Постанова № 25514299, 24.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2012 року Справа № 2а/1270/3255/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захарової Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача

відкритого акціонерного товариства

«ГЗФ «Білоріченська» Варака І.В. (довір. №1 від 05.01.12)

Воронухіна М.В. (довір. №4 від 10.04.12)

відповідача

ДПІ у Лутугінському районі

ДПС у Луганській області Королько Л.О. (довір. № 46/10 від 12.03.2012)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» до державної податкової інспекції у Лутугінському районі ДПС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» до державної податкової інспекції у Лутугінському районі ДПС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000582301 від 13.04.2012.

16 травня 2012 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення адміністративного позову, у якій позивач скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.04.2012 №0000582301 та стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 1314,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ в Лутугинському районі Луганської області Державної податкової служби була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 та винесено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 15/2301/00178502 від 26.03.2012.

При проведенні перевірки податковим органом виявлено порушення п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та зроблено висновок про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджету розмірі 116976,00грн., та заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 106018,00 грн.

Підприємством відповідачу направлено заперечення на акт перевірки, в якому зазначено, що перевіряючим податковим ревізором-інспектором було припущено значних порушень порядку проведення та оформлення результатів перевірки, але цей факт не був прийнятий до уваги.

За результатами акту перевірки було складено податкове повідомлення - рішення № 0000582301 від 13.04.2012, яке отримано позивачем 18.04.2012, з висновками якого він незгодний з наступних підстав.

ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» була здійснена усна угода з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» щодо поставки товару - листа г/к 10,0 мм 1500xм, ст3сп5 у кількості 3,44 тонн та отримано рахунок-фактура № ТРА-100874 від 25.02.2011 на оплату товару у сумі 26625,00 грн. Платіжним дорученням № 281 від 28.02.2011 підприємством була здійснена оплата по вищевказаному рахунку. На отримання товару від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» була виписана довіреність від 01.03.2011 № 126 (зареєстрована у журналі реєстрації довіреностей під № 126) та отримано товар по видатковій накладній №ТРА-100364 від 01.03.2011.

В акті перевірки зазначено, що посадовими особами підприємства не надано документів, які б підтверджували факт транспортування товару, проте позивач не згоден з даним твердження, так як в ході перевірки було надано усі первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції, а саме: рахунок № ТРА-100874 від 25.02.2011, виписки банку за 28.02.2011, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна на транспортування товару, сертифікат якості. Також товар було використано у господарській діяльності підприємства, що підтверджується лімітними картками на відпуск матеріалів, вимогою на відпуск матеріалів з зазначенням використання на конкретний об'єкт. Щодо підписання та виписки документів різними фізичними особами, то позивач зазначив, що, враховуючи відсутність у підприємства законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг дій та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно-правовими взаємовідносинами, можна зробити висновок про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Щодо завищення податкового кредиту по операціям з ПП «Інвест Пром» позивач зазначає наступне. Підприємство отримувало вугільний концентрат від контрагента ПП «Інвест Пром» на підставі договору купівлі-продажу №6/4 від 01.06.2011. З червня по вересень 2011 року було отримано концентрату у загальній кількості 1140,257 тон, а саме: червень 2011- 282,826 тон на загальну суму 151760,04 грн., у тому числі ПДВ 25293,34 грн. згідно акту приймання-передачі вугільної продукції №757 від 30.06.2011; серпень 2011 року - 416,05 тон на загальну суму 219003 грн., у тому числі ПДВ 36500,50 грн. згідно акту приймання-передачі вугільної продукції №345 від 31.08.11р.; вересень 2011 року - 441,381 тон на загальну суму 239545,74 грн., у тому числі ПДВ 39924,29 грн. згідно акту приймання-передачі вугільної продукції №208 від 30.09.2011 та №202 від 30.09.2011.

Передача права власності на вугілля здійснювалася на вугільному складі ВАТ «ГЗФ «Білоріченська». Вугільний концентрат утворився в результаті переробки рядового вугілля, який надійшов від ПП «Інвест Пром» на переробку залізничним та автомобільним транспортом, згідно договору №6/1 від 01.06.11 року, за допомогою процесу збагачення, що є основним видом діяльності підприємства. Придбаний концентрат було використано у господарській діяльності підприємства, що підтверджено вимогами на відпуск концентрату з зазначенням використання та посвідченням якості.

На вартість безоплатно наданого вугілля у податковому обліку було нараховане податкове зобов'язання у сумі ПДВ 54036,13 грн., у тому числі: червень 2011 року - на загальну суму 67880,04 грн., у тому числі ПДВ 11313,34 грн. згідно податкової накладної №4 від 30.06.2011; серпень 2011 року -на загальну суму 24603,00 грн., з яких ПДВ 4100,50 грн. згідно податкової накладної №30 від 31.08.2011; вересень 2011 року - на загальну суму 231733,74 грн., з яких ПДВ 38622,29 грн. згідно податкової накладної №22 від 30.09.2011. Проте вищенаведена позивачем інформація не була відображена у акті перевірки.

У зв'язку із чим позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення від № 0000582301 від 13.04.2012.

Другий представник позивача викладені вище пояснення підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов та додатково пояснив, що в результаті проведеної документальної планової виїзної перевірки ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та ПП «Інвест Пром», було складено акт та винесено податкове повідомлення - рішення, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 131448,50 грн., з яких 106018,00 грн. - основний платіж, 25430,50 грн. - штрафна санкція.

Надані позивачем докази в обґрунтування реальності укладених угод з ТОВ «Транс агентство сервіс», не є належним доказом з наступних підстав: у продавців позивача відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій з постачання ТМЦ, що становлять зміст господарської операції, тобто, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки. За результатом аналізу вилучених документів, наданих ОВС СВ ПМ ДПС в Луганській області листом від 03.02.12 № 13/09-2 встановлено, що на підставі вилучених документів неможливо перевірити дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в зв'язку з відсутністю документів. За результатом аналізу документів, наданих ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської ОДПІ встановлено, що на підставі вилучених документів не можливо підтвердити фінансового-господарські взаємовідносини ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з контрагентами в зв'язку з відсутністю пояснювальних листів та документів.

Згідно акту перевірки Алчевської ОДПІ від 28.02.12 № 509/236-37156752 встановлено відсутність у ПП «Інвест Пром» наявності матеріальних, трудових ресурсів підприємства необхідних для здійснення господарської діяльності, передбаченої статутними документами та формування податкового зобов'язання. Під час проведення перевірки було проаналізовано податкову інформацію отриману від державних органів, а саме: згідно інформації КП «Алчевське бюро технічної інвентаризації» від 24.11.2011 № 3675, за ПП «Інвест Пром» право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано; згідно інформації Відділу Держкомзему у м. Алчевську від 14.10.2011 №1647 ПП «Інвест Пром» не є землекористувачем; згідно інформації від 24.10.2011 № 46/2154 Відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області у ПП «Інвест Пром» транспортні засоби не зареєстровані.

Крім того, представник відповідача також зазначив, що з укладеної між позивачем та ПП «Інвест Пром» угоди від 01.06.2011 № 6/1 на переробку рядового вугілля на загальну кількість 1140,257 тон, після збагачення якого утворювався вугільний концентрат, який сам же переробник, тобто, ВАТ «ГЗФ „Білоріченська» відповідно до договору куплі - продажу від 01.06.11 № 6/4 і купував у ПП «Інвест Пром» для своїх господарських потреб. Але зазначене не узгоджується з приписами ст. ст. 3, 42 ГК У та п. 14.1.231 ст.14 ПКУ, оскільки відсутня економічна доцільність такої угоди, з підстав того, що ціна вугільного концентрату є вищою за ціну рядового вугілля, останнє збагачувальна фабрика могла переробити для своїх потреб без націнки затрат на його виробництво та таким чином збільшити доходи. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. У зв'язку з вищевикладеним просив відмовити у задоволені позову за необґрунтованістю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» зареєстроване 01.07.2002 Лутугинською райдержадміністрацією Луганської області за №, про що здійснено реєстраційний запис № 1367 120 0000 000025 (т. 1, а. с. 11) та внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 12). Відповідно до свідоцтва № 200058410, виданого 20.07.2012, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.07.1997.

У період з 20.02.2012 по 19.03.2012 відповідачем було здійснено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт № 15/2301/00178502 від 26.03.2012 (т. 1, а. с. 14-85).

Підприємством відповідачу направлено заперечення на акт перевірки від 04.04.2012 (т. 1, а. с. 111-115), який листом від 10.04.2012 був залишений без змін (т.1 а.с.116-123).

За результатами акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.04.2012 №0000582301, яким було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 131448,50 грн. (т.1, а. с. 124).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягає реальність господарських операцій, укладених між ПАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» та контрагентами, та формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та ПП «Інвест Пром».

Згідно із п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розрахунки з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» проводилися 28.02.2011 через розрахунковий рахунок у Лутугинському відділенні ПАТ «Укркомунбанк», про що свідчить платіжне доручення за 28.02.2011 (т. 3, а. с. 16). Операції по списанню коштів з рахунку підприємства, проведені 28.02.2011 на суму 26625,00 грн., підтверджені рахунками, наданих контрагентами для оплати, в тому числі рахунком - фактурою №ТРА-100874 від 25 лютого 2011 від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» на суму 26625,00 грн. (т. 3, а. с. 15).

Крім того, видатковою накладною №ТРА-100364 від 01.03.2011 від ТОВ «Транс Агентство Сервіс» на суму 21500,00 грн. без ПДВ оприбутковано 3,44тн. лист г/к 10,0мм (т. 3, а. с. 17), з копією сертифікату якості №12798-Н (т. 3, а. с. 18), які є додатком до журналу обліку №6 по рахунку 631 за березень 2011року на оприбуткування ТМЦ. В бухгалтерському обліку метал 10 мм оприбуткований кореспонденцією рахунків за березень 2011 року: Дт 2012 Кт 631 у сумі 21500,00 грн.

