Постанова № 25504826, 30.07.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р.Справа № 5024/2451/2011Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Аленіна О.Ю., Сидоренко М.В.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 30.07.2012 р.:

від ПАТ Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк"- Дехтяренко О.А.

від ТОВ „Автосервісне підприємство „Оксамит"- Літвінова Т.В.

від розпорядника майна Кошового Сергія Олексійовича- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області

від 19.01.2012 р.

по справі № 5024/2451/2011

за заявою кредитора: Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервісне підприємство „Оксамит"

за участю розпорядника майна: Кошового Сергія Олексійовича

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 02.07.2012р., яка надіслана учасникам процесу 02.07.2012 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2012 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст.44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст.81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 30.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

12.12.2011р. Публічне акціонерне товариство „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю автосервісне підприємство „Оксамит", в якій просило прийняти до провадження заяву про порушення справи про банкрутство; порушити провадження у справі про банкрутство; визнати, що кредиторські вимоги ПАТ „Укрінбанк" в особі Миколаївської філії у справі про банкрутство ТОВ АП „Оксамит" становлять 1 368 127, 18 грн.

Заява обґрунтована тим, що між Акціонерним товариством „Укрінбанк" та ТОВ автосервісним підприємством „Оксамит" 09.04.2003р. був укладений кредитний договір № 12-030418, згідно якого банк надав в користування ТОВ АП „Оксамит" кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з заборгованістю на кредитному рахунку в сумі, не перевищуючій 200 000 грн. на строк з 09.04.2003р. по 31.03.2004р. з платою за користування кредитом за ставкою 20% річних та щомісячною комісією за супроводження кредитної операції за ставкою 3% річних протягом всього терміну дії кредитного договору. Для забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором між сторонами було укладено договори від 02.06.2003р., від 27.08.2003р., від 02.09.2003р. застави майбутнього урожаю боржника. Зобов'язання за даними договорами припинені у зв'язку з загибеллю врожаю, для забезпечення зобов'язань боржника укладено нові договори застави (іпотеки).

Обґрунтовуючи заяву, ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" також зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2006р. у справі №15/69-06 стягнуто на користь ПАТ „Український інноваційний банк" з ТОВ АП „Оксамит" 20 500, 84 грн. На виконання вищевказаного рішення був виданий судовий наказ.

Крім того, в обґрунтування заяви ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" зазначає, що відповідно до рішення Комсомольського районного суду м. Херсон від 25.05.2006р. на користь ПАТ Український інноваційний банк" стягнуто з ОСОБА_1. та ТОВ АП „Оксамит" солідарно заборгованість по кредитному договору у сумі 95 482, 19 грн. та судові витрати в розмірі 995, 00 грн. На виконання вищезазначеного судового рішення був виданий виконавчий лист, який було пред'явлено до виконання до ВДВС у Комсомольському районі м. Херсон.

За заявою банку на даний час заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторське підприємство „Оксамит" перед ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" складає 1 368 127, 18 грн.

ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" також зазначає, що свої зобов'язання ТОВ Авторське підприємство „Оксамит" перед банком не виконало.

На думку ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Херсонської області з відповідною заявою щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторське підприємство „Оксамит" банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.01.2012р. (суддя Пригуза П.Д.) провадження у справі припинено; дію мораторію, введеного ухвалою суду від 14.12.2011р. та заборон, накладених ухвалою від 28.12.2011р. -припинено.

Ухвала мотивована тим, що кредитором не доведено, що боржник є неплатоспроможним, а розмір безспірних вимог, що не забезпечені заставою майна боржника перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить: прийняти апеляційну скаргу до провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області у справі №5024/2451/2011 від 19.01.2012р.; передати справу про банкрутство ТОВ Автотранспортного підприємства „Оксамит" на розгляд Господарського суду Херсонської області; покласти витрати за подачу апеляційної скарги на ТОВ АП „Оксамит".

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що Господарський суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку щодо припинення провадження у справі, оскільки відповідно до положень пункту 8 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додані всі необхідні документи, які підтверджують безспірність грошових вимог до боржника.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між кредитором та боржником 09.04.2003р. був укладений кредитний договір №1-030418, згідно якого боржникові було надано кредитні кошти.

З матеріалів справи вбачається, що для забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором між сторонами було укладено договори від 02.06.2003р., від 27.08.2003р., від 02.09.2003р. застави майбутнього урожаю боржника.

