Рішення № 25504841, 01.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 5023/2696/12 (н.р. 5023/5657/11)

вх. номер 2696/12

Суддя Господарського суду Харківської області Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання: Ліпчанській В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кононенко Р.С. довіреність б/н від 12.03.11 р.;

1-го відповідача - Мици Ю.В. довіреність б/н від 25.07.11 р.;

2-го відповідача - Брус О.М. довіреність б/н від 10.05.12 р.;

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного підприємства АН "Рестріелт", м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера", м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг", м. Київ

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 р. Приватне підприємство "АН "Рестріелт" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" про визнання виконаним обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 включно до 41 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.10.2011; - визнання виконаним обов'язку у сумі 9 742, 81 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати 42 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.11.2011 за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008; - зобов'язання відповідачів здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, а також здійснювання нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008, виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 717, 63 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.08.2011 р. у справі №5023/5657/11 (суддя Хотенець П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р., позов задоволено. За рішенням визнано повністю виконаними обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. включно до 41 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.10.2011 р.; визнано виконаним у сумі 15 240, 20 грн. обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати 42 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05.11.2011 р. за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р.; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" та Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., а також здійснювати нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 717, 63 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. Постановою Вищого господарського суду України від 10 травня 2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" задоволено частково. Скасовано рішення господарського суду Харківської області від 03.08.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. у справі №5023/5657/11. Справу № 5023/5657/11 направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Присутній предстанвик 1-го відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" підтримав позицію викоадену ним у відзиві на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме зазначив, що ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера":

- визнає позов Приватного підприємства АН "Рестріелт" в частині вимог щодо визнання повністю виконаними обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. включно до 41 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05 жовтня 2011 року;

- визнає позов Приватного підприємства АН "Рестріелт" в частині вимог щодо визнання виконаним у сумі 9 687,62 грн. обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" зі сплати 42 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05 листопада 2011 року за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р.;

- визнає позов Приватного підприємства АН "Рестріелт" в частині вимог щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Укртехносфера" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., а також здійснювати нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., але виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 718,94 гривень.

Присутній представник 2-го відповідача ТОВ "УніКредит Лізинг" підтримав позицію викладену ним у відзиві на позов, в якому проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність, неправильний вибір позивачем способу захисту порушеного права та відсутність порушення права позивача відповідачами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.03.2008 р. між 1-им відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" та 2-им відповідачем ТОВ "УніКредит Лізинг" було укладено договір фінансового лізингу № 472-LD, згідно з яким ТОВ "УніКредит Лізинг" було взято на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (Кран баштовий SCM FO/23B) у власність від продавця (ТОВ "Альфатех") та передати цей предмет лізингу ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера". Зазначеним договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. було встановлено ціну предмета лізингу, а саме - еквівалент 385 192 (триста вісімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто два) долари США 50 центів, у т.ч. ПДВ, із зазначенням відповідної ціни у гривнях в додатку № 1 до вказаного договору фінансового лізингу № 472-LD - 1 945 222,13 гривень; погоджено графік лізингових платежів додаток № 2 до вказаного договору фінансового лізингу № 472-LD.

Відповідно до умов укладеного між відповідачами вищевказаного договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. позивач (Приватне підприємство "АН "Рестріелт") уклало з відповідачами договір поруки № 472/SUR від 26.03.2008 р., за яким позивач зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити ТОВ "УніКредит Лізинг" за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 385 192 (триста вісімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто два) долари США 50 центів та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу.

Судом встановлено, що відповідно до вищевказаного договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. відповідач ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" отримав предмет лізингу, а саме: кран баштовий SCM FO/23B, серійний номер СК20070218G (згідно видаткової накладної № РН-0000188 від 16.04.2008 р.).

Крім того, судом встановлено, що 27.05.2008 р. між відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" та відповідачем ТОВ "УніКредитЛізинг" було укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., відповідно до умов якої: п. 1.1 договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. доповнено наступним положенням: "При зміні курсу гривні до долару США з моменту передачі предмету лізингу за Актом приймання-передачі ціна предмета лізингу має переглядатись Сторонами"; згідно п. 1.5 додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. всі умови вказаного договору фінансового лізингу застосовуються в тій мірі, що не суперечить умовам цієї додаткової угоди, а у випадку такої суперечності застосовуються положення додаткової угоди.

Також судом встановлено, що на виконання своїх обов'язків за вищевказаним договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" здійснило наступні платежі: 597 572,26 грн. - 02.04.2008 р. платіжним дорученням № 155; 194 522,21 грн. - 15.04.2008 р. платіжним дорученням № 177; 10 504,20 грн. - 07.05.2008 р. платіжним дорученням № 207; 25 671,35 грн. - 05.06.2008 р. платіжним дорученням № 270; 25 659,71 грн. - 04.07.2008 р. платіжним дорученням № 331; 25 634,84 грн. - 05.08.2008 р. платіжним дорученням № 427; 25 662,36 грн. - 05.09.2008 р. платіжним дорученням № 495; 25 765,00 грн. - 03.10.2008 р. платіжним дорученням № 557; 30 825,19 грн. - 05.11.2008 р. платіжним дорученням № 666; 38 948,29 грн. - 10.12.2008 р. платіжним дорученням № 760; 40 739,77 грн. - 12.01.2009 р. платіжним дорученням № 4; 40 739,78 грн. - 12.02.2009 р. платіжним дорученням № 58; 40 739,78 грн. - 11.03.2009 р. платіжним дорученням № 96; 40 739,78 грн. - 16.04.2009 р. платіжним дорученням № 160; 40 739,78 грн. - 08.05.2009 р. платіжним дорученням № 207; 17 000,00 грн. - 17.06.2009 р. платіжним дорученням № 285; 9 500,00 грн. - 19.06.2009 р. платіжним дорученням № 254; 13 774,71 грн. - 22.06.2009 р. платіжним дорученням № 294; 40 413,85 грн. - 08.07.2009 р. платіжним дорученням № 333; 10 000,00 грн. - 03.09.2009 р. платіжним дорученням № 437; 11 000,00 грн. - 11.09.2009 р. платіжним дорученням № 450; 19 641,89 грн. - 16.09.2009 р. платіжним дорученням № 455; 11 508,83 грн. - 15.10.2009 р. платіжним дорученням № 484; 30 000,00 грн. - 04.11.2009 р. платіжним дорученням № 520; 11 367,51 грн. - 26.11.2009 р. платіжним дорученням № 557; 12 247,68 грн. - 26.11.2009 р. платіжним дорученням № 556; 42 405,35 грн. - 27.11.2009 р. платіжним дорученням № 563; 31 012,43 грн. - 27.11.2009 р. платіжним дорученням № 564; 42 274,13 грн. - 30.12.2009 р. платіжним дорученням № 609; 42 247,68 грн. - 01.02.2010 р. платіжним дорученням № 22; 30 824,59 грн. - 01.03.2010 р. платіжним дорученням № 52; 42 243,45 грн. - 01.04.2010 р. платіжним дорученням № 104; 10 000,00 грн. - 13.05.2010 р. платіжним дорученням № 20; 20 000,00 грн. - 24.06.2010 р. платіжним дорученням № 223; 11 930,22 грн. - 12.07.2010 р. платіжним дорученням № 34; 20 000,00 грн. - 14.07.2010 р. платіжним дорученням № 253; 10 000,00 грн. - 30.08.2010 р. платіжним дорученням № 338; 19 934,99 грн. - 07.10.2010 р. платіжним дорученням № 418; 10 712,89 грн. - 25.10.2010 р. платіжним дорученням № 453; 23 218,92 грн. - 08.02.2011 р. платіжним дорученням № 29; 6 917,14 грн. - 08.02.2011 р. платіжним дорученням № 30; 20 000,00 грн. - 29.03.2011 р. платіжним дорученням № 108; 14 936,36 грн. - 06.04.2011 р. платіжним дорученням № 70; 25 105,84 грн. - 06.04.2011 р. платіжним дорученням № 71; 16 645,01 грн. - 22.04.2011 р. платіжним дорученням № 177; 33 354,99 грн. - 22.04.2011 р. платіжним дорученням № 178; 8 431,31 грн. - 12.05.2011 р. платіжним дорученням № 204; 8 147,63 грн. - 12.05.2011 р. платіжним дорученням № 205; 12 000,00 грн. - 24.05.2011 р. платіжним дорученням № 244; 20 000,00 грн. - 09.06.2011 р. платіжним дорученням № 313. Вказані суми платежів і дати їх здійснення підтверджуються платіжними дорученнями, наданими відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера".

Таким чином, станом на 09.06.2011 року на виконання своїх обов'язків за вищевказаним договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" сплатило на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" 1 913 261,70 гривень.

Судом встановлено, що 15.06.2011 року відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" було отримано від відповідача ТОВ "УніКредит Лізинг" листа № 987 від 07.06.2011 р., в якому відповідач ТОВ «УніКредит Лізинг» стверджує наявність на боці відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" заборгованості в сумі 388 361,38 грн., повідомляє про свою відмову від договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. та вимагає повернути предмет лізингу.

Надаючи правову оцінку зазначеному повідомленню (лист відповідача ТОВ "УніКредит Лізинг" № 987 від 07.06.2011 р.) суд зазначає, що згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Отже, відмова від договору є одностороннім правочином, через що вчинення такої відмови юридичною особою повинно мати письмову форму зі скріпленням печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України). Лист відповідача ТОВ "УніКредитЛізинг" за № 987 від 07.06.2011 р. зазначеним вимогам закону не відповідає, через що в силу ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України викладена у ньому відмова від договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. є нікчемною. Таким чином, укладений між відповідачами договір фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. зберігає чинність станом на момент вирішення розглядуваного спору.

Надаючи правову оцінку умовам укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. та діям відповідачів, спрямованим на виконання вказаного договору фінансового лізингу, суд зазначає наступне.

Укладеним між відповідачами договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. було встановлено ціну предмета лізингу, а саме - еквівалент 385 192 (триста вісімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто два) долари США 50 центів, у т.ч. ПДВ, із зазначенням відповідної ціни у гривнях в додатку № 1 до вказаного договору фінансового лізингу № 472-LD - 1 945 222,13 гривень; погоджено графік лізингових платежів додаток № 2 до вказаного договору фінансового лізингу № 472-LD. Вказаним графіком лізингових платежів (додаток № 2 до договору фінансового лізингу № 472-LD) відповідачі з урахуванням положень п. 7.4 договору фінансового лізингу № 472-LD визначили суму першого, другого, третього та шістдесяти періодичних лізингових платежів в сумі в гривнях, що дорівнює еквіваленту певної кількості доларів США на дату платежу (перший лізинговий платіж - еквівалент 118 331,14 доларів США; другий лізинговий платіж - 38 519,25 доларів США; третій лізинговий платіж - 2 080,04 доларів США; кожний періодичний лізинговий платіж - 5 290,88 доларів США).

З урахуванням вказівок Вищого господарського суду України, що містяться в постанові від 10.05.2012 р. по розглядуваній справі, суд оцінює критично та відхиляє доводи позивача про те, що встановлення ціни предмета лізингу та розміру лізингових платежів в еквіваленті до долара США суперечить положенням ст.ст. 189, 192 Господарського кодексу України, адже положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Разом з тим, суд зазначає, що оцінка обсягу грошових зобов'язань відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед відповідачем ТОВ "УніКредит Лізинг" за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. має здійснюватися з урахуванням внесених відповідачами до вказаного договору змін, зафіксованих в укладеній відповідачами 27.05.2008 р. додатковій угоді № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. За змістом вказаної додаткової угоди № 1 подальша зміна ціни предмета лізингу внаслідок зміни курсу долара США до гривні можлива лише шляхом її перегляду виключно обома сторонами, що виключає можливість корегування ціни предмета лізингу внаслідок зміни курсу долара США до гривні волевиявленням однієї із сторін (зокрема - лізингодавця). При цьому в п. 1.5 укладеної відповідачами додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. наголошується, що всі умови вказаного договору фінансового лізингу застосовуються в тій мірі, що не суперечить умовам цієї додаткової угоди, а у випадку такої суперечності застосовуються положення додаткової угоди. Таким чином, уклавши додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. відповідачі за взаємною згодою позбавили чинності усі положення договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., які дозволяли лізингодавцю в односторонньому порядку корегувати ціну предмета лізингу у випадку зміни курсу долара США до гривні. Зокрема, за змістом п. 1.1 та п. 1.5 додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. втратили чинність положення п. 7.4 вказаного договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., відповідно до яких «Сума Лізингового Платежу, що зазначається в повідомленні про Лізинговий Платіж, визначається по офіційному курсу обміну гривні до долару США, Національного банку України на Дату Повідомлення. У разі якщо офіційний курс обміну валюти Національного банку України, який діє на Дату Повідомлення не співпадає з офіційним курсом обміну Національного банку України на Дату Платежу Лізингоодержувач самостійно здійснює перерахунок Лізингового Платежу і враховує таку різницю при здійсненні оплати. Коригування суми здійснюється за наступною формулою: К = (С*КП)- (С*КДП), де К - сума коригування, С - сума платежу, що зазначена в Додатку № 2 до цього Договору, КДП - Курс на Дату Платежу, КП - Курс Повідомлення. За виключенням очевидної помилки Лізингодавця, суми платежу, визначені Лізингодавцем, як обумовлено вище, є остаточними і обов'язковими для Сторін».

При цьому суд наголошує, що хоча встановлена відповідно до положень п. 1.1 додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. заборона односторонньої зміни (перегляду) договору у випадку зміни курсу гривні до долара США до гривні буквально стосується лише ціни предмета лізингу, вона поширюється також і на ту частину лізингових платежів, яку відповідно до погодженого сторонами графіку лізингових платежів складають відсотки, адже згідно із пп. (b) п. 7.1.4 укладеного відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. лізингові відсотки нараховуються на ціну предмета лізингу, через що не можуть збільшуватися у випадку її незмінності. Зазначене підтверджується також і тим, що згідно із положеннями ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовим установам забороняється в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбачених не тільки кредитним договором, а й графіком погашення боргу за іншими договорами про надання фінансових послуг, одним з видів яких відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" є фінансовий лізинг.

Сторони не надали суду будь-яких доказів того, що між відповідачами складався та підписувався будь-який письмовий документ, який би зафіксував відповідно до положень п. 1.1 додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. погодження відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" зміни (збільшення) ціни предмета лізингу у зв'язку із ростом курсу долара США до гривні. Отже, хоча початкове визначення відповідачами в укладеному між ними договорі фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. ціни предмета лізингу та розміру лізингових платежів в еквіваленті до долара США не суперечить чинному законодавству, але з врахуванням положень п. 1.1 та п. 1.5 додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. усі лізингові платежі (включаючи як відшкодування вартості предмета лізингу, так і відсотки) мали сплачуватися відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера", виходячи із курсу гривні до долара США в розмірі 5,05 гривень за 1 долар США, як це прямо випливає з положень додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., що визначає ціну предмета лізингу в гривнях (1 945 222,13 гривень), виходячи саме з курсу гривні до долара США в розмірі 5,05 гривень за 1 долар США.

Враховуючи викладене, вимоги відповідача ТОВ "Унікредит Лізинг" про сплату лізингових платежів з коригуванням їх розміру у зв'язку із збільшенням курсу долара США до гривні свідчать про намагання відповідача ТОВ "Унікредит Лізинг" в односторонньому порядку змінити умови договору фінансового лізингу №472-LD від 26.03.2008 р. без наявності для цього будь-яких законних підстав. Зазначене підтверджується не тільки непідписанням з боку ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" актів чи інших документів про переоцінку предмета лізингу, а й листами ТОВ "Унікредит Лізинг" № 590 від 13.07.2009 р. та № 1086 від 06.10.2009 р. за змістом яких ТОВ "Унікредит Лізинг" в односторонньому порядку приймало рішення з питання про перегляд ціни предмета лізингу ціни, спираючись лише на положення власної облікової політики, доказів ознайомлення відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" з якою та її погодження останнім відповідач ТОВ "Унікредит Лізинг" суду не надав.

Суд зазначає, що одностороння зміна лізингодавцем умов договору фінансового лізингу є абсолютно неприпустимою з огляду на приписи ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідна позиція підтримується й практикою вищих судових інстанцій України. Так, наприклад, згідно із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 р. по справі № 3-80гс11 та у постанові Вищого господарського суду України від 14.04.2011 р. по справі № 53/274-10, вважається неприпустимою односторонньою зміною умов договору з боку лізингодавця звернена до лізингоотримувача вимога лізингодавця про коригування розміру лізингових платежів на курс іноземної валюти до гривні у випадку відсутності у договорі лізингу умови про формулу такого перерахунку. Водночас положення п.7.4 договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., які схожу формулу містили, втратили чинність за взаємною згодою відповідачів відповідно до положень п. 1.1 та п. 1.5 додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р.

Таким чином, сплативши на дату подання позивачем розглядуваного позову на користь ТОВ "Унікредит Лізинг" 1 913 261,70 гривень, що за курсом долара США до гривні на рівні 5,05 гривень за 1 долар США становить 378 863,70 доларів США, ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" на дату подання розглядуваного позову не мало жодної заборгованості перед ТОВ "Унікредит Лізинг" адже станом на дату подання розглядуваного позову мало бути сплачено грошову суму, еквівалентну 359 984,13 доларів США за курсом гривні до долара США 5,05 гривень за один долар США. Отже, вимоги відповідача ТОВ "Унікредит Лізинг" про розірвання договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. та повернення предмету лізингу позбавлені підстав не лише з огляду на недодержання ТОВ "Унікредит Лізинг" вимог закону щодо форми такої вимоги, а з огляду на відсутність підстав для відповідного розірвання договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., адже жодних порушень платіжної дисципліни з боку відповідача ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. судом не встановлено.

Разом з тим, незважаючи на те, що судом встановлено виконання відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" грошових обов'язків по сплаті лізингових платежів перед відповідачем ТОВ "Унікредит Лізинг" за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. станом на дату подання розглядуваного позову в загальній сумі 1 913 261,70 гривень, у суду відсутні підстави виходити за межі позовних вимог, які обмежуються сумою 1 907 764,31 гривень, що за курсом долара США до гривні на рівні 5,05 гривень за 1 долар США становить 377 775,11 доларів США.

Зважаючи на наведене, суд вважає доведеним та встановленим, що станом на дату подання розглядуваного позову відповідачем ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" мало бути сплачено на користь відповідача ТОВ "Унікредит Лізинг" на виконання умов договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. грошову суму, еквівалентну 359 984,13 доларів США за курсом гривні до долара США 5,05 гривень за один долар США. Відповідно, враховуючи необхідність розгляду позовних вимог в заявлених межах, переплата лізингових платежів станом на дату подання розглядуваного позову становила суму, еквівалентну 17 790,98 доларів США, тобто відповідач ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" на відповідну дату повністю погасив наперед 39-й, 40-й та 41-й лізинговий платіж з датами сплати 05.08.2011 р., 05.09.2011 р. та 05.10.2011 р. відповідно, а також (враховуючи межі позовних вимог) частково (в сумі, еквівалентній 1 918,34 доларів США, тобто 5,05 * 1 918,34 = 9 687,62 гривень) погасив 42-й лізинговий платіж з датою оплати 05.11.2011 р.

Крім того, враховуючи необхідність повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, виявлення дійсних правовідносин сторін у всій їх повноті, суд вважає за необхідне надати правову оцінку й тим положенням укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., які безпосередньо не стосуються заявлених позовних вимог (зокрема, положенням п.12.3. та п. 14.3 укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р.).

Суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Водночас у п. 12.3 укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. зазначається: "Якщо Лізингодавець проголошує всі несплачені суми належними до сплати і у разі невиконання Лізингоодержувачем зобов'язання по сплаті вищезазначених сум у строк, зазначений у письмовому повідомленні Лізингодавця, останній має право відмовитися від цього Договору та вимагати повернення Предмета Лізингу Лізингоодержувачем, а також утримати всі суми, що вже були сплачені Лізингоодержувачем за цим Договором, як одноразову оплату за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувачем". Вказаною умовою договору вимагається від Лізингоодержувача сплата непропорційно великого розміру санкцій у разі припинення договору внаслідок відмови від нього. Крім того, ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" не передбачено стягнення з лізингоодержувача будь-якої одноразової плати за користування предметом лізингу. Нарешті, принцип власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 Господарського кодексу України) та однією з визначальних ознак підприємництва (ст. 42 Господарського кодексу України), а положеннями п. 12.3 укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. повністю перекладають увесь ризик на лізингоодержувача, повністю звільняючи від такого ризику лізингодавця.

За таких умов суперечать положенням ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України і є нікчемними згідно із ст. 207 Господарського кодексу України положення п. 12.3 укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. в частині, відповідно до якої лізингодавець має право "утримати всі суми, що вже були сплачені Лізингоодержувачем за цим Договором, як одноразову оплату за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувачем".

Суд також зазначає, що згідно ст.ст. 3, 6, 627 Цивільного кодексу України свобода укладення договору є частиною принципу свободи договору. Примушення сторони до укладення договору можливе лише у випадках, передбачених законом (ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України). Вказаним вимогам закону не відповідають, через що є нікчемними згідно із ст. 207 Господарського кодексу України, положення п. 14.3 укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. в частині, відповідно до якої "якщо протягом обумовленого вище терміну Сторони не дійдуть взаємної згоди, такий випадок вважатиметься Випадком Невиконання".

Згідно із п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. При цьому згідно із ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається; суд, встановивши в процесі розгляду справи нікчемність певного правочину чи його частини, зазначає про таку нікчемність в мотивувальній частині рішення (постанова Верховного Суду України від 26.09.2006 року по справі № 06/53). Крім того, суд бере до уваги, що права сторони, які грунтуються на умовах договору, які не відповідають вимогам закону, не підлягають захисту незалежно від того, чи визнані такі умови недійсними певним рішенням суду (постанова Вищого господарського суду України від 27.03.2001 року по справі № 04-1/11-7/60). Враховуючи викладене, суд вважає за можливе констатувати нікчемність відповідних положень пунктів 12.3 та 14.3 укладеного між відповідачами договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. без зазначення про таку нікчемність в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України в постанові від 10.05.2012 р. по розглядуваній справі, судом також досліджено питання щодо відповідності обраного позивачем способу захисту суб'єктивних цивільних прав та законних інтересів положенням чинного цивільного та господарського законодавства.

Суд зазначає, що в частині позовних вимог про зобов'язання відповідачів здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., а також здійснювати нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 717,63 гривень, позовні вимоги очевидно є вимогами про зобов'язання вчинити певні дії, що, в свою чергу охоплюється конструкцією такого способу захисту, як примусове виконання обов'язку в натурі (п.5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, абз. 6 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України. Щодо тієї частини позовних вимог, яку становлять вимоги про визнання виконаними певних грошових обов'язків ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" перед ТОВ «Унікредит Лізинг», слід зазначити, що пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та абз. 4, 5 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачені такі способи захисту суб'єктивних цивільних прав та законних інтересів, як припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення. При цьому мета вказаних способів захисту прав та законних інтересів полягає в примусовому приведенні дій відповідачів та юридичних наслідків цих дій у відповідність до вимог закону та умов договору (в даному випадку - умов договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. з наступними змінами та доповненнями і за виключенням його нікчемних частин). Суд також приймає до уваги те, що конкретизація загальних, передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України способів захисту суб'єктивних цивільних прав та законних інтересів шляхом формулювання позовної вимоги в аспекті визнання виконаним певного (в тому числі грошового) обов'язку визнається цілком правомірною в практиці вищих судових інстанції України, що підтверджується, зокрема, правовими позиціями, викладеними у постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2007 р. по справі № 39/452-06 та в ухвалах Верховного Суду України від 25.02.2010 р. у справі № 6-22390св09 й від 05.06.2009 р. у справі № 6-9820св09.

