Постанова № 25514201, 30.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/9597/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Асмановій Е.Е.

з участю:

прокурора - не з'явився,

представників позивача - Сєвідової К.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» про стягнення з банківських рахунків коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 019,99 грн., -

в с т а н о в и в :

У липні 2012 року прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» (далі - відповідач) про стягнення з банківських рахунків коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 019,99 грн.

В обґрунтування подання прокурор посилається на те, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу у розмірі 1 019,99 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням - рішенням № 0037611542 від 13 квітня 2012 року.

Посилаючись на невиконання відповідачем законодавчо визначеного обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених законодавством, приписи п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, прокурор просив суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача, відкритих у банківських установах кошти в сумі 1 019,99 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор та відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, проте, до судового засідання не з'явилися, уповноваженого представника не направили, причин неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надали.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності не з'явившихся осіб на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 31.1 статті 31 цього ж Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» є юридичною особою, , ідентифікаційний код юридичної особи 3042208, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 03 червня 1999 року за № 3155, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку за формою 4-ОПП (арк. справи 5).

13 квітня 2012 року на підставі акту перевірки № 109/15-2/30422408 від 03 квітня 2012 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення: №0037611542, згідно якого відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1020,00 грн., з яких штрафні санкції -1020,00 грн (арк. справи 9).

Податкове повідомлення - рішення від 13 квітня 2012 року позивачем направлено відповідачу поштою за адресою його реєстрації, проте 04 травня 2012 року податкове повідомлення-рішення повернуто на адресу позивача з відмоткою пошти "за зазначеною адресою не знаходиться" (арк. справи 12).

Докази оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку у суду відсутні.

З урахуванням переплати податкового боргу, за відповідачем на день судового розгляду справи обліковується недоїмка з податку на додану вартість в сумі 1 019,99 грн., що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки (арк. справи 7-8).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення прокурором податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

11 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнята податкова вимога № 94 про сплату боргу з податку на додану вартість у розмірі 1019,99 грн., яка направлена відповідачу поштою за адресою його реєстрації, але повернута на адресу позивача з відмоткою пошти "за зазначеною адресою не знаходиться" (арк. справи 13-14).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст.16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, подання прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 019,99 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» про стягнення коштів з банківських рахунків в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 019,99 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс» (ЄДРПОУ 134898158) відкритих у банківських установах кошти у розмірі 1 019,99 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок №31117029700009, код платежу 14010100, банк одержувача УДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

В судовому засіданні проголошений повний текст постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.