Рішення № 25510217, 01.08.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/837/2012 р.

205/2084/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

01.08.2012 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді - Саландяк О.Я.

секретаря - Кащенко Г.Р.

позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.06.2012 року звернулась із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що з 22.10.2008 року познайомилась із відповідачем по справі ОСОБА_2 та вони почали зустрічатись, всі вечори і зустрічі з друзями проводили разом. З грудня 2008 року по лютий 2011 року перебувала у близьких стосунках з ОСОБА_2 та проживала із ним однією сім»єю без реєстрації шлюбу в орендованій квартирі в АДРЕСА_1. З іншими чоловіками, окрім відповідача ніяких стосунків не підтримувала. У лютому 2011, року дізнавшись про вагітність, повідомила про це відповідача, але він відреагував на це негативно, не цікавився як розвивається вагітність, не цікавився здоров»ям позивачки, сказав їй, щоб вона його не турбувала та не дзвонила, так не є його офіційною дружиною. Позивачка вирішила народжувати дитину і тоді відповідач повернувся проживати до своїх батьків. ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачка народила сина ОСОБА_3, батьком якого є відповідач, але так як відповідач не бажав визнати себе батьком дитини, то дитину в книзі реєстрації народжень у графі «батько» відповідно до ч.1 ст. 135 СК України записали прізвище позивачки «ОСОБА_1», а ім»я та по батькові «ОСОБА_2», так як відповідача.

Відповідач після народження сина жодного разу його не бачив, не цікавиться психічним та фізичним його розвитком, не допомагає матеріально утримувати дитину, а позивачці одній важко це робити, оскільки синові необхідно купувати продукти харчування, речі гігієни, одяг. Відповідач добровільно відмовляється на давати матеріальну допомогу на дитину, не визнає себе батьком дитини, тому позивачка змушена звернутись до суду із цим позовом. Відповідач працює, має на утриманні ще одну дитину, на утримання якої сплачує аліменти у розмірі ? частки своїх доходів.

Просить винести рішення, яким встановити, що ОСОБА_2, 1989 р.н., який проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, стягувати з останнього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення сином повноліття, стягнути на її користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за обставин, що вказані у позовній заяві, додатково на запитання суду пояснила, що в шлюбі ніколи не перебувала та не перебуває на даний час, запис про батька дитини здійснено органами РАЦСу за її вказівкою. Вони із відповідачем проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу з жовтня 2008 року по лютий 2011 року на квартирі, яку арендували. Від відповідача народила сина ОСОБА_3. Син здоровий, вона сама знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, свого житла не має, проживає із батьками, які не мають можливості їй допомагати. Знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки самостійно не може утримувати дитину, розвитком якої відповідач не цікавиться.

Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні позов визнав частково, а саме в частині визнання себе батьком малолітнього ОСОБА_5 позов визнав повністю, в частині стягнення аліментів позов визнав частково в частині розміру стягуваних аліментів, не заперечив стягнення з нього на користь позивачки аліментів у розмірі 1/6 частки його доходів, так як сплачує на утримання дитини від першого шлюбу ? частку своїх доходів.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов так само визнав частково, посилаючись на те, що він дійсно є біологічним батьком, ОСОБА_4, так як перебував із позивачкою ОСОБА_1 у близьких інтимних відносинах, а тому визнає своє батьківство щодо малолітнього ОСОБА_4. Пояснив, що постійно проживав із позивачкою з жовтня 2008 року до травня 2010 року, а потім вони періодично зустрічались на орендованій квартирі в АДРЕСА_1. Мирились та розходились. В кінці січня 2011 року він остаточно переїхав із Жмеринки та покинув ОСОБА_1 Він дійсно вважає себе біологічним батьком малолітнього ОСОБА_4. Із заявою до органів РАГСУ про визнання його батьком ОСОБА_4 не звертався. Щодо сплати аліментів пояснив, що він дійсно працює, із його заробітку відраховується ? частка доходів на користь дружини ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7. На даний час він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6, яка зараз вагітна та ніде не працює, знаходиться на його утриманні, власного житла він не має, проживає в с.Стрільники Жмеринського району Вінницької області разом із своїм дідусем та бабусею, які мають власний дохід у вигляді пенсії. Просить врахувати майновий стан та наявність у нього інших утриманців при визначенні розміру аліментів і зменшити до 1/6 частки.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до пояснень сторін, вони з жовтня 2008 року по січень 2011 року перебували у фактичних шлюбних відносинах. При цьому сторони періодично розходились, сварились, але остаточно припинили відносини в кінці січня 2011 року, шлюб у встановленому законом порядку в органах РАЦСу не реєстрували.

Відповідно до ч.2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається в тому числі і за рішенням суду.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с.4), що видане виконавчим комітетом Телелинецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області 14.11.2011 року ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис №4) в с. Телелинці Жмеринського району Вінницької області. Матір»ю його вказана ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_8.

ОСОБА_1 в силу ч.3 ст. 128 СК України має право пред»являти позов про визнання батьківства, так як є матір»ю малолітнього ОСОБА_4..

Відповідно до копії витягу (а.с.5) з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного Кодексу України реєстрація актового запису №4 про народження ОСОБА_5 здійснена реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Жмеринському району Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області 02.12.2011 року . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, що є підставою прийняття позову про визнання батьківства судом згідно ч.4 ст.128 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Із пояснень позивача і відповідача судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_4, так як перебував із позивачкою ОСОБА_1 у близьких інтимних відносинах, а тому безумовно визнає своє батьківство щодо малолітнього ОСОБА_4.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами у справі не підлягають доказуванню, а тому дані, отримані від відповідача про те, що він є батьком дитини, суд вважає такими, що зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідач по справі позов в частині визнання себе батьком ОСОБА_4 визнав і згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів, а тому приймається судом як підставу для задоволення позову у частині визнання батьківства, що не суперечить також ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", відповідно до якого у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з»ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до довідки №11 (а.с.6), виданої ОСОБА_1 виконкомом Телелинецької сільської ради 13.01.2012 року, її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, дійсно живий та знаходиться на утриманні матері.

Відповідно до довідки Київської дистанції колії №1434 від 05.06.2012 року ОСОБА_2 працює монтером колії з поточного утримання і ремонту колії 3 розряду, де отримує стабільний та регулярних дохід (а.с.7) За період з грудня 25011 року по травень 2012 року його дохід за виключенням аліментів склав 18221 грн. 69 коп. Разом з тим із вказаної довідки видно, що відповідачем сплачуються аліменти, що за вказаний період склали 4800 грн. 79 коп.

Відповідно до наданої відповідачем у судовому засіданні копії виконавчого листа №2-60/2009, що виданий Томашпільським районним судом Вінницької області 18.02.2009 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання дочки ОСОБА_7, 28.06.2007 року стягуються аліменти в розмірі ? частки від його доходу щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дочкою повноліття.

Відповідно до копії свідоцтва (а.с. 15) ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_7, на утримання якої з нього стягуються аліменти.

Відповідно до наданої відповідачем у судовому засіданні довідки №600 від 16.07.2012 року Стрільницької сільської ради, його сім»я складається з ОСОБА_9, діда, ОСОБА_10, баби та ОСОБА_11 - сестри.

Відповідно до наданої у судовому засіданні копії паспорта відповідача, він перебуває у зареєстрованому 22 квітня 2007 року шлюбі із ОСОБА_12

Позивачкою не оспорюється той факт, що відповідач повернувся у сім»ю, проживає спільно з дружиною та дитиною, утримує їх.

Відповідач у судовому засіданні визнав себе батьком дитини, тому суд вважає, що вимога про стягнення аліментів, що пред»явлена одночасно із вимогою про визнання батьківства підлягає задоволенню та аліменти мають бути присуджені з дня подачі заяви до суду.

Відповідач не проживає з позивачкою однією сім'єю, допомогу на утримання дочки не надає.

Обставин, які б доводили необхідність звільнення його від обов'язків утримувати дитину, судом не встановлено.

Встановленим в суді фактичним обставинам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до положень ст.180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Позивачка просить про стягнення з відповідача аліментів у ? частці від його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан кожного із сторін, відсутність інших утриманців у позивача, потреби малолітньої дитини, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у відповідача дитини, на яку він сплачує аліменти у сумі ? частки всіх його доходів щомісячно, обставину перебування відповідача у шлюбі та утримання непрацездатної дружини, те, що відповідач власним житлом не забезпечений, а також те, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, працює, має стабільний регулярний дохід, проживає однією сім»єю із жінкою та дитиною, на утримання якої сплачує аліменти.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

При вирішенні питання про розмір аліментів, суд дійшов висновку про стягнення аліментів на користь позивачки в інтересах дитини в частці від заробітку відповідача, починаючи з дня пред'явлення позову, враховуючи вимоги ст.ст. 182, 183, 191 СК України та виходячи з обставин справи.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/5 частки від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - з 19.06.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи те, що відповідачем доведено, що він працює, отримує регулярний та стабільний дохід, сплачує аліменти на утримання дочки від першого шлюбу, враховуючи інтереси стягувачки аліментів ОСОБА_7 та дитини відповідача від першого шлюбу, суд приходить до висновку, що сума аліментів в розмірі 1/5 частки від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_3, 2011 року буде достатньою, обґрунтованою, законною та достатньою для забезпечення потреб дитини на даний період та не суперечитиме нормі ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої максимальний розмір аліментів, які стягуються із боржника на повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментного платежу за 1 місяць.

Відповідно до ст. ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави та судовий збір на користь позивачки, сплачений нею як оплату позовної вимоги про визнання батьківства.

Відповідно до ст.ст.125, 128, 134, 135. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 5, 6, 10, 11, 60, 61, 88, 174 ч.4, 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, що народився в м.Вінниці , українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2 батьком ОСОБА_4, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Телелинці Жмеринського району Вінницької області.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, що народився в м.Вінниці , українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_2, працюючого монтером колії з поточного утримання і ремонту колії 3 розряду у відокремленому підрозділі Київської дистанції колії ПЗз (м. Київ, вул. Либідська, 4) на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/5 частки від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - з 19.06.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 214 ( двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на користь держави (банк ГУДК у Вінницькій області, м. Вінниця МФО 802015, номер рахунку 31211206700006 Код ЄДРПОУ 37755173, одержувач УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринка 22030001).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Зобов'язати Державну Казначейську службу України (раніше Державне Казначейство України) повернути ОСОБА_1 кошти в сумі 2 (дві)грн. 10 коп. зайво сплаченого судового збору відповідно до квитанції № 722620124 від 26 квітня 2012 року, що видана ВФ ПАТ «Кредитпромбанк».

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць з 19.06.2012 року по 19.07.2012 року.

Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 03.08.2012 року.

Суддя: