Постанова № 25514245, 26.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 року 2а-2802/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулось до суду з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»та просить суд стягнути суму податкової заборгованості в розмірі 531 069,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Вказує, що відповідачем було подано декларацію по податку на додану вартість за квітень 2012 року від 18.05.2012 № 9027598865 на 531 069,00 грн., однак на день подачі позову суму заборгованості сплачено не було.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшло клопотання розглядати у його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час місце розгляду справи повідомлений належним чином, явку свого представника до суду не забезпечив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач має статус юридичної особи, що підтверджується відповідним Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 23.06.2010 серія А 01 № 339852 та знаходиться на обліку в Білоцерківській ОДПІ з 08.01.2008.

Також, відповідно до Свідоцтва № 100321746 зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки про заборгованість з податків та зборів від 06.06.2012 за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 531 069,00 грн.

Підставою нарахування вищевказаної заборгованості стала податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2012 року, що була подана відповідачем до податково органу. Основна сума платежу становить 531 069,00 грн.

Відповідно до п.п 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України) податковий борг -це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також п. 56.11 ст. 56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми закону позивачем було направлено податкові вимоги № 1 /46 та № 2/127, які було отримано відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на поштових повідомленнях.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 531 069,00 грн., що визначена ним самостійно.

Пунктом 20.1.18 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач кошти не сплатив, зобов'язання перед бюджетом не виконав, тому на думку суду заборгованість підлягає стягненню, а позов задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 14, код ЄДРПОУ 35615226) на користь Державного бюджету України в особі Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (09117, Київська область, м. біла Церква, бул. 50-річчя, 12, код 19421230) заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 531 069 (п'ятсот тридцять одну тисячу шістдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.