗК»правомірно здійснило приріст запасів наприкінці відповідних звітних періодів на підставі обчислення за методом середньозваженої вартості однорідних запасів, як того вимагає пункт 5.9. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідачем з 10.02.2012 р. по 09.03.2012 р., з послідуючим продовженням була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., наслідком якої стало складання акту перевірки №90/22-10/31477919 від 06.04.2012 р. та ухвалення податкового повідомлення-рішення №0005892210 від 25.04.2012 р., згідно якого ТОВ «Авіаційній паливній заправній компанії»було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1274787 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 284062 грн. Вказане рішення прийняте з огляду на висновки акту перевірки про виявлені позивачем порушення чинного законодавства, зокрема, заниження податку на прибуток на загальну суму 1 274 787 грн.; податку на додану вартість -216 460 грн.; завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 843 853 грн.

Вважає дії працівників податкового органу правомірними, а прийняті ними рішення за наслідками проведеної перевірки,- законними.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на наступне:

позивач є юридичною особою, зареєстрованою 01.02.2005 р. виконавчим комітетом Бориспільської ради Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію №135410200000 від 01.02.2005 р. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.02.2005 р.за №2535-04, станом на день підписання довідки перебуває на обліку в Бориспільській ОДПІ.

В ході перевірки позивача відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.п.4.1.6 п.4 статті 4; п.п.1.20.9, п.1.20.1 статті 1; п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 1274787 грн., у тому числі за 2 кв. 2009 р.- 93218 грн.; 3 кв.2009 р.- 62663 грн.; 4 кв.2009 р.-117619 грн.; 1 кв.2010 р.-244982 грн.; 2 кв.2010 р.-332239 грн.; 3 кв.2010 р.-87807 грн.; 4 кв.2010 р.-197715 грн.; 1 кв.2011 р.-138544 грн.;

п.201.10 статті 201 ПК України, що мало своїм наслідком заниження податку на додану вартість за вересень 2011 р. на суму 216 460,00 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2011 р. на суму 843 853,00 грн.; п.19.2 а статті 19 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»за період з 01.01.09 по 31.12.11 р. встановлено порушення по 3 особових рахунках в 3 випадках та донараховано податок з доходів фізичних осіб всього в сумі 89,04 грн.; п.п.8.1.2 п.8.1 статті 8 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»-несвоєчасно сплачено до бюджету доутриманий податок на доходи фізичних осіб за травень 2009 р.-квітень 2010 р. в сумі 2 935,07 грн.; п.19.2-б статті 19 Закону України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: податковий розрахунок ф.№1-ДФ за 1 та 3 квартали 2009 р. та 3 квартал 2010 р. подано з неповними даними про суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб-підприємців;

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005892210 від 25.04.2012 р. про визначення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 558 849 грн., з яких за основним платежем -1274787 грн. та 284062 грн.,- штрафні (фінансові) санкції.

