Постанова № 25504838, 30.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р.Справа № 5016/246/2012(5/7)Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Сидоренка М.В.

суддів Жекова В.І.,

Аленіна О.Ю.

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін:

від приватного підприємства "Мажар-2" -не з'явився

від ТОВ "Автомир Вінниця" - не з'явився

від ПАТ "Ерсте Банк" -Самофал Л.І.

від ТОВ "Автодом Миколаїв"- не з'явився _

від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва - не з'явився

від ОСОБА_3 - не з'явився

від ОСОБА_4 - не з'явився

від ліквідатора Шульги Д. Л. -Шульга Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 07.06.2012 р.

у справі № 5016/246/2012

за заявою кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир Вінниця"

до боржника приватного підприємства "Мажар-2"

при участі кредиторів:

публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Миколаїв"

державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ліквідатора Шульги Дмитра Леонідовича

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.06.2012 р. (суддя Міщенко В.І. ) затверджено Реєстр вимог кредиторів (далі також -Реєстр) приватного підприємства „Мажар-2" (далі також - ПП „Мажар-2" , Боржник, Банкрут) станом на 05.06.2012 р. у сумі 78 766 659,04 грн., а саме:

Перша черга кредиторських вимог:

ТОВ „Автомир Вінниця" - 5365,00 грн.

ТОВ „Автодом Николаев" - 1073,00 грн.

ПАТ „Ерсте Банк"- 1073,00 грн.

ОСОБА_4 - 1094,00 грн.

Відшкодування витрат на публікацію оголошення про банкрутство:

Ліквідатор Шульга Д.Л. - 647,00 грн.

Вимоги, які забезпечені заставою майна

ПАТ „Ерсте Банк" - 38244503,19 грн.

Третя черга кредиторських вимог:

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС - 13 108,86 грн.

Четверта черга кредиторських вимог:

ТОВ „Автомир Вінниця" - 17935143,44 грн.

ТОВ „Автодом Николаев" - 16935960,13 грн.

ОСОБА_4 - 4500000,00 грн.

ОСОБА_3 - 3608,40 грн.

Шоста черга кредиторських вимог:

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС - 43,02 грн.

ОСОБА_4 - 1125000,00 грн.

Зобов`язано ліквідатора Шульгу Д.Л. провести перші загальні збори кредиторів, протокол зборів надати до суду; вимоги конкурсних кредиторів, що не внесені до реєстру вимог кредиторів Боржника визнано погашеними.

Вказана ухвала винесена на підставі висновків місцевого господарського суду про те, що наданий ліквідатором Банкрута Реєстр вимог кредиторів станом на 05.06.2012 р. підлягає затвердженню.

26.06.2012 р. (вх. № 1942/12) до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга публічного акціонерного товариства „Ерсте Банк" (далі також -АТ „Ерсте Банк", Банк, Скаржник) на ухвали господарського суду Миколаївської області від 07.06.2012 р. та від 06.06.2012 р.

Ухвалою апеляційної інстанції від 02 липня 2012р. вказана апеляційна скарга прийнята до розгляду в частині оскарження ухвали господарського суду Миколаївської області від 07.06.2012 р., в оскарженні ухвали від 06.06.2012 р. відмовлено на підставі того, що апеляційною інстанцією ухвалою від 25.06.2012 р. вже було відкрито провадження за апеляційною скаргою Банку на зазначену ухвалу місцевого суду від 06.06.2012 р., а також у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено подання апеляційної скарги на два процесуальних документа одночасно.

В апеляційній скарзі щодо оскарження ухвали від 07.06.2012 р. Банк просить її (ухвалу) скасувати. При цьому свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом при винесенні зазначеної ухвали було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема Банк вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано затвердив у Реєстрі завищену суму вимог кредитора ОСОБА_4, безпідставно включив до Реєстру вимоги ліквідатора Шульги Д.Л. щодо відшкодування витрат на публікації оголошення про банкрутство, неправильно визначив скорочену назву Банку у висновках ухвали в змісті Реєстру; затвердив помилкову суму вимог Банку на підставі наданого ліквідатором Реєстру кредиторів Боржника в сумі 38 244 503, 19 грн. тоді як при підрахуванні зазначених в тексті Реєстру сум вимог Банку така сума становитиме 38 325 648, 23 грн.; судом неправильно визначена черга частини вимог Банку, що не забезпечені заставою; неправомірно включив до Реєстру вимоги ОСОБА_3, оскільки матеріали справи не містять доказів сплати останнім судового збору за подання до місцевого господарського суду заяви про визнання кредиторських вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Автомир Вінниця" заперечує проти доводів Скаржника, зокрема зазначає, що, на його думку, ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів не може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ст. 106 ГПК України, та п. 2 ч. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15. ТОВ „Автомир Вінниця" просить залишити апеляційну скаргу АТ „Ерсте банк" без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно до положень ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. На думку апеляційної інстанції ухвала частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, в зв'язку з чим вона підлягає частковому скасуванню з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду від 21.02.2012 р. Боржника визнано банкрутом з посиланням на положення ст. 52 Закону про банкрутство, ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Шульгу Д.Л.

Відповідно до ухвали місцевого суду від 14.03.2012 р. припинено процедуру банкрутства Боржника в порядку ст. 52 Закону про банкрутство та суд перейшов до загальної процедури банкрутства ПП «Мажар-2».

05.06.2012 р. ліквідатором Шульгою Д.Л. до місцевого господарського суду надано реєстр вимог кредиторів Банкрута станом на 05.06.2012 р. (далі також -Реєстр), який затверджено оскаржуваною ухвалою.

Ухвалою місцевого господарського суду від 08.06.2012 р. в оскаржуваній ухвалі від 07.06.20012 р. виправлено описку, а саме в мотивах загальну суму по реєстру вимог кредиторів станом на 05.06.2012 р. виправлено на 78 766 619,04 грн., а в висновках, відповідно, затверджено Реєстр вимог кредиторів ПП «Мажар-2»станом на 05.06.2012 р. у сумі 78 766 619,04 грн., а саме:

№ п.п.Найменування кредиторів Сума вимог заявлених кредитором, грн. Визнані вимоги, грн. Всього, грн. В тому числі Основний борг Розмір штрафу, пені, грн. 1. Перша черга кредиторських вимог 1.1. Відшкодування витрат по сплаті судового збору1.1.1.ТОВ "Автомир Вінниця"5365,005365,00 1.1.2.ТОВ "Автодом Николаев"1073,001073,00 1.1.3.ПАТ "Ерсте Банк"1073,001073,00 1.1.4.ОСОБА_41094,001094,00 1.2. Відшкодування витрат на публікацію оголошення про банкрутство1.2.1.Ліквідатор Шульга Д.Л.647,00647,00 1.3. Вимоги, які забезпечені заставою майна1.3.1.ПАТ "Ерсте Банк"38325648, 2338244503,19 2. Третя черга кредиторських вимог2.1.ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС13108,8613108,8613108,86 3. Четверта черга кредиторських вимог3.1.ТОВ "Автомир Вінниця"17935143,4417935143,4417935143,44 3.2.ТОВ "Автодом Николаев"16935960,1316935960,1316935960,13 3.3.ОСОБА_4129428,003608,403608,40 3.4.ОСОБА_3 4. Шоста черга кредиторських вимог4.1ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС43,0243,02 43,024.2.ОСОБА_41125000,001125000,001125000,00 Всього78973583,6878766619,04

Зважаючи на викладене, судова колегія розглядає оскаржувану ухвалу від 07.06.2012 р. з врахуванням наведеної вище ухвали про виправлення описки від 08.06.2012 р.

Аналізуючи посилання Банку в апеляційній скарзі, судова колегія погоджується з його доводами, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не надана належна оцінка заявленим вимогам окремих кредиторів Боржника.

Так, у першій черзі Реєстру кредиторська вимога ОСОБА_4 в сумі 1094 грн. визнана в повному обсязі. Між тим, вказана вимога заявлена ОСОБА_4 як витрати на судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання його кредитором Банкрута. Задовольняючи вказану вимогу повністю, господарський суд не звернув уваги, що, відповідно до пп.14 п. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", судовий збір за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, складає 1 розмір мінімальної заробітної плати. Положеннями ч. 1 ст. 4 вказаного закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом саме на 1 січня календарного року. Отже, станом на момент подання ОСОБА_4 заяви про визнання кредиторських вимог до Банкрута, розмір судового збору за подання такої заяви складав 1073 грн.

Зважаючи на наведене положення, апеляційна інстанція приходить до висновку, що місцевим господарським судом помилково затверджено вищевказані вимоги ОСОБА_4 в сумі 1094 грн., оскільки такі вимоги підлягають задоволенню в сумі 1073 грн.

Також в Реєстрі в першій черзі зазначені заявлені АТ „Ерсте Банк" кредиторські вимоги в розмірі 38325648, 23 грн., які задоволені в сумі 38244503,19 грн., оскільки суд дійшов висновку, що вказані кредиторські вимоги в повній мірі забезпечені заставою. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з заяви Банку з вимогами до Боржника та додатків до неї (кредиторські вимоги АТ „Ерсте Банк" в т.1), зобов'язання Боржника в розмірі 168 047,11 дол. США за договором поруки № 014/2061/3/23626/1 від 26.09.2008 р., укладеним між Банком та Боржником для забезпечення зобов'язань ОСОБА_9 за кредитним договором № 014/2061/3/23626 від 26.09.2008 р., укладеним між Банком та ОСОБА_9, заставою не забезпечені. Відтак, згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, такі вимоги мають бути включені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів та до першої черги віднесені як ліквідатором Шульгою Д.Л. так, і відповідно судом, помилково.

Також погоджується судова колегія і з посиланням Скаржника про невірне зазначення його скороченої назви „ПАТ „Ерсте Банк", оскільки згідно до статутних документів скорочена назва Банку зазначається як „АТ „Ерсте Банк".

Поряд з тим, судова колегія звертає увагу Скаржника на помилковість його посилання на недоведеність витрат ліквідатора Шульги Д.Л. на публікацію оголошення в газеті „Голос України", які включені до Реєстру та задоволені судом в розмірі 647, 00 грн., оскільки вказані витрати підтверджуються як наявною в матеріалах справи копією газети „Голос України" № 65 ( 5315) від 10 квітня 2012 р. (т. 1, а. с. 68) так і наданими до суду апеляційної інстанції рахунком-фактурою № 805л від 21 березня 2012 р. та актом № ГУ-14383 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Вважає необґрунтованими апеляційна інстанція і доводи Скаржника в апеляційній скарзі про арифметичну помилку, допущену ліквідатором під час складання Реєстру, а саме, внесення до нього вимог Банку в розмірі 38 244 503,19 грн., замість заявлених 38 325 648, 23 грн., та відповідне помилкове затвердження місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі невірної суми вимог в Реєстрі зважаючи на наступне.

Так в судовому засіданні апеляційної інстанції ліквідатором Шульгою Д.Л. було зазначено про свідоме визначення такої суми заявлених та визнаних вимог Банку в поданому на затвердження Реєстрі вимог кредиторів, оскільки, ліквідатор Банкрута врахував, що частина заявлених Скаржником вимог (в сумі 81 145,07 грн.) погашена ТОВ „Мажар-Авто", як солідарним боржником з Банкрутом, відповідно до договору поруки № 010-05/768 від 29.01.2010 р., перед Банком. Вказаний договір поруки з Банком укладений Банкрутом в забезпечення зобов'язання ТОВ „Мажар-Авто" перед АТ „Ерсте Банк" за кредитними договорами КД 1076 та КД 980. В якості доказів правомірності таких своїх дій в апеляційній інстанції ліквідатором надані копії заяв про часткове дострокове погашення боргу від 14.02.2012 р., від 13.04.2012 р., від 15.05.2012 р. та від 11.06.2012 р. і копії банківських виписок по рахунку 26009875 ТОВ „Мажар-Авто" за період з 14.02.2012 р. по 11.06.2012 р. Вказані докази залучені до матеріалів справи. Між тим, дослідивши вказані залучені до справи письмові докази, судова колегія дійшла висновку, що вони (докази), станом на момент затвердження Реєстру вимог кредиторів оскаржуваною ухвалою, підтверджують сплату ТОВ „Мажар-Авто" коштів лише в сумі 75 000, 00 грн.

Отже, з врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що вимоги Банку до Боржника, станом на момент затвердження Реєстру вимог кредиторів, мають бути задоволені вцілому в розмірі 38 246 551, 38 грн. З зазначеною сумою вимог в судовому засіданні апеляційної інстанції письмово погодився і представник Банку, про що зазначив у поданому до апеляційної інстанції поясненні від 30.07.2012 р. (вх. № 1942/12/Д6).

Апеляційна інстанція також вважає помилковими посилання Банку про передчасне включення місцевим судом до Реєстру вимог кредиторів, який затверджений оскаржуваною ухвалою суду, вимог кредиторів ОСОБА_4, ТОВ „Автомир Вінниця", ТОВ „Автодом Миколаїв". При цьому помилковим є і обґрунтування Скаржником його правової позиції в згаданих посиланнях, а саме, що суд першої інстанції не надав належної уваги обставинам розгляду різними судами України позовних заяв Банку про визнання недійсними договорів поруки, укладених Банкрутом з ТОВ „Автомир Вінниця", ТОВ „Автодом Миколаїв" та ОСОБА_4, які стали підставою для виникнення зобов'язань Боржника перед вказаними кредиторами та для включення їх вимог до Реєстру вимог кредиторів, затверджених оскаржуваною ухвалою.

