Рішення № 25504829, 31.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2012 р.Справа № 5023/3078/12 вх. № 3078/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

за участю:

представника позивача - Кузнецова А.С., дов. № б/н від 23.07.2012р.

представника відповідача - Єфімова М.О., дов. № 292 від 26.12.2011р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома ЛТД", м. Запоріжжя

до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 394 023,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 394 023,73 грн., з яких: 383 713,28 грн. - сума основного боргу, 7 364,65 грн. - пеня, 2 945,80 грн. - 3% річних від простроченої суми та просить покласти на відповідача судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 1109061080 від 16.09.2011р.

Ухвалою господарського суду від 09 липня 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.07.2012р. об 11:00 год.

У судовому засіданні 24.07.2012р. за клопотанням представника відповідача (вх. № 10518) та з метою надання сторонами додаткових доказів по справі, оголошувалась перерва до 31.07.2012р. о 10:45 год.

Через канцелярію суду представниками сторін надавались додаткові докази по справі (вх. №10517 від 24.07.2012р., № 10352 від 23.07.2012р.), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

31.07.2012р. через канцелярію суду представником позивача надано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. 13179), в якій позивач в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу в розмірі 60 000,00 грн., просить стягнути на свою користь суму боргу у розмірі 334 023,73 грн., з яких: 323 713,28 грн. - основний борг, 7 364,65 грн. - пені, 2 945,80 грн. - 3% річних.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

У призначеному судовому засіданні 31.07.2012р. позивач позов з урахуванням наданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у призначеному судовому засіданні 31.07.2012р. проти позову не заперечував, але в наданому через канцелярію суду клопотанні (вх. №13178) зазначив, що відповідач є підприємством державного сектору економіки, завданням якого є забезпечення безперебійного транспортування природного газу, задоволення потреб промислових та побутових споживачів не лише України, але й Європи у паливно-енергетичних ресурсах. В зв'язку з недобросовісним виконанням контрагентами відповідача своїх зобов'язань по сплаті за надані ним послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, на розрахунковому рахунку відповідача відсутня достатня кількість грошових коштів для повного погашення заборгованості перед позивачем. Враховуючи викладене, відповідач просив суд зменшити розмір пені на 90% та розстрочити виконання рішення суду по заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору №1109061080 від 16.09.2011р. на 36 місяців, тобто рівними частинами по 8 992,04 грн. щомісячно.

Суд досліджує надане представником відповідача клопотання та долучає його до матеріалів справи.

У призначеному судовому засіданні 31.07.2012р. сторони наголосили, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне:

16.09.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 1109061080, за умовами якого постачальник - ТОВ "Рома, ЛТД" зобов'язується передати у власність покупця - Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в о. Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" обладнання копіювально-розмножувальне та інше конторське обладнання (комплектуючі та обладнання систем фотокопіювання та друку, МФУ, принтери), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п.4.2. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в безготівковій формі на рахунок постачальника протягом 180 календарних днів з моменту поставки товару після підписання документів, які підтверджують факт поставки товару (видаткові та податкові накладні).

Строк поставки за договором з дати укладання по 31 грудня 2011 року (п.5.1 договору).

Пунктом 7.5. договору, сторонами була встановлена відповідальність за прострочення терміну оплати товару, у вигляді сплати покупцем постачальнику пені у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Факт поставки товару за вищезазначеним договором підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: № 2709.11 від 27.09.2011р. на суму 35 276,30 грн.; № 2709.9 від 27.09.2011р. на суму 37 923,44 грн.; № 2809.38 від 28.09.2011р. на суму 8 987,53 грн.; № 2809.47 від 28.09.2011р. на суму 16 163,93 грн.; № 2909.13 від 29.09.2011р. на суму 65 317,79 грн.; № 0310.33 від 03.10.2011р. на суму 18 257,96 грн.; № 0410.66 від 04.10.2011р. на суму 1 967,62 грн.; № 0410.60 від 04.10.2011р. на суму 42 798,23 грн.; № 0410.59 від 04.10.2011р. на суму 80 095,75 грн.; № 0410.61 від 04.10.2011р. на суму 27 804,17 грн.; № 0410.72 від 04.10.2011р. на суму 44 882,88 грн.; № 2410.60 від 24.10.2011р. на суму 4 237,68 грн.

Всього за вищезазначеними накладними відповідачу було поставлено товару на суму 508 773,08 грн.

Але, станом на 02.07.2012р. відповідачем здійснена часткова оплата поставленого позивачем товару в сумі 125 059,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 668 від 22.02.2012р., № 3678 від 25.04.2012р.

Таким чином, відповідно до розрахунку суми заборгованості (враховуючи надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог), з урахуванням пені, 3% річних у зв'язку з невиконанням зобов'язання по договору № 1109061080 від 16.09.2011р., відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 334 023,73 грн., з яких: 323 713,28 грн. - основний борг, 7 364,65 грн. - пеня, 2 945,80 грн. - 3% річних.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 323 713,28 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз ст. 625 Цивільного кодексу України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки на час звернення з відповідним позовом до суду, заборгованість відповідача дорівнювала 383 713,28 грн., вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 945,80 грн. відповідає нормам чинного законодавства та підлягає задоволенню як правомірна та обґрунтована (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Відповідно до п. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення платежів за договором поставки №1109061080 від 16.09.2011р. позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 02.07.2012р. склала 7 364,65 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Розглянувши клопотання відповідача та вислухавши його пояснення щодо зменшення розміру пені на 90%, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково, зменшити розмір стягнення пені на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 3 682,33 грн.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку сплати стягуваної суми, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 121 ГПК України та до п. 2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996р.: "Господарський суд, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення". При цьому, судом повинно бути враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи".

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані докази та беручи до уваги надане представником відповідача клопотання про надання розстрочки погашення заборгованості рівними частинами на 36 місяців, суд задовольняє його частково, а саме: розстрочує виконання рішення рівними частинами на 10 місяців.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 15, 16, 525, 526, 598, 599, 610-612, 625, 627-629, 638, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198, 232, 265, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, код ЄДРПОУ 25698645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, 39, код. ЄДРПОУ 23855495) 323 713,28 грн. - суму основного боргу; 3 682,33 грн. - суму пені, 2 945,80 грн. - 3% річних; 7 880,47 грн. - судовий збір.

Надати Дочірній компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, код ЄДРПОУ 25698645) розстрочку виконання рішення на 10 місяців. Загальна сума заборгованості 330 341,41 грн. підлягає оплаті рівними частинами, а саме: починаючи з серпня 2012 р. по 33 034,14 грн. щомісячно протягом 10 місяців.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 682,33 грн. пені - відмовити.

Повне рішення складено 01.08.2012 р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа № 5023/3078/12