Рішення № 25513438, 26.07.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Заводян К.І., Перепелюк Л.М.

секретар Ласій О.І.

з участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кельменецького районного суду від 29 травня 2012 року,

встановила:

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, який в подальшому був уточнений, до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Зазначала, що з 23 червня 1995 року перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірвано рішенням Кельменецького районного суду від 25 жовтня 2010 року.

Від даного шлюбу у них є сини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на її утриманні.

Посилаючись на те, що між нею та відповідачем не досягнута згода щодо поділу рухомого майна, просила здійснити поділ спільного майна подружжя за запропонованим нею варіантом поділу та припинити право спільної сумісної власності.

Рішенням Кельменецького районного суду від 29 травня 2012 року позов задоволено частково.

Виділено позивачці ОСОБА_1 рухоме майно в натурі, загальною вартістю 18200 грн., відповідачу ОСОБА_3 -загальною вартістю 8650 грн., припинено право спільної сумісної власності на рухомі речі, стягнуто з відповідача на користь позивачки 10000 грн. в рахунок компенсації вартості її частки причепа «KAISER», 2000 року виготовлення.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким виділити йому майно загальною вартістю 7600 грн., а саме: холодильник «Ардо», вартістю 1500 грн., мікрохвильову піч «Самсунг», вартістю 300 грн., музикальний центр «Sony», вартістю 800 грн., відеомагнітофон «Шарп», вартістю 200 грн., шафу для одягу двохдверну, вартістю 300 грн., праску «Глатронік», вартістю 250 грн., пилосос «Компаст», вартістю 250 грн., стінку з трьох частин вартістю 1500 грн., шкіряний диван, вартістю 2500 грн., а позивачу -усе інше майно, з врахуванням рівності часток майна дружини та чоловіка.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У справі встановлено, що сторони з 23 червня 1995 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Кельменецького районного суду від 25 жовтня 2010 року.

Від даного шлюбу у них є сини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які знаходяться на утриманні позивачки.

Предметом спору у даній справі є рухоме майно, набуте сторонами, за час перебування у шлюбі, загальною вартістю 46850 грн.

Зокрема, це майно, яке судом виділено сторонам, а також вартість автомобільного причепа «KAISER», 2000 року виготовлення у 20000 грн.(18200+8650+20000=46850).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст. 70 СК України щодо необхідності дотримання принципу рівності часток у разі поділу майна подружжя.

Такі доводи є обґрунтованими.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відступаючи від засад рівності часток у майні подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що на утриманні позивачки знаходяться неповнолітні діти, відповідач має заборгованість зі сплати аліментів, не заперечує щодо розміру часток, які позивачка визначила у позовних вимогах.

Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Указані судом обставини, за певних умов могли б бути підставою не для відступлення від засади рівності часток подружжя (ч. 2 ст. 70 СК), а для збільшення частки позивачки у майні (ч. 3 ст. 70 СК).

Водночас положення ч. 3 ст. 70 СК України не можна розуміти таким чином, що сама наявність дітей, залишених з одним із подружжя, є підставою для збільшення його частки. Суд може відступити від принципу рівності часток подружжя, якщо цього потребують інтереси виховання та утримання дітей, оскільки обидва з подружжя зобов'язані виховувати і утримувати їх.

Так, інтереси дітей мають враховуватися при поділі між подружжям житлової площі.

В інтересах дітей суд може відступити від принципу рівності часток подружжя при поділі меблів та інших предметів домашнього вжитку. Якщо ж інтереси дітей можуть бути задоволені без відступу від принципу рівності часток подружжя у їх спільному майні, суд не повинен порушувати цей принцип.

За ч. 3 ст. 70 СК України обов'язковою умовою для збільшення частки одного з подружжя має бути недостатній розмір аліментів для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей.

У даній справі така умова відсутня, оскільки йдеться не про недостатність розміру аліментів, а про заборгованість зі сплати аліментів.

Відповідач у письмовій заяві щодо збільшення ОСОБА_1 позовних вимог заперечував проти можливості збільшення частки позивачки у майні з огляду на наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів (а.с.81-83).

Оскільки у даній справі відсутні підстави для збільшення частки позивачки у майні, то рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Зокрема, з мотивувальної частини рішення слід виключити висновок про необхідність відступлення від рівності часток при поділі майна, що належить сторонам як подружжю, а резолютивну частину рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10000 гривень - компенсації вартості частки причепа «KAISER», 2000 року виготовлення, - змінити, зменшивши указану суму до 5225 грн.(з розрахунку: виходячи з рівності часток сторін у майні, частка кожного складає по 23425 грн.(46850: 2). Відповідачці у натурі виділено майна вартістю 18200 грн. Тому для рівності часток у майні, з урахування вартості відчуженого відповідачем причепа, з нього на користь позивачки слід стягнути 5225 грн.(23425-18200).

Щодо доводів апелянта про необхідність виділення йому в рахунок поділу згаданого вже майна вартістю 7600 грн., врахування іншого майна, яке було зазначено у первісній позовній заяві позивачки, то вони є необґрунтованими.

Так, указаний перелік майна вартістю 7600 грн. виділений відповідачеві згідно рішення суду першої інстанції.

Що ж до іншого майна, то воно після уточнення позивачкою позовних вимог не було предметом спору, а тому суд першої інстанції щодо нього підставно рішення не ухвалював.

Апеляційна скарга не містить інших доводів неправильності рішення суду першої інстанції.

У зв'язку із зміною рішення суду першої інстанції та виходячи з правил ч.1 ст.88 ЦПК України, розподіл судових витрат слід змінити.

Зокрема, з відповідачки ОСОБА_3. на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути 234 грн. 03 коп. -витрат зі сплати судового збору (з розрахунку: процент задоволення позовних вимог складає 50, 4 %. Позивачкою сплачено 464,35 грн. судового збору. 50, 4 % від указаної суми складає 234, 03 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст. 307, п. п.1, 4 ч.1 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кельменецького районного суду від 29 травня 2012 року змінити.

Виключити з його мотивувальної частини висновок про необхідність відступлення від рівності часток при поділі майна, що належить сторонам як подружжю.

Резолютивну частину рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10000 гривень - компенсації вартості частки причепа «KAISER», 2000 року виготовлення, змінити, зменшивши указану суму до 5225 (п'яти тисяч двісті двадцяти п'яти) гривень.

Розподіл судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 234 гривні 03 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: