Рішення № 25504381, 31.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа№ 5015/2800/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Старостенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: «Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м. Львів

до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів

про: стягнення 52092,86 грн.

Представники:

Від позивача: Маргаль Н.Б. - заст. директора (Довіреність №03/336 від 25.07.2012р.)

Від відповідача: Рихвицький Р.А. - гол. спец. (Довіреність 05-131 від 31.07.2012р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Розглядається справа за позовом «Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд», м. Львів до відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 52092,86 грн.

Ухвалою суду від 09.07.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.07.2012р.

За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 26.07.2012р. розгляд справи відкладено на 31.07.2012р.

У судовому засіданні 31.07.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання 31.07.2012р. подав відзив 05/133 від 31.07.2012р., відповідно до якого заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. На обґрунтування заперечень позовних вимог відповідач вказав, що у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень та фактичних надходжень, які можуть бути скеровані для розрахунків за виконані роботи по Договору № 4719/К від 17.05.2010 р. УКБ ЛМР не мало можливості оплатити виконані проектні роботи, оскільки є лише розпорядником коштів в межах бюджетних призначень.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Згідно із Договором № 4719/К на виконання проектно-вишукувальних робіт від 17.05.2010р., укладеного між відповідачем та позивачем, відповідно до умов п.2.1. якого позивач зобов'язався за завданням відповідача, своїми силами і засобами виготовити згідно будівельних норм та правил проектно-кошторисну документацію по об'єкту, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити розроблену позивачем документацію.

Відповідно до вимог п. 2.5 Договору, позивач зобов'язався самостійно збирати необхідні для виконання робіт технічні та технологічні дані за сприянням відповідача.

Згідно із умовами п. п. 3.1.,3.2 Договору, за виконання проектних робіт відповідач сплачує позивачу 122515,20 грн. у тому числі ПДВ - 20419,20 грн. Оплата здійснюється по факту виконання робіт.

На виконання умов договору, позивачем виконані умови договору щодо виконання проектних робіт та передано проектну продукцію відповідачу, що підтверджується Актом здачі-приймання від 11.06.2010р., який підписаний сторонами.

Відповідач частково розрахувався за виконані роботи в сумі 75014,00 грн.

Станом на момент звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 47501,20грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, відповідно до вимог ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт.

Підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт (п. 3 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи суд встановив, що на виконання зобов'язань за Договором № 4719/К від 17.05.2010 р. позивачем було виконано проектні роботи та передано проектну продукцію відповідачу, що підтверджується Актом здачі-приймання проектної продукції від 11.06.2010р., який підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками підприємств.

Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки відсутність бюджетних призначень та фактичних надходжень на рахунки Управління не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором № 4719/К від 17.05.2010 р. і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України (Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 06.09.2011 р. у справі № 9/400).

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 4719/К від 17.05.2010 р. Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання робіт відповідач суду не надав.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм, суд перевіривши розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 47 501,20 грн. основного боргу, інфляційних нарахувань в сумі 2433,78грн. та трьох процентів річних в сумі 2157,88грн. є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст. 174, 216 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 887, 889, 890 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 35, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, ідентифікаційний код 04056049) на користь «Державного проектного інституту проектування комунального будівництва «Львівдіпрокомунбуд»(79005, м. Львів, вул. Ак. Богомольця, 9, ідентифікаційний код 03329054) 47 501,20 грн. основного боргу, 2 157,88 грн. - 3% річних, 2 433,78 грн. інфляційних втрат, всього -52 092,86 грн.; 1 653,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.08.2012 р.