В перевіряємому періоді ТОВ «АПЗК»орендувало паливо заправники у ТОВ «ПЗК ТНК-АВІА». Відповідно до договору оренди від 30.04.2009 р. №021-04 та додаткової угоди вартість орендної плати за місяць складала: 20820 грн.; 20820 грн.; 41667 грн.; 20820 грн.; 20820 грн.. Згідно п.1.20.9, п.1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»додатково встановлюється методологія визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), які продаються (надаються)платниками податку, визначеними як природні монополісти відповідно до закону, виходячи з таких правил: у разі коли неможливо визначити ціну товарів (робіт, послуг) через відсутність або недоступність відповідної інформації для визначення звичайної ціни викорстовується метод ціни перепродажу (наступного продажу) таких товарів (робіт, послуг). При цьому ціна товарів (робіт, послуг), що продаються платником податку визначається на рівні ціни, за якою такі товари перепродаються їх покупцем у разі наступного продажу, з урахуванням визначених за допомогою застосування звичайних цін фактичних витрат, понесених цим покупцем під час продажу та просування на ринок цих товарів (робіт, послуг), а також звичайного для даного виду діяльності прибутку покупця (без врахування ціни, за якою покупцем були придбані у продавця товари); у разі неможливості використання методу ціни перепродажу товарів (робіт, послуг) використовується метод «витрати плюс»(витратний), за яким ціна товарів (робіт,послуг), що продаються платником податку визначається як сума фактичних витрат та звичайного для даного виду діяльності прибутку. При цьому враховуються визначені із застосуванням звичайних цін витрати на виробництво (придбання) та (або) продаж товарів, їх транспортування, зберігання, страхування або інші подібні витрати. Податковим органом було встановлено, що нараховані суми амортизаційних відрахувань позивачем перевищують вартість орендної плати, яку сплачувало ТОВ «АПЗК»по орендованих паливо заправниках, тому ТОВ «АПЗК» одержало послуги у пов'язоною з ним особою з частковою оплатою . В п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. суми вартості товарів (робіт, послуг) безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді включаються до складу валового доходу як доходу від позареалізаційних операцій. На момент проведення перевірки було встановлено, що за даними оборотно-сальдової відомості ро рах.631 «Розрахунки з постачальниками»заборгованість по розрахунках за отримані позивачем послуги ТОВ «АПЗК»від ТОВ «ПЗК «ТНК-Авіа»відсутня, у зв'язку з чим ТОВ «АПЗК»безоплатно отримало послуг на загальну суму 4 883620,00 грн., в тому числі: 2 кв. 2009 р.-170520 грн.; 3 кв. 2009 р.- 757286 грн.; 4 кв. 2009 р.-656565 грн.; 1 кв.2010 р.-565916 грн.; 2 кв. 2010 р.-1050248 грн.; 3 кв.2010 р.-905405 грн.; 4 кв. 2010 р.-777680 грн..

У липні 2011 р. ТОВ «АПЗК»до складу податкового кредиту були віднесені податкові накладні, одержані від ТОВ «ПЗК ТНК-Авіа», які не були зареєстровані продавцем у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Поданою у вересні 2011 р. уточнюючою декларацією з ПДВ за липень позивач виключив вказані податкові накладні до складу податкового кредиту за липень 2011 р. та віднесло до складу податкового кредиту накладні не у звітний період.

загальними принципами податкового законодавства, що закріплені в Податковому кодексі України є обов'язковість оподаткування -кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені законом податки та збори, платником яких вона є; рівність усіх платників податків перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; соціальної справедливості -установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платника податків; єдиний підхід до встановлення податків і зборів -визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р.№509-XII встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних спеціалізованих державних податкових інспекцій відповідно до статті 10 Закону України №509-XII, належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильністю обчислення і своєчасністю надходження цих податків, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, що були допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України надано визначення поняття податкової накладної, а також механізм її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Статтями 201 та 192 ПК України встановлено, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених вказаними статтями протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. У разі ненадіслання на протязі операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, на дату встановлену підпунктом п.201.10 статті 201 ПК України продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, а якщо ця вимога не дотримана, одержувач товарів (послуг) вправі вимагати її надання, а у випадку відмови -звернутися зі скаргою на такого постачальника до органу податкової служби абзац 9 п.201.10 статті 201 ПК України.

Отже, своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення контролю за своєчасним їх отриманням є обов'язком платника податку і Кодексом встановлено ряд можливостей для реалізації цього обов'язку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом міністрів України.

Чинним законодавством закріплено право покупця на звірку даних отриманої податкової накладної на відповідність даним Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податковимх накладних та порушення порядку податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість , вказаної у податковій накладній до до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином податкова накладна, яка була виписана у звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у відповідному звітному періоді включена до реєстру отриманих податкових накладних, а також відображена в цьому ж звітному періоді у податковій звітності платника податку.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства позивач порушив вимоги п.201.10 статті 201 ПК України, що мало своїм наслідком завищення податкового кредиту за за вересень 2011 р. на загальну суму 1 060 312,50 грн., а тому суд приходить вважає висновки, зроблені контролюючим органам такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а прийняте податкове повідомлення-рішення, за наслідками проведеної перевірки обгрунтваним та законним.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність свого рішення та дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11,14,70,71,72,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 липня 2012 р.