Транспортні послуги по доставці листа г/к 10,0 мм на ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» надані ПАТ «ЛУК» за договором №2 від 30.12.2008, що підтверджено ТТН №2310 від 01.03.2011 на автомобіль ASTRA НОМЕР_1 (т. 3, а. с. 21).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо обов'язкового укладення договору на поставку товару у письмові формі, оскільки відповідно до ст.. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, окрім випадків, прямо передбачених законом. Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами договір на поставку листового металу, укладений в усній формі між позивачем та контрагентом ТОВ «Транс Агентство Сервіс» носив разовий характер, поставка листового металу була здійснена у повному обсязі у кількості 3,44т. за один раз та відразу оприбутковано для власних потреб. Розрахунки за придбаний товар було здійснено у повному обсязі.

Таким чином суд вважає доведеним факт здійснення товарної операції між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» по придбанню у березні 2011 року листового металу у кількості 3,44тн. на суму 21500,00 грн. без ПДВ і, як наслідок, вважає правомірним віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по зазначеній угоді.

Що стосується фінансових операцій між позивачем та контрагентом ПП «Інвест Пром» на суму 508591,00 грн., то суд виходить з наступного.

Позивачем до адміністративного позову був наданий договір №6/4 від 01.06.2011 купівлі-продажу вугільної продукції, укладений із ПП «Інвест Пром», згідно якого ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» здійснювалось придбання вугільної продукції (т. 3, а. с. 1).

Також позивачем надані договори:

- №6/1 від 01.06.2011 про надання послуг з переробки давальницької вугільної сировини (т. 3, а. с. 6-8). Сума наданих послуг ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» складає 3314511грн., яка відображена у валовому доході за відповідний період та на яку нараховане податкове зобов'язання з ПДВ, у тому числі: 2 квартал 2011 року - 498175,00 грн., 3 квартал 2011 року - 1699144,00 грн., 4 квартал 2011 року - 1117192,00 грн.

- №6/3 від 01.06.2011 про надання послуг з зберігання вугільної сировини (т. 3, а. с. 34). Сума наданих ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» послуг складає 28087,00 грн., яка відображена у валовому доході за відповідний період, та на яку нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у т.ч.: 3 квартал 2011 року - 6907,00 грн., 4 квартал 2011 року -21180,00 грн.

Зазначені договори були виконані у повному обсязі, що підтверджується наданими податковими накладними, платіжними дорученнями від 12.09.2011 та 14.09.2011.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій товаротранспортними накладними з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечується сторонами ПП «Інвест Пром» здійснив поставку позивачу рядового вугілля для подальшої переробки та збагачення, який надійшов на переробку залізничним та автомобільним транспортом, згідно договору №6/1 від 01.06.11 року. Позивач відповідно до основного виду своєї підприємницької діяльності здійснив збагачення придбаного вугілля та в подальшому придбав частину утвореного збагаченого концентрату, який було використано у господарчій діяльності підприємства. Зведений облік надходження вугілля здійснювався по формі УПД-3 згідно Інструкції по обліку добування рядового вугілля та готової вугільної продукції на шахтах, збагачувальних фабриках, затвердженої Наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.96 року №466.

Зазначені обставини підтверджуються первинними документами, а саме: - договором №22 від 03.06.11 на надання автотранспортних послуг з перевезення вантажу, укладеного між ПП «Інвест Пром» та ТОВ «Карпатибудінвест», - актами звірки взаєморозрахунків; - балансом переробки давальницької сировини; - актами здачі-прийому виконаних робіт та іншими первинними фінансово-господарськими документами.

Проаналізувавши надані докази, суд прийшов до висновку, що оскільки після переробки та збагачення вугілля не вивозилось із території ПАТ «Білоріченська», то подальше придбання цього ж збагаченого вугілля не потребувало транспортування, і як наслідок не могло бути товаротранспортних накладних при придбанні вказаного вугілля у ПП «Інвест Пром».

Суд також вважає хибним висновок відповідача щодо економічної недоцільності господарської операції по придбанню вугільної продукції ( а не рядового концентрату, який є дешевшим), оскільки позивачем були надані договори зберігання та акти взаєморозрахунків із контрагентом, які підтверджують економічну вигоду саме такої операції.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що виконання господарських операцій ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» з контрагентом ПП «Інвест Пром» знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а тому висновок відповідача про завищення податкового кредиту по операціям з ПП «Інвест Пром» з липня по листопад 2011 року в розмірі 101 718,00грн. є хибним.

Суд вважає висновки відповідача про нікчемність укладених позивачем договорів з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та ПП «Інвест Пром» безпідставними.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач в судовому засіданні не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено встановлення факту протиправних дій позивачем щодо визначення сум податкового кредиту, визнання нікчемними правочинів, укладених між позивачем та контрагентами та не надано доказів на підтвердження своїх доводів.

Суд, оцінивши надані позивачем докази, дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 1314грн.49коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» до державної податкової інспекції у Лутугінському районі ДПС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2012 № 0000582301, про донарахування податку на додану вартість за основним платежем на суму 106018,00грн., за штрафними санкціями -25430,50грн., всього 131 448,50грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» судові витрати у сумі 1314грн.49коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 27 липня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва