Постанова № 25514092, 30.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/9000/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретарі Чумаріній Д.В.

за участю представника позивача: Ганцевич О.О. - згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 2 867,78 грн.,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2012 року Горлівський міський центр зайнятості - робочий орган фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 2 867,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 15.09.2011 року. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Горлівським міським центром зайнятості встановлено, що відповідно до особистої заяви гр. ОСОБА_2 виявив бажання пройти навчання за спеціальністю «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» у зв'язку з чим, з ним було укладено відповідний договір № 050711092900007 від 29.09.2011 року, згідно якого безробітного було направлено до Горлівського вищого професійного училища для навчання за вказаною професією. Також було сплачено витрати на професійне навчання ОСОБА_2 які склали 2 867,78 грн. У зв'язку з систематичним пропуском занять без поважних причин, ОСОБА_2 було відраховано зі складу слухачів. На підставі вищенаведеного, позивач просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що до Горлівського міського центру зайнятості за сприянням працевлаштуванні 08.09.2011 року звернувся гр. ОСОБА_2. За його особистою заявою від 15.09.2011 року з урахуванням того, що на той час він відповідав вимогам для реєстрації як безробітний, ОСОБА_2 було надано «статус безробітного». Крім того, він набув права на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Згідно до особистої заяви від 29.09.2011 року гр. ОСОБА_2 виявив бажання пройти навчання за спеціальністю «електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», у зв'язку з чим, з ним було укладено відповідний договір № 050711092900007 від 29.09.2011 року, згідно якого безробітного було направлено до Горлівського вищого професійного училища для навчання за вказаною професією. Наказом Горлівського міського центру зайнятості від 30.09.2011 року ОСОБА_2 призначена матеріальна допомога в період професійного навчання з 30.09.2011 року по 22.01.2012 року.

У зв'язку з систематичним пропуском занять без поважних причин, ОСОБА_2 було відраховано із складу слухачів відповідно до наказу Горлівського вищого професійного училища № 4 «В-СНН» від 23.02.2012 року (а.с.15).

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно до абзацу 2 п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направлення державної служби зайнятості без поважних причина або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 308, у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні) та витрат на проживання. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд зазначає, що названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.7), позивачем відповідачеві було направлено претензію № 01/1986 від 14.05.2012 року із пропозицією сплати зайвої сплачені витрати на професійне навчання, проте борг на момент подання позовної заяви так і не був сплачений.

Статтею 39 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання у розмірі 2 867,78 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Горлівського міського центру зайнятості (розрахунковий рахунок 37178300901021, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22032986) витрат на професійне навчання у розмірі 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 78 (сімдесят вісім) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 30 липня 2012 року у присутності представника позивача.

Повний текст виготовлено 03 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Скріпнік А.І.