Постанова № 25514273, 23.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2012 року 2а-2732/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Івашева Є.В.,

представника відповідача: Колісніченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області до Приватного акціонерного товариства «РОСАВА»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» (надалі - відповідача) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(список № 1 та список № 2).

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що на день звернення до суду за відповідачем утворився борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на суму 1 360 887,96 грн. за квітень, травень 2012 року, у зв'язку з чим позивач на підставі п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування просить стягнути з відповідача суму боргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в частині щодо стягнення по Списку № 2 на суму 76 422,41 грн. та стосовно стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до списку № 1, заперечує частково, в решті позовних вимог відповідач просив суд відмовити в їх задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що враховуючи дату набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004, тобто до дати набрання чинності зазначеним Законом, працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також на підставі п.6 Прикінцевих положень зазначеного Закону - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач -визнати адміністративний позов повністю або частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПАТ «РОСАВА», зареєстроване платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на загальних підставах, що підтверджується завою позивача про взяття його на облік платником єдиного внеску.

На день подання позову у відповідача виникла заборгованість з відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2, на загальну суму 1 360 887,96 грн., яка складається з:

- відшкодування фактичних витрат за Списком № 1 та Списком № 2, термін сплати якої настав у квітні 2012 року (основний розрахунок -з квітня 2012 року) на загальну суму 670 277,59 грн.;

- відшкодування фактичних витрат за Списком № 1 та Списком № 2, термін сплати якої настав у травні 2012 року (основний розрахунок -з травня 2012 року) на загальну суму 690 610,37 грн.

Зазначену заборгованість відповідач на користь позивача не сплатив, що підтвердив представник відповідача по справі в судовому засіданні.

Відповідно до абз. 6 п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі -Закону 1058) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 1 та 3 п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстроване в Міністрів юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі -Інструкція) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 Інструкції фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році.

Підпунктом 2.1.1 п. 2 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Таким чином з моменту набрання чинності Законом № 1058 позивач набув право на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1. При цьому, зазначений Закон не ставить право відшкодування витрат за Списком № 1 в залежність від того, коли застрахованим особам була нарахована пенсія.

Закон передбачає відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій, а не самої пенсії, тому норма абз. 6 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 має бути застосована саме до витрат, які позивач поніс після 01.01.2004 по Списку № 1 (дата набуття чинності Законом № 1058) незалежно від того коли була нарахована пільгова пенсія застрахованим особам.

Також, суд не може застосувати до спірних правовідносин норму п. 6 Прикінцевих положень Закону № 1058 згідно якої до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок відшкодування платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Зазначена норма стосується надбавок та підвищень до пенсій і не стосується витрат на доставку пенсій, щодо яких заявлено позов в цій справі і що слідує зі змісту самої норми.

Також не підлягає застосуванню норма 6.6. Інструкції, згідно якої додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Так, зазначена норма стосується не витрат на доставку пільгових пенсій, про відшкодування яких було заявлено позивачем в даній справі, а «додаткових витрат»на виплату підвищень, доплат та надбавок до пенсій.

Щодо відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за Списком № 2 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до норми абз. 1 та 2 п.п. 6.1 п. 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Нормою абз. 5 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 передбачено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 24.04.2012 у справі № 21-33а12, від 29.05.2012 у справі № 21-68а12, від 05.06.2012 у справі № 21-167а12, від 12.06.2012 у справі № 21-107а12, в зазначено, що витрати на виплату та доставку пенсії особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями також встановлено, що обов'язок товариств відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складені відповідно до Інструкції призначені працівникам відповідно до пункту «а»ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, ґрунтуються на правильному застосовувані норм матеріального права.

Також відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.05.2012 у справі № К/9991/8743/12 посилаючись на абз. 4 п. 1, п. 2 Закону № 1058 було встановлено, що обов'язок є імперативним та не встановлює виключень щодо дати призначення пенсій, а слова «починаючи з дня набрання чинності цим Законом»слід розуміти як дату виникнення такого обов'язку, а не дату призначення пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом , якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Доказів, які б спростовували доводи позивача в частині позовних вимог, які не визнаються ПАТ «РОСАВА»відповідач суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за квітень, травень 2012 року в розмірі 1 360 887,96 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» (09108, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, код ЄДРПОУ - 30253385) суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 та № 2 на користь Управління Пенсійного фонду в м. Білій Церкві Київської області (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23, ідентифікаційний код 22200584) в розмірі 1 360 887, 96 (один мільйон триста шістдесят тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 липня 2012 р.