21.02.2006р. нотаріусом вчинено виконавчий напис № 138 на договорі застави, посвідченому 09.04.2003р. за реєстраційним № 460 Великоолександрівською державною нотаріальною конторою Херсонської області, та запропоновано за рахунок коштів від продажу сільськогосподарської техніки та урожаю озимої пшениці ТОВ АП „Оксамит" задовольнити вимоги АТ „Укрінбанк" на суму 490 224, 69 грн. (т.1, а.с.29-30).

Також судом першої інстанції встановлено, що зобов'язання за даними договорами припинені у зв'язку з загибеллю врожаю, для забезпечення зобов'язань боржника укладено нові договори застави (іпотеки).

З матеріалів справи також вбачається, що 17.02.2004р. було укладено договір іпотеки, за умовами якого передано в заставу нерухоме майно, а саме: не житлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з обладнанням загальною вартістю 398500, 00 грн.

21.02.2006р. нотаріусом вчинено виконавчий напис № 136 на іпотечному договорі, посвідченому 17.02.2004р. за реєстраційним № 187 Великоолександрівською державною нотаріальною конторою Херсонської області, та запропоновано за рахунок коштів від продажу нерухомого майна ТОВ АП „Оксамит" задовольнити вимоги АТ „Укрінбанк" на суму 490 236, 69 грн. (т.1, а.с. 35-37). Вищезазначені виконавчі написи були пред'явлені до виконання у ВДВС Великоолександрівського районного управління юстиції.

Відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2006р. було стягнуто на користь Акціонерного товариства „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії АТ „Укрінбанк" з ТОВ Автосервісне підприємство „Оксамит" 20181,03 грн. основного боргу, 201,81 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1,а.с.42-43). На виконання вищезазначеного рішення було видано судовий наказ №15/69-06.

Зазначений судовий наказ було пред'явлено до виконання у ВДВС Великоолександрівського районного управління юстиції.

З наявної в матеріалах справи постанови ВДВС Великоолександрівського районного управління юстиції від 21.04.2006р. вбачається, що було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищезазначеного судового наказу (т.1, а.с.47).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак не погоджується із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, приписами частини 2 статті 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо: боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності; подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи; стосовно боржника юридичної чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності вже порушено справу про банкрутство; якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом; вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Згідно з приписами частини 9 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспоможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Публічне акціонерне товариство „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" мало право звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Авторське підприємство „Оксамит" тільки в частині, які не забезпечені заставою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ринкова вартість нерухомого майна переданного в іпотеку банку в забезпечення кредитного договору складає 792630 грн., що і підтверджується незалежною оцінкою експерта ПП ПКФ „Експерт" Кравець І.В. від 29.12.2011р.

Колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що на момент звернення до суду безспірні вимоги ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" повністю забезпечені заставою та іпотекою.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на даний час підставою для порушення справи про банкрутство ТОВ „Автосервісне підприємство „Оксамит" можуть бути грошові вимоги банку у сумі 20 500,84 грн., але як вбачається з матеріалів справи відповідно до квитанції №117138194 від 05.09.2011р. ТОВ „АП „Оксамит" ще до подачі заяви про порушення справи про банкрутство сплатило на користь банку 10 000 грн., таким чином залишок боргу за вказаним рішенням становить 10000 грн., що менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати і тому, згідно з ч.3 ст. 6 Закону, зазначена сума також не може бути підставою для порушення справи про банкрутство підприємства. З огляду на викладене суд першої інстанції повинен був у порядку п.4 ч.2 ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство підприємства.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає, що ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" не повідомив суд, що у січні 2008 року з прилюдних торгів відповідно до Протоколу № 2 від 31.01.2008р. було реалізовано будівлю АЗС, яка належить на праві власності ТОВ АП „Оксамит" за ціною 18797, 10 грн., грошові кошти у повному обсязі було перераховано на користь банку в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на користь ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" було передано нереалізоване майно боржника в рахунок погашення боргу стягувачу на загальну суму 50000 грн.

З наведеного вбачається, що безспірні вимоги ПАТ „Український інноваційний банк" в особі Миколаївської філії ПАТ „Укрінбанк" повністю забезпечені заставним майном.

Відповідно до пункту 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику справах про банкрутство»встановлено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Наведене вище свідчить про обґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали та унеможливлює задоволення скарги, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені ст.ст.6, 7, 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у повному обсязі.

Відповідно до статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак остання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 77, 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.01.2012 р. по справі 5024/2451/2011-залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 02.08.2012р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Аленін О.Ю. Сидоренко М.В.