Таким чином, обрані позивачем способи захисту повністю відповідають положенням ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Враховуючи вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України в постанові від 10.05.2012 р. по розглядуваній справі, судом досліджено питання щодо наявності у позивача (ПП АН "РЕСТРІЕЛТ") безпосереднього інтересу у зверненні до суду з розглядуваним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004, зокрема, зазначається, що у словосполученні "охоронюваний законом інтерес" йдеться про інтерес, який перебуває виключно у логічно-смисловому зв'язку із суб'єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. При цьому Конституційний Суд України наголошує, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. У випадках же, коли інтерес не підлягає охороні ані законом, ані правом, законодавець завжди прямо про це зазначає. І суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. При цьому Конституційний Суд України особливо наголосив, що охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони, що прямо випливає також з положень ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

В аспекті розглядуваної справи суд зазначає, що Відповідно до умов укладеного між відповідачами вищевказаного договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. позивач (ПП "АН "Рестріелт") уклало з відповідачами договір поруки № 472/SUR від 26.03.2008 р., за яким позивач зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити ТОВ "УніКредитЛізинг" за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до 385 192.50 (триста вісімдесят п'ять тисяч сто дев'яносто два) долари США 50 центів та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" відповідно до умов договорів фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час (також у випадку дострокових платежів), як це визначено в договорі фінансового лізингу. Таким чином, оскільки ПП АН "Рестріелт" жодним законом не заборонено вдаватися до будь-яких передбачених чинним матеріальним та процесуальним законодавством заходів з метою мінімізації власної відповідальності, то й подання розглядуваного позову є нічим іншім, як вимогою захистити законний інтерес позивача, який полягає в обмеженні як потенціальної, так і такої, що вже почала реалізовуватися (з огляду на звернену до позивача вимогу відповідача ТОВ "Унікредит Лізинг" про погашення заборгованості за № 1217 від 11.07.2011 р.), відповідальності позивача за виконання ТОВ "Будівельна компанія "Укртехносфера" своїх обов'язків перед ТОВ "Унікредит Лізинг" за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. лише тими обсягами, які дійсно випливають з договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. та відповідають вимогам закону. В іншому ж випадку обсяг відповідальності позивача як поручителя може бути штучно, всупереч дійсному змісту договору фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. та всупереч приписам чинного законодавства, збільшений до обсягу, якого позивач не бажав і не передбачав. Зазначене зумовлює наявність прямого та безпосереднього інтересу позивача у зверненні з розглядуваним позовом й свідчить про те, що звертаючись з розглядуваним позовом позивач має на меті захистити власний майновий інтерес, що полягає в уникненні необґрунтованої майнової відповідальності як поручителя.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито та судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тобто з відповідачів на користь позивача підлягають у рівних частинах стягненню сплачені позивачем суми державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства АН "Рестріелт" задовольнити частково.

2. Визнати повністю виконаними обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (код ЄДРПОУ 33477638) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" (код ЄДРПОУ 33942232) зі сплати періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р. включно до 41 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05 жовтня 2011 року.

3. Визнати виконаним у сумі 9 687,62 гривень обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (код ЄДРПОУ 33477638) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" (код ЄДРПОУ 33942232) зі сплати 42 періодичного лізингового платежу з датою оплати 05 листопада 2011 року за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (код ЄДРПОУ 33477638) та Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" (код ЄДРПОУ 33942232) здійснити перерахування фактично сплачених періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., а також здійснювати нарахування, сплату та прийняття сплати наступних періодичних лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 472-LD від 26.03.2008 р., виходячи з розміру одного періодичного лізингового платежу 26 718,94 гривень.

5. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртехносфера" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 15; код ЄДРПОУ 33477638) на користь Приватного підприємства АН "Рестріелт" (61004, м. Харків, вул. Примакова, 46; код ЄДРПОУ 32338968) 85,00 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредитЛізинг" (04070, м.Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1; код ЄДРПОУ 33942232) на користь Приватного підприємства АН "Рестріелт" (61004, м. Харків, вул. Примакова, 46; код ЄДРПОУ 32338968) 85,00 гривень державного мита та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Повне рішення складене 03 серпня 2012 року.