Так, як вбачається з матеріалів справи, заяв, на підставі ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, про визнання недійсними зазначених вище договорів поруки, укладених Боржником з ТОВ „Автомир Вінниця", ТОВ „Автодом Миколаїв" та ОСОБА_4 від ліквідатора Боржника Шульги Д.Л. не надходило, вказані угоди є чинними. Також, на момент затвердження Реєстру вимог кредиторів Банкрута, Скаржником не було надано до місцевого господарського суду чинних судових рішень про визнання вказаних угод поруки недійсними.

Отже, на думку апеляційної інстанції, висновки місцевого суду на момент винесення оскаржуваної ухвали, про доведеність вимог кредиторів ТОВ „Автомир Вінниця", ТОВ „Автодом Миколаїв" та ОСОБА_4 є цілком обґрунтованими.

Нарізі, якщо в подальшому Скаржником буде визнано вказані угоди поруки недійсними в судовому порядку, останній не позбавлений права звернутись з заявою про перегляд оскаржуваної ухвали, якою затверджений Реєстр вимог кредиторів Банкрута, відповідно до положень Розділу ХІІІ ГПК України за нововиявленими обставинами.

Не приймається судовою колегією до уваги і посилання Скаржника, що договір поруки № П-1/1 від 16.03.2012 р., укладений між Банкрутом та ОСОБА_4 на забезпечення зобов'язання ОСОБА_10 та підписаний самим ОСОБА_10, як директором Боржника, є недійсним, відповідно до положень ст. ст. 13, 238 Цивільного кодексу України, оскільки Скаржником невірно трактуються вказані норми чинного законодавства.

Так, відповідно до приписів ч. 3 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом. При укладені ж зазначеного договору № П-1/1 від 16.03.2012р. ОСОБА_10 виступав від імені Боржника, тобто договір укладався між ОСОБА_4 та ПП „Мажар-2", а не між ОСОБА_4 та ОСОБА_4 або ОСОБА_10 та ОСОБА_10

Положеннями ж ч. 4 ст. 13 ЦК України законодавець визначив допущення дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однак такий намір, не є підставою для визнання правочину, зокрема зазначених договорів поруки, нікчемними, і має бути доведений в судовому порядку. Чинних судових рішень з цього приводу Скаржником на час затвердження Реєстру вимог кредиторів Банкрута суду першої інстанції надано не було, як не надані такі судові рішення і під час розгляду цієї справи апеляційною інстанцією.

Зважаючи на вищевикладене судова колегія задовольняє апеляційну скаргу АТ „Ерсте Банк" частково.

Судові витрати покладаються, відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України, на Банкрута.

Керуючись ст. ст.99, 101-106 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 07.06.2012р. скасувати частково, виклавши абзац перший її висновків в наступній редакції:

«Затвердити реєстр вимог кредиторів приватного підприємства «Мажар-2»станом на 05.06.2012р. в сумі 78768646,23 грн., а саме:

№ п.п.Найменування кредиторів Сума вимог заявлених кредитором, грн. Визнані вимоги, грн. Всього, грн. В тому числі Основний борг Розмір штрафу, пені, грн. 1. Перша черга кредиторських вимог 1.1. Відшкодування витрат по сплаті судового збору1.1.1.ТОВ "Автомир Вінниця"5365,005365,00 1.1.2.ТОВ "Автодом Николаев"1073,001073,00 1.1.3.АТ "Ерсте Банк"1073,001073,00 1.1.4.ОСОБА_41094,001073,00 1.2. Відшкодування витрат на публікацію оголошення про банкрутство1.2.1.Ліквідатор Шульга Д.Л.647,00647,00 1.3. Вимоги, які забезпечені заставою майна1.3.1.АТ "Ерсте Банк"36904577,5738244503,19 2. Третя черга кредиторських вимог2.1.ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС13108,8613108,8613108,86 3. Четверта черга кредиторських вимог3.1.ТОВ "Автомир Вінниця"17935143,4417935143,4417935143,44 3.2.ТОВ "Автодом Николаев"16935960,1316935960,1316935960,13 3.3.АТ "Ерсте Банк"1341973,811341973,81 3.4.ОСОБА_44500000,004500000,004500000,00 3.5.ОСОБА_3129428,003608,403608,40 4. Шоста черга кредиторських вимог4.1ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС43,0243,02-43,024.2.ОСОБА_41125000,001125000,00-1125000,00 Всього 78973584,6878768646,23

В іншій частині ухвалу від 7.06.2012р. в редакції ухвали від 8.06.2012р. залишити без змін.

Постанова підписана 02.08.2012р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Аленін О